Рішення № 66241206, 28.04.2017, Рубіжанський міський суд Луганської області

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2017 року Провадження №2/425/254/17

Справа №425/728/17

місто Рубіжне Луганської області

Рубіжанський міський суд Луганської області, у складі головуючого судді Коваленка Д.С., секретар Гайворонська І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні, у приміщенні залу судових засідань Рубіжанського міського суду Луганської області, цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дітей,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернулась до Рубіжанського міського суду Луганської області з позовною заявою до ОСОБА_2, якою просила стягнути аліменти на дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1/3 частини з усіх видів її доходу, але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня предявлення до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Про місце, день та час розгляду справи по суті, сторони повідомлялись належним чином. У судове засідання для розгляду справи по суті позивач і відповідач не зявились.

Позивач подала заяву, якою просила розглянути справу без її участі на підставі наявних у справі доказів, не заперечувала проти розгляду справи у заочному порядку та ухвалення заочного рішення, а також вказувала на те, що правові наслідки ухвалення заочного рішення їй відомі та зрозумілі, а їх розяснення судом вона не потребує. Відповідач причини неявки у судове засідання не повідомила, а правом на подачу заперечень та доказів, якими вони обґрунтовуються не скористалась.

У звязку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, в силу положень частини другої статті 197 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

У звязку із повторною неявкою в судове засідання відповідача, яка була належним чином повідомлена про проведення судового засідання 18 квітня 2017 року та 28 квітня 2017 року, та від якої заяви про розгляд справи за її відсутністю не надходило і причини неявки нею не повідомлені, а позивач не заперечувала проти вирішення справи у заочному порядку, розгляд справи здійснювався за відсутності позивача і відповідача, на підставі наявних у справі доказів (у заочному порядку), про що судом була постановлена ухвала без виходу до нарадчої кімнати, та у порядку частини пятої статті 209 Цивільного процесуального кодексу України занесена до журналу судового засідання.

Позиція позивача полягала у тому, що під її опікою знаходяться діти, які не досягли повноліття. І оскільки мати цих дітей у добровільному порядку відмовляється від їх утримання, а діти проживають із нею, на її користь слід стягнути аліменти у грошовій формі у вигляді 1/3 частини від всіх видів доходу відповідача, але не менше 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дітей відповідного віку, щомісяця, починаючи від дня предявлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття.

Суд на основі всебічного, повного, обєктивного та безпосереднього дослідження, кожного наявного у матеріалах справи доказу окремо, а також у їх сукупності, встановив наступні обставини:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, являється матірю ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6,7).

Рішеннями Виконавчого комітету Рубіжанської міської ради Луганської області від 15 вересня 2015 року № 185 та № 186, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було присвоєно статус дитини, позбавленої батьківської опіки та призначено ОСОБА_1 опікуном цих дітей (а.с. 8,9).

Рішенням Рубіжанського міського суду Луганської області від 04 травня 2016 року ОСОБА_5 було позбавлено батьківських прав відносно сина ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с. 33-35). Рішення суду набрало законної сили 30 червня 2016 року.

На час розгляду справи, діти: ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_2 проживають з ОСОБА_1 та знаходиться на її утриманні, а ОСОБА_5 будь-якої матеріальної допомоги для утримання дитей не надає (а.с.1).

Із встановлених обставин вбачається, що між опікуном неповнолітніх дітей та матір`ю цих дітей виник цивільно-правовий спір у межах сімейних правовідносин щодо утримання матір`ю своїх дітей до досягнення ними повноліття, та в якому позивач, звернувся до суду за захистом права дітей на належне матеріальне забезпечення.

Враховуючи визначені судом правовідносини, для вирішення спору, суд застосовує наступні норми матеріального права, виходячи при цьому із наступних мотивів:

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, батьки зобовязані утримувати дітей до їх повноліття. А частина 4 статті 12 Закону України "Про охорону дитинства" уточнює, що позбавлення батьківських прав або відібрання дитини у батьків без позбавлення їх цих прав не звільняє батьків від обов'язку утримувати дітей.

Вказаному ж обов`язку батьків утримувати свою дитину кореспондує право дитини, встановлене частиною 1 статті 8 цього ж закону, на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

При цьому суд враховує, що згідно частини першої статті 15 Сімейного кодексу України, сімейні обовязки є такими, що тісно повязані з особою, а тому не можуть бути перекладені на іншу особу.

Отже, виходячи із змісту наведених норм матеріального права, невиконання відповідачем, як матірю дітей свого обовязку щодо їх утримання до досягнення ними повноліття у грошовій і (або) натуральній формі, порушує право таких дітей на рівень життя, достатній для їх фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

А тому, на підставі частини першої статті 55 Конституції України, частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, статті 18 Сімейного кодексу України порушене право дітей підлягає судовому захисту.

Відповідно до положень частини третьої статті 181, частини першої статті 191 Сімейного кодексу України за рішенням суду, кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі, від дня предявлення позову.

Згідно з частиною другою статті 182 Сімейного кодексу України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених статтею 184 цього Кодексу.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення (частина перша статті 182 Сімейного кодексу України).

Отже, оскільки позивач просить суд захистити її порушене право способом, який передбачений законом шляхом стягнення з відповідача аліментів у розмірі однієї третьої частини від всіх видів доходу, але не менш встановленого законодавством мінімуму, встановленого для кожної дитини відповідного віку щомісяця, починаючи від дня предявлення позову до суду і до досягнення дітьми повноліття, суд вважає, що вказані вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі. З тією лише особливістю, що в силу положень частини 2 статті 183 Сімейного кодексу України, якщо аліменти стягуються на двох дітей, вони стягуються до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів, суд врахував положення частини першої статті 184 Сімейного кодексу України, та те що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б підтверджували незадовільний стан здоровя дітей чи відповідача, перебування чи необхідність перебування відповідача на стаціонарному лікуванні, наявність у відповідача інших дітей та/або непрацездатних батьків або інших обставин, що мають істотне значення для визначення розміру аліментів чи призначення його розміру у твердій сумі.

В силу положень пункту першого частини першої статті 367 Цивільного процесуального кодексу України, також слід допустити негайне виконання рішення в межах суми платежу за один місяць.

Враховуючи те, що позивач на підставі пункту третього частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» №3674-VI від 08.07.2011 року звільнена від сплати судового збору, розмір якого у справах даної категорії виходячи з положень статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2017 рік» складає 640 гривень, то в силу положень частини третьої статті 88 Цивільного процесуального кодексу України, суд стягує з відповідача вказану суму судового збору в дохід держави, у повному обсязі.

Отже, керуючись статтями 1-4,8,15,57-64,88,179,185,196,208,209,212-215,224-233 Цивільного процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дітей, задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; паспорт серії ЕМ № 537352 виданий Кремінським МВ УМВС України в Луганській області 12 січня 2000 року; адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_5; ідентифікаційний номер: НОМЕР_2, адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_6) аліменти на утримання дітей: ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1) та ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_2) у розмірі однієї третьої частини від всіх видів його доходу, але не менш ніж 30 % прожиткового мінімуму, встановленого для дитини відповідного віку, на кожну дитину, щомісяця, починаючи стягнення з 17 лютого 2017 року і до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_3; ідентифікаційний код: НОМЕР_1; паспорт серії ЕМ № 537352 виданий Кремінським МВ УМВС України в Луганській області 12 січня 2000 року; адреса місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_4) судовий збір у розмірі 640 (шістсот сорок) гривень, в дохід держави Україна в особі Державної судової адміністрації України (місцезнаходження: 01601, м.Київ, вулиця Липська, 18/5; код ЄДРПОУ: 26255795).

Рішення в частині стягнення з ОСОБА_5 аліментів, в межах суми виплат за один місяць, допустити до негайного виконання.

Заочне рішення може бути оскаржено позивачем шляхом подання апеляційної скарги до Апеляційного суду Луганської області через Рубіжанський міський суд Луганської області протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Заочне рішення може бути переглянуто Рубіжанським міським судом Луганської області шляхом подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення до цього суду протягом десяти днів з дня отримання копії заочного рішення.

Заочне рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання позивачем апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, та після закінчення строку для подання відповідачем письмової заяви про перегляд заочного рішення, якщо таку заяву не було подано. У разі подання позивачем апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. У разі подання відповідачем заяви про перегляд заочного рішення, якщо його не скасовано, воно набирає законної сили після закінчення строку на подання ним апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. А у разі подання ним апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя - Д.С. Коваленко