Постанова № 66243801, 28.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа № 488/392/17 28.04.2017 28.04.2017 28.04.2017

ОСОБА_1 провадження: 33/784/167/17

.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2017 року м. Миколаїв

Апеляційний суд Миколаївської області

у складі: головуючої судді Фаріонової О.М.

при секретарі Тимошенка О.С.

особи, яка притягнута до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_2,

захисника ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення

за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_3 на постанову судді Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2017 року, якою

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, який мешкає по вул. Пригородна, 50 в м. Миколаєві, працюючого неофіційно водієм ЧП «Пік»,

- визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.

Згідно постанови судді, 15.01.2017 р. о 10 год. 35 хв., ОСОБА_2 керував транспортним засобом «Рута 25 ОСОБА_1», д/н НОМЕР_1, у м.Миколаєві по пр. Богоявленському у районі буд. 588 у стані алкогольного спяніння. Показник концентрації алкоголю у крові, що встановлений на місці із застосуванням приладу «Alcotest 6810», склав 0,68 проміле. Такими діями ОСОБА_2 порушив п. 2.9 А ПДР України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3 просить постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити у звязку із відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Зазначає, що транспортний засіб ОСОБА_2 був безпідставно зупинений працівниками поліції, з якими у ОСОБА_2 виник конфлікт. Останньому працівники поліції не розяснили його права. Стверджує, що ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння не перебував.

Не заперечує, що працівники поліції запропонували пройти огляд на стан алкогольного спяніння за допомогою приладу «Драгер», однак огляд проводився не за місцем зупинки транспортного засобу, а сам пристрій для проведення тесту був розпечатаний. З результатами тесту ОСОБА_2В не погодився та бажав пройти огляд на стан спяніння у медичному закладі, але працівники поліції у цьому йому відмовили. Свідків під час зупинки транспортного засобу та проведення огляду не було, вони зявилися після дзвінка інспектора поліції. Їм працівником поліції не були розяснені їх права. Під час судового розгляду допитаний лише один свідок.

Звертає увагу на те, що огляд на стан спяніння проведений о 10.50 год., у той час як у протоколі зазначено, що правопорушення вчинено о 11.28 год.

Заслухавши захисника ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, є правильними та ґрунтуються на доказах, які безпосередньо досліджені судом.

Як видно з протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного спяніння: різкий запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей, виражене тремтіння пальців рук.

Відповідно до результатів проходження огляду водія ОСОБА_2 на стан алкогольного спяніння, здійсненого 15.01.2017 р. о 10:50 год з використанням спеціального технічного засобу «Drager Alkotest», цифровий показник приладу становив 0,68 проміле (при дозволених не більше 0,2 проміле), № тесту 1038, що підтверджує факт перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння.

Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтвердив в суді свідок ОСОБА_4, який пояснив, що в його присутності та у присутності іншого свідка ОСОБА_2 продув у технічний прилад «Драгер». Заперечень від ОСОБА_2 щодо огляду не надходило.

З письмових пояснень свідка ОСОБА_5 вбачається, що в його присутності ОСОБА_2 проходив огляд на стан спяніння за допомогою газоаналізатору «Драгер».

В суді не допитаний свідок ОСОБА_5, на що посилається апелянт. Однак, суд обгрунтовано послався на його письмові пояснення, які відповідно до вимог ст. 251 КУпАП є доказом у справі про адміністративне правопорушення. Окрім того, пояснення свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджуються даними відеозапису з нагрудного реєстратора патрульного.

Апелянт посилається на надання ОСОБА_2 вже використаного тестеру, про відсутність свідків під час надання тестеру та його продуття, але ці пояснення повністю спростовані даними відеозапису, приєднаного до матеріалів справи, який суд дослідив.

