Ухвала суду № 66246037, 26.04.2017, Апеляційний суд Херсонської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 660/1024/16-ц

Номер провадження:22-ц/791/788/17

Головуючий в І інстанції Гончаренко О.В.

Категорія Доповідач: Колісниченко А.Г.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Херсонської області в складі:

ГоловуючогоОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3,за участю секретаряОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Кредобанк» на рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 07.02.2017 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Кредобанк» до ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення заборгованості,

В С Т А Н О В И Л А:

Рішенням Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 07.02.2017 року у задоволенні позову ПАТ «Кредобанк» відмовлено. Стягнуто з ПАТ «Кредобанк» на користь ОСОБА_6 понесені нею судові витрати у розмірі 1200 грн.

Не погодившись з таким рішенням суду ПАТ «Кредобанк» подано апеляційну скаргу, в якій зазначено, що згідно з умовами кредитного договору, кінцевий термін повернення основної заборгованості встановлено до 01.02.2011 року. Строк дії кредитного договору встановлюється п.7.1 та передбачає, що він діє до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобовязань. Аналогічні положення містяться у договорі поруки (п.4.7), укладенім з ОСОБА_7 Період виконання основного зобовязання обумовлений щомісячними платежами, оплата яких у повній мірі повинна бути здійснена до 01.02.2011 року. Таким чином, банк вважає, що на момент предявлення позову строк позовної давності не пропущено, так як строк виконання кредитного зобовязання, який обумовлений моментом повного і належного його виконання, не сплив. На підставі чого, банк просив рішення суду скасувати та постановити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.

Представник ПАТ «Кредобанк» до суду не зявився, надіславши на адресу суду заяву, в якій просив суд розглядати справу без його участі.

ОСОБА_6, у судовому засіданні в режимі відеоконференції,проти задоволення апеляційної скарги заперечувала, вважаючи рішення суду законним та обґрунтованим.

ОСОБА_5 до суду не зявилася, про причини неявки не повідомила, заяви про розгляд справи за її відсутності не подала. За таких обставин, колегія суддів, вважає за можливе розглянути справу без її участі на підставі ч. 2 ст. 305 ЦПК України.

Заслухавши доповідача, учасників процесу, які зявилися до суду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, у визначених цивільно- процесуальним законом межах, колегія суддів вважає, що скарга ПАТ «Кредобанк» задоволенню не підлягає.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ПАТ «Кредобанк», суд першої інстанції виходив з того, що позивачем при зверненні до суду за захистом свого порушеного права пропущено строк позовної давності, про застосування наслідків спливу якого заявлено відповідачами.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду з огляду на таке.

Відповідно до ч. 1ст. 1054 ЦК Україниза кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

З матеріалів справи вбачається, що 10.02.2009 року між ВАТ «Кредобанк», правонаступником якого є ПАТ «Кредобанк» та ОСОБА_5 був укладений договір №18/д-02, відповідно до умов якого відповідачка отримала кредит у розмірі 15000,00 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі та на умовах, визначених договором.

З метою забезпечення виконання зобовязання за даним кредитним договором, 10.02.2009 року відповідачка ОСОБА_6 уклала з ВАТ «Кредобанк» договір поруки №18/д-О2/S-1. Відповідно до умов договору поруки ОСОБА_6 несе солідарну відповідальність зі ОСОБА_5 перед банком за виконання умов основного зобовязання всім належним їй майном та грошовими коштами.

За умовами кредитного договору, ОСОБА_5 зобовязувалася погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його користування, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених договором. Кінцевим строком повернення є 01.02.2011 рік (а.с.6-8).

Відповідно ст. ст.526,530,610, ч. 1 ст.612 ЦК Українизобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно розрахунку заборгованості за договором, починаючи з 10.10.2009 року погашення боргу не здійснювалося (а.с.10-14). Таким чином, судом першої інстанції правильно встановлено, що відповідачками зобовязання за укладеними ними договорами належним чином не виконувались.

Згідно із ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

З тексту кредитного договору № 18/д-О2 від 10.02.2009 року, укладеного між ОСОБА_5 та ПАТ «Кредобанк» вбачається, що він діє до повного виконання своїх зобовязань сторонами, а повернутий кредит у повному обсязі повинен бути до 01.02.2015 року.

ПАТ «Кредобанк» звернулось із цим позовом до суду 19.10.2016 року (а.с.1). Відповідачки подали до суду першої інстанції заяви про застосування строку позовної давності (а.с.28-29, 38-39).

Верховний Суд України у постанові від 06.11.2013 року у справі № 6-116цс13 зазначив, що за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України). за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 ЦК України). У зобов'язаннях, в яких строк виконання не встановлено або визначено моментом вимоги кредитора, перебіг позовної давності починається від дня, коли у кредитора виникає право пред'явити вимогу про виконання зобов'язання. Для обчислення позовної давності застосовуються загальні положення про обчислення строків, що містяться у ст. ст. 252-255 ЦК України. При цьому початок перебігу позовної давності пов'язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними моментами (фактами), які свідчать про порушення прав особи (ст. 261 ЦК України). За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Згідно із правовою позицією у справі № 6-31цс15, висловленою Верховним Судом України у постанові від 03.06.2015 року, у разі неналежного виконання позичальником зобовязань за кредитним договором позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, повернення яких відповідно до умов договору визначене періодичними щомісячними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Оскільки, як встановлено судом і не заперечується сторонами останній платіж за кредитним договором відповідачкою ОСОБА_5 було здійснено 10.10.2009 року, то право на звернення до суду із позовом, щодо стягнення простроченої заборгованості виникло у позивача з 1 листопада 2009 року, відповідно до умов договору, а щодо повернення всієї суми кредиту з 01.02.2011 року. Отже звернувшись до суду у жовтні 2016 року позивач пропустив встановлений законом строк позовної давності. Зважаючи на це, колегія вважає правильним та погоджується із висновком суду першої інстанції який відмовив у задоволенні позову у звязку із пропуском зазначеного строку.

Доводи апелянта з посиланням на те, строк позовної давності ним не пропущено через зазначення у договорі про те. що він діє до виконання сторонами всіх зобовязань за договором, колегія суддів до уваги не бере з мотивів, викладених вище.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції, а відтак і для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Кредобанк» відхилити, а рішення Нововоронцовського районного суду Херсонської області від 07.02.2017 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з дня її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги.

Головуючий А.Г.Колісниченко

Судді: Н.В.Орловська

ОСОБА_3