Вирок № 66250723, 20.04.2017, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 1-кп/754/34/17

Справа№754/5914/16-к

Вирок

Іменем України

20 квітня 2017 року Деснянський районний суд м.Києва в складі:

головуючого - судді Бабайлової Л.М.,

секретар судового засідання - Войцехівський А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Києві кримінальне провадження № 12015100030014258 від 01.12.2015 р. відносно

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Києва, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, працюючого кур»єром в ПАТ «Укрсоцбанк», проживаючого в АДРЕСА_1, не судимого,

про обвинувачення за ч. 2 ст. 125 КК України,

за участі сторони обвинувачення - прокурора Безолюка С.І.,

сторони захисту - захисника - адвоката Шпака О.К.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

потерпілої - ОСОБА_3,

В С Т А Н О В И В :

1.12.2015 р. приблизно о 8.40 год. ОСОБА_1, знаходячись в приміщенні кабінету НОМЕР_1 Комунального некомерційного підприємства «Консультативно-діагностичний центр» по вул.Матеюка, 3 в м.Києві, де здійснювала прийом громадян лікар-невропатолог ОСОБА_3, до якої ОСОБА_1 прийшов на прийом, на грунті особистих неприязних стосунків, які виникли раптово, під час суперечки з потерпілою ОСОБА_3, умисно наніс останній два удари кулаком лівої руки в область правої скронево-виличної ділянки, заподіявши легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я, у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струсу головного мозку, підшкірного крововиливу правої скронево-виличної ділянки, після чого з місця вчинення злочину зник.

ОСОБА_1 визнаєтьсявинуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, а саме, в заподіянні умисного легкого тілесного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

ОСОБА_1 винним себе не визнав і показав, що 1.12.2015 р. він зайшов до кабінету лікаря-невропатолога поліклініки по вул.Матеюка, 3 в м.Києві, сказав лікарю ОСОБА_3, що у нього епілепсія, на що вона відповіла, що йому потрібно до епілептолога. Він сказав, що не хоче до нього ходити, тому що він вимагає гроші. Лікар почала виписувати направлення до епілептолога. Він попросив її виписати йому рецепт на медикамент - карбамазепін. Між ними виникла сварка. ОСОБА_3 встала і штовхнула його руками в груди, а він автоматично вдарив її один раз долонею по обличчю, потім вирвав у неї направлення, пом»яв його, забрав свій паспорт і пішов додому.

Незважаючи на невизнання обвинуваченим своєї вини, його винність в інкримінованому кримінальному правопорушенні повністю підтверджується перевіреними в судовому засіданні доказами.

Так, потерпіла ОСОБА_3 показала, що 1.12.2015 р. приблизно о 8.30 год. вона разом з медсестрою ОСОБА_4 приймала громадян в своєму кабінеті «Консультативно-діагностичного центру» по вул.Матеюка, 3 в м.Києві. Вона прийняла першого пацієнта, після чого вийшла до коридору і запросила наступного. До кабінету зайшов ОСОБА_1, який завчасно записався на прийом. Він був збуджений, оскільки до цього сварився в коридорі з іншими пацієнтами. Медсестра взяла у обвинуваченого паспорт та записала його до журналу. ОСОБА_1 повідомив їй, що напередодні у нього був епілептичний напад, на що вона запитала, чи викликав він швидку допомогу. Обвинувачений почав нецензурно висловлюватись, кричати, вимагаючи, щоб вона надала йому медичну допомогу і виписала рецепт на спеціальні групи препаратів - антиконвульсанти, які вона не могла йому виписати, оскільки він не пройшов спеціального обстеження, зокрема, електроенцелографію та консультацію епілептолога. Вона почала писати ОСОБА_1 направлення на консультацію до ПНД № 2. В цей час обвинувачений став виривати у неї листок, висловлюючись нецензурними словами, вимагаючи виписати йому рецепт, при цьому казав, що в ПНД у нього вимагають гроші. Потім ОСОБА_1 наніс їй, в той час коли вона сиділа за столом і писала, два удари в праву скронево-виличну ділянку кулаком. Він намагався нанести третій удар, але вона його відштовхнула, після чого ОСОБА_1 забрав свої паспорт, медичну карточку і з кабінету пішов. Медсестра вибігла в коридор і викликала міліцію, по приїзду якої вона зробила рентген. Діями обвинуваченого їй було заподіяно тілесні ушкодження у виді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, забоїв м»яких тканин голови, спочатку вона лікувалась амбулаторно, оскільки у неї маленька дитина, яку вона не могла залишити, а потім 11 днів, з 10.12.2015 р., знаходилась на стаціонарному лікуванні у зв»язку з погіршенням стану її здоров»я. Просить стягнути з обвинуваченого на її користь матеріальну шкоду в сумі 2146 грн. 97 коп., яка складається з вартості медикаментів, медобстежень, витрат на проїзд на таксі до лікарні, і моральну шкоду в сумі 20000 грн., оскільки внаслідок дій ОСОБА_1 вона несла моральні страждання і переживання, відчувала фізичний біль, тривалий час перебувала на лікуванні, був порушений звичайний ритм її життя, вона і на даний час відчуває страх коли до кабінету входять пацієнти.

