Постанова № 66249560, 27.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 359/1940/17 Головуючий у І інстанції Гончаров О.М.Провадження № 33/780/405/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 429 27.04.2017

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Київської області ОСОБА_1, з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 та представника митниці ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою представника Київської митниці ДФС ОСОБА_4 на постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого помічником офіціанта на круїзному лайнері «Oasis of the Seas» («Оазис морей»), проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3,

притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.471 Митного кодексу України та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700,00 гривень.

Вилучену, згідно протоколу про порушення митних правил №0075/12512010/17 від13.02.2017 року, валюту у розмірі 690 доларів США повернуто ОСОБА_2

В С Т А Н О В И В :

Відповідно до постанови, 13.02.2017р., о 21:25 год., в залі «Приліт» терміналу «D» ДП МА «Бориспіль», під час проведення митного контролю пасажирів, які прилетіли до України з Німеччини, м. Франкфурт, рейсом №LH 1492, у громадянина України ОСОБА_2, який обрав проходження митного контролю по каналу, позначеному символами зеленого коридору («зелений коридор»), тим самим заявивши, що переміщувані ним через митний кордон товари не підлягають письмовому декларуванню, оподаткуванню митними платежами, не підпадають під встановлені законодавством заборони та/або обмеження щодо вивезення за межі території України, після перетину ним «білої лінії», яка позначає закінчення зони спрощеного митного контролю «зелений коридор», було виявлено 690 доларів США, які перевищували наявну у нього суму валюти в розмірі 10612 доларів США, що за офіційним курсом НБУ станом на 13.02.2017р. є еквівалентом 9984 Євро, які знаходились в одному із відділень чоловічої сумки пасажира (ручна поклажа) без ознак приховування та підлягали обовязковому письмовому декларуванню. Своїми діями ОСОБА_2 порушив порядок проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю, встановлений ст.366 МК України, яким обмежено переміщення валюти через митний кордон України.

На вказану постанову суду, представник Київської митниці ДФС ОСОБА_4 подав апеляцію, в якій вважає, що постанова не відповідає меті адміністративного стягнення та не сприяє вихованню порушника в дусі додержання чинного законодавства. Суд однобічно та упереджено підійшов до накладення стягнення у виді штрафу без застосування конфіскації обмежених до переміщення валютних цінностей, поверхнево вивчив обставини справи та не надав їм належної правової оцінки. Обираючи вид та розмір стягнення, суд не прийняв до уваги імперативні приписи ст.471 МК України відповідно до яких санкція цієї статті є безальтернативною, а також не врахував, що шкода від вчиненого порушення полягає саме у неповазі до встановленого державою порядку переміщення відповідного товару через митний кордон. Тому просить постанову скасувати та постановити нову постанову, якою визнати ОСОБА_2 винним за ст.471 МК України та накласти на нього стягнення у виді штрафу у розмірі 1700,00 грн. з конфіскацією вилученої валюти у розмірі 690 доларів США.

У судовому засіданні особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вказував, що постанова суду першої інстанції правильна та законна, просив залишити її без змін.

Представник Київської митниці ДФС ОСОБА_3, у судовому засіданні апеляцію підтримав, підтвердив викладені у ній доводи, просив апеляцію задовольнити.

Вислухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає з наступних підстав.

Висновок суду про доведеність винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.471 Митного кодексу України відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується розглянутими в судовому засіданні доказами і є обґрунтованим.

Кваліфікація дій ОСОБА_2 за ст.471 Митного кодексу України є правильною.

При розгляді справи, суд врахував характер скоєного, особу правопорушника та призначив стягнення, яке відповідає меті виховання правопорушника та запобіганню вчиненню нових правопорушень.

Звільняючи правопорушника від стягнення у виді конфіскації вилученої у нього готівки, суд правомірно врахував наявність підтверджуючих документів про законність походження цієї валюти, а саме: той факт, що вилучена валюта є заробітною платою ОСОБА_2 Вказані кошти необхідні для забезпечення повсякденного проживання його родини, яка складається з дружини та малолітньої дитини. Крім того, ОСОБА_2 не має постійної роботи в Україні та вимушений заробляти за кордоном.

За даних обставин, суд дійшов правомірного висновку про те, що стягнення у виді конфіскації вилученої у громадянина України ОСОБА_2 валюти в розмірі 690 (шістсот девяносто) доларів США, покладає на правопорушника індивідуальний надмірний тягар та не може бути застосований у даному випадку.

Таким чином, постанова Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2017 року є законною та обґрунтованою. Підстав для її скасування, зміни або винесення нової постанови, апеляційний суд не вбачає.

Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу представника Київської митниці ДФС ОСОБА_4 залишити без задоволення.

Постанову судді Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 24 березня 2017 року щодо ОСОБА_2 залишити без змін.

Постанова є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя Ю.М. Слива