Вирок № 6624105, 12.10.2009, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

№№ 1-968/06, 1-280/07,

1-18/08, 1-622/08, 1-126/09

ВИРОК

іменем України

12 жовтня 2009 року Октябрський районний суд м.Полтави в складі

    головуючого – судді Нізельковської Л.В.

    при секретарі – Загорулько О.С.

    за участю прокурора – Антонова С.В.

    адвокатів - ОСОБА_1, ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Полтаві справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, на даний час не працюючого, маючого на утриманні малолітню дитину, в силу ст. 89 КК України не судимого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, -

за ст. 190 ч.2, 190 ч.4, 15 ч.2, 190 ч.4, 364  ч.2 КК України, -

встановив:

ОСОБА_3 протягом 2004-2006 років як фізична особа та як керівник суб’єктів підприємницької діяльності, в зв’язку з чим являвся службовою особою, діяльність якої пов’язана з виконанням організаційно-розпорядчих і адміністративно-господарських обов’язків, вчинив шахрайство та зловживання службовим становищем за наступних обставин.

1.  06.07.2004 ОСОБА_3 від імені ТОВ ВКК «Украгропромторг», в якому він являвся директором згідно наказу №1-к та протоколу №1 зборів учасників ТОВ ВКК «Украгропромторг» від 01.10.1999, та відповідно був службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману,  уклав з ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» договір №6/06 про поставку фонтанної арматури на суму 246600 грн., не маючи наміру виконувати даний договір. Отримавши передоплату в сумі 146 600 грн., умов договору не виконав та вказаними коштами заволодів, знявши їх з банківського рахунку, чим спричинив ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» матеріального збитку на суму 146 600 грн., що є особливо великим розміром та тяжкими наслідками.

2.  22.02.2006 ОСОБА_3 від імені ПП ВКК «Украгропромторг», в якому він являвся директором згідно наказу №01/ОК від 01.07.2001 та відповідно був службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем, повторно з метою заволодіння чужим майном шляхом обману,  уклав з ТОВ «Азоріус» договір купівлі-продажу пшениці на суму 47835 грн., не маючи наміру виконувати даний договір. Отримавши від ТОВ «Азоріус» вказану суму, зняв кошти з банківського рахунку, умов договору не виконав та вказаними коштами заволодів, чим спричинив ТОВ «Азоріус» матеріального збитку на суму 47835 грн., що є великим розміром та тяжкими наслідками.

3.  06.04.2006 ОСОБА_3 від імені ПП «Постачінвестсервіс», в якому він являвся директором, призначений на цю посаду наказом №3 від 11.01.2005, та відповідно був службовою особою, зловживаючи своїм службовим становищем,  повторно з метою заволодіння чужим майном шляхом обману,  уклав з ПП «Полюс» договір поставки бензину АИ-95 вартістю 3740 грн. за тону, не маючи наміру виконувати даний договір. Отримавши від ПП «Полюс» передплату в сумі 448800 грн., коштами розпорядився на власний розсуд, умов договору не виконав та вказаними коштами заволодів, чим спричинив ПП «Полюс» матеріального збитку на вказану суму, що є особливо великим розміром та тяжкими наслідками.

4.  04.10.2006 ОСОБА_3 від імені ПП «Мегаінвест-Форум», в якому він являвся директором, призначений на цю посаду згідно наказу №1 від 21.07.2005, повторно, з метою заволодіння чужим майном шляхом обману, уклав з ТОВ «Деметра-Лідер» договір купівлі-продажу та поставки ячменю фуражного, не маючи наміру виконувати даний договір. Отримавши від ТОВ «Деметра-Лідер» передоплату в сумі 35000 грн., коштами розпорядився на власний розсуд, умов договору не виконав та вказаними коштами заволодів, чим спричинив ТОВ «Деметра-Лідер» матеріального збитку на вказану суму.