Свідок ОСОБА_4 показала, що 1.12.2015 р. з 8 год. ранку вона, працюючи медсестрою, перебувала в кабінеті НОМЕР_1 «Консультативно-діагностичного центру» по вул.Матеюка, 3 в м.Києві на прийомі з лікарем-невропатологом ОСОБА_3 До кабінету зайшов паціент ОСОБА_1, який скаржився, що у нього був напад епілепсії. На запитання лікаря він сказав, що швидку допомогу не викликав, що на обліку він не перебуває. ОСОБА_1 хотів, щоб лікар виписала йому рецепт на ліки. ОСОБА_3 почала писати обвинуваченому направлення в НПД на вул.Миропільську, проти чого останній заперечував, почав кричати, сказав, що там тільки гроші вимагають. ОСОБА_3 попросила його заспокоїтись, сказала, що викличе міліцію, на що ОСОБА_1 обурився, підвівся і двічі вдарив лікаря кулаком лівої руки в праву скроневу ділянку голови. Вона вибігла в коридор і почала викликати міліцію, а обвинувачений вибіг слідом за нею і втік. Потерпіла не могла зрозуміти, що сталося, після цих подій вона погано себе почувала.

Свідок ОСОБА_5 показала, що з 1999 р. її син визнаний інвалідом, в 11 класі у нього був інсульт, його паралізувало, він довго лікувався. Протягом 5-6 років у сина епілепсія, один-два рази на місяць бувають напади. Вона знала, що син 1.12.2015 р. пішов на прийом до невропатолога, вона відмовляла його туди йти, але він казав, що піде познайомиться. В побуті син нормально себе поводить, агресії не виявляє.

Свідок ОСОБА_6 показала, що в ніч на 1.12.2015 р. у чоловіка був епілептичний напад і 1.12.2015 р. він пішов до лікаря на прийом, потім він їй зателефонував і розповів про інцидент з лікарем, сказав, що він дав лікарю ляпаса.

Відповідно до даних висновку судово-медчиної експертизи, у потерпілої ОСОБА_3 під час звернення за медичною допомогою 1.12.2015 р. о 9.30 год. було виявлене тілесне ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми: струс головного мозку, підшкірний крововилив правої скронево-виличної ділянки, яке відноситься до легкого літерного ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я

Дії ОСОБА_1 суд кваліфікує за ч.2 ст. 125 КК України, оскільки він умисно заподіяв легке тілесне ушкодження, що спричинило короткочасний розлад здоров»я.

Доводи ОСОБА_1 про те, що він вдарив лікаря ОСОБА_3 один раз долонею по щоці, суд вважає необґрунтованими, оскільки вони спростовуються наведеними показаннями потерпілої ОСОБА_3, свідка ОСОБА_4, даними висновку судово-медичної експертизи, сумніватися в об»єктивності яких у суда немає підстав, оскільки вони послідовні, узгоджуються між собою. Судом не встановлено підстав, з яких потерпіла і свідок ОСОБА_4 могли б обмовити обвинуваченого ОСОБА_1, з яким обидві раніше знайомі не були.

Обставин, що пом»якшують або обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_1, судом не встановлено.

При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним кримінального правопорушення, особу винного, який не судимий, працює, характеризується позитивно, має на утриманні малолітню дитину, також суд враховує стан здоров»я обвинуваченого, його ставлення до вчиненого, конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, і вважає можливим обрати ОСОБА_1 покарання у виді штрафу.

Відповідно до даних висновку судово-психіатричної експертизи, ОСОБА_1 на період інкримінованого діяння не знаходився у стані психозу, недоумства, тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності. На період інкримінованого діяння і на час проведення експертизи ОСОБА_1 виявляв ознаки органічного ураження головного мозку поєднаного генезу (перенесені порушення мозкового кровообігу, нейрохірургічна операція - виключення артеріо-венозної мальформації із кровотоку вертебро-базилярного басейну) з емоційно-вольовими порушеннями, епісиндромом. Наявний у ОСОБА_1 психічний розлад істотно впливав та на його здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними, обмежуючи цю здатність, тому за своїм психічним станом у період правопорушення, у скоєнні якого ОСОБА_1 обвинувачується, та на час проведення експертизи він не був здатний повною мірою усвідомлювати свої дії та керувати ними.

Таким чином, на час інкримінованого ОСОБА_1 діяння і на даний час він являється обмежено осудним.

Відповідно до вимог ст. 20 КК України, підлягає кримінальній відповідальності особа, визнана судом обмежено осудною, тобто така, яка під час вчинення злочину, через наявний у неї психічний розлад, не була здатна повною мірою усвідомлювати свої дії (бездіяльність) та (або) керувати ними.

Визнання особи обмежено осудною враховується судом при призначенні покарання і може бути підставою для застосування примусових заходів медичного характеру.

Згідно до вимог ст. 96 КК України, примусове лікування може бути застосоване судом, незалежно від призначеного покарання, до осіб, які вчинили злочини та мають хворобу, що становить небезпеку для здоров»я інших осіб.

Враховуючи дані висновку судово-психіатричної експертизи, відповідно до якого за своїм психічним станом на теперішній час ОСОБА_1 потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру у вигляді надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку, а також те, що в судовому засіданні встановлено, що наявні у ОСОБА_1 захворювання становлять небезпеку для оточуючих, суд вважає необхідним призначити ОСОБА_1 таке примусове лікування.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_3 в частині стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 на її користь матеріальної шкоди суд задовольняє частково, а саме в сумі 1846,97 грн., яка складається з вартості медикаментів і медичного обстеження і підтверджується документально, в частині стягнення 300 грн. - витрат на проїз, суд залишає позовні вимоги без задоволення, оскільки ці витрати не підтверджені.

Цивільний позов ОСОБА_3 в частині стягнення з ОСОБА_1 на її користь моральної шкоди суд задовольняє частково, враховуючи, що в результаті вчиненого злочину, потерпіла несла моральні страждання і переживання, відчувала фізичний біль, тривалий час перебувала на лікуванні, був порушений звичайний ритм її життя, вона і на даний час відчуває страх коли до кабінету входять пацієнти, суд вважає необхідним стягнути на її користь з ОСОБА_1 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

В судовому засідання потерпіла ОСОБА_3 подала заяву про повернення їй судового збору в сумі 551 грн., який вона помилково сплатила під час подачі позовної заяви, яка підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 374 КПК України, суд

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1190 грн.).

На підставі ст. 96 КК України призначити ОСОБА_1 примусові заходи медичного характеру у вигляді надання йому амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 матеріальну шкоду в сумі 1846,97 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 5000 грн.

Повернути ОСОБА_3 судовий збір в сумі 551 грн. 20 коп., сплачений 30.05.2016 р. на рахунок 31217206700004, код отримувача 37984978, банк отримувача 820019 ГУ ДКСУ у м.Києві.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м.Києва через Деснянський районний суд м.Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарженні вироку - після постановлення ухвали апеляційним судом.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору.

Головуючий -