Вирок № 66236267, 27.04.2017, Крюківський районний суд м. Кременчука

Провадження № 1-кп/537/58/2017

Справа № 537/26/17

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2017 року Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області в складі головуючого судді : Маханькова О.В.,

за участі секретаря судового засідання Скічко Н.В.,

прокурора Олефіренко В.В..,

обвинуваченого ОСОБА_1,

адвокат ОСОБА_2,

потерпілі ОСОБА_3 ОСОБА_4, ОСОБА_5

представник потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3 ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду м. Кременчуці Полтавської області кримінальне провадження №12016170000000489 про обвинувачення ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, українця, громадянина України, уродж. ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого, не одруженого, утриманців немає, ІНФОРМАЦІЯ_3, працюючого на посаді менеджера у ФОП «ОСОБА_7М.», зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,

у вчиненні злочину, передбаченого ст.286 ч.2 КК України,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення за таких обставин:

Досудовим розслідуванням встановлено, що 09.10.2016 приблизно о 02 год. 29 хв., в темний час доби, при ввімкненому міському електроосвітленні, по мокрому асфальтобетонному покриттю вул. Республіканська в м. Кременчуці Полтавської області, яка має по одній смузі руху у кожному напрямку, зі сторони вул. ОСОБА_8 (колишня назва вул. ОСОБА_9) в напрямку вул. Космічної, керуючи автомобілем «Mazda 6», державний номерний знак НОМЕР_1, з увімкненим ближнім світлом фар, зі швидкістю 100 км./год., рухався водій ОСОБА_1, який перебував в стані алкогольного спяніння, тим самим порушив вимоги п. 2.9. а) «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано: п. 2.9 «Водієві забороняється: а) керувати транспортним засобом у стані алкогольного спяніння або перебуваючи під впливом наркотичних чи токсичних речовин», і перевозив в якості пасажирів: на задньому пасажирському сидінні зліва ОСОБА_10, на задньому пасажирському сидінні посередині ОСОБА_5, на задньому пасажирському сидінні справа ОСОБА_11 та на передньому пасажирському сидінні ОСОБА_12.

Рухаючись у вказаному напрямку, в заданій дорожній обстановці, водій ОСОБА_1, поблизу будинку № 79 по вул. Республіканська в м. Кременчуці Полтавської області, рухаючись з перевищенням дозволеної швидкості руху в межах населеного пункту, не вибрав безпечну швидкість, не врахував дорожню обстановку та дорожні умови, вїхав в калюжу на проїзній частині, в звязку з чим втратив керування над автомобілем та в подальшому допустив некерований виїзд за межі проїзної частини дороги на праве узбіччя, де допустив наїзд лівою боковою частиною автомобіля на нерухому перешкоду у вигляді дерева, тим самим порушив вимоги п. п. 12.1., 12.4., 12.9. б) «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано:

●п. 12.1. Під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху водій повинен ураховувати дорожню обстановку, а також особливості вантажу, що перевозиться, і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним;

●п. 12.4. У населених пунктах рух транспортних засобів дозволяється із швидкістю не більше 60 км/год.;

●п. 12.9. Водієві забороняється:

б) перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31 (див. додаток 1), або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту и пункту 30.3 цих Правил.

Допустивши наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева, водій ОСОБА_1, не повідомив про дорожньо-транспортну пригоду працівників поліції, не вжив заходів до надання потерпілим першої медичної допомоги, не записав прізвища та адресу очевидців, не вжив всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди та зник з місця пригоди, тим самим порушив вимоги п. п. 2.10. (б, г, ґ, д, е) «Правил дорожнього руху України», де відповідно вказано:

●2.10. «У разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобовязаний:

б) увімкнути аварійну сигналізацію і встановити знак аварійної зупинки відповідно до вимог пункту 9.10 цих Правил;

г) вжити можливих заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим, викликати карету швидкої медичної допомоги, а якщо це неможливо, звернутися за допомогою до присутніх і відправити потерпілих до лікувального закладу;

ґ) у разі неможливості виконати дії, перелічені в підпункті «г» пункту 2.10 цих Правил, відвезти потерпілого до найближчого лікувального закладу своїм транспортним засобом, попередньо зафіксувавши розташування слідів пригоди, а також положення транспортного засобу після його зупинки; у лікувальному закладі повідомити своє прізвище та номерний знак транспортного засобу (з предявленням посвідчення водія або іншого документа, який посвідчує особу, реєстраційного документа на транспортний засіб) і повернутися на місце пригоди;

д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи підрозділ міліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття працівників міліції;

е) вжити всіх можливих заходів для збереження слідів пригоди, огородження їх та організувати обїзд місця пригоди».

