Ухвала суду № 66241513, 27.04.2017, Дергачівський районний суд Харківської області

справа №619/880/17

провадження №2/619/720/17

УХВАЛА

27 квітня 2017 року Суддя Дергачівського районного суду Харківської області Нечипоренко І.М., розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу та визнання права власності на майно,

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати недійсним з моменту укладення договір купівлі-продажу житлового будинку №212 по вул. Сумський Шлях (колишня Леніна) в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, що укладений між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Дергачівського районного нотаріального округу ОСОБА_4 31.07.2013, зі змінами та визнати за ним право власності на ? частину конструктивних елементів, будівельних матеріалів, обладнання та іншого майна, використаного в процесі самочинного будівництва житлового будинку та господарських будівель і споруд за названою вище адресою, в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_5, померлої 23.05.2011 року.

Разом з позовом надана заяві про забезпечення позову, у якій представник позивача просить до завершення розгляду справи по суті заборонити ОСОБА_2 відчужувати у будь-який спосіб право власності на житловий будинок з надвірними будівлями №212 по вул. Сумський Шлях (колишня Леніна) в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області посилаючись на те, що спірний будинок є самочинним та внаслідок порушень право власності на нього зареєстровано в цілому за ОСОБА_2 Якщо спірний будинок в період спору відчужений іншій особі, то судовий розгляд буде значно ускладнений внаслідок необхідності змінювати сторону спору, а в разі завершення - буде утруднено виконання рішення суду, в т.ч. внаслідок виникнення добросовісного набувача. У звязку з цим, виникли підстави забезпечення позову.

Згідно ч.1 ст.151 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.

Частиною 3 статті 151 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до ст.ст.151,153 ЦПК Українита роз'яснень Верховного Суду України, викладених в п.1 постанови Пленуму від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», - єдиною підставою для забезпечення позову, є мотивована заява будь-кого з осіб, які беруть участь у справі.

Із заяви представника позивача про забезпечення позову вбачається, що вимога про заборону ОСОБА_2 відчужувати право власності на житловий будинок він обґрунтовує тим, що відчуження будинку призведе до ускладнення внаслідок необхідності змінювати сторону спору та утруднено виконання рішення суду, в т.ч. внаслідок виникнення добросовісного набувача.

Відповідно до ч.3 ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Законом передбачено, що забезпечення позову можливе лише в разі достатньо обґрунтованого припущення про те, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову.

Пленум Верховного Суду України в п.4 Постанови №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розяснив судам, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Під забезпеченням позову розуміється вжиття судом передбачених законом заходів, які створюють реальну гарантовану можливість для виконання в майбутньому рішення по справі в разі задоволення заявленого позову.

При цьому забезпечення позову спрямоване, перш за все, проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його тощо.

Так, загальною підставою для вжиття заходів забезпечення позову є наявність обставин, які свідчать або дозволяють достовірно припустити, що невжиття цих заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання майбутнього рішення суду.

Відповідно до принципу змагальності сторін і загальних правил розподілу тягаря доказування обов'язок доведення підстав для застосування заходів забезпечення позову покладається на особу, яка заявляє відповідне клопотання.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Таким чином, керуючись наведеними нормами цивільного процесуального законодавства та враховуючи роз'яснення Верховного Суду України, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів позивача щодо необхідності вжиття заходів забезпечення позову з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Суд зазначає, що заява про забезпечення позову не є мотивованою, предметом даного спору є конструктивні елементи, будівельні матеріали, обладнання та інше майно, використане в процесі самочинного будівництва житлового будинку, а не житловий будинок.

Матеріали справи не містять належних та допустимих доказів, що житловий будинок №212 по вул. Сумський Шлях (колишня Леніна) в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області, на час звернення до суду з відповідним позовом належать ОСОБА_2 на праві власності. При цьому, суд не бере до уваги копію довідки КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» від 18.12.2015, оскільки інформація щодо належності зазначеного вище житлового будинку надана станом на 31.12.2012 року.

Крім того, позивачем не доведено суду, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

Вирішуючи питання про забезпечення заявленого ОСОБА_1 позову, суд вважає, що посилання представника позивача, що невжиття заходів забезпечення може у майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у разі задоволення позову, є лише припущенням, тоді як судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст. 168 ЦПК України ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.

Ухвали суду, які оформлюються окремим процесуальним документом, постановляються в нарадчій кімнаті. Ухвали суду, постановлені окремим процесуальним документом, підписуються суддею і приєднуються до справи.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 151-152 ЦПК України, суд

постановив:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача ОСОБА_6 про забезпечення позову.

Розяснити, що ухвала суду про відмову в задоволенні клопотання не перешкоджає повторному його заявленню з інших підстав.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається Апеляційному суду Харківської області через Дергачівський районний суд Харківської області протягом пяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом пяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя І. М. Нечипоренко