5.  В травні 2005 року ОСОБА_3, як директор і головний бухгалтер ПП «Постачінвестсервіс», призначений на ці посади відповідно наказом №3 від 11.01.2005 та наказом №4 від 13.01.2005, повторно з метою заволодіння чужим майном в особливо великих розмірах шляхом шахрайства, вчинив замах на вчинення злочину, надавши до ДПІ м.Полтави  декларацію з податку на додану вартість № 38665 від 19.05.2005, в якій заявив про відшкодування 300 000 грн. сплаченого податку на додану вартість по операції поставки пневмоелектроклапанів, проведеної між ПП «Постачінвестсервіс» та ПП ТФ «Ореол» у квітні 2005 року. Насправді такої поставки не було. Таким чином ОСОБА_3 міг би спричинити державі матеріального збитку на вказану суму, що є особливо великим розміром. Проведеною ДПІ м.Полтави позаплановою документальною перевіркою 24.06.2005 заявлена сума не підтверджена, а тому ОСОБА_3 не зміг довести свій злочинний намір до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Допитаний в суді ОСОБА_3 свою вину в пред’явленому обвинуваченні не визнав. Вказав, що з усіма юридичними особами, в заволодінні чиїх коштів його обвинувачують, мали місце цивільно-правові угоди, які він мав намір виконати, але з тих чи інших причин своєчасно виконати умови договору йому не вдавалося, а кошти повернути вже не міг, оскільки вони були використані на господарські потреби очолюваних ним підприємств. За епізодом замаху на шахрайство вказав, що угода купівлі-продажу між ПП «Постачінвестсервіс» та ПП «Ореол» дійсно відбулася і відповідно він мав право на відшкодування ПДВ, а тому обвинувачення є безпідставним.

Однак, вина підсудного повністю доведена зібраними по справі та дослідженими в суді доказами.

За епізодом №1.

05.07.2004 між ДП «Укрнафтогазкомплект» НАК «Нафтогаз України» та ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» укладено договір поставки фонтанної арматури виробництва ВМЗ. (а.с.243-246 т.4)

06.07.2004 між ТОВ ВКК «Украгропромторг» та ТОВ СУРП «Стан-Комплект» укладено договір поставки 6 комплектів фонтанної арматури виробництва Воронезького механічного заводу на загальну суму 246600 грн., з яких покупцю необхідно сплатити 146600 грн.  передоплати. (а.с. 235-237 т.4)

Свідок ОСОБА_4, чиї показання досліджено в суді в порядку ст. 306 КПК України, показав, що він від імені ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» займався укладенням з ТОВ ВКК «Украгропромторг» договору поставки фонтанної арматури. В договорі було чітко вказано, що поставити необхідно фонтанну арматуру Воронезького механічного заводу. 06.08.2004 ОСОБА_3 направив йому акти прийому-передачі на підтвердження факту поставки фонтанної арматури, проте, виїхавши на місце, він з’ясував, що поставлена фонтанна арматура не відповідає умовам договору, оскільки вона була виготовлена в м.Баку. ДП «Укрнафтогазкомплект» кошти за фонтанну арматуру ТОВ «СУРП «Стан-комплект» не перераховувало. ОСОБА_5 та ОСОБА_6, які розписувалися в актах прийому-передачі фонтанної арматури від імені ТОВ «СУРП «Стан-Комплект», у вказаному товаристві ніколи не працювали і представляти інтереси товариства їх ніхто не уповноважував. (а.с.249-250 т.4)

Згідно акту прийому-передачі від 31.08.2004 від імені ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» ОСОБА_5 здав Андріївській базі ДП «УНГК» на відповідальне зберігання фонтанну арматуру АФК-3-65х350 в кількості 3 комплектів. (а.с.136 т.4)

02.12.2004 ОСОБА_5 прийняв вказану арматуру від імені ТОВ «СУРП «Стан-комплект». (а.с.137 т.4)

Книгами ввізного та вивізного вантажів підтверджується факт передачі на Андріївську базу 31.08.2004 від ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» фонтанної арматури та вивезення її 02.12.2004. (а.с.150-153 т.4)

Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні показав, що в липні 2004 року між ПП «Євротехпромекспорт», яке він очолював, та ПП «Візаві» було укладено договір комісії на реалізацію фонтанної арматури Бакинського механічного заводу. ПП «Євротехпромекспорт» виступило комісіонером. ТОВ ВКК «Украгропромторг» ініціювало придбання 3 комплектів обладнання.  В кінці серпня 2004 року ОСОБА_3 попросив завезти обладнання на Андріївську базу, пообіцявши розрахуватись за це обладнання, коли розрахуються з ним. Він дав вказівку ОСОБА_5 відвезти фонтанну арматуру за вказаною адресою, що той і зробив. В листопаді 2004 року ПП «Візаві» стало вимагати повернути арматуру або сплатити кошти. ОСОБА_3 відмовився сплатити кошти, вказавши, що з ним не розрахувались. В зв’язку з цим ОСОБА_5 на базі забрав арматуру і  вони її повернули ПП «Візаві».

Свідок ОСОБА_8 в суді підтвердив, що за вказівкою ОСОБА_7 він відвозив арматуру в серпні 2004 року на Андріївську базу, а в грудні 2004 року цю арматуру забрав. Акт прийому-передачі від імені ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» він підписав, хоча жодного відношення до цього товариства не мав, оскільки договір на поставку був укладений з ТОВ «СУРП «Стан-комплект» і тому акт прийому-передачі необхідно укладати від цього товариства.

Згідно актів прийому-передачі від 27.07.2004 та 28.07.2004 року ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» в особі ОСОБА_6 здало, а ГПУ «Шебелинкагазвидобування» прийняло на відповідальне зберігання фонтанну арматуру в кількості 6 комплектів. (а.с. 251-252 т.4)

Свідок ОСОБА_6 в суді показав, що він працював в ТОВ ВКК «Украгропромторг» вантажником. Ніяких документів він не підписував, у Андріївці ніколи не був, на базу «Шебелинкагазвидобування» ніколи не їздив та фонтанну арматуру не здавав. Підпис на актах прийому-передачі від 27.07.2004 та 28.07.2004 року від його імені йому не належить. Також вказав, що в 2004 році на підприємстві ОСОБА_3 взагалі не працював.

Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 21.05.2004 порушено справу  про банкрутство ТОВ ВКК «Украгропромторг». (а.с.165 т.4)

Постановою Господарського суду Полтавської області від 16.11.2004 ТОВ ВКК «Украгропромторг» визнано банкрутом. (а.с.185-186 т.4)

06.07.2004 ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» перерахувало на рахунок ТОВ ВКК «Украгропромторг» кошти в сумі 146600 грн. (а.с.238 т.4)

Протягом 07-16 липня 2004 року ОСОБА_3 та ОСОБА_9 за погодженням зі ОСОБА_3 зняли готівкою з банківського рахунку гроші в загальній сумі 138000 грн., що підтверджується грошовими чеками. (а.с.239-241 т.4)

Викладене свідчить про те, що ОСОБА_3 на момент укладання угоди достовірно знав про неплатоспроможність очолюваного ним товариства та про те, що в нього відсутня фонтанна арматура, передбачена умовами договору. Арматуру, яку він нібито доставляв на виконання умов договору, йому не належить, кошти за неї він не сплачував, хоча отримав передплату. Крім того, доставив 3 комплекти замість передбачених договором 6 комплектів фонтанної арматури. Все перелічене підтверджує висновок суду про те, що вже на момент укладення угоди з ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» підсудний не мав наміру його виконувати і укладав цю угоду лише з метою заволодіти коштами вказаного товариства.

За епізодом №2.

22.02.2006 між ПП ВКК «Украгропромторг» в особі директора ОСОБА_3 та ТОВ «Азоріус» в особі директора ОСОБА_10 укладено договір купівлі-продажу пшениці. Цього ж дня ПП ВКК «Украгропромторг» виставив рахунок-фактуру на суму 705000 грн. (а.с. 96-99 т.5)

Згідно платіжного доручення від 22.02.2005 ТОВ «Азоріус» перерахувало на користь ПП ВКК «Украгропромторг» 47835 грн. в якості передоплати за товар. (а.с.101 т.5)

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_10 показав, що очолюване ним ТОВ «Азоріус» 22.02.2006 року уклало з ПП ВКК «Украгропромторг» договір купівлі-продажу пшениці. ОСОБА_3 йому повідомив, що зерно є в нього в наявності і він його поставить, але попросив перерахувати 47835 грн., оскільки в нього немає коштів на поставку. Він погодився та перерахував вказану суму, проте зерно поставлено не було. На дзвінки ОСОБА_3 не відповідав, зустрічей уникав. Коли вдалося зв’язатися з підсудним, він обіцяв поставити зерно, але так його і не поставив, гроші не повернув. (а.с.105-107 т.5)

Допитаний в якості свідка ОСОБА_11 повідомив суду, що він являвся представником ТОВ «Азоріус», але на даний час строк дії його довіреності закінчився. Йому відомо від директора ТОВ «Азоріус» ОСОБА_10 про обставини укладання угоди цього товариства з ПП ВКК «Украгропромторг». На виконання угоди ТОВ «Азоріус» перерахувало на рахунок ПП ВКК «Украгропромторг» близько 50 тис. грн. передплати за товар. Проте товар своєчасно поставлений не був, але ОСОБА_3 обіцяв виконати умови договору. Потім вони з’ясували, що зерна у ОСОБА_3 не було, хоча на час укладання угоди він запевняв, що зерно є в наявності. ОСОБА_10 приїхав до м.Полтави і ОСОБА_3 повернув частину боргу, іншу частину коштів повернуто так і не було.

