Ухвала суду № 66249224, 25.04.2017, Апеляційний суд Київської області

Справа № 355/356/16-ц Головуючий у І інстанції Литвиненко О. Л.Провадження № 22-ц/780/2095/17 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 58 25.04.2017

УХВАЛА

Іменем України

25 квітня 2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі:

головуючого судді Кашперської Т.Ц.,

суддів Фінагєєва В.О., Яворського М.А.,

за участю секретаря Нагорної Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду Київської області цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 23 лютого 2017 року у справі за заявою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт» про поворот виконання рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Український страховий стандарт», третя особа ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,

заслухавши доповідь судді, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

В січні 2017 року ПАТ «СК «Український страховий стандарт» звернулося до суду з заявою про поворот виконання рішення, посилаючись на те, що 12 травня 2016 року Баришівським районним судом Київської області було прийнято рішення у справі за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «СК «Український страховий стандарт», яким було вирішено стягнути із відповідача на користь позивача 14646 грн. шкоди, завданої смертю фізичної особи, 14646 грн. моральної шкоди та 551,21 грн. судового збору, а всього 29843,21 грн. Рішенням Апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2016 року рішення суду першої інстанції було скасоване в частині стягнення моральної шкоди в сумі 14646 грн. та відмовлено позивачу в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди. Проте на момент ухвалення цього рішення відповідачем вже було виконане рішення Баришівського районного суду Київської області. Просив винести ухвалу про поворот виконання рішення від 12 травня 2016 року та зобовязати ОСОБА_2 повернути відповідачу 14646 грн. безпідставно отриманих коштів.

Ухвалою Баришівського районного суду Київської області від 23 лютого 2017 року заяву ПАТ «СК «Український страховий стандарт» задоволено, здійснено поворот виконання рішення Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2016 року та стягнуто з ОСОБА_2 на користь ПАТ «СК «Український страховий стандарт» в порядку повороту виконання рішення 14646 грн.

Позивач ОСОБА_2, не погоджуючись із ухвалою суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неповне зясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просила скасувати ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 23 лютого 2017 року та відмовити в задоволенні заяви про поворот виконання рішення. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, вказувала, що суд першої інстанції не мав повноважень вирішувати дане питання, оскільки воно належить до компетенції апеляційного суду, яким позовні вимоги були задоволені в меншому обсязі. Крім того, судом неправильно встановлено факт виконання рішення суду та сплати відповідачем суми грошових коштів в рахунок відшкодування шкоди позивачу. Також суд не повідомив її належним чином про дату та час розгляду справи, розглянув заяву без її участі, чим порушив її право на участь в судовому процесі, надання документів та доказів.

Колегія суддів, перевіряючи законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Задовольняючи заяву про поворот виконання рішення, суд першої інстанції виходив із того, що оскільки рішення Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2016 року було виконане на момент скасування його Апеляційним судом Київської області рішенням від 10 листопада 2016 року в частині стягнення моральної шкоди, таке виконання підлягає повороту.

Колегія суддів погоджується із вказаними висновками, оскільки вони відповідають матеріалам справи і узгоджуються із вимогами закону.

Відповідно до ст. ст. 380, 381 ЦПК України питання про поворот виконання вирішує суд апеляційної чи касаційної інстанції, якщо, скасувавши рішення, він закриває провадження у справі, залишає позов без розгляду, відмовляє в позові повністю або задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі. Якщо рішення після його виконання скасовано і справу повернено на новий розгляд, а при новому розгляді справи в позові відмовлено або позовні вимоги задоволено в меншому розмірі, або провадження у справі закрито чи заяву залишено без розгляду, суд, ухвалюючи рішення, повинен зобовязати позивача повернути відповідачеві безпідставно стягнене з нього за скасованим рішенням. У разі неможливості повернути майно в рішенні або ухвалі суду передбачається відшкодування вартості цього майна в розмірі грошових коштів, одержаних від його реалізації. Якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом при новому розгляді справи або судом апеляційної чи касаційної інстанції, заява відповідача про повернення стягненого з нього за скасованим рішенням майна розглядається судом, у якому перебуває справа. Суд розглядає заяву про поворот виконання в судовому засіданні з повідомленням сторін і постановляє ухвалу.

Рішенням Конституційного Суду України від 02 листопада 2011 року №13-рп/2011 розяснено, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Дані вимоги були враховані Баришівським районним судом Київської області при постановленні ухвали від 23 лютого 2017 року.

Із матеріалів справи колегія суддів вбачає, що рішенням Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2016 року позов ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з ПрАТ «СК «Український Страховий Стандарт» на користь ОСОБА_2 майнову шкоду, завдану смертю фізичної особи в розмірі 14646 грн., моральну шкоду, завдану смертю фізичної особи в розмірі 14646 грн., сплачений судовий збір в розмірі 551,21 грн., всього стягнуто 29843,21 грн., в решті позовних вимог відмовлено.

Рішенням Апеляційного суду Київської області від 10 листопада 2016 року рішення Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2016 року скасовано в частині стягнення моральної шкоди та ухвалено нове, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо стягнення моральної шкоди, в решті рішення суду залишено без змін.

25 липня 2016 року державним виконавцем Оболонського районного відділу державної виконавчої служби міста ОСОБА_4 територіального управління юстиції у м. Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №51584029 про примусовому виконанню виконавчого листа № 355/356/16-ц, виданого 14 червня 2016 року Баришівським районним судом Київської області про стягнення з ПрАТ «СК «Український Страховий стандарт» на користь ОСОБА_2 суму боргу 29843,21 грн.

15 серпня 2016 року ПрАТ «СК «Український Страховий стандарт» перераховано на рахунок Оболонського відділу державної виконавчої служби 29292 грн. боргу на користь ОСОБА_2 згідно рішення Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2016 року за платіжним дорученням № 5309 від 15 серпня 2016 року.

Виходячи із вищевикладеного, оскільки рішення суду першої інстанції було виконане відповідачем, а в подальшому скасоване рішенням апеляційного суду, отже правова підстава для набуття майна відпала, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про необхідність повороту виконання рішення.

Не ґрунтуються на вимогах закону і відхиляються колегією суддів доводи апеляційної скарги щодо відсутності повноважень у суду першої інстанції здійснювати поворот виконання рішення, якщо апеляційним судом було задоволено позовні вимоги в меншому обсязі.

Так, зазначені повноваження передбачені ст. 381 ЦПК України в тому випадку, якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено безпосередньо судом апеляційної інстанції.

Безпідставними є доводи апеляційної скарги про те, що судом першої інстанції неправильно встановлено факт виконання рішення суду. Так, в матеріалах справи наявні платіжні дорученння від 15 серпня 2016 року № 5309 на суму 29292 грн. та № 5310 на суму 551,21 грн., що в цілому складає суму, яка підлягала стягненню за рішенням Баришівського районного суду Київської області від 12 травня 2016 року, та яка була перерахована на рахунок Відділу державної виконавчої служби Оболонського районного управління юстиції у м. Києві, у якому знаходиться виконавче провадження у даній справі, за реквізитами, вказаними у виконавчих листах.

Оцінюючи доводи апеляційної скарги про неповідомлення позивача про час і дату розгляду справи судом першої інстанції, колегія суддів враховує, що судом належним чином двічі направлено судові повістки на дійсну адресу позивача, 13 лютого 2017 року судове засідання відкладалося в звязку із відсутністю відомостей про вручення судових повісток і повторно направлено повідомлення сторонам про час і місце розгляду справи.

Судові повістки, направлені на адресу позивача, повернуті до суду із відміткою поштового відділення «за закінченням встановленого строку зберігання».

Однак апеляційна скарга подана ОСОБА_2 із дотриманням процесуального строку, передбаченого ч. 2 ст. 294 ЦПК України, що дає підстави вважати про обізнаність позивача про розгляд судом заяви про поворот виконання рішення і свідоме ухилення від одержання судових повісток.

Доводи ОСОБА_2 про те, що через порушення її права на участь в судовому процесі вона була позбавлена можливості надати до суду першої інстанції документи та докази не спростовують висновків суду першої інстанції, оскільки остання мала можливість долучити бажані докази до апеляційної скарги, чого зроблено не було.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не можуть бути підставою для скасування ухвали суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 312 ЦПК України, розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом першої інстанції постановлено ухвалу з додержанням вимог закону.

Підстави для скасування ухвали суду першої інстанції, що передбачені ст. 311 ЦПК України, відсутні.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена із дотриманням норм процесуального права і не може бути скасована з підстав, що викладені в апеляційній скарзі.

Керуючись ст. ст. 307, 312, 313, 314, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Ухвалу Баришівського районного суду Київської області від 23 лютого 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Кашперська Т.Ц.

Судді: Фінагєєв В.О.

ОСОБА_5