Згідно відеозапису, 15.01.2017 р. о 10:35 ОСОБА_2 був зупинений працівниками поліції. ОСОБА_2 не заперечував, що вживав напередодні горілку, та спочатку відмовився пройти огляд на стан сп'яніння, а в подальшому погодився на пропозицію пройти огляд за допомогою газоаналізатору та проїхати задля цього до місця перебування іншого екіпажу.

Як слідує з даних відеозапису, о 10:48 год ОСОБА_2 в присутності двох свідків погодився пройти огляд за допомогою газоаналізатору, йому в запечатаному виді виданий тестер, який він особисто розпечатав, та продув у прибор, який показав результат алкогольного сп'яніння 0,68 проміле.Зауважень чи заперечень від ОСОБА_2 щодо результатів огляду не надійшло, що спростовує наведені в апеляційній скарзі доводи про надання використаного раніше приладу, про наявність зауважень.

Суд повно та обєктивно дослідив докази, які надані до протоколу про адміністративне правопорушення. Окрім того, допитав працівників поліції, які складали протокол про адміністративне правопорушення та відбирали пояснення у свідків.

Свідки ОСОБА_6 та ОСОБА_7 суду пояснили, що під час патрулювання за порушення ПДР України - п.9.8., був зупинений автомобіль «Рута» д/н НОМЕР_1 під керування ОСОБА_2 Під час спілкування із ОСОБА_2, з зовнішніх ознак було видно, що той перебуває у стані алкогольного сп'яніння. ОСОБА_2 спочатку пояснив, що напередодні випив горілку. Прилад Alcotest 6810 надається їм один на роту. Оскільки в їх розпорядженні прибору не було, тому вони зі згоди водія проїхали до місця патрулювання іншого екіпажу.

Таким чином, під час розгляду протоколу про адміністративне правопорушення встановлено, що проведення огляду на стан зупинки проведений не на місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 через відсутність в розпорядженні екіпажу поліції приладу Alcotest 6810, тобто з обєктивних причин. ОСОБА_2 погодився з пропозицією проїхати до місця перебування іншого екіпажу патрульної поліції.

Апеляційний суд вважає, що дана обставина не є підставою для закриття справи про адміністративне правопорушення, на що вказує апелянт, оскільки огляд на стан алкогольного спяніння проведений безпосередньо після зупинки транспортного засобу, протягом 10-15 хвилин, у присутності свідків. На місці зупинки транспортного засобу ОСОБА_2 не заперечував вживання ним спиртних напоїв, зазначивши, що вживав напередодні горілку. Крім того, на місці зупинки транспортного засобу були наявні ознаки перебування ОСОБА_2 у стані алкогольного спяніння, про які зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. Огляд проведений з використанням спеціального технічного засобу, за згодою ОСОБА_2, і дані приладу беззаперечно доводять ту обставину, що ОСОБА_2 під час керування транспортним засобом перебував у стані алкогольного спяніння.

Посилання апелянта про невідповідність часу проведення огляду та часу вчинення правопорушення є безпідставним, оскільки згідно протоколу порушення вчинено о 10.35 год., огляд проведено о 10.50 год., а протокол складено о 11.28 год.

Крім того, відповідно до п. 5 вищевказаної Інструкції перед проведенням огляду на стан спяніння поліцейський на вимогу особи, яка підлягає огляду на стан спяніння, надає сертифікат відповідності та свідоцтво про повірку робочого засобу вимірювальної техніки. Однак, такої вимоги перед оглядом ОСОБА_2 не заявляв, що спростовує наведені захисником доводи в цій частині.

З огляду на наведене, суд дійшов вірного висновку, визнавши ОСОБА_2 винним у порушенні вимог п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, тобто у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.

Стягнення за вчинене адміністративне правопорушення призначено з урахуванням вимог ст. 33 КУпАП та в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Тому, апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 289, 294 КУпАП, суд ,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а постанову Корабельного районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2017 року, якою ОСОБА_2 визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на 1 рік, - залишити без зміни.

Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуюча: