Рішення № 66254680, 27.04.2017, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа №336/1168/17

2/336/1085/2017

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017р. м. Запоріжжя

Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого судді Наумова О.О., при секретарі Сергієнко С.О. за участю представника позивача ОСОБА_1 , представників відповідача ОСОБА_2,ОСОБА_3,ОСОБА_4, розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Публічного Акціонерного Товариства «Укрзалізниця», про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ПАТ «Укрзалізниця» про визнання незаконними та скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності. В позові зазначає, що з 29.07.2014р. працює начальником відокремленого підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» ДП «Придніпровська залізниця», а 01.12.2015р., в звязку з реорганізацією, очолює структурний підрозділ «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» Публічного акціонерного товариства «Укрзалізниця» .

Наказом № 136 від 14.11.2016р. він притягнутий до дисциплінарної відповідальності - йому оголошена догана « за неналежне виконання посадових обовязків, яке полягає у невиконанні вимог п.п.2.6, 2.7, 2.8 Посадової Інструкції щодо організації виконання заходів і наказів щодо забезпечення безпеки руху та забезпечення виконання керівниками Запорізької дирекції залізничних перевезень вимог Основних нормативів». З даним наказом не згоден, вважає, що виконує свої посадові обовязки, порушень з його боку не було. Вимоги Посадової Інструкції, у тому числі і п.п.2.6,2.7,2.8 виконує належним чином. Наказ не містить конкретних фактів порушень, а лише загальні посилання на невиконання пунктів протоколу наради під головуванням в.о. начальника філії від 23.06.2016р. З часу ухвалення протоколу від 23.06.2016р. і до видання наказу від 14.11.2016р. № 136 не було виявлено жодного випадку неналежного контролю з його боку за роботою підпорядкованого йому підрозділу.

Наказом № 9 від 20.01.2017р. його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошена догана «за неналежне виконання посадових обовязків, яке полягає у незабезпеченні: своєчасного та якісного здійснення перевезень пасажирів; руху поїздів за графіком». З даним наказом не згоден, вважає його незаконним. До складу керівництва Запорізької дирекції залізничних перевезень відносяться крім нього : перший заступник начальника структурного підрозділу та начальник відділу перевезень. Обовязки між керівниками підрозділу розподілені та передбачені посадовими інструкціями. Перший заступник структурного підрозділу, згідно посадової інструкції організовує усю експлуатаційну діяльність дирекції щодо вантажної та комерційної роботи, визначає основні напрями підвищення якості перевезень, ефективного використання рухомого складу та технічних засобів, удосконалення управління та технології перевізного процесу, забезпечення виконання плану перевезень вантажів та пасажирів. Начальник відділу перевезень призначається на посаду начальником філії, і відповідно до посадової інструкції здійснює оперативне керівництво організацією процесу перевезень і руху вагонопотоків, керує роботою з виконання плану перевезень,якісних показників експлуатаційної роботи і організацією поїзної і вантажної роботи, організує усю експлуатаційну діяльність дирекції залізничних перевезень щодо вантажної та комерційної роботи,ефективного використання рухомого складу та технічних засобів тощо. Отже, згідно з порядком розподілі обовязків між керівниками підрозділу, забезпечення своєчасного та якісного здійснення перевезень пасажирів, руху поїздів за графіком входить до безпосередніх посадових обовязків першого заступника та начальника відділу перевезень структурного підрозділу. Він як керівник підрозділу постійно керував та контролював роботу підрозділу, у тому числі і щодо забезпечення своєчасного та якісного здійснення перевезень пасажирів, руху поїздів.

20.01.2017р. наказом № 10 його притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану « за неналежне виконання посадових обовязків, яке полягає у неналежному контролю за роботою підлеглих працівників в частині оперативного керівництва рухом поїздів на дільницях, розташованих в межах дирекції та в частині виконання плану перевезень вантажу та пасажирів. З зазначеним наказом не згоден. До Запорізької дирекції залізних перевезень 29.12.2016р. надійшла телеграма від служби перевезень регіональної філії «Придніправська залізниця» за № 92, відповідно якої необхідно було провести відчеплення спеціальних вагонів 30.12.2016р., що й було виконано. Як потім зясувалось, що відчеплення спеціальних вагонів, відповідно до вказівки ПАТ «Укрзалізниця» направленої до регіональної філії «Придніпровська залізниця» телеграмою від 29.12.2016р. № ЦО\468 необхідно було виконати 31.12.2016р. Помилка призвела до неналежного виконання вказівки ПАТ «Укрзалізниця», але його вини в цьому не було. Він особисто з телеграмою ПАТ «Укрзалізниця» № ЦО\468 ознайомлений не був, оскільки вона направлялась спецзвязком через перший відділ регіональної філії, а до його відома, через перший сектор дирекції, дійшла лише телеграма філії за № 92.

Крім того, при накладені на нього дисциплінарних стягнень відповідачем були порушені вимоги трудового законодавства щодо порядку застосування дисциплінарних стягнень. Вважає, що притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани наказом № 136 від 14.11.2016р., наказом № 9 від 20.01.2017р., наказом № 10 від 20.01.2017р. безпідставні, протиправні, прийняті з порушенням порядку застосування дисциплінарних стягнень. Просить скасувати накази голови правління ПАТ «Укрзалізниця» № 136 від 14.11.2016р., № 9 від 20.01.2017р., № 10 від 20.01.2017р. про притягнення його до дисциплінарної відповідальності та оголошення догани.

У ході слухання справи, позивач уточнив свої позовні вимоги в частині визначення дати наказу № 136, зазначивши, що дата даного наказу 02.11.2016р. Просить поновити строк для оскарження наказу № 136 від 02.11.2016р., оскільки з наказом № 136 від 02.11.2016р. був ознайомлений лише 20.12.2016р. та про порушення свого права дізнався також 20.12.2016р., а тому зазначений законодавством строк порушив з поважних причин( а.с. 143-144).

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені як в позовній заяві так і в уточненій позовній заяві. Просить задовольнити вимоги в повному обсязі.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали, надали письмові заперечення на позов ( а.с.38-40), в судовому пояснили, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме оголошено догану згідно наказу № 136 від 02.11.2016р. , а не 14.11.2016р., як зазначає позивач. Стосовно наказів від 20.01.2016р. № 9 та № 10, відповідно до вимог ст.. 149 КЗпП України щодо ознайомлення позивача з зазначеними наказами не можливо, бо той з 23.01.2016р. знаходиться на лікарняному. В звязку з цим, накази не набрали чинності, а працівник таким що не притягнутий до дисциплінарної відповідальності. Вважають, що права позивача на теперішній час не порушені, а отже відсутній предмет спору. В задоволені позовним вимог просить відмовити в повному обсязі.

Вивчивши матеріали справи, вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, встановивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст.11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь.

Відповідно до ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган зобов'язується забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває з відповідачем у трудових відносинах. Відповідно до наданої матеріалів справи копії трудової книжки, позивач 29.07.2014р. був призначений на посаду начальника відокремленого структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» ДП «Придніпровська залізниця» згідно наказу № НОК- 788\ос від 29.07.2014р. ( а.с.13 звортн.) З 01.12.2015р. відповідно до наказу від 01.12.2015р. підрозділ реорганізовано шляхом перетворення у структурний підрозділ «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця», трудові відносини з позивачем на посаді начальника структурного підрозділу було продовжено, що також підтверджують і представники відповідача(а.с.39).

Статтями 139, 140,142 КЗпП України встановлено, що порушенням трудової дисципліни є невиконання чи неналежне виконання з вини працівника, покладених на нього трудових обовязків.

Відповідно до ст.147 КЗпП України за порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення: догана або звільнення.

Ст.149 КЗпП України передбачено, що до застосування дисциплінарного стягнення повино витребувавати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення, за кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення, при обранні виду стягнення повино враховуватися ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника, стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Відповідно до п. 31 Типових правил внутрішнього трудового розпорядку для робітників і службовців підприємств, установ, організацій, затверджених постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.1984р. № 213, які є чинними, працівник в триденний термін повинен бути ознайомлений з наказом про оголошення стягнення під розписку.

02 листопада 2016р. наказом № 136 позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності та оголошено догану ( а.с.7,48-49) за неналежне виконання посадових обовязків, яке полягає у не виконанні вимог пунктів 2.6, 2.7, 2.8 Посадової Інструкції щодо організації виконання заходів і наказів щодо забезпечення безпеки руху та забезпечення виконання керівниками Запорізької дирекції залізничних перевезень вимог Основних нормативів.

Відповідно до матеріалів справи ( а.с.7), копія наказу № 136 містить реєстрацію вхідного номеру та дати 19.12.2016р. № 4974. Надана відповідачем копія зазначеного наказу, дату та особового підпису позивача не має ( а.с.48-49). Лист відповідача від 04.11.2016р. № Цкадр 25\2290 (а.с.74) не містить відбитку вхідного номеру та дати адресата, не має підтвердження телеграфного, телетайпного, поштового відправлення з поштовим штемпелем. В підтвердження відправлення зазначеного листа саме 04.11.2016р., відповідачем не надано суду ні журналу вихідної кореспонденції ні реєстру відправлень тощо.

Відповідачем не надано суду належного доказу, в підтверджування своїх заперечень щодо дати ознайомлення позивача з зазначеним наказом.

Отже, суд визнає, що позивача було ознайомлено саме з наказом № 136 від 02.11.2016р. лише 19.12.2016р.

Статтею 233 КЗпП України для працівників встановлено загальний тримісячний строк на звернення з заявою про вирішення трудового спору з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач знаходиться на лікарняному з 21.12.2016р. по 26.12.2016р., та з 23.01.2017р. по 14.04.2017р.( а.с.148-153). При таких обставинах суд вважає, що пропуск тримісячного строку звернення до суду є поважним та поновлює його.

Притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідач у наказі не зазначив підстави видання наказу, а саме :акти,подання,пояснення працівника.

Протокол від 10.10.2016р. № Н-42\35 засідання постійно діючої комісії з питань безпеки руху поїздів і автотранспорту, відповідно до якого видано оскаржуваний наказ містить відомості щодо порушення позивачем вимог п.п.2,3 протоколу наради від 23.06.2016р. про розгляд матеріалів ревізії стану організації забезпечення безпеки руху, яка була проведена 23-31 травня 2016р.( а.с.52-73).

Зазначаючи у наказі про проведення перевірок у вересні місяці, якими виявлено продовження не виконання вимог Основних нормативів, відповідач не долучив такі акти перевірки до наказу № 136, як підставу для притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності. Не надав відповідач ці документи і до матеріалів справи в якості доказів в обґрунтування своїх заперечень.

На підставі ст.57 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів.

Згідно ст. 148 КЗпП України дисциплінарне стягнення застосовується безпосередньо за виявленням проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення та не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

Отже, при застосуванні дисциплінарного стягнення наказом № 136 від 02.11.2016р., відповідачем порушені вимоги трудового законодавства щодо строків притягнення, а тому наказ не може вважатися законним.

Суд також звертає увагу на те, що відповідно до записів з трудової книжки позивача у розділі «Відомості про заохочення», позивач 28.11.2016р. отримав подяку: « за активну роботу зі здійснення заходів, спрямованих на виконання основних показників за 9 місяців 2016р., премія у розмірі посадового окладу» ( а.с.14 зв.)

Відтак, притягуючи позивача до дисциплінарної відповідальності за невиконання ним своїх посадових обовязків, Основних нормативів, відповідач в той же час заохочує позивача, відзначаючи його активну роботу по виконанню основних показників за той самий період за який оголошено догану.

Така не відповідність висновків відповідача щодо результатів праці та виконання позивачем своїх посадових обовязків, суд сприймає як необєктивність щодо оцінки праці позивача.

Наказом від 20 січня 2017р № 9 позивач був притягнутий до дисциплінарної відповідальності йому оголошено догану за неналежне виконання посадових обовязків, яке полягає у не забезпечені: своєчасного та якісного здійснення перевезень пасажирів; руху поїздів за графіком.( а.с.8,83).

Як зазначено в наказі, за період з 01.10.2016р. по 10.11.2016р. по Запорізькій дирекції залізничних перевезень регіональної філії «Придніпровська залізниця» було виявлено 121 випадок невідповідності даних графіків виконання руху до даних швидкостемірних стрічок щодо затримок пасажирських та приміських поїздів.

Відповідно до наданого до матеріалів справи листа начальника управління статистики ПАТ «Укрзалізниця» № ЦЧУ-25\311 від 07.12.2016р., керівництву відповідача факти порушення графіків виконання руху за період з 01.10.2016р. по 10.11.2016р. були відомі, вже з 07.12.2016р. А отже між виявленням порушення та притягненням до дисциплінарної відповідальності, пройшов строк, який перевищує місячний строк, встановлений законодавством ( ст.148 КЗпП України).

При виданні даного наказу відповідачем також не зазначено та не долучені документи, які є підставою для притягнення працівника до відповідальності (акти, подання, інш.).

Суд вважає, що відповідачем при виданні наказу № 9 від 20.01.2017р. порушені вимоги діючого трудового законодавства щодо дотримання строків застосування дисциплінарного стягнення, і тому цей наказ не є законним.

Наказом № 10 від 20.01.2017р. позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та винесено догану за неналежне виконання посадових обовязків, яке полягає у неналежному контролі за роботою підлеглих працівників в частині оперативного керівництва рухом поїздів на дільницях, розташованих в межах дирекції та в частині забезпечення плану перевезень вантажу та пасажирів ( а.с.9,100-102).

Як зазначено в даному наказі, «29.12.2016р. до регіональної філії через перший відділ з ПАТ «Укрзалізниця» надійшла телеграма № ЦО\468 із завданням організації спеціального перевезення спец вагонів № 70139,70253,70113 до ст.. Маріуполь та зворотному напрямку, з відчепленням вагонів по ст. Федорівка та подальшим їх відправленням до ст..Мелітополь окремим локомотивом, а потім 31.12.2016 причепленням їх по ст..Мелітополь до складу поїзда № 12\11 сполученням Новоолексіївка. Службою пасажирських перевезень регіональної філії на підставі телеграми ПАТ «Укрзалізниця» від 29.12.2016 № ЦО\468 було підготовлено та направлено телеграму для Запорізької дирекції залізничних перевезень від 29.12.2016р. № 92 з датою відчеплення вагонів 30.12.2016р. по станції Федорівка зі складу поїзда № 83\84. При цьому у телеграмі зазначено невірну дату відчеплення вагонів, а саме: дату відчеплення вказано 30.12.16р., а необхідно було зазначити дату 31.12.2016р.»

Відповідальність за помилку, яку допустили працівники служби пасажирських перевезень регіональної філії була покладена як на керівників філії так і на позивача.

При цьому в наказі зазначено, що позивач неналежно виконує посадові обовязки, яке полягає у неналежному контролі за роботою підлеглих працівників.

Відповідно до Посадової інструкції позивача ( а.с.15-17,107-112) позивач, як начальник структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» підпорядковується безпосередньо начальнику філії. А отже, отримавши вказівки від філії, а саме телеграму № 92 від 29.12.2016р., повинен був виконати їх у повній відповідності. При таких обставина, суд не вбачає порушень з боку позивача в ситуації що склалась з приводу відчеплення спецвагонів 30.12.2016р.-31.12.2016р.

Відповідно до вимог ст.147 КЗпП України підставою для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності є порушення трудової дисципліни. В той же час вина, як одна з ознак порушення трудової дисципліни, є необхідною для притягнення працівника до дисциплінарної відповідальності.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом наради ПАТ «Укрзалізниця» від 03.01.2017р. Ц-1\5 ( а.с.103-105,166-167) вагони були відчеплені 30.12.2016р. на ст.. Федорівка замість ст..Маріуполь згідно з розпорядженням регіональної філії «Придніпровська залізниця». Відповідальність за це було покладено на керівників регіональної філії, та п. 2 цього протоколу було визначено про притягнення їх до дисциплінарної відповідальності.

Крім того, з протоколу від 30.12.2016р. оперативної наради при в.о. начальника регіональної філії ( а.с.168-169) вбачається, що начальник відділу організації перевезень пасажирів структурного підрозділу «Служба пасажирських перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ОСОБА_6 визнала, що саме вона вказала невірно дату відчеплення вагонів та станції при підготовці телеграми для «Запорізької дирекції залізничних перевезень».

Притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності, відповідно наказу № 10 від 20.01.2017р., суд вважає не обґрунтованими, а зазначений наказ - не законним.

Згідно ст.ст.10,60 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Крім того, суд вважає, що позивач відповідно до вимог ст.88 ЦПК України має право на відшкодування судових витрат. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зясовані у судовому засіданні обставини, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст.21,142,147-149,233 КЗпП України, ст.ст. 6,8,88,208,209,212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_5 до Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця» - задовольнити в повному обсязі.

Скасувати наказ ПАТ «Українська залізниця» від 02 листопада 2016р. № 136 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про оголошення догани начальнику структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_5, визнавши його незаконним.

Скасувати наказ ПАТ «Українська залізниця» від 20 січня 2017р. № 9 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про оголошення догани начальнику структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_5, визнавши його незаконним.

Скасувати наказ ПАТ «Українська залізниця» від 20 січня 2017р. № 10 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності» про оголошення догани начальнику структурного підрозділу «Запорізька дирекція залізничних перевезень» регіональної філії «Придніпровська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» ОСОБА_5, визнавши його незаконним.

Стягнути з ПАТ «Українська залізниця» ( ЄДРПОУ40075815) на користь ОСОБА_5 (НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 640,00 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Запорізької області через Шевченківський районний суд м. Запоріжжя. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя О.О. Наумов