Постанова № 66255592, 27.04.2017, Хортицький районний суд м. Запоріжжя

27.04.2017

Справа № 337/572/17

Провадження № 3/337/246/2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року суддя Хортицького районного суду м. Запоріжжя Гнатик Галина Євгенівна, за участю адвоката ОСОБА_1, розглянувши матеріали по протоколу БР № 172946, що надійшли з Управління патрульної поліції у м.Запоріжжі ДПП України про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 за ст. 130 ч.1 КУпАП,

в с т а н о в и л а :

Відносно ОСОБА_2 складено протокол про те, що він 15.02.2017 року, о 02 годині 21 хвилина, рухаючись по вул.Лахтинській у м.Запоріжжі, керував автомобілем «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, у стані наркотичного спяніння, огляд на стан спяніння проводився у встановленому законом порядку у медичному закладі КУ «ОКНД», чим порушив вимоги п. 2.9 Правил дорожнього руху.

У складеному відносно ОСОБА_2 протоколі, працівником поліції було повідомлено про розгляд протоколу у суді 28.02.2017 року ( а.с.2).

Крім того, судом на вказану вище дату, була направлена судова повістка з викликом ОСОБА_2 у судове засідання, яка ОСОБА_2 не отримана, конверт повернуто суду з відміткою поштового відділення звязку «за закінченням терміну зберігання» ( а.с.9).

27.02.2017 року до суду надійшла заява ОСОБА_2 про ознайомлення з адміністративним матеріалом та зняття фотокопій з матеріалів адміністративної справи і 27.02.2017 року він був під особистий підпис ознайомлений з усіма матеріалами справи та зняв фотокопії документів ( а.с.8).

28.02.2017 року, на підставі заяви, з матеріалами справи ознайомився і захисник ОСОБА_2- ОСОБА_1 ( а.с.10).

У судове засідання, призначене на 28.02.2017 року ОСОБА_2 не зявився, причину неявки суду не повідомив, зявився лише адвокат ОСОБА_1, який отримав повістку з викликом до суду ОСОБА_2 у судове засідання, призначене на 07.03.2017 року, для передачі ОСОБА_2, під особистий підпис ( а.с.12).

07.03.2017 року ОСОБА_2 до суду не зявився, через канцелярію суду надав клопотання про відкладення розгляду справи через свою хворобу, просив справу без нього не розглядати. Крім того, ОСОБА_2 у вказаній вище заяві, повідомив суд про те, що документ на підтвердження поважності причини його неявки надасть у наступне судове засідання (а.с. 13).

Справу було призначено до розгляду на 24.03.2017 року, повістку про виклик до суду ОСОБА_2, для передачі йому, отримав адвокат ОСОБА_1 (а.с. 16).

24.03.2017 року ОСОБА_2 знову не зявився у призначене судове засідання, його адвокат ОСОБА_1 надав суду заяву про відкладення розгляду справи, бо ОСОБА_2 хворіє (а.с. 15).

Крім того, до заяви було додано довідку, що ОСОБА_2 07.03.2017 року ( у час призначеного судового розгляду адмінматеріалу 07.03.2017 року), відвідав лікаря стоматолога з 08-00 години до 12-00 години з приводу гострого зубного болю ( а.с.14).

Розгляд справи було відкладено на 11.04.2017 року, повістку про виклик до суду ОСОБА_2, для передачі йому, отримав адвокат ОСОБА_1 (а.с. 17).

11.04.2017 року, через канцелярію суду ОСОБА_2 подав заяву, у якій просив відкласти розгляд справи через його хворобу, розглядати справи тільки з його участю (а.с. 18).

Одночасно, із вказаною заявою ОСОБА_2 надав суду довідку лікаря про те, що з 24.03.2017 року він знаходиться на лікуванні у лікаря невропатолога, яка не містить ні дати її видачі, ні вихідного чи реєстраційного номера ( а.с.19), у судове засідання 11.04.2017 року ОСОБА_2А не зявився.

12.04.2017 року судом було здійснено запит на імя головного лікаря КУ « Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня №9» було направлено запит про підтвердження знаходження ОСОБА_2 на лікуванні з 24.03.2017 року у лікаря невропатолога ( а.с. 21).