Роздруківкою руху грошових коштів ПП ВКК «Украгропромторг» підтверджується факт надходження до підприємства 22.02.2006 від ТОВ «Азоріус» коштів в сумі 47835 грн. Цього ж дня кошти в сумі 40000 грн. було внесено до каси. (а.с.88 т.18)

22.02.2006 кошти в сумі 40000 грн. були зняті готівкою ОСОБА_3, що підтверджується грошовим чеком ЛА 3728684. (а.с.76 т.18)

За епізодом №3.

06.04.2006 між ПП «Постачінвестсервіс» в особі директора ОСОБА_3 та ПП «Полюс» в особі директора ОСОБА_12 укладено договір поставки, згідно якого ПП «Постачінвестсервіс» зобов’язався поставити бензин АИ-95 вартістю 3740 грн. за одну тону на загальну суму 448 800 грн. (а.с.6-9 т.5)

Свідок ОСОБА_12, чиї показання досліджено в суді в порядку ст.306 КПК України, показав, що приблизно в березні – квітні 2006 року він познайомився зі ОСОБА_3 На початку квітня 2006 року підсудний та його працівник ОСОБА_13 запропонували придбати в них бензин АИ-95. Він погодився і вони уклали договір. 07.04.2006 ОСОБА_3 передав факсом рахунок на оплату 448800 грн. і ПП «Полюс» перерахувало ці кошти. Ще за три дні до цього ОСОБА_3 постійно йому дзвонив та просив перерахувати кошти, оскільки йому нібито терміново необхідно сплатити за бензин. (а.с.22-23 т.5)

Свідок ОСОБА_13 суду показав, що він разом зі ОСОБА_3 їздив до м.Харкова, де вони уклали договір з ПП «Полюс» на поставку бензину. Особисто він цього договору не підписував. Переговорами з приводу укладення договору він займався за вказівкою та з відома ОСОБА_3 Рахунок на бензин отримував у ТОВ «Навойл», проте цей рахунок оплачений     не був і бензин не отримувався, оскільки в подальшому бензин подорожчав.

Згідно повідомлення ТОВ «Новойл» це товариство не укладало угоди про поставку нафтопродуктів з ПП «Постачінвестсервіс», не здійснювало поставки бензину та не співробітничає з цим товариством. (а.с.35 т.5)

Допитаний під час досудового слідства свідок ОСОБА_14 показав, що він є заступником директора ПП «Шерк» і в його обов’язки входить робота з клієнтами, укладення договорів. В квітні 2006 року на телефон ПП «Шерк» зателефонував чоловік, який представився представником ПП «Постачінвестсервіс» та запитав, чи є бензин. Він відповів, що є, та назвав ціну. Представник погодився і бухгалтер виставив рахунок. Договір не укладався, кошти клієнт не перераховував і бензин йому не поставлявся. (а.с.35-36 т.5)

На виконання договору ПП «Полюс» перерахувало ПП «Постачінвестсервіс» 448800 грн., що підтверджується платіжним дорученням №147 від 07.04.2006. (а.с.12 т.5)

Роздруківкою руху грошових коштів по рахунку ПП «Постачінвестсервіс» підтверджується факт надходження 07.04.2006 від ПП «Полюс» грошових коштів у сумі 448800 грн. В подальшому кошти в період з 07.04.2006 по 17.04.2006 перераховані в касу банку та зняті готівкою (в сумі 360000 грн.), а також перераховані в якості фінансової допомоги в сумі 83500 грн. на рахунок ПП ВКК «Украгропромторг», яке належить ОСОБА_3, та використані на інші господарські потреби. (а.с.273-274 т.12)

07.04.2006 ОСОБА_3 в період з 06.04.2006 по 12.04.2006 зняв готівкою з рахунку ПП «Постачінвестсервіс» кошти в сумі 310000 грн. (319, 324-327, 331 т.12)

За епізодом №4.

Згідно договору купівлі-продажу від 04.10.2006 ПП «Мегаінвест-форум» в особі ОСОБА_3 та ТОВ «Деметра-Лідер» в особі ОСОБА_15 уклали договір купівлі-продажу 500 000 т. ячменю фуражного на загальну суму 370 000 грн. (а.с.6-8 т.9)

Відповідно до висновку почеркознавчої експертизи №264 від 26.04.2007 підпис від імені ОСОБА_3 в договорі ПП «Мегаінвест-Форум» від 04.10.2006 виконаний ОСОБА_3 (а.с.253-257 т.8)

Свідок ОСОБА_15, чиї показання досліджено в суді в порядку ст. 306 КПК України, показав, що він працює директором ТОВ «Деметра-Лідер». 04.10.2006 вони з ОСОБА_3 уклали договір поставки 500 т. ячменю фуражного загальною вартістю 370 000 грн. та згідно умов договору він здійснив попередню оплату в розмірі 9,45 % від загальної вартості договору, що становить 35 000 грн. Менеджер ПП «Мегаінвест-форум» ОСОБА_16 повідомив, що у вартість пшениці входить вартість її доставки. Проте товар доставлений не був, кошти не повернули. (а.с.88 т.9)

Відповідно до довідки ТОВ «Кобеляки Хлібопродукт» від ПП «Мегаінвест-форум» та інших підприємств ОСОБА_3 сільськогосподарська продукція протягом 01.01.2006-19.02.2007 до товариства на зберігання не надходила. (а.с.53 т.9)

Згідно платіжного доручення №27 від 05.10.2006 ТОВ «Деметра-Лідер» перерахувало на користь ПП «Мегаінвест-форум» 35 000 грн. передплати за товар, що відповідає умовам договору. (а.с.95 т.9)

Роздруківкою руху грошових коштів ПП «Мегаінвест-форум» підтверджується факт надходження до підприємства 05.10.2006 від ТОВ «Деметра-Лідер» коштів в сумі 35000 грн. Цього ж дня кошти в сумі 34000 грн. було внесено до каси. (а.с.110-113 т.16)

Згідно грошового чеку №ЛА7318733 кошти в сумі 34 000 грн. були зняті готівкою ОСОБА_3 05.10.2006. (а.с.228 т.12)

За епізодом №5.

В податковій декларації з ПДВ, складеній ОСОБА_3 від імені ПП ТФ «Ореол», яка подана до ДПІ у м.Полтаві 03.06.2005, вказано про здійснення операції, за яку дозволений податковий кредит  300 000 грн. (а.с.109-110 т.1)

Складеною ОСОБА_3 від імені ПП «Постачінвестсервіс» податковою декларацією з ПДВ за квітень  2005 року, яка було подана до ДПІ у м.Полтаві 19.05.2005, вказано суму 300 000 грн., що підлягає відшкодуванню після виконання податкових зобов’язань. (а.с.196-197 т.1)

Згідно акту про результати позапланової документальної перевірки з питань правомірності відшкодування податку на додану вартість з бюджету за квітень 2005 року ПП «Постачінвестсервіс» №293/26-2/33314974/31Д від 24.06.2005 перевіркою не підтверджено суму заявленого підприємством до відшкодування 300000 грн. внаслідок порушення п.1.3, 1.8, ст. 1, п.п. 7.4.1, 7.4.5, п. 7.4, п.п.7.7.5 п.7.5 Закону України «Про податок на додану вартість». (а.с.16-31 т.1)

Корінцем-повідомленням підтверджується факт завищення бюджетного відшкодування на суму 300 000 грн. (а.с.33 т.1)

На підтвердження факту придбання пневмоелектроклапанів ОСОБА_3 надано договір купівлі-продажу пневмоелектроклапанів між ПП «Постачінвестсервіс» в особі ОСОБА_3 та ПП ТФ «Ореол» в особі ОСОБА_17 від 30.03.2005, згідно якого ПП «Постачінвестсервіс» придбало пневмоелектроклапани на загальну суму 1 800 000 грн., з яких 300 000 грн. – ПДВ. (а.с.34-35 т.1)

У складених податковою та видатковою накладних від 04.04.2005 вказано про  купівлю-продаж між ПП ТФ «Ореол» та ПП «Постачінвестсервіс» пневмоелектроклапанів на суму 1 800 000 грн., з яких сума ПДВ становить 300 000 грн. (а.с.39,40 т.1)

Дані пневмоелектроклапани ПП ТФ «Ореол» придбало нібито в ПП «Віолі», про що складено договір постачання від 30.03.2005, податкову накладну від 01.04.2005 та видаткову накладну № РН-0000014 від 01.04.2005. (а.с.41-47 т.1)

Згідно товарно-транспортної накладної ААБ № 0035885 від 01.04.2005  пневмоелектроклапани перевезено з м.Суми від ПП «Віолі» до м.Полтави ПП ТФ «Ореол» на автомобілі НОМЕР_1 водієм ОСОБА_18 (а.с.48 т.1)

В той же час згідно довідки 1-го міжрайонного відділення УМВС України в Сумській області номерні знаки 3089 СА на території області не зареєстровані. (а.с.124 т.1)

Свідок ОСОБА_19, чиї показання досліджено в суді в порядку ст. 306 КПК України, вказала, що її мати, ОСОБА_20, ніколи не займалася господарською діяльністю. Директором ПП «Віолі» її оформили невідомі їй люди, за що заплатили гроші в сумі 500 грн. (а.с. 120 т.1)

Свідок ОСОБА_20 показала, що в жовтні 2003 року сусідка ОСОБА_21 запропонувала заробити кошти. Вона погодилась і потім незнайомі люди створили і зареєстрували від її імені ПП «Віолі», де її було оформлено директором. Фактично діяльністю ПП «Віолі» вона ніколи на займалася. (а.с.121 т.1)

Рішенням Лебединського районного суду Сумської області визнано недійсним статут ПП «Віолі» та свідоцтво про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності ПП «Віолі» з дати його реєстрації – 24.10.2003. (а.с.206-208 т.1)

Рішенням господарського суду Сумської області від 05.04.2005 припинено юридичну особу ПП «Віолі». Даним рішенням встановлено, що ПП «Віолі» з 01.01.2004 не подає до ДПІ податкових декларацій та документів бухгалтерської звітності. (а.с.224 т.1)

Постановою господарського суду Полтавської області від 17.03.2005 визнано банкрутом ПП ТФ «Ореол» та призначено його ліквідатором ОСОБА_22 (а.с.67 т.1)

Ухвалою господарського суду Полтавської області від 30.06.2005 ліквідовано ПП ТФ «Ореол». (а.с.68 т.1)

Згідно довіреності від 17.03.2005, складеної ліквідатором ОСОБА_22, ОСОБА_3 та ОСОБА_17 на час ліквідаційної процедури надано право укладати угоди на реалізацію майна від імені ПП ТФ «Ореол» та розпоряджатися майном підприємства. (а.с.70 т.1)

Допитаний в суді свідок ОСОБА_22 категорично заперечив факт складання ним такої довіреності та зазначив, що вона відрізняється за формою та за змістом від тих довіреностей, які він зазвичай складає під час ліквідаційної процедури. Підтвердив, що міг видати довіреність, в якій не було надано право розпоряджатися майном підприємства. (а.с.71 т.1)

Згідно акту інвентаризації на основному складі ПП «Постачінвестсервіс» по вул. Привокзальній в м.Полтаві від 30.04.2005 пневмоелектроклапани на час інвентаризації відсутні. (а.с.212 т.1)

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_23 показала, що вона до 01.09.2005 працювала податковим інспектором-ревізором. Під час проведення позапланової перевірки  ПП «Постачінвестсервіс» вона встановила безпідставність суми 300 000 грн. ПДВ, заявленої до відшкодування за квітень 2005 року, оскільки ПП «ТФ «Ореол», в якого ПП «Постачінвестсервіс» нібито придбало пневмоелектроклапани, знаходилось в стадії банкрутства, ПП «Віолі», в якого в свою чергу нібито придбало пневмоелектроклапани ПП «ТФ «Ореол», не звітується з 01.01.2004. Крім того, ОСОБА_3 надав їй акт інвентаризації цінностей основного складу від 30.04.2005, в якому були вказані 16-м пунктом пневмоелектроклапани, хоча до цього він подавав такий же акт від 30.04.2005, в якому було лише 15 пунктів та пневмоелектроклапани зазначені не були. Також вказала, що кошти в сумі 1800000 грн. перераховувались ОСОБА_3 з ПП «Постачінвестсервіс» до ПП «ТФ «Ореол» протягом двох днів. При цьому перераховувалось по 100 000 грн. і одразу ж ці 100 000 грн. повертались від ПП «ТФ «Ореол» до ПП «Постачінвестсервіс», тобто перераховувалась туди-суди одна і та ж сума.

Виявлені під час огляду складських приміщень по вул.Привокзальній, 5 в м.Полтаві від 19.12.2005 в приміщенні пневмоелектроклапани ПЭКДД не являються власністю ОСОБА_3 та не могли бути предметом угоди між ПП ТФ «Ореол» та ПП «Постачінвестсервіс», оскільки дані клапани були передані ОСОБА_3 на відповідальне зберігання згідно постанови старшого слідчого прокуратури Октябрського району м. Полтави від 13.05.2005 та акту прийому-передачі майна від 13.05.2005 і відповідно  належали іншій юридичній особі. (а.с.78 т.1, а.с. 1,3-36 т.2)

Згідно роздруківки руху грошових коштів по рахунку №2600-1-4403 ПП «Постачінвестсервіс» протягом 08.06.2005 – 09.06.2005 кошти в сумі 100 000 грн. перераховувались від ПП «ТФ «Ореол» до ПП «Постачінвестсервіс», а потім назад 18 разів, тобто перераховано від одного підприємства до іншого, а потім навпаки кошти на загальну суму 1 800 000 грн. При цьому від ПП «Постачінвестсервіс» кошти перераховувались в якості нібито оплати за товар згідно договору 5/тмц від 30.03.2005, а від ПП ТФ «Ореол» - в якості безпроцентної позики. (а.с. 121-123 т.2)

Факт перерахування цих коштів від ПП ТФ «Ореол» до ПП «Постачінвестсервіс» та від ПП «Постачінвестсервіс» до ПП ТФ «Ореол» протягом 08.06.2005 – 09.06.2005 підтверджується і платіжними дорученнями. (а.с.136-153, 169-186 т.2)

Свідок ОСОБА_17 суду показала, що вона працювала на підприємствах ОСОБА_3 Клієнтів для укладення договорів підшукував ОСОБА_13, а вже договори особисто укладав ОСОБА_3 В нього було факсиміле, але підсудний користувався ним сам і нікому, в тому числі і їй, його не давав. Щодо договору між ПП ТФ «Ореол» та ПП «Постачінвестсервіс» повідомила, що цей договір було укладено за ініціативою ОСОБА_3 ОСОБА_18 вона особисто не бачила, а лише працювала з документами. Кошти в банках по чеку отримував ОСОБА_3 особисто, а вона ставила підписи на цих чеках. Яким чином в подальшому ОСОБА_3 кошти використав, він їй не повідомляв.

Свідок ОСОБА_16 суду показав, що він займався укладенням договорів з ТОВ «Деметра-Лідер» та ТОВ «Азоріус». Підтвердив, що ці договори своєчасно виконані не були, та вказав, що після пред’явлення претензій повернуті кошти. При цьому не зміг назвати, коли та в якому розмірі кошти повертались.

Висновок суду про те, що ОСОБА_3 отримував кошти під виглядом укладення угод, які не мав наміру виконувати, підтверджується наступним. Всі перелічені злочини (за епізодами заволодіння майном ТОВ «СУРП «Стан-Комплект», ПП «Полюс», ТОВ «Азоріус» та ТОВ «Деметра-Лідер») є аналогічними за способом – ОСОБА_3 укладав угоди, завідомо знаючи про неможливість їх виконання, не маючи товару, продаж чи поставку якого зобов’язувався здійснити на виконання умов договору, а також не уклавши угод на придбання цього товару. У випадку вчинення злочину відносно ТОВ «СУРП «Стан-Комплект» договір укладено ОСОБА_3, коли вже було порушено процедуру банкрутства відносно ТОВ ВКК «Украгропромторг» і відповідно підсудному було добре відомо про неплатоспроможність очолюваного ним товариства. Викладене говорить про системний характер вчинення злочинів та свідчить про те, що укладання цивільно-правових угод та повернення частини коштів (згідно платіжних доручень від 20.06.2006 на суму 7835 грн. на рахунок ТОВ «Азоріус», від 15.05.2006 на суму 100 000 грн. на рахунок ПП «Полюс», від 17, 25 та 26 жовтня 2006,  22.03.2007 на рахунок ТОВ «Деметра-Лідер»  на суму 5100 грн. (а.с.13 т.5, а.с.212 т.6, а.с.34-35 т.9, а.с.4 т.11) здійснювалось лише для створення уяви у керівників інших підприємств про добропорядність ОСОБА_3 і по суті було способом шахрайства.

Досудовим слідством дії ОСОБА_3 за епізодом шахрайства відносно ТОВ «Деметра-Лідер» кваліфіковано за ч.2 ст. 190 КК України. Враховуючи те, що ОСОБА_3 вчинив шахрайство у особливо великому розмірі (за епізодами заволодінням майном ПП «Полюс» та ТОВ «СУРП «Стан-Комплект»), то його дії за епізодом заволодіння майном ТОВ «Деметра-Лідер», підлягають перекваліфікації з ч.2 ст.190 КК України та разом з епізодами заволодіння майном ТОВ «СУРП «Стан-Комплект», ПП «Полюс», ТОВ «Азоріус» дії ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.4 ст.190 КК України.

На підставі викладеного суд кваліфікує дії ОСОБА_3: за ч. 4 ст. 190 КК України (за епізодами незаконного заволодіння майном ТОВ «Деметра-Лідер», ТОВ «СУРП «Стан-Комплект», ПП «Полюс», ТОВ «Азоріус»), оскільки встановлено, що він повторно шляхом обману та зловживання довірою заволодів чужим майном у особливо великих розмірах; за ч.2 ст.364 КК України (за епізодами незаконного заволодіння майном ТОВ «СУРП «Стан-Комплект», ПП «Полюс», ТОВ «Азоріус»), оскільки він умисно з корисливих мотивів використав службове становище всупереч інтересам служби, що спричинило тяжкі наслідки у вигляді спричинення матеріальних збитків іншим юридичним особам; за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України (за епізодом замаху на заволодіння бюджетними коштами), оскільки встановлено, що він вчинив замах на заволодіння майном у особливо великих розмірах.

Показання ОСОБА_3 про те, що він не вчиняв шахрайства, а дійсно вів господарську діяльність та укладав угоди, маючи намір їх виконувати, але з різних причин виконати договори не міг, а кошти, сплачені контрагентами, вже були використані на господарські потреби і тому він був позбавлений можливості їх повернути, а також про те, що договори між ПП ТФ «Ореол» та ПП «Постачінвестсервіс» існували в дійсності і відповідно він мав право на податкове відшкодування, суд оцінює критично та вважає ці показання обраною лінією захисту з метою уникнути кримінальної відповідальності. Така позиція підсудного є неспроможною та спростовується вказаними вище доказами.

Безпідставним є твердження ОСОБА_3 і про те, що договорів з ПП «Полюс»  та з ТОВ «Деметра-Лідер» він особисто не підписував, тобто не мав відношення до цих договорів, оскільки ними займалися ОСОБА_13 та ОСОБА_16 Свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_15 впевнено стверджують, що саме зі ОСОБА_3 велися переговори з приводу укладання даних договорів. Свідки ОСОБА_13, ОСОБА_17 та ОСОБА_16 категорично заперечили, що вони підписували договори та вказали, що всі договори укладались з відома та за вказівкою ОСОБА_3 та він ніколи не надавав їм своє факсиміле.

При призначенні покарання суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчинених злочинів, конкретні обставини справи, особу підсудного, який в силу ст. 89 КК України не судимий, має на утриманні малолітню дитину, позитивно характеризується.

Обставин, які пом’якшують або обтяжують покарання, судом не встановлено.

Підсудний працездатний за віком та станом здоров’я.

З урахуванням викладених обставин суд приходить до висновку про необхідність призначення ОСОБА_3 покарання у вигляді позбавлення волі, а також додаткових покарань у вигляді позбавлення права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, та конфіскації майна.

Враховуючи те, що справа про обвинувачення ОСОБА_3 тривалий час розглядалася в суді, підсудний стверджує, що ряд коштів за договорами повернуто, надав копії квитанцій та прибуткових касових ордерів про часткову оплату заборгованості, за фактом заволодіння майном ТОВ СУРП «Стан-Комплект» існує рішення господарського суду про стягнення коштів з ТОВ ВКК «Украгропромторг» і даних про неможливість виконання цього рішення у суду немає, представники цивільних позивачів ТОВ «Азоріус» та ТОВ «Деметра-Лідер» у судове засідання не з’явились та не підтримали своїх позовів, не надали показань з приводу розміру заборгованості, яка є на даний час, та чи існують на даний час їх юридичні особи, суд приходить до висновку про неможливість розгляду цивільних позовів у рамках даної кримінальної справи і тому залишає їх без розгляду.

Під час досудового слідства ОСОБА_3 було обрано запобіжний захід у вигляді застави. Враховуючи те, що після обрання цього запобіжного заходу (18.08.2006) ОСОБА_3 вчинив повторно злочин (04.10.2006 року), тобто не виконав взятих на себе зобов’язань, суд приходить до висновку про необхідність звернення застави в сумі 17 000 грн. в дохід держави.

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд –

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним та призначити покарання:

•   за ст. 190 ч.4 – 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини всього особистого майна;

•   за ст. 15 ч.2, 190 ч.4 КК України – 6 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини всього особистого майна;

•   за ч.2 ст. 364 КК України – 4 роки позбавлення волі  з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, строком на три роки.

На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим визначити остаточне покарання 7 років позбавлення волі з конфіскацією ? частини всього особистого майна з позбавленням права обіймати посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських обов’язків, строком на три роки.

Цивільні позови ПП «Полюс», ТОВ «СУРП «Стан-Комплект», ТОВ «Азоріус» та ТОВ «Деметра-Лідер» залишити без розгляду.

Внесені на депозитний рахунок УМВС України в Полтавській області в якості застави кошти в сумі 17 000 грн. звернути в дохід держави. (а.с.72-74 т.5)

Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили залишити у вигляді взяття під варту.

Зарахувати в строк покарання період перебування під вартою з 15.08.2006 по 18.08.2006, з 23.03.2007 по 26.03.2007, з 26.03.2007 по 05.04.2007.

Початок строку відбуття покарання рахувати з 21.04.2009.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Полтавської області через Октябрський районний суд м.Полтави протягом 15 діб: засудженим – з моменту отримання копії вироку, іншими учасниками - з моменту оголошення.

Суддя Л.В.Нізельковська