Ухвала суду № 66242141, 20.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа №644/11638/15-к Головуючий 1 інстанції: Матвієвська Г.В.

Провадження №11кп/790/618/17 Доповідач: Глінін Б.В.

Категорія: ч.2 ст.125 КК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Харківської області у складі:

- головуючого судді Глініна Б.В.

- суддів: Грошевої О.Ю., Гришина П.В.,

- при секретарі Григорян І.І.,

- за участю прокурора Пресс Г.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Харкові кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора на ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.12.2016 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.12.2016 року обвинувальні акти у кримінальних провадженнях №12015220530003051 від 06.11.2015 року, №12016220530001869 від 05.06.2016 року, №12016220530001480 від 05.05.2016 року відносно ОСОБА_1 за ч.2 ст.15, ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України обєднані в одне провадження та повернуті прокурору у звязку з невідповідністю вимогам КПК України.

Своє рішення суд першої інстанції мотивував тим, що в підготовчому судовому засіданні прокурор вважав за можливе призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні, обвинувачений заявив суду, що він не володіє державною мовою, заявив про те, що всі процесуальні документи досудового слідства йому перекладалися слідчим усно, перекладача за його проханням органом досудового розслідування залучено не було, обвинувальні акти отримав без перекладу на його мову, якою він володіє ( російську), вважає, що для здійснення належного захисту він має право на отримання обвинувальних актів з перекладом на російську мову, бо він не знає від чого йому захищатися та при таких обставинах вважає за неможливе призначення судового розгляду за цими актами, бо « не знає в чому його обвинувачують».

Суд, ознайомившись з обвинувальними актами та доданими до нього матеріалами, вважає, що такі обвинувальні акти відносно ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, обвинуваченого за ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, відносно якого за цим обєднаним провадженням не обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою, слід повернути прокурору з наступних підстав.

Згідно ст. 314 ч.3 п.3 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам КПК України.

У підготовчому судовому засіданні зясовано, що обвинувачений ОСОБА_1 не володіє українською мовою, якою було складено та затверджено вищезазначені обвинувальні акти відносно нього за підозрою у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст. 15 ч.2 ст.185, ч.2 ст.185 КК України, копії яких та реєстрів матеріалів досудового розслідування ним отримано.

ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні заявив, що він повідомляв слідчого про ті обставини, що він не володіє українською мовою, якою велося досудове розслідування й складалися процесуальні документи, тому слідчий самостійно та усно перекладав йому зазначені акти та процесуальні документи досудового розслідування на російську мову, розяснював, й на теперішній час йому потрібен перекладач, бо він навіть не розуміє своїх прав та обовязків, що викладені у памятці про права та обов язки обвинуваченого, прочитати таку памятку українською мовою не може, й на слух українську мову не розуміє, письмового перекладу обвинувальних актів на мову, якою він володіє, він не отримував, не розуміє в чому його обвинувачують, але довіряв слідчому складання процесуальних документів та обвинувального акту, бо « визнав свою провину».

Заслухавши доводи прокурора, який пояснив, що на досудовому розслідуванні підозрюваний не вимагав перекладача, вважає за необхідне його залучити лише в судовому

засіданні, просив призначити судовий розгляд, перевіривши зміст обвинувальних актів та реєстрів матеріалів досудового розслідування, суд приходить до висновку про необхідність повернення обвинувальних актів та реєстрів матеріалів досудового розслідування прокурору, бо вони не відповідають вимогам КПК України з наступних підстав.

Підозрюваному ОСОБА_1 прокурором вручено обвинувальні акти та реєстри матеріалів досудового розслідування, які викладені мовою, якою не володіє підозрюваний, відсутній переклад зазначених документів на мову, якою володіє підозрюваний, крім того за поясненнями обвинуваченого ОСОБА_1 досудове розслідування здійснювалося українською мовою, «переклад» здійснювався самим органом досудового розслідування замість перекладача, всупереч положенням ст.68 КПК України, що й не спростовано прокурором. Такі обставини унеможливлювали проведення якісного захисту від обвинувачення на досудовому розслідуванні, безпідставно обмежили права підозрюваного, гарантовані Конституцією України та КПК України.

Відповідно до п.5 ч.2 ст. 291 КПК України обвинувальний акт повинен містити виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання оовинувачення; розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

У КПК України передбачено, що у кримінальному провадженні підлягають доказуванню подія кримінального правопорушення (місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.

Як зясовано, обвинувальні акти не містить посилань на фактичні обставини, які свідчать про мету вчинення кримінальних правопорушень.

Також, відповідно до ч.4 ст.278 КПК України слідчим та прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про дату та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статті (частини статті) закону України.

Проте, у наданому реєстрі, у повідомленні про підозру слідчим не зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1

Таким чином, обєднані обвинувальні акти та додані до нього матеріали, не відповідають вимогам, встановленим нормами КПК України, а тому, у відповідності до п.3 ч.3 ст. 314 КПК України обвинувальні акти підлягають поверненню прокурору.

Прокурор оскаржив зазначену ухвалу.

В апеляційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 22.12.2016 року та призначити новий судовий розгляд.

Обґрунтовуючи свої вимоги, прокурор зазначає що Органом досудового розслідування ОСОБА_2 обвинувачується в тому, що він будучі раніше неодноразово судимий за корисливі злочини, на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив та знову скоїв корисливі умисні злочини .

На думку суду, підставою повернення обвинувального акту прокурору є те, що вимога обвинуваченого ОСОБА_2 про надання перекладача залишилася слідчим без уваги, а також що обвинувальні акти не містять посилань на фактичні обставини, які свідчать про мету вчинення кримінальних правопорушень.

Вважаю, що ухвала суду підлягає скасуванню у звязку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону.

В підготовчому судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 заявив клопотання про необхідність залучення перекладача на весь час судового слідства, оскільки погано сприймає українську мову на слух. На підставі чого судом зроблено не вірні висновки та в ухвалі про повернення обвинувального акту вказано, що обвинуваченому ОСОБА_2 під час досудового розслідування вручено обвинувальний акт та реєстр матеріалів досудового розслідування, які викладені мовою, якою ОСОБА_2 не володіє, відсутній переклад зазначених документів на мову, якою володіє обвинувачений, також вказано, що переклад зазначених документів здійснювався самим органом досудового розслідування. Вказане, на думку суду унеможливило проведення якісного захисту від обвинувачення на досудовому розслідуванні, безпідставно обмежили права підозрюваного, гарантовані Конституцією та КПК України.

Проте, під час досудового розслідування відповідно до ст.29 КПК України слідчим було забезпечено ОСОБА_2 можливість давати показання російською мовою, оскільки це є мова спілкування обвинуваченого, та йому російською мовою легше давати показання.

Крім того, в матеріалах досудового розслідування наявна заява ОСОБА_2, складена ним особисто на імя слідчого, про те що ОСОБА_2 послуг перекладача та захисника не потребує, українську мову розуміє і достатньо нею володіє (копія у додатку).

Також, під час підготовчого судового засідання обвинувачений ОСОБА_2 заявив, що розумів всі слідчі дії які проводилися за його участі, розуміє суть обвинувачення, повністю визнає свою провину у вчиненому кримінальному правопорушенні, в матеріалах кримінального провадження міститься розписка ОСОБА_2 про отримання ним копії обвинувального акту і реєстру матеріалів досудового розслідування без будь-яких зауважень, що посвідчено підписом самого обвинуваченого, а залучити перекладача хоче лише на час судового розгляду кримінального провадження.

Окрім цього, відповідно до протоколів про надання доступу до матеріалів досудового розслідування від 31.05.2016 та 30.06.2016 ОСОБА_2 ознайомлено з усіма матеріалами кримінального провадження, що підтверджено підписом останнього.

Крім того, ОСОБА_2 у вищезазначених протоколах власноручно написано, що із матеріалами кримінального провадження він ознайомлений, будь-яких заяв чи клопотань він не має, у часі при ознайомлені обмежений не був.

Разом з цим, слід відзначити, що обвинувачений ОСОБА_1 є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_2, Україна, та є громадянином України, все своє життя проживав на території України, тому володіє, а саме розуміє українську мову.

Крім цього, під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувачений ОСОБА_1 під час досудового слідства не заявляв клопотань про залучення перекладача.

Також, в ухвалі про повернення обвинувального акту судом вказано, що з обвинувальний акт не містить посилань на фактичні обставини, які свідчать про мету вчинення кримінальних правопорушень ОСОБА_1

Проте, необхідно зазначити, що згідно ст.314 КПК України підставою для повернення обвинувального акту є його невідповідність вимогам КПК України. У ч.2 ст.291 КК України вказано, які відомості має містити обвинувальний акт, а саме:

1)найменування кримінального провадження та його реєстраційний номер;

2)анкетні відомості кожного обвинуваченого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

3)анкетні відомості кожного потерпілого (прізвище, імя, по батькові, дата та місце народження, місце проживання, громадянство);

4)прізвище, імя, по батькові та займана посада слідчого, прокурора;

5)виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону У країни про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення;

6)обставини, які обтяжують чи помякшують покарання;

7)розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням;

7-1) підстави застосування заходів кримінально-правового характеру щодо юридичної особи, які прокурор вважає встановленими;

8)розмір витрат на залучення експерта (у разі проведення експертизи під час досудового розслідування);

9)дату та місце його складення та затвердження.

Так, у обвинувальному акті вказані всі вище зазначені вимоги, а посилання на які робить суд стосовно не зазначення мети вчинення кримінального правопорушення мають досліджуватися під час судового слідства.

Також судом зроблено посилання на те, що відповідно до ч.4 ст.278 КПК У країни слідчим та прокурором до Єдиного реєстру досудових розслідувань вносяться відомості про дату та час повідомлення про підозру, правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа із зазначенням статті закону України, та разом тим вказано що у наданому реєстрі матеріалів досудового розслідування у повідомленні про підозру слідчим не зазначена правова кваліфікація кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_1

Проте, судом хибно зроблено висновок про те, що Єдиний реєстр досудових розслідувань та реєстр досудового розслідування є одним і тим же самим поняттям.

Відповідно до ст.109 КПК України в реєстрі матеріалів досудового розслідування повинні міститися реквізити процесуальних рішень, прийнятих під час досудового розслідування.

Отже, наведене вище свідчить про істотне порушення судом вимог кримінального процесуального закону, а саме ч.3 ст. 314 КПК України.

Таким чином, суд незаконно, з порушенням вимог КПК України повернув обвинувальний акт прокурору. Через це розгляд даного кримінального провадження затягується.

Заслухавши доповідь судді, зясувавши думку прокурора, яка підтримала апеляційну скаргу, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів приходить до висновку про необхідність задоволення апеляції, виходячи з наступного.

Ухвалою районного суду обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 по вказаним вище статтям повернутий прокурору з посиланням, що він не відповідає вимогам КПК України.

При цьому суд вказав, що обвинувачений не володіє державною мовою, а всі процесуальні документи досудового слідства перекладені слідчим, але перекладача по справі не залучили. Тому, вважає, що порушені його права на захист.

Як видно з кримінального провадження, ОСОБА_1 є уродженцем ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України та все своє життя проживав на території України, де навчався. При цьому вивчав державну мову.

Тому посилання районного суду, що він не володіє державною мовою не переконливі.

Крім того, ухвалою апеляційного суду Харківської області від 07.02.2017 року розглянуте кримінальне провадження щодо того самого ОСОБА_1 та ОСОБА_3 за апеляцією прокурора на ухвалу Орджонікідзевського райсуду м.Харкова від 22.12.2016 року. При цьому, в ухвалі вказано, що висновки суду 1-ї інстанції, що ОСОБА_1 не володіє державною мовою є передчасними та зроблені лише з пояснень самого обвинуваченого.

Відповідно до ч. 3 ст. 29 КПК України, слідчий суддя, суд забезпечують учасників кримінального провадження, які не володіють чи недостатньо володіють державною мовою право давати показання, заявляти клопотання та виступати в суді рідною мовою або іншою мовою, якою вони володіють, користуючись, у разі необхідності послугами перекладача.

Крім того, районний суд вказав, що обвинувальний акт не відповідає вимогам п. 5 ч. 2 ст. 291 КПК України, але не вказано конкретно, в чому це проявляється та які мають місце порушення кримінального процесуального закону.

В той же час, як видно з обвинувальному акту, в ньому вказано дата, місце скоєння правопорушення, яке та на яку суму було викрадено майно. Наведене свідчить про те, що суд передчасно направив обвинувальний акт прокурору, а доводи, викладені в ухвалі непереконливі. В тому числі непереконливі доводи, що стосуються складання реєстру.

При таких обставинах, апеляція прокурора підлягає задоволенню, а прийняте судом рішення скасуванню з направленням провадження на новий судовий розгляд.

Керуючись ст.ст. 404, 405, ст. 407, ст. 418, 419, ч. 2 ст. 376 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію прокурора задовольнити.

Ухвалу Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 22.12.2016 р. щодо ОСОБА_1 скасувати, призначити новий розгляд у суді 1 інстанції.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий

Судді: