Ухвала суду № 66240211, 27.04.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/5252/17

Провадження № 11-сс/779/108/2017

Категорія ст.183 КПК України

Головуючий у 1 інстанції Антоняк Т. М.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів Судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області у складі:

головуючого-судді Шкрібляка Ю.Д.,

суддів Кукурудза Б.І., Повзла В.В.,

з участю секретаря с/з ОСОБА_2,

прокурора Баландіної Ю.Ю.,

підозрюваного ОСОБА_3,

захисника ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Івано-Франківську матеріали за апеляційною скаргою (далі-АС) захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4, на ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19 квітня 2017 року про обрання щодо ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19 квітня 2017 року задовольнено клопотання слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_5 та застосовано щодо ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів до 15 червня 2017 року, без визначення розміру застави.

Своє рішення слідчий суддя мотивував тим, що прокурор та слідчий довели наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені ч.1 ст.177 Кримінального процесуального кодексу України (далі-КПК), а наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_3 інкримінованого йому кримінального правопорушення, підтверджується наявними в матеріалах кримінального провадження доказами.

Захисник підозрюваного ОСОБА_3 адвокат ОСОБА_4 подав АС, в якій вважає вказану ухвалу незаконною та необґрунтованою, покликаючись на те, що слідчий суддя, розглядаючи дане клопотання, врахував лише як обставину-вчинення тяжкого злочину в стані алкогольного спяніння, однак не врахував те, що підозрюваний є самостійно зайнятою особою, має постійне місце роботи та проживання, стабільний дохід, характеризується виключно із позитивної сторони за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину визнав, закордонної візи не має, а тому не може переховуватись від органів досудового слідства та суду. Вважає, що прокурором та слідчим не доведено обґрунтованість врученої підозри та наявність існування ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК.

Вказує, що оскільки ОСОБА_3 є депутатом Залучанської сільської ради, то повідомлення про підозру йому було вручено із порушенням вимог ст.31 Закону України Про правовий статус депутатів місцевих рад , яким передбачено певні особливості повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради.

Просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати його підзахисному більш мякий запобіжний захід, зокрема у виді домашнього арешту або із визначенням розміру застави при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Заслухавши доповідь судді Шкрібляка Ю.Д., пояснення підозрюваного ОСОБА_3 та його захисника - адвоката ОСОБА_4, які підтримали подану АС, просили задовольнити апеляційні вимоги; пояснення прокурора Баландіної Ю.Ю., яка вважає АС захисника підозрюваного ОСОБА_3 - адвоката ОСОБА_4 безпідставною, просить залишити її без задоволення, а ухвалу слідчого судді без зміни; перевіривши матеріали клопотання слідчого, які надійшли із Івано-Франківського міського суду та обговоривши доводи і мотиви АС, колегія суддів вважає, що вона підлягає до часткового задоволення, виходячи із наступного.

У відповідності до ст.370 КПК, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі обєктивно зясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.

Вказаних вимог закону слідчим суддею було дотримано не в повній мірі.

Відповідно до ч.1 ст.177 КПК, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків, експертів, спеціаліста у цьому кримінальному провадженні.

Як встановлено ч.2 ст.177 КПК, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Згідно ст.183 КПК, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м,яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 цього ж Кодексу.

Відповідно до положень ч.4 ст.183 КПК, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад пять років.

Як вбачається з доданих до клопотання слідчим копій з матеріалів кримінального провадження, 17 квітня 2017 року ОСОБА_3 було повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК, відповідальність за яке передбачена у виді позбавлення волі на строк від трьох до восьми років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років або без такого.

Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті ст. 5, а саме захисту особи від свавілля.

Обгрунтована підозра ОСОБА_3 у вчиненні зазначеного злочину підтверджується письмовими доказами, копії яких слідчий долучив до свого клопотання, зокрема: протоколами огляду місця події та транспортного засобу; висновком щодо результатів медичного огляду, відповідно до якого у ОСОБА_3 встановлено алкогольне спяніння; протоколом затримання ОСОБА_3 як підозрюваного у вчиненні злочину; протоколами допитів підозрюваного ОСОБА_3, потерпілого ОСОБА_6, свідків ОСОБА_7 та ОСОБА_8

Покликання захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 про те, що підозру його підзахисному було вручено із порушенням вимог ст.31 Закону України Про правовий статус депутатів місцевих рад , яким передбачені певні особливості повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення депутату місцевої ради, не є явним порушенням, оскільки у матеріалах клопотання, а саме у протоколі допиту підозрюваного міститься інформація про те, що він не є депутатом (а.с.17). Вказаний протокол було прочитано та підписано підозрюваним ОСОБА_3 у присутності його захисника ОСОБА_4, зауваження до протоколу відсутні.

Інших доказів на підтвердження статусу ОСОБА_3 як депутата Залучанської сільської ради стороною захисту не надано на час розгляду клопотання.

Таким чином, під час розгляду клопотання слідчого, прокурором відповідно до вимог п.4 ч.1 ст.184 КПК було доведено наявність достатніх підстав про існування ризиків, передбачених у п.п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК, а саме: підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, усвідомлюючи неминучість покарання у виді позбавлення волі за вчинення кримінального правопорушення; може незаконно впливати на потерпілого, свідків, оскільки досудове розслідування триває.

Враховуючи суспільну небезпечність вчиненого ОСОБА_3 кримінального правопорушення, яке є тяжким злочином, що спричинив загибель людини, а також вказані вище обставини, дані про його особу, а також необхідність уникнення ризиків, визначених ст.177 КПК, колегія суддів приходить до висновку, що інший більш мякий запобіжний захід може призвести до його ухилення від явки до органу досудового розслідування чи суду.

Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів ураховує покликання захисника на обставини, вказані у апеляційній скарзі, але вважає їх такими, що не виключають обґрунтованої підозри та наявності встановлених судом ризиків, а тому не знаходить підстав для зміни запобіжного заходу на такий, що не пов,язаний з триманням під вартою, однак вважає висновок слідчого судді про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, помилковим.

У відповідності до положень ч.4 ст.183 КПК слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього ж Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні, в тому числі щодо злочину, який спричинив загибель людини.

Як вбачається з доданих до клопотання слідчим копій з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.2 ст.286 КК, тобто у порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого ОСОБА_9

Разом з тим, слідчий суддя недостатньо обґрунтував своє рішення про обрання ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, не взяв до уваги ту обставину, що хоча ОСОБА_3 вчинив тяжкий, але не умисний злочин, а також інші дані про його особу.

Відповідно до ч.1 ст.182 КПК застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків, під умовою звернення внесених коштів у дохід держави в разі невиконання цих обов'язків.

Відповідно до ч.4 ст.182 КПК розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Відповідно до п.2 ч.5 ст.182 КПК розмір застави визначається щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Визначаючи розмір застави, колегія суддів враховує дані про особу підозрюваного ОСОБА_3, який має постійне місце проживання та роботи, стабільний дохід, характеризується виключно із позитивної сторони за місцем проживання, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні злочину визнав, а також доведеність ризиків, передбачених п.1, 3 ч.1 ст.177 КПК, серйозність звинувачення, пред,явленого підозрюваному, та тяжкість покарання, що йому загрожує у разі визнання винним у вчиненні злочину, в якому він підозрюється.

Беручи до уваги вказані обставини, колегія суддів приходить до висновку, що підозрюваному ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави, що перевищує 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а саме 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, оскільки вважає, що застава у меншому розмірі не здатна забезпечити виконання підозрюваним ОСОБА_3 покладених на нього обов'язків.

За таких обставин, АС захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 підлягає до часткового задоволення.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419, 422 КПК, колегія суддів,

у х в а л и л а:

Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_4 задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Івано-Франківського міського суду від 19 квітня 2017 року про задоволення клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_3, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.286 КК, скасувати і постановити нову ухвалу.

Обрати відносно ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою встановити - 60 діб, а саме до 15 червня 2017 року включно.

Визначити ОСОБА_3 заставу - 200 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 320 000 грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Апеляційного суду Івано-Франківській області (Одержувач коштів: Апеляційний суд Івано-Франківської області; код ЄДРПОУ: 05382963; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України, м. Київ; Рахунок: 37316089002139).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного ОСОБА_3 наступні обов'язки:

- прибувати до старшого слідчого за викликом, прибуття підтверджувати особистим підписом;

- не відлучатися з місця свого проживання ІНФОРМАЦІЯ_2,без дозволу слідчого, прокурора, слідчого судді або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

- здати на зберігання старшому слідчому свій паспорт для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України.

Роз'яснити підозрюваному, що у разі внесення застави у визначеному в даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави, має бути зданий уповноваженій службовій особі слідчого ізолятора Державного департаменту України з питань виконання покарань у Івано-Франківській області.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа слідчого ізолятора негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_3 з-під варти та повідомити усно і письмово слідчого, прокурора та слідчого суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, підозрюваний зобов'язаний виконувати покладені на нього обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави, підозрюваний ОСОБА_3 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомлений, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в доход держави.

Виконання ухвали покласти на слідчого відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області ОСОБА_5

Ухвала оскраженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий Ю.Д. Шкрібляк

Судді: Б.І. Кукурудз

ОСОБА_10