Вирок № 66252328, 20.04.2017, Дружківський міський суд Донецької області

ЄУН 229/3788/16-к

1-кп/229/127/2017

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2017 року

Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого - судді Сєрікової О.О.

за участі

секретаря с/з ОСОБА_1

прокурора Бакуменка О.М., Наюка Є.О., Мозговий В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківки Донецької області кримінальне провадження №1-кп/229/127/2017 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Мерефа Харківського району Харківської області, українця, громадянина України, маючого середню освіту, одруженого, маючого двох малолітніх дітей 2009 та ІНФОРМАЦІЯ_2, працюючого за договором, не судимого, зареєстрованого та мешкаючого за адресою: Харківська область, Харківський район, м. Мерефа, вул. Леонідівська,213

в скоєнні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,

В С Т А Н О В И В:

24 липня 2016 року приблизно о 5 годині, обвинувачений ОСОБА_2, керуючи технічно справним автомобілем марки «ВАЗ-2102», реєстраційний номер НОМЕР_1, здійснював на ньому рух по проїжджій частині автодороги з боку автошляху Н20 «Словянськ-Донецьк-Маріуполь» в напрямку с. Красногорівка Ясинуватського району Донецької області.

Проїжджаючи на відстані 704.4м від автошляху Н20 «Слов'янськ-Донецьк-Маріуполь», діючи необережно, в порушення вимог п.п.10.1, 12.1 Правил дорожнього руху України, які вимагають:

п.10.1 « Перед початком руху, перестроюванням та будь-якою зміною напрямку руху водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки учасникам дорожнього руху».

п.12.1 « Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним»;

проявляючи злочинну самовпевненість, легковажно розраховуючи на відвернення дорожньо-транспортної події, не обрав безпечну швидкість руху, не впорався з керуванням транспортним засобом, виїхав за межі проїжджої частини автодороги ліворуч відносно руху автомобілю, де скоїв наїзд на перешкоду дерево, з яким контактував правою передньою частиною кузову.

В результаті даної дорожньо-транспортної події пасажир автомобілю марки «ВАЗ 2102» реєстраційний номер К 2805ДЦ ОСОБА_3 був смертельно травмований і йому спричинені наступні тілесні ушкодження: рани та садна на лицевому та мозковому відділах голови, крововиливи у мяких покривних тканинах голови, перелом кісток лицевого та мозкового відділів черепу, крововиливи під мякою мозковою оболонкою головного мозку, рани на правій гомілці та пальці лівої кісті, синці та садна на нижніх кінцівках, садна на тулубі та правому передпліччі, крововиливи у легені, розриви лобкового зрощення та лівого крижово-клубового зєднання, крововиливи у мяких тканинах тазу та крижової ділянки, перелом лівої великогомілкової кістки, крововиливи у мяких тканинах гомілок, блідість внутрішніх органів та слабке їх кровонаповлення, які відносно живих осіб у сукупності мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя та перебувають у причинному звязку з подією. Смерть ОСОБА_3 на місці ДТП настала внаслідок сумісної тупої травми тіла у вигляді переломів кісток черепу та лівої гомилки, розривів зрощень тазу, крововиливів у внутрішні органи та мякі покривні тканини тіла, численних саден, синців та ран на тілі, котра ускладнилась розвитком шоку.

Обвинувачений ОСОБА_2 своїми діями порушив вимоги п.п.12.1, 10.1 Правил дорожнього руху України, і його дії знаходяться в прямому причинно-наслідковому звязку з подією даної ДТП та настанням суспільно-небезпечних наслідків у вигляді заподіяння смерті потерпілому ОСОБА_3

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в інкримінованому йому злочині визнав повністю та пояснив, що він з 29 вересня 2015 року проходив військову службу у військовій частині п/п В2278. 23 липня 2016 року він з ОСОБА_3 на автомобілі ВАЗ 2102 поїхали на день народження до знайомого ОСОБА_3 Він спиртні напої не вживав. Близько 4 години ранку вони виїхали на трасу в сторону с. Красногорівка Ясинуватського району. На повороті на м. Авдіївку він збавив швидкість, потім відчув сильний удар і більше нічого не памятає. Більше трьох місяців знаходився на лікуванні, в теперішній час оформляє групу інвалідності. Щиро кається в скоєному, повністю визнає позовні вимоги потерпілої, буде виплачувати матеріальну і моральну шкоду, просить не позбавляти його свободи.

Враховуючи свідчення обвинуваченого ОСОБА_2, його повне визнання своєї вини, а також те, що він не оспорює фактичні обставини справи, зазначені в обвинувальному акті, правильно розуміє зміст цих обставин, і не наполягає на дослідженні інших доказів по справі, суд, переконавшись у добровільності його позиції, розяснивши йому, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, з урахуванням вимог ст.349 КПК України, визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих обставин, які ніхто не оспорює, обмеживши обсяг доказів поясненнями обвинуваченого, висновками судово-медичної, автотехнічної експертиз, експертизою технічного стану транспортного засобу, без дослідження інших доказів, що стосуються фактичних обставин справи.

Обвинувачений ОСОБА_2 вірно розуміє зміст обставин справи і сумнівів в добровільності та істинності його позицій немає.

Потерпіла ОСОБА_4 в судове засідання не зявилася, надала заяву про розгляд справи у її відсутність. Просить призначити обвинуваченому покарання на розсуд суду.

Окрім повного визнання обвинуваченим ОСОБА_2 своєї вини у вчиненні злочину, передбаченому ст.286 ч.2 КК України, його винуватість підтверджується.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи №1376-Е від 28 липня 2016 року, при обстеженні трупа ОСОБА_3 були виявлені наступні ушкодження: рани та садна на лицевому та мозковому відділах голови, крововиливи у мяких покривних тканинах голови, переломи кісток лицевого та мозкового відділів черепу, крововиливи під мякою мозковою оболонкою головного мозку; рани на правій гомілці та пальці лівої кисті, синці та садна на нижніх кінцівках, садна на тулубі та правому передпліччі, крововиливи у легені; розриви лобкового зрощення та лівого крижово-клубкового зєднання, крововиливи у мяких тканинах тазу та крижової ділянки; перелом лівої великогомілкової кістки, крововиливи у мяких тканинах гомілок; блідість внутрішніх органів та слабке їх кровонаповнення.

Дані ушкодження причинені прижиттєво, незадовго до настання смерті, від дії тупого предмету (предметів). Чи о такий (такі), можливо за умови, які вказані в описовій частині постанови (наїзд автомобіля на дерево, пасажир ОСОБА_3 загинув), тобто, при дорожньо-транспортній події, при контактуванні потерпілого з виступаючими частинами та деталями салону транспортного засобу. Що підтверджується характером та локалізацією маючихся тілесних ушкоджень на трупі; ушкодження перебувають у прямому причинному звязку з настанням смерті та, у своїй сукупності стосовно до живих осіб, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень як ті, що призвели до настання смерті.

Смерть потерпілого наступила внаслідок сумісної тупої травми тіла у вигляді переломів кісток черепу та лівої гомілки, розривів зрощень тазу, крововиливів у внутрішні органи та мякі покривні тканини тіла, численних саден, синців та ран на тілі, котра ускладнилася розвитком шоку (а.с. 105-108).

Відповідно до висновку експертизи технічного стану транспортного засобу №2/19-74 від 05 жовтня 2016 року, на момент скоєння даної дорожньої пригоди, гальмівна система та рульове управління автомобіля ВАЗ 2102 держ. номер НОМЕР_1 знаходилися в працездатному стані, і несправностей експлуатаційного характеру, які могли сприяти втраті керованості, з боку водія автомобіля ВАЗ 2102, не встановлено.

Механічні пошкодження переднього правого колеса оглядового автомобілю ВАЗ 2102 держ. номер НОМЕР_1. Виникли в процесі механізму течії даної дорожньої пригоди, тобто, виникли в момент наїзду передньої кутової частини кузова автомобіля ВАЗ 2102 на дерево, і тому. вони не могли, і будь-як не сприяли втраті керованості автомобілем ВАЗ 2102, з боку водія ОСОБА_2 (а.с. 119-138).

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 2/19-75 від 05 жовтня 2010 року, з технічної точки зору, в умовах розглянутої дорожньо-транспортної пригоди, в діях водія автомобіля ВАЗ 2102 держ. номер НОМЕР_1 ОСОБА_2. вбачаються невідповідності вимогам п.10.1 і 12.1 Правил дорожнього руху України.

З технічної точки зору, у розглянутій дорожній ситуації, дії водія автомобіля ВАЗ 2102 ОСОБА_2, що не відповідали вимогам п.10.1 і 12.1 Правил дорожнього руху України, знаходились у причинному звязку з розглянутою дорожньо-транспортною пригодою ( а.с. 144-147).

Суд, на підставі обєктивно зясованих обставин, підтверджених дослідженими у судовому засіданні доказами, вважає, що вина ОСОБА_2 у предявленому обвинувачені доведена, і його дії правильно кваліфіковані органами досудового розслідування за ч.2 ст.286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого.

При визначенні виду та розміру покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, який згідно зі ст.12 КК України відноситься до тяжких злочинів, особу винного, той факт, що він раніше не судимий, має на утриманні двох малолітніх дітей, на обліку лікаря психіатра та лікаря нарколога не перебуває, за місцем мешкання характеризується добре, працює за договором, його стан здоровя.

Обставин, які обтяжують покарання, судом не виявлено.

В якості обставини, яка помякшує покарання, суд визнає щире каяття обвинуваченого ОСОБА_2

З урахуванням ступеня тяжкості вчиненого злочину, обставин, що пом'якшують покарання, даних про особу винного, суд вважає можливим обвинуваченому ОСОБА_2 призначити покарання у виді позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням.

Суд вважає, що призначене покарання є необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого ОСОБА_2 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.

Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Донецькій області від 29.08.2016 року автомобіль НОМЕР_2, був визнаний речовим доказом у кримінальному провадженні та переданий на відповідальне зберігання власнику ОСОБА_5 (а.с.113,114). Суд вважає за необхідне вищезазначений речовий доказ повернути ОСОБА_5 за належностю.

Постановою старшого слідчого СУ ГУ НП в Донецькій області від 06.10.2016року було визнане речовим доказом переднє колесо у зборі ( металевий диск, гумова шина, гумова камера) автомобіля НОМЕР_3, яке зберігається в кімнаті збереження речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області (квитанція №150) ( а.с.148-150).

Оскільки даний речовий доказ не підлягає подальшій експлуатації, його необхідно знищити.

В ході досудового розслідування були понесені витрати, пов'язані з проведенням судових експертиз технічного стану автомобіля ВАЗ 2102 та автотехнічної експертизи, проведених НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області, вартість яких, згідно з доданими документами складає 1319.40грн. та 879.60 грн. відповідно (а.с. 118, 143);

Суд вважає, що ці витрати відносяться до процесуальних витрат і на підставі ст.118 КПК України повинні бути стягнуті з ОСОБА_2

Запобіжний захід щодо ОСОБА_2 під час досудового розслідування не обирався.

По даному кримінальному провадженню потерпілою ОСОБА_4 заявлений цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_2 матеріальної шкоди в сумі 95200 грн. та моральної шкоди в сумі 100000 грн.

Обвинувачений ОСОБА_2 предявлений позов визнав повністю, тому він підлягає задоволенню в повному обсязі.

З урахуванням наведеного та керуючись ст. ст. 368, 373-376 КПК України,

суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_2 визнати винуватим у предявленому обвинуваченні за ч.2. ст.286 КК України та призначити йому покарання у вигляді пяти років позбавлення волі без позбавлення права керувати транспортними засобами.

На підставі ст.75 КК України ОСОБА_2 від відбуття покарання звільнити, якщо він протягом трьох років іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього судом обов'язки.

На підставі ст.76 КК України на ОСОБА_2 покласти такі обов'язки: повідомляти орган пробації про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтися для реєстрації в орган пробації.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави в особі НДЕКЦ при ГУМВС України в Донецькій області (ЄДРПОУ 25574914, банк ГУДКСУ в Донецькій області, МФО 834016, р/р 31251201107041, призначення платежу: за експертні роботи НДЕКЦ) процесуальні витрати на проведення експертиз в сумі 2199 ( дві тисячі сто девяносто девять ) грн.

Речові докази:

Автомобіль марки ВАЗ2102 реєстраційний номер К2805 ДЦ вважати повернутим власнику ОСОБА_5

Переднє колесо у зборі (металевий диск, гумова камера, гумова шина) автомобіля марки ВАЗ 2102, яке зберігається в камері речових доказів Торецького ВП Бахмутського ВП ГУ НП в Донецькій області (квитанція №150) знищити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь потерпілої ОСОБА_4 матеріальну шкоду в сумі 95200 (девяносто пять тисяч двісті) грн. та моральну шкоду в сумі 100000 (сто тисяч) грн.

Копію вироку після його проголошення негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

На вирок може бути подана апеляція до Апеляційного суду Донецької області через Дружківський міський суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту проголошення вироку в суді.

Суддя: О.О.Сєрікова