Ухвала суду № 66251478, 26.04.2017, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-0- 229/17

В справі №760/7395/17-ц

У Х В А Л А

/ про залишення заяви без руху /

26 квітня 2017 року Суддя Солом'янського районного суду м. Києва Шереметьєва Л.А., розглянувши заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя

В С Т А Н О В И В :

Заявники звернулися до суду і просять встановити факт, що має юридичне значення, а саме: існування з 1946 року по 1994 рік колгоспного двору, який знаходився за первинною адресою: АДРЕСА_1.

Заява не відповідає вимогам ст.ст.119 та 258 ЦПК України, а саме:

Відповідно до ч.1 ст.3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

З точки зору ст.256 ЦПК України юридичний факт в порядку окремого провадження може бути встановлено, якщо він тягне виникнення безспірного права.

Згідно ст.257 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму Верховного Суду України№5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо:

- згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян;

- чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення;

- заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;

- встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.

В п.5 даної постанови зазначено, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, у необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень

проти них.

Виходячи з цього, в заяві не обґрунтовано:

-які юридичні наслідки потягне за собою встановлення даного факту;

-з якою метою заявники просять встановити даний юридичний факт;

-які фізичні чи юридичні особи можуть бути заінтересовані в вирішенні даної справи;

-чому вони не залучаються до участі в справі;

-що свідчить про приховування Березанською міською радою інформації за наявності відповіді на звернення народного депутата від 21.03.2017 року, яким для отримання інформації рекомендовано звернутися до певного органу;

-які існують докази неможливості отримання заявниками потрібної ними інформації про існування колгоспного двору за наявності Свідоцтва про право власності на будівлі батьком заявників, яке підтверджує дану обставину;

Крім того, відповідно до ч.1 ст.38 ЦПК України сторона, третя особа, особа, яка відповідно до закону захищає права, свободи чи інтереси інших осіб, а також заявники та інші заінтересовані особи в справах окремого провадження (крім справ про усиновлення) можуть брати участь у цивільній справі особисто або через представника.

Так, заявник ОСОБА_1 посилається на те, що він діє за довіреністю від імені іншого заявника ОСОБА_2, визнаного в 2005 році безвісно відсутнім за рішенням суду.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 42 ЦПК України повноваження представників сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, мають бути посвідчені такими документами - довіреністю фізичної особи.

В той же час, така довіреність до заяви не додана, як і не зазначено, яким чином заявник ОСОБА_1 може представляти інтереси особи, визнаної безвісно відсутньою.

Крім того, відповідно до ч.5 ст.119 ЦПК України до позовної заяви /скарги/ додаються документи, що підтверджують сплату судового збору.

Звертаючись до суду, заявники документ про сплату судового збору не надали.

Ухвалою судді від 26 квітня в звільненні заявника від сплати судового збору відмовлено.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України « Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.4 Закону за подання до суду фізичною особою заяви у справах окремого провадження розмір судового збору становить 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320, 00 гр.

Відповідно до Закону України « Про Державний бюджет України на 2017 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1600, 00гр.

Відповідно до п. 3 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17 жовтня 2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» якщо сплата судового збору згідно з вимогами закону є обов'язковою, то наслідком недотримання цієї умови є залишення позовної заяви без руху, а у разі, якщо документ, що підтверджує сплату судового збору, не буде поданий у строк, установлений судом, - визнання заяви неподаною та її повернення позивачеві або залишення заяви без розгляду.

Виходячи з цього, заявник має платити судовий збір у розмірі 320, 00гр. на:

-р/р №31212206700010, утримувач коштів УДК у Солом`янському районі м. Києва, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 26077951, банк отримувача ГУДКУ у м. Києві, код банку отримувача (МФО) 820019, код класифікації доходів бюджету 22030001, призначення платежу: 22030001; 050, «судовий збір», Солом`янський р/с., 02896762.

Керуючись ст.119 ЦПК України, суддя

У Х В А Л И В :

заяву ОСОБА_1, ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення, залишити без руху, надавши їм строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п»яти днів з дня отримання ухвали.

Недоліки заяви мають бути усунуті шляхом подання окремої вмотивованої заяви з врахуванням викладених в даній ухвалі недоліків.

Ухвала в частині визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через суд першої інстанції протягом п»яти днів з дня її отримання.

В решті ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя