Рішення № 66248118, 26.04.2017, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/1100/17

Категорія 29

2/295/1209/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира в складі:

головуючого судді Кузнєцова Д.В.

при секретарі Білінській Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Богунського районного суду м. Житомира цивільну справу за позовом Житомирського міського центру зайнятості до ОСОБА_1 про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

Житомирський міський центр зайнятості (по тексту ЖМЦЗ) звернувся до суду з даним позовом про стягнення з ОСОБА_1 коштів, отриманих як допомога по безробіттю, в сумі 5660,34 грн.. В обґрунтування позовних вимог вказує, що 05.11.2004 року ОСОБА_1 звернулася до центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та за відсутності підходящої роботи 12.11.2004 року отримала статус безробітного і їй було призначено допомогу по безробіттю. ЖМЦЗ зазначає, що до позивача від УПФ України в м. Житомирі надійшов лист про те, що відповідач, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості, одночасно працювала в ПАТ «Житомирський маслозавод». За час перебування на обліку як безробітна за період з 05.11.2004 року по 02.01.2006 року відповідач приховала факт належності до категорії зайнятого населення та безпідставно отримала допомогу по безробіттю в сумі 5660, 34 грн., яку позивач просить стягнути.

Представник ЖМЦЗ в судовому засіданні позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав, викладених у позові, проти заочного розгляду справи не заперечила.

Відповідач в судове засідання не зявилася, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, причина неявки суду невідома, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Враховуючи не заперечення представника позивача, керуючись ст.224 ЦПК України, судом ухвалено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про те, що даний позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що у листопаді 2004 року ОСОБА_1 звернулася до Житомирського обласного центру зайнятості за сприянням у працевлаштуванні та 12.11.2004 року отримала статус безробітного, а також їй було призначено допомогу по безробіттю, що підтверджується копією персональної картки №065001304110500001.

ОСОБА_2 Пенсійного фонду України в м. Житомирі Житомирської області №16856/03 від 21.09.2015 року проінформовано позивача про те, що гр. ОСОБА_1 отримувала допомогу по безробіттю з 12.11.2004 року по 06.11.2005 року і одночасно працювала у листопаді 2004 року та у січні-березні 2005 року, згідно даних персоніфікованого обліку в ПАТ «Житомирський маслозавод».

Як вбачається з копії акту №910 розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 24.11.2015 року ОСОБА_1 надавала послуги ПАТ «Житомирський маслозавод» з 19.10.2004 року по 31.10.2004 року та з 01.11.2004 року по 30.11.2004 року відповідно особових рахунків (договори підряду списано та знищено), а також згідно направлення центру зайнятості приймала участь у громадських роботах в період з 19.01.2005 року по 18.03.2005 року.

Згідно з копією довідки позивача №2352 від 27.11.2015 року ОСОБА_1 була зареєстрована як безробітна з 12.11.2004 року, проте за невідвідування ЖМЦЗ більше 30 к.д. без поважних причин 02.01.2006 року була припинена її реєстрація. Дохід відповідача за період з 12.11.2004 року по 08.11.2005 року становить 5660,34 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 43 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам, зокрема особам працездатного віку до призначення пенсії, яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи, за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

У редакції статті 2 Закону України «Про зайнятість населення» №803-XII, що діяв на час надання відповідачу статусу безробітного, безробітними визнавалися працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. У разі відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймалося державною службою зайнятості за їх особистими заявами з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу.

За змістом ст. 4 Закону України «Про зайнятість населення» №5067-VI до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

За ч. 3 ст. 1 Закон України «Про зайнятість населення» №803-XII (в редакції на час надання ОСОБА_1 статусу безробітного) в Україні до зайнятого населення належали громадяни, що проживали на території держави на законних підставах, зокрема працюючі по найму на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності, у міжнародних та іноземних організаціях в Україні і за кордоном.

Право на допомогу по безробіттю мали незайняті (непрацюючі) громадяни, визнані у встановленому порядку безробітними у відповідності із положенням ч. 2 ст. 28 Закону України «Про зайнятість населення» №803-XII (в редакції на час надання ОСОБА_1 статусу безробітного).

Статтею 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» на застрахованих осіб, зареєстрованих в установленому порядку як безробітних, покладено обовязок своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг.

За встановлених в судовому засіданні обставин суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 не мала права на отримання допомоги по безробіттю, оскільки була працевлаштована та перебувала у трудових відносинах із ПАТ «Житомирський маслозавод» на час призначення допомоги. Дана обставина, в свою чергу, впливає на умови виплати матеріального забезпечення і надання соціальних послуг, про які відповідач не повідомила ЖМЦЗ, продовжувала перебувати на обліку як безробітна та отримувала матеріальну допомогу по безробіттю.

Згідно із ч. 3 ст. 36 Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувач.

Беручи до уваги, що відповідач ОСОБА_1, перебуваючи на обліку в центрі зайнятості як безробітна, одночасно перебувала у трудових відносинах з ПАТ «Житомирський маслозавод» та отримувала доходи, про що не повідомила центр зайнятості, у звязку з чим мала місце недобросовісність у набутті права на отримання допомоги по безробіттю, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача грошових коштів в сумі 5660,34 грн. на користь позивача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 1215 ЦК України, Законами України «Про зайнятість населення», Закону України «Про загальнообовязкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», ст.ст. 10, 11, 58-60, 209, 212-215, 224-228 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1) на користь Житомирського міського центру зайнятості (р/р 37179300900002, УДКСУ в м. Житомирі, Житомирської області, код 13561251, МФО 811039) кошти, отримані як допомога по безробіттю, в сумі 5 660 грн. 34 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте Богунським районним судом м. Житомира за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Позивач має право оскаржити дане заочне рішення до Апеляційного суду Житомирської області через Богунський районний суд м. Житомира протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д.В. Кузнєцов