Ухвала суду № 66243636, 27.04.2017, Апеляційний суд Миколаївської області

Справа №490/11674/16-ц 27.04.2017 27.04.2017 27.04.2017

Провадження №22-ц/784/1060/17

Єдиний унікальний номер справи № 490/11674/16-ц Суддя першої інстанції Батченко О.В.

Номер провадження: 22-ц/784/1060/17 Суддя-доповідач апеляційного суду ОСОБА_1

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 квітня 2017 року м. Миколаїв

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Миколаївської області в складі:

головуючогоКозаченка В.І.,

суддів: Прокопчук Л.М., Царюк Л.М.,

із секретарем судового засідання Богуславською О.М.,

за участю: позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП та стягнення моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 грудня 2016 року, постановлену за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову,

В С Т А Н О В И Л А:

У грудні 2016 року ОСОБА_2 подав у суд позов до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої в дорожньо-транспортній пригоді, а саме: 12 745 грн. матеріальних збитків, 30250 грн. втрат від простою транспортного засобу, 1000 грн. франшизи, 8000 грн. на компенсацію моральної шкоди та понесені ним судові витрати у розмірі 7084 грн. 95 коп.

Тоді ж позивач подав заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на автомобіль DAEWOO SENS, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, який належить на праві власності відповідачу ОСОБА_3

Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 грудня 2016 року в задоволенні вказаної заяви відмовлено через не співмірність виду забезпечення позову із заявленими вимогами.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просив скасувати вказану ухвалу місцевого суду, посилаючись на її незаконність.

Вислухавши суддю-доповідача, та перевіривши законність і обґрунтованість ухвали місцевого суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляція підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в забезпеченні позову, суд першої інстанції виходив з того, що вид забезпечення позову, про який просить позивач, не співмірний із його позовними вимогами.

Між тим, до такого висновку місцевий суд дійшов передчасно та з порушенням норм процесуального законодавства.

Так, відповідно до ст. 151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду. А перелік видів забезпечення позову, наведений у ч. 1 ст. 152 цього ж Кодексу, який не є вичерпним.

Крім того, ч. 3 ст. 152 ЦПК України встановлено, що види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

До того ж, в постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 ,,Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову" розяснено, що умовою застосування заходів для забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що майно, яке знаходиться у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути або погіршитися за його якістю на момент виконання рішення, що може утруднити або зробити неможливим його виконання в майбутньому.

При цьому суд або суддя має здійснювати оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і змістом позовних вимог, а також обставинами, на яких ґрунтуються позовні вимоги, доказами, які наведені на їх підтвердження, та положеннями законодавства, якими позивач обґрунтовував свої права, подаючи позов.

З матеріалів справи вбачається, що загальна ціна позову складає 51079 грн. 95 коп. Однак, в оскарженій ухвалі суд вказав ціну позову 12745 грн., помилково зменшивши у 4 рази розмір позовних вимог, що й вплинуло на подальші висновки суду.

Крім того, роблячи висновок про не співмірність виду забезпечення позову заявленим вимогам, місцевий суд не встановив дійсну вартість належного відповідачу автомобіля DAEWOO SENS, 2007 року випуску, та чи є достатньо обґрунтоване припущення, що цей автомобіль може зникнути. А тому такий висновок є необґрунтованим і передчасним.

Оскільки оскаржена ухвала постановлена без дотримання вказаних норм процесуального права то відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 312 ЦПК України вона підлягає скасуванню з направленням заяви ОСОБА_2 на повторний розгляд.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 312 - 315 ЦПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Центрального районного суду м. Миколаєва від 6 грудня 2016 року скасувати, а заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову направити до того ж місцевого суду для нового розгляду.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий: В.І. Козаченко

Судді: Л.М. Прокопчук

ОСОБА_4