Ухвала суду № 66249537, 26.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 378/186/17 Головуючий у І інстанції Скороход Т. Н.Провадження № 22-ц/780/2136/17 Доповідач у 2 інстанції Голуб С. А.Категорія 53 26.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

26 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Голуб С.А.,

суддів Верланова С.М., Таргоній Д.О.

за участі секретаря Дрозда Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2017 року про повернення позовної заяви ОСОБА_2 до Комунального вищого навчального закладу Київської обласної ради «Академія неперервної освіти» та Департаменту освіти і науки Київської обласної державної адміністрації про скасування наказів та поновлення на роботі,

в с т а н о в и л а :

У лютому 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду першої інстанції з вказаним позовом, посилаючись на те, що його було незаконно звільнено із займаної посади.

Ухвалою Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2017 року позовну заяву було повернуто позивачеві.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

В доводах апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку, що предметом позову є визначення місця проживання дитини та не звернув увагу на обґрунтування позовних вимог, які виникли з трудових правовідносин.

На підставі викладеного, ОСОБА_2 просив апеляційний суд скасувати вказану ухвалу суду та постановити нову, якою справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Вважаючи позовну заяву неподаною та повертаючи її позивачеві суд першої інстанції виходив з того, що предметом позову є вирішення питання про визначення місця проживання дитини, а тому позов має бути пред'явлений за місцем проживання відповідача.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцем знаходження.

Згідно із ч. 1 ст. 110 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача.

У відповідності до ч. 14 ст. 110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу.

Разом з тим, вирішуючи питання про відкриття провадження суди також повинні враховувати роз'яснення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, що містяться в Постанові Пленуму № від 01 березня 2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ».

Так, п. 37 зазначеної Постанови Пленуму право вибору між судами, яким згідно із правилом загальної підсудності (стаття 109 ЦПК) і правилом альтернативної підсудності (стаття 110 ЦПК) підсудна справа, належить виключно позивачеві (частина чотирнадцята статті 110 ЦПК).

Якщо позивач при пред'явленні позову дотримався правил територіальної чи альтернативної підсудності, суд не має права повернути позивачеві позовну заяву з мотивів непідсудності справи цьому суду.

Як вбачається з матеріалів справи та суті позовних вимог, поданий позов відноситься до позовів що виникають з трудових правовідносин, а тому позивач скористався правом альтернативної підсудності, що визначено ст.. 110 ЦПК України та подав позовну заяву за своїм зареєстрованим місцем проживання.

Окрім того, висновок суду першої інстанції про те, що предметом позову є визначення місця проживання дитини є не обґрунтованим та не відповідає обставинам справи.

Тому, враховуючи зазначені обставини справи та норми процесуального права, суд першої інстанції дійшов до передчасного висновку про повернення позовної заяви ОСОБА_2

Так, у відповідності до ст.. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд, за наявності правових підстав, скасовує ухвалу і передає питання на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо останній порушив порядок, встановлений для його вирішення.

Таким чином, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги є обґрунтованими та можуть бути підставою для скасування ухвали суду першої інстанції з передачею питання про відкриття провадження на новий розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 303, 312, 313, 314, 315, 317, 319 ЦПК України колегія суддів,

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Ставищенського районного суду Київської області від 22 лютого 2017 року про повернення позовної заяви скасувати та передати питання про відкриття провадження до Ставищенського районного суду Київської області на новий розгляд.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий

Судді