На запит суду від 12.04.2017 року, головний лікар КУ « Запорізька міська багатопрофільна клінічна лікарня №9» 19.04.2017 року повідомив суд, що ОСОБА_2 дійсно перебував на амбулаторному лікуванні у лікаря невропатолога з 24.03.3017 року ОСОБА_3, але на повторний прийом 27.03.2017 року не зявився (а.с. 22).

Розгляд вказаної адміністративної справи був відкладений на 24.04.2017 року, повістку з викликом до суду ОСОБА_2, для передачі йому, отримав адвокат ОСОБА_1 (а.с. 20).

У судове засідання призначене на 24.042017 року ОСОБА_2 не зявився, через канцелярію суду від його імені, адвокатом ОСОБА_1 та за підписом адвоката ОСОБА_1 надійшла заяви про відкладення слухання справи, у звязку з хворобою, докази поважної причини неявки надасть у наступне судове засідання (а.с. 24).

У судовому засіданні адвокат ОСОБА_1 просив відкласти розгляд справи, бо ОСОБА_2 хворіє, та зобовязався у наступне судове засідання надати лікарняний лист у підтвердження його хвороби.

Судову повістку про виклик ОСОБА_2 на 27.04.2017 року, для передачі йому, отримав адвокат ОСОБА_1 про що свідчить його підпис у розписці (а.с. 25).

Розгляд справи було призначено на 27.04.2017 року.

У судове засідання 27.04.2017 року ОСОБА_2 знову не зявився, причину неявки суду не повідомив.

Адвокат ОСОБА_2 ОСОБА_1 повідомив суд про те, що ОСОБА_2 хворіє, але надати докази його хвороби не може, бо він не зміг з ним звязатися та отримати копію лікарняного листка. Просив відкласти розгляд адмінматеріалу.

З вказаного вище вбачається, що ОСОБА_2 обізнаний про наявність на розгляді Хортицького районного суду м.Запоріжжя адміністративного матеріалу по протоколу, складеного відносно нього за ст. 130 ч.1 КУпАП, про притягнення його до адміністративної відповідальності, як сам, так і через адвоката з неодноразово звертався до суду з заявами про відкладення розгляду справи судом, через хворобу, яке не дає йому змоги зявитися до суду, але доказів хвороби, суду не надав, а також не надав доказів того, що за станом здоровя, він не може зявитися до суду у будь-який інший день. Пояснення адвоката ОСОБА_1 про те, що він не зміг звязатися з ОСОБА_2 та отримати від нього копію лікарняного листка, суд до уваги не бере, оскільки такі дії ОСОБА_2, суд розцінює як ухилення від явки до суду з метою затягування розгляду справи та неможливості прийняти рішення у строк, встановлений ст. 38 КУпАП, а тому вважає за можливе розглянути справу у відсутності ОСОБА_2 з метою дотримання строків розгляду справи, встановлених ст. 38 КУпАП.

Згідно ст. 38 КУпАП адміністративного стягнення може бути накладено не пізніше як через три місяці з дня виявлення адміністративного правопорушення.

Судом встановлено, що відносно ОСОБА_2 складено протокол про те, що він 15.02.2017 року, о 02 годині 21 хвилина, керував автомобілем «ВАЗ 21099», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1, у стані наркотичного спяніння. Перебування ОСОБА_2 у стані наркотичного спяніння підтверджується висновком щодо результатів медичного огляду на виявлення у водіїв транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 703 від 15.02.2017 року, наданому КУ «ОКНД» ЗОР, з якого вбачається, що ОСОБА_2 А.А.15.02.2017 року, о 03 годині 05 хвилин перебував у стані наркотичного спяніння (а.с. 3).

Як вбачається з пояснень свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, які додані до матеріалів справи, 15.02.2017 року ОСОБА_2, в їх присутності, відмовився від надання пояснень та підписання протоколу про адміністративне правопорушення (а.с. 4, 5).

Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин.

Згідно ч. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України №14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан спяніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан спяніння в заклади охорони здоровя та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки спяніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.

Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані спяніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права та свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані алкогольного сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права керування транспортними засобами на строк від одного до двох років, або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб і на інших осіб - накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративний арешт на строк від семи до десяти діб.

Порядок проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, зазначений у ст. 266 КУпАП, реалізований Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом МВС України № 1452/735 від 09.11.2015 року.

Згідно з п. 12 зазначеної Інструкції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

При цьому у відповідності до п. 9 Інструкції, з метою забезпечення достовірності результатів огляду водіїв транспортних засобів, які мають бути оглянуті в закладах охорони здоров'я, поліцейський забезпечує доставку цих осіб до найближчого закладу охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення підстав для його проведення.

Відповідно до ст. 251 КУПАП доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст. 252 КУпАП України орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і обєктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Адміністративні стягнення має на меті покарання порушника, запобігання скоєнню нових правопорушень. Про те покарання не є самоціллю, воно виступає необхідним засобом виховання правопорушника і запобігання правопорушенням.

У статті 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права».

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточий проти України від 15 травня 2008 року»). ЄСПЛ зазначив, що український уряд визнав кримінально-правовий характерКодексу України про адміністративні правопорушення.

Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення». Позбавлення прав на управління транспортним засобом також розглядається Європейським Судом кримінально-правовою санкцією, оскільки «право керувати автомобілем є дуже корисним в щоденному житті і для здійснення діяльності» (рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Маліге проти ОСОБА_4» від 23 вересня 1998 року).

Європейський суд з прав людини у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 року (заява № 10249/03) зазначив, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року), Європейський Суд вказав, що при призначенні покарання «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи»». Також, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 9 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значним, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу законності і воно не було свавільним».

Частина 2 ст. 61 Конституції України передбачає, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Системний аналіз та юридичний зміст положень ч.2ст. 61 Конституції України свідчить про те, що в основу притягнення до юридичної відповідальності має бути покладений конкретний склад правопорушення, яке скоїла особа.

Провина ОСОБА_2 у скоєнні правопорушення підтверджена сукупністю доказів, які знаходяться в матеріалах справи, а саме: висновком наданим КУ «ОКНД» ЗОР щодо результатів медичного огляду на виявлення у водіїв транспортного засобу ознак алкогольного, наркотичного чи іншого спяніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції за № 703 від 15.02.2017 року, згідно якого ОСОБА_2,15.02.2017 року, о 03 годині 05 хвилин перебував у стані наркотичного спяніння (а.с. 3).

Суд дії ОСОБА_2 кваліфікує за ст. 130 ч.1 КпАП України, як керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

Як вбачається з довідки архіву правопорушень ДАІ, ОСОБА_2 протягом року до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП не притягався (а.с. 1).

Відповідно до ст.. 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

З огляду на ступінь суспільної небезпеки вчиненого правопорушення, особу правопорушника, інші обставини справи, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_2 адміністративне покарання у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами в межах санкції частини 1 статті 130 КУпАП.

Крім того, відповідно ст. 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Таким чином, з ОСОБА_2 підлягає стягненню судовий збір в розмірі 320 (триста двадцять грн.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, 130 ч.1, 283, 284, 294 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», -

П О С Т А Н О В И Л А:

Визнати ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 винним у скоєні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КпАП України та призначити йому адміністративне покарання у вигляді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) гривень (отримувач УК у Хортицькому районі, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ: 37941997, Код МФО: 813015, рахунок: 31113149700001, код класифікації доходів бюджету: 21081300, призначення платежу «адміністративний штраф»), з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_2 судовий збір у дохід держави у розмірі 320 грн. (Державна судова адміністрація України (01601, м.Київ, вул. Липська 18/5 ), Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/ 22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Рахунок отримувача: 31215256700001, Банк отримувача: Головне управління Державної казначейскої служби України у м.Києві, Код банку отримувача: 820019, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).

У разі несплати у встановлений законом пятнадцятиденний строк, з дня отримання постанови, штрафу, на підставі ст. 308 КпАП України стягнути у примусовому порядку з правопорушника подвійний розмір штрафу.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги або протесту прокурора через Хортицький райсуд м. Запоріжжя на протязі 10 днів з дня її оголошення.

Суддя: Гнатик Г.Є.