Ухвала суду № 66251160, 26.04.2017, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/6225/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"26" квітня 2017 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:

головуючого слідчого судді Бірси О.В.,

секретаря судових засідань Ярмак І.В.,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора Радевича В.І.,

захисника Вербіло Л.П.,

підозрюваного ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого Дніпровського УП Головного управління Національної поліції у м. Києві Бричник Л.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, офіційно не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судимого, в рамках кримінального проводження внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017100040005705 від 24.04.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України,

в с т а н о в и в :

Слідчий Дніпровського управління поліції ГУ Національної поліції в місті Києві Бричник Л.В. за погодженням з прокурором Київської місцевої прокуратури № 4 Радевичем В.І. звернувся до слідчого судді з зазначеним клопотанням відносно підозрюваного враховуючи наявність у провадженні обставин передбачених ст.ст. 177, 178, п.п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України.

У судовому засіданні прокурор заявлене клопотання підтримав у повному обсязі, просив задовольнити з підстав вказаних у його мотивувальній частині, зокрема враховуючи наявність у даному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявності достатніх підстав вважати, що існують ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які свідчать про недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для їх запобігання, враховуючи особу підозрюваного та його соцільний статус, а саме те, що його було повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення санкція за скоєння якого передбачає покарання у вигляді позбавлення волі, що в своїй сукупності вказує на те, що він будучи обізнаним з мірою покарання перебуваючи на волі, з метою уникнення від кримінальної відповідальності, може переховуватися від органів досудового слідства або суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а більш м'який запобіжний захід не зможе запобігти даним ризикам.

Захисник заперечував проти задоволення даного клопотання, зазначивши, що особа підозрюваного, виходячи з положень ст. 178 КПК України, є такою, що має стійкі соціальні зв'язки та допустиму репутацію, зазначені у клопотанні ризики не відповідають дійсності, а обставини передбачені п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК є не доведеними.

Підозрюваний підримав думку захисника.

За таких обставин, слідчий суддя, заслухавши думки сторін кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, приходить до наступного.

Органами досудового розслідування підозрюваний підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України виходячи з того, що 23.04.2017 року в денний час ОСОБА_6 зустрівся зі своїм наглядно знайомим ОСОБА_3 та запропонував пройти за місцем його мешкання, а саме до квартири за адресою: АДРЕСА_1 з метою відпочинку та вживання алкогольних напоїв. Так, 24.03.2017 року біля 04 години 30 хвилин ОСОБА_6 та ОСОБА_3, перебували в приміщенні квартири АДРЕСА_1, де вступили у злочинну змову на повторне таємне викрадення чужого майна з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, а саме умисне таємне викрадення майна з автомобілів, що залишені власниками в нічний час на не охоронюваних стоянках.

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою протиправного збагачення, 24.04.2017 приблизно о 05 годині 00 хвилин, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 підійшли до будинку АДРЕСА_4, де помітили біля вищевказаного житлового будинку автомобіль марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7

Продовжуючи свої злочинні дії, спрямовані на повторне таємне викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, з метою власного незаконного збагачення, ОСОБА_3 зупинився поряд з автомобілем з метою попередження свого спільника ОСОБА_6 про виникнення будь-якої небезпеки, а ОСОБА_6 в свою чергу підійшов до автомобіля марки «ГАЗ», д.н.з. НОМЕР_1, що належить ОСОБА_7 та, діючи повторно, використовуючи принесену на місце вчинення злочину викрутку, відкрив водійські двері вказаного автомобіля, після чого проник всередину, звідки передав ОСОБА_3 «Атлас автомобільних доріг», що належить власнику вказаного автомобіля ОСОБА_7 та не має матеріальної цінності для потерпілого.

Після чого, ОСОБА_6 вийшов назовні з автомобіля, та діючи спільно з

ОСОБА_3, відкривши капот вказаного автомобіля умисно та таємно викрали з вказаного автомобіля акумулятор «Віста» 62 Амп., вартістю 1300 гривень, що належить потерпілому ОСОБА_7

Після чого, ОСОБА_6 та ОСОБА_3 з викраденим майном з місця вчинення злочину зникли, чим завдали потерпілому ОСОБА_7 матеріального збитку на загальну суму 1300 гривень 00 копійок.

За вказаним фактом, відомості по матеріалах було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочате розслідування провадження.

24.04.2017 - підозрюваного було затримано у порядку ст. 208 КПК України.

24.04.2017 - підозрюваного повідомлено про підозру у вчинені злочину передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України та подано до слідчого судді дане клопотання про обрання запобіжного заходу, аналізуючи яке на дотримання положень КПК України слідчий суддя враховує таке.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання ризикам.

Згідно норм ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини визначені п. 1 - п. 3 частини 1 даної статті та згідно з положеннями ст. 178 КПК України, крім наявності ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, оцінити дані, що характеризуються особу підозрюваного та визначені у п. 1- п. 11 частини 1 вказаної статті.

Так, як убачається з матеріалів клопотання необхідність його застосування слідчий обґрунтовує тим, що підозрюваний об'єктивно підозрюється, у вчиненні зазначеного кримінального правопорушення, а його вина підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, які долучені до самого клопотання у якості додатків, у зв'язку з чим остання будучи обізнаним з мірою покарання за вчиненні діяння він може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, продовжувати злочинну діяльність (вчинити інше кримінальне правопорушення).

Частинами 3 та 5 ст. 132 КПК України передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, в тому числі при визначенні запобіжного заходу (п. 9 ч. 2 ст. 131 КПК України), сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Тож, слідчий суддя враховує, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, бере до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series A, N 182), те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).

За таких умов, слідчий суддя дослідивши, матеріали клопотання, долучені до нього документи, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин провадження, керуючись законом, оцінюючи сукупність зібраних доказів, лише щодо пред'явленої підозри, - з точки зору достатності та взаємозв'язку вважає, що наявні у провадженні докази, передбачені параграфами 3-5 Глави 4 КПК України (показання, речові докази і документи та інші) свідчать про обґрунтованість підозри підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, оскільки об'єктивно зв'язують його з ним, тобто підтверджують існування фактів та інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що підозрюваний, міг вчинити дане правопорушення.

В свою чергу, обставини визначені п. п. 1-3 ч. 1 ст. 194 КПК України, які свідчать про наявність встановлених стороною обвинувачення ризиків у даному провадженні, достовірність підозри, недостатність застосування менш суворого запобіжного заходу для запобігання наявним ризикам, слідчий суддя враховуючи позицію ЄСПЛ в частині того, що наявність певного ризику/ризиків, зокрема ризику втечі, має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Becciev v. Moldova (Бекчиєв проти Молдови), Panchenko v. Russia (Панченко проти Росії)) вважає, у даному конкретному випадку, обґрунтованими, оскільки вони належним чином умотивовані слідчим, прокурором та підтверджуються наявними матеріалами, зокрема тим, що підозрюваний неодноразово судимий, у зв'язку з чим клопотання органу досудового розслідування підлягає задоволенню.

Доводи сторони захисту про можливість уникнення наявним ризикам шляхом застосування більщ м»яких запобіжних заходів слідчий суддя, враховуючи дані про особу підозрюваного та характер вчинення злочину в якому він підозрюється, наявність у нього судимостей та повідомлення про підозру у іншому кримінальному провадженні сумнівними, а наявність останніх (сумнівів) не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (див. рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року, (ч. 2 ст. 8, ч. 5 ст. 9 КПК України), у зв'язку з чим, останні є надуманими та не відповідають конкретним обставинам справи, на даному етапі, її провадження.

Крім того, задовольняючи клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, слідчий суддя враховує вимоги ст. 183 КПК України та вважає за необхідне визначити підозрюваному заставу у розмірі, який буде достатньою для забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, з урахуванням вимог ст. 182 КПК України, а саме 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, становить - 16 000 гривень та покладенням обов'язків передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Враховуючи вище викладене та керуючись вимогами ст.ст. 1-2, 7-29, 131, 132, 176-178, 182, 183, 193, 194, 309, 310, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя

п о с т а н о в и в :

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у виді тримання під вартою, у межах шістдесяти діб, а саме до 23 червня 2017 року.

Визначити ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, заставу у розмірі 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 16000 гривень 00 копійок у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Дніпровського районного суду м. Києва (одержувач - Дніпровський районний суд м. Києва, код ЄДРПОУ - 02896696, банк одержувач - ГУДКСУ у м. Києві, МФО - 820019, розрахунковий рахунок - № 37318001003058).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі визначеному в ухвалі суду, протягом строку її дії.

У разі внесення застави зобов'язати ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1, прибувати до слідчого за першою вимогою у рамках цього кримінального провадження та, у відповідності до положень ч. 5 ст. 194 КПК України, покласти наступні обов'язки:

? прибувати до слідчого із встановленою періодичністю;

? не відлучатися із населеного пункту - м. Київ без дозволу слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження;

? повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання, залежно від стадії кримінального провадження;

? здати при наявності на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

Визначити 2 місячний термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави, з дня її внесення.

З моменту звільнення з-під варти, у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Ухвала слідчого судді, щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва протягом п'яти днів з дня її оголошення.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 13 год. 00 хв. 28.04.2017.

Слідчий суддя: О.В. Бірса