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пасажир заднього пасажирського сидіння зліва ОСОБА_10 отримав смертельні тілесні ушкодження, від яких загинув на місці дорожньо-транспортної пригоди, а пасажир заднього пасажирського сидіння посередині ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження та був госпіталізований до 3-ої міської лікарні м. Кременчука.

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 660 від 16.11.2016 у ОСОБА_10 виявлено наступні тілесні ушкодження: закрита травма грудної клітини у вигляді: розриву тканини передсердя, серця і правої легені, з крововиливом в просвіт перикарду та лівої і правої плевральних порожнин, косо поперечного перелому груднини, переломів ребер справа і зліва та розриву груднино -ключичного та ключично- лопаткового зчленування справа, крововиливу в парааортальну клітковину грудного відділу аорти, саден передньої поверхні грудної клітини зліва, синця передньої поверхні грудної клітини, від верхньої до середньої третини; відкрита черепно-мозкова травма, у вигляді: повного відриву атланто-оксипітального зчленування, з розривом спинного мозку і твердої мозкової оболонки на цьому рівні, перелому піраміди і скроневої кістки справа, крововиливу під оболонки і в речовину обох гемісфер головного мозку і мозочка, перелому тіла нижньої щелепи справа з травматичною ампутацією шостого зуба нижньої щелепи справа, рани тімяної і скроневої ділянок голови справа, саден правого і лівого вуха та лівої завушної ділянки, синця верхньої третини шиї з розповсюдженням на підборіддя; підкапсулярний розрив тканини печінки і селезінки; садна правого і лівого стегна; садно поперекової ділянки спини, які за ступенем тяжкості тілесних ушкоджень відносно живої людини, мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних для життя в момент їх утворення і прямого причинно-наслідкового звязку зі смертю.

Смерть ОСОБА_10 настала від отриманих ним тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди, які викликали розвиток гострої внутрішньої крововтрати, яка в свою чергу і стала безпосередньою причиною смерті. Дане заключення підтверджується виявленим під час проведення експертизи характерних для даного виду смерті патоморфологічних та гістологічних ознак, детальний опис яких викладено в судово-медичному діагнозі.

Також внаслідок наїзду на дерево, пасажир заднього пасажирського сидіння ОСОБА_5 відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 1263 від 15.12.2016 отримав тілесні ушкодження у вигляді: сполученої травми голови та тулуба, у вигляді забою правої скроневої кістки долі головного мозку, лінійного перелому правої скроневої кістки з переходом на пірамідку скроневої кістки, рани правої тімяної ділянки, гематоми мяких тканин лівої тімяно-скроневої долі, перелому 3-4-го ребер зліва, перелому лівого поперечного відростку 5-го поперекового хребця, перелому правого поперечного відростку 4-го поперекового хребця, перелому крижа зліва, перелому тіла та верхньої гілки лівої лонної кістки, перелому гілки лівої сідничної кістки, які по ступеню тяжкості відносяться до тілесних ушкоджень у своїй сукупності, як тяжкі тілесні ушкодження, за ознакою небезпеки для життя.

Відповідно до висновку судової автотехнічної експертизи № 458 від 12.12.2016 в умовах даної події, водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 мав технічну можливість попередити ДТП шляхом виконання вимог п. 12.1 «Правил дорожнього руху України», для чого у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру.

У даній дорожній обстановці в діях водія автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 вбачаються невідповідності з вимогами п. 12.1 «Правил дорожнього руху України», які з технічної точки зору знаходяться в причинному звязку з виникненням даної пригоди.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою вину визнав частково, цивільний позов визнав частково, пояснивши про обставини вчиненого, та пояснив, що дійсно 8 жовтня він домовився зі своїми товаришами ОСОБА_10 , ОСОБА_5 та ОСОБА_12 відпочити увечері. Дійсно вони разом відпочивали у барі «Екватор». Він дійсно замовив собі коктейль, але безалкогольний. Приблизно о 00.00 год. вони пішли до контори «Фаворит». Потім вони пішли до магазину « АТБ», де кожен купував собі напої. Коли вони прийшли до «Екватора», то нікого там не було. Деякий час вони перебували в «Екваторі», потім він запропонував своїм товаришам розвезти їх по домівках, тому що був дощ. Він взяв свою машину, яка знаходилася на автостоянці, поруч з «Екватором», його товариші сіли в машину і він поїхав до будинку, де жив ОСОБА_10 Відстань до будинку ОСОБА_10 становила приблизно 1 км. Коли вони їхали в машині по вул. Республіканській то йшов дощ. З якою швидкістю він їхав не пам*ятає, але не 100 км/год. Все трапилося дуже швидко, машина потрапила у калюжу і її понесло, машина вдарилася в дерево.

Коли він прийшов до тями, то побачив, що біля машини стоять його друзі, крім ОСОБА_10 У ОСОБА_5 була розбита голова. Потім приїхала швидка, яка надала медичну допомогу ОСОБА_5 ОСОБА_10 без ознак життя знаходився в машині. Він зрозумів, що втратив товариша, але допомогти йому не зміг. Потім він почав телефонувати та пішов з місця пригоди додому. Дорожньо-транспортна пригода трапилася приблизно о 02.30 год . В цей день приблизно в обід, він звернувся за допомогою у лікарню. Потім до нього приїхав слідчий і він пояснив про обставини що сталися. Дуже шкодує про те що трапилось. Шкоду потерпілому ОСОБА_5 відшкодував частково. Потерпілі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 відмовилися від його допомоги.

Потерпіла ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснила, що дійсно була на місці пригоди. Обвинуваченого ОСОБА_1 на місці пригоди не було, він втік з місця пригоди. За цей час ОСОБА_1 не вибачився за скоєне. Вони втратили єдиного сина. Прохала суд визначити максимальну міру покарання для ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_3 в судовому засіданні пояснив, що в той день був за межами України. Машину побачив лише при проведенні технічної експертизи. Пошкодження свідчили, що швидкість була більше 100 км/год. Після пригоди ОСОБА_1 жодного разу не з*явився до них, не вибачився. Від його грошового переказу в сумі 5000 грн. вони відмовилися. Прохав суд суворо покарати ОСОБА_1

Потерпілий ОСОБА_5 в судовому засіданні пояснив, в той день він разом з ОСОБА_10, ОСОБА_1, ОСОБА_12 дійсно відпочивали в кафе «Екватор», де кожен замовляв собі напої. Що відбувалося, він не пам*ятає, тому що прийшов до тями лише в лікарні. Пам*ятає, що вживали алкогольні напої всі, але які саме, він не знає. Як опинився в автомобілі ОСОБА_2 не пам*ятає. Коли він підійшов до машини, то ОСОБА_10 вже був в машині. ОСОБА_11 приєднався до них під закриття бару. Дійсно ОСОБА_1 вживав такий же коктейль, як і він, але він його не куштував. Припускає, що це був алкогольний коктейль. Дійсно ОСОБА_1 частково відшкодував йому шкоду.

При визначення покарання покладається на розсуд суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_12 пояснив, що з ОСОБА_1 знайомі приблизно 3 роки. Дійсно в той день він разом з ОСОБА_10 прийшли в кафе «Екватор», де вже був ОСОБА_1 та інші хлопці. Він та ОСОБА_1 замовили коктейль, сік з горілкою, інші хлопці замовили пиво. Вони перебували в кафе «Екватор» з 20.00 год. до 24.00 год. Потім ОСОБА_1, ОСОБА_5 та ОСОБА_10 пішли а магазин АТБ, де взяли пиво та пішли в контору «Фаворит». В «Фавориті» вони пили пиво та спілкувалися. Потім ОСОБА_10 покликав його на двір, де вже стояла машина. В машині вже перебували ОСОБА_5 та ОСОБА_11. За кермом був ОСОБА_1, ОСОБА_10 сказав ОСОБА_1С куди треба їхати. Всі перебували у нормальному стані. Коли вони виїхали на вул. Республіканську то попали в калюжу, і машину понесло вправо, та вдарило у дерево. Бачив швидкість на панелі приборів автомобіля 100 км/год., тому що сидів поруч з водієм. Пам*ятає, як таксист та жінка витягували їх з машини. Пам*ятає як таксист сказав, що «один готов». На місці пригоди медичну допомогу надали ОСОБА_5 та його забрала швидка. Як зник ОСОБА_1 не пам*ятає, але спочатку всі були біля машини. Швидку викликав таксист. В магазині купували пиво, кожний собі. Дійсно автомобіль знаходився на стоянці. Вважає, що причиною ДТП є перевищення швидкості. ОСОБА_1 після ДТП знаходився в шоковому стані. Дійсно після ДТП вони разом з ОСОБА_1 підійшли до ОСОБА_10, але той був без ознак життя. Швидка приїхала швидко, а поліція через 15-20 хвилин. Який коктейль вживав ОСОБА_1 йому не відомо. Дійсно при ньому телефонували ОСОБА_1 на його мобільний телефон, щоб він повернувся на місце ДТП. Дійсно ОСОБА_1 перебував вдома.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 пояснив, що дійсно в той день рухався в напрямку вагонного заводу, бачив автомобіль, який рухався на зустріч. Дійсно дорога була після дощу мокра. Посередині дороги дійсно була велика калюжа, про яку він знав. Вважає, що причиною ДТП стала калюжа. Бампер від удару відірвало, і він знаходився посередині калюжі. Коли він під*їхав до місця пригоди, то особи, які знаходилися в машині перебували без тями. Вони почали їх витягати. Через 2-3 хвилини приїхала швидка допомога, поліція приїхала через 15-20 хвилин. В автомобілі залишили одну особу, яка була без ознак життя. Ознак сп*яніння у цих осіб не було.

Свідок ОСОБА_14 в судовому засіданні пояснив, що в той день працював на лінії таксистом. Бачив, як йому на зустріч рухалась машина, потім бризки води, і машину занесло в дерево. Він разом з пасажиром підбігли до машини і виламали передні пасажирські двері. Потім задні двері. Тільки потім вони почали приходити до тями. Світла, де була калюжа, не було. Вони витягли 4 особи, у п*ятої не було пульса. Швидка приїхала швидко, і він після цього поїхав. Запаху алкоголю від цих осіб він не чув. Дійсно в автомобілі бачив 3 пляшки, але вони були запечатані. Покриття дороги було мокрим. Всі особи перебували у шокованому стані. Водій автомобіля знаходився поруч з автомобілем та розмовляв по телефону. Пасажир держався за автомобіль. Калюжа на дорозі була глибокою, приблизно 40 см. Коли приїхала швидка, то водій намагався допомогти.

Свідок ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що в ту ніч він перебував на патрулюванні. Прийшло повідомлення про ДТП на вул. Республіканській. На місці ДТП виявлено автомобіль ОСОБА_2, в якому знаходилася людина без ознак життя. Швидкої допомоги вже не було. Прийшла вказівка на встановлення місцезнаходження водія за його адресою та доставлення на місце пригоди. Вони прибули на місце проживання водія, але двері ніхто не відчинив. Потім вони повернулися на місце ДТП та охороняли місце ДТП. Ні з ким він не розмовляв, зі слів сусідів, стало відомо, що ОСОБА_1 проживає разом з батьками.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_16 пояснила, що отримали повідомлення від лікаря. Коли вони приїхали на місце пригоди, то одного з потерпілих забрала швидка. Ще одна особа, без ознак життя перебувала в машині. Ще одна особа у шоковому стані перебувала біля машини. Відомо, що група осіб відпочивала в кафе. Машина на великій швидкості попала в калюжу і її викинуло з дороги в дерево. Охороняли місце пригоди, потім приїхала мати потерпілого. Від учасників дізналися, хто був за кермом. Передали орієнтировку. Особу водія одразу встановили. Встановлено, що в машині перебувало 5 осіб. Одна людина загинула, одну людину забрала швидка. На місце викликали слідчого. Дійсно в салоні автомобіля були пляшки з пивом, які були закупорені. Бампер від авто знаходився за 20-30 метрів від місця ДТП. Дізналися, що водій та особа, яка загинула є друзями з дитинства. Водія та особи, яка знаходилася на передньому сидінні, на місці пригоди не було. На місці пригоди перебувала особа, яка знаходилася у шоковому стані. Швидку викликали свідки події. Ознак алкогольного сп*яніння не було.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_17 пояснила, що працює в кафе «Екватор», з потерпілими не знайома. Обвинувачений є відвідувачем кафе. Про ДТП дізналася від відвідувачів. В той день вона обслуговувала весілля, яке відбувалося на другому поверсі. Дійсно на першому поверсі відпочивала компанія молодих хлопців. Але вона їх не обслуговувала. Що вони вживали вона не бачила, Приблизно о 24.00 год. компанія залишила кафе. В якому стані перебували дані особи вона не може сказати.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_18 пояснила, що дійсно обвинувачений разом зі своєї компанією відпочивали в кафе. Вона працює барменом. Дійсно знайома з цими хлопцями. В той день було багато людей в кафе. Кому та що замовляли дані особи не пам*ятає. Дійсно існує безалкогольний коктейль. Кожна особа самостійно замовляла собі напої та розраховувалася за них. Що замовляв обвинувачений вона не пам*ятає. Компанія була до закриття кафе. Як вони залишали кафе вона бачила. Коктейлі виготовляє лише вона. Безалкогольний коктейль Грен-1. Про ДТП дізналася на наступний день.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_19, пояснив, що працює слідчим поліції. Дійсно він виїзджав на місце ДТП. Обвинувачений втік з місця ДТП. Після отримання повідомлення він виїхав до обвинуваченого до лікарні та допитав його. Обвинувачений добровільно давав свідчення. Були відібрані зразки крові. Дійсно обвинувачений отримав тілесні ушкодження. Покази надавав добровільно, без будь якого тиску. Обвинувачений ОСОБА_1 пояснював, що відпочивали разом з друзями, коли відвозив друзів то трапилося ДТП. Дійсно коли він приїхав на місце ДТП, то в салоні автомобіля знаходився ОСОБА_10 без ознак життя. Також знаходився ОСОБА_12, який повідомив хто перебував за кермом. ОСОБА_5 забрала швидка. Він склав схему ДТП, фотографував. В районі ДТП зафіксована калюжа. Водія на місці пригоди не було. Надав вказівку поліції поїхати за місцем проживання водія, але двері ніхто не відчинив. З чергової частини надійшло повідомлення, що в лікарню звернувся ОСОБА_1 Він одразу поїхав до лікарні. Потім був встановлений інший пасажир на прізвище ОСОБА_11. Викликали швидку хтось з свідків пригоди. Видимість та оглядовість не була обмежена. Дійсно в салоні автомобіля були закупорені пляшки з пивом. Швидкість встановлена зі слів свідків. У ОСОБА_12 не було алкогольного сп*яніння.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_20 пояснила, що працює судово-медичним токсикологом відділення судово-медичної токсикології ОБ СМЕ ДОЗ Полтавської ОДА, нею проведена судово-токсикологічна експертиза, за результатами якої не було встановлено наявність алкоголю в крові ОСОБА_1

В судовому засіданні свідок ОСОБА_21 пояснив, що працює адміністратором в Фавориті. Дійсно ОСОБА_1 разом з товаришами зайшли до контори. Приблизно 30 хвилин перебували у закладі, потім зібралися та пішли. Коли він вийшов за ними то побачив, що стояла машина і в неї сідають два хлопця. До закладу компанія прийшла пішки. Алкогольних напоїв при собі не було, тому що вживати напої в закладі заборонено. Хто перебував за кермом йому не відомо. Куди вони поїхали йому не відомо. Фізичний стан осіб був нормальний, ознак перебування в стані алкогольного сп*яніння не було помітно.

Безпосередньо дослідивши та перевіривши в судовому засіданні зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що вина обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена та підтверджується наступними доказами:

-Висновком судової автотехнічної експертизи №458 від 12.12.2016року, яким встановлено що водій ОСОБА_1 рухався з вибраною швидкістю 100 км/год., що перевищує дозволену швидкість в населеному пункті 60 км/год., не врахував дорожні умови, не впорався з керуванням, виїхав за межі проїзної частини дороги, де допустив наїзд на нерухому перешкоду у вигляді дерева. Невідповідність дій водія з технічної точки зору знаходяться в причинному зв*язку з виникненням даної пригоди;

-Висновком судової автотехнічної експертизи №1089 від 25.11.2016 року, якою встановлено, що на момент огляду робоча гальмівна система автомобіля знаходилася в працездатному стані і могла виконувати свої основні функції;

-Свідоцтвом про смерть ОСОБА_10, який помер 09 жовтня 2016 року;

-Довідкою КП «Міськсвітло» від 13 жовтня 2016 року, якою зазначено про освітлення на даної ділянці;

-Висновком експерта №57 від 25.11.2016 року;

-Висновком експерта від 12.12.2016 року;

-Висновком експерта №660 від 10.10.2016 року, відповідно до якої смерть ОСОБА_10 настала від отриманих ним тілесних ушкоджень в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Між отриманими внаслідок дорожньо-транспортної пригоди тілесними ушкодженнями і смертю ОСОБА_10 є прямий причинно-наслідковий зв*язок;

-Протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.10.2016 року, схемою та фототаблицею пригоди;

-Висновком експерта №1263 від 06.12.2016 року, яким встановлені тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_5;

-Висновком експерта №1087 від 12.10.2016 року, яким встановлені тілесні ушкодження, отримані ОСОБА_1;

та іншими матеріалами в їх сукупності.

Крім часткового визнання обвинуваченим своєї вини, його вина у вчиненні встановленого судом злочину повністю доведена доказами, що містяться в обвинувальному акті є належними і допустимими.

Обвинувачений ОСОБА_1 вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позицій.

Приймаючи до уваги пояснення обвинуваченого, оцінюючи всі зібрані по справі докази в їх сукупності, суд приходить до висновку про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому злочину.

Дії обвинуваченого ОСОБА_1 суд кваліфікує:

- за ст. 286 ч.2 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило смерть потерпілого та заподіяння тяжких тілесних ушкоджень .

Вирішуючи питання про призначення покарання, суд відповідно до вимог ст. 65 КК України враховує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння вчиненого обвинуваченим, всі обставини по справі в їх сукупності, особу обвинуваченого, який щиро розкаявся у вчиненому, сприяв розкриттю злочину і визнає ці обставини помякшуючими покарання.

Суд не може визнати обставиною, яка обтяжує покарання ОСОБА_1 згідно ст.67 КК України , а саме вчинення злочину в стані алкогольного сп*яніння на тій підставі, що суду не було надано стороною обвинувачення жодних належних та допустимих доказів/ висновок лікаря нарколога, аналіз крові, тощо/ медичних установ.

Доводи, пояснення обвинуваченого щодо не перебування у стані алкогольного сп*яніння не були спростовані в судовому засіданні. Покази свідків ОСОБА_21,ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_13, які в судовому засіданні пояснили, що не чули запалу алкоголю від даних осіб.

Відповідно до висновку № 3395 судово-медичної токсикологічної експертизи, яка проведена 09.10.2016 року, в крові ОСОБА_1 не виявлені метиловий, етиловий, ізопропіловий, пропиловий, ізобутиловий, бутиловий і ізоаміловий спирти.

Згідно висновку експерта №660 від 10.10.2016 року при проведенні експертизи трупа ОСОБА_10, яке проведено майже більш ніж 24 години з часу ДТП, при судово-токсикологічному дослідженні крові взятої від трупа ОСОБА_10 виявлено етиловий спирт в концентрації в крові 1,7 проміле, що відносно живої людини має ознаки алкогольного сп*яніння середнього ступеня тяжкості.

Зі змісту ст. 62 Конституції України вбачається, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні правопорушення. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Обставин, що обтяжують покарання згідно ст. 67 КК України, судом не встановлено .

При призначенні покарання ОСОБА_1 за ч.2ст.286 КК України, суд враховує конкретні обставини справи, зокрема, що внаслідок вчиненого ним злочину загинула молода людина - ОСОБА_10 у віці 24 років, єдиний син потерпілих ОСОБА_4, ОСОБА_3, отже наступив невідворотний наслідок для потерпілих ОСОБА_3 та ОСОБА_4 - батька та матері загиблого.

При цьому, суд враховує також, що одним із проявів верховенства права, що закріплений уст.8 КПК України, є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, нарішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004у справі №1-33/2004.

Судом враховані обставини дорожньо-транспортної пригоди, з яких випливає,що порушенняправил дорожнього рухуносило умисний характер з боку ОСОБА_1, який проігнорував вимоги п.п. 12.1., 12.4., 12.9. б) «Правил дорожнього руху», грубо порушив їх та допустив наїзд на дерево, внаслідок чого спричинив смерть потерпілому ОСОБА_10, а потерпілому ОСОБА_5 спричинені тяжкі тілесні ушкодження.

Згідно дост.17 Закону України від 23 лютого 2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права». У справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».

Зазначені обставини у сукупності з даними про особу обвинуваченого і його поведінку свідчить про істотне зниження ступеня тяжкості вчиненого злочину.

З урахуванням наведеного, обставин вчиненого діяння, та практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, враховуючи дані про особу винною і того, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, її поведінку за період кримінального процесуального провадження, суд вважає за можливе застосувати до нього покарання у виді позбавлення волі.

Щодо особи обвинуваченого ОСОБА_1 , суд враховує зокрема те, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, частково визнав свою винуватість, частково визнав позови, частково відшкодував завдану шкоду, його молодий вік, відносини, які існували між ним та загиблим ОСОБА_10, виявляє щире каяття, має міцні соціальні зв*язки, працює на посаді менеджера, на диспансерних обліках в наркологічному та психоневрологічному диспансері не значиться, за місцем проживання характеризується позитивно.

Судом також враховано, що потерпілі не вибачили обвинуваченого та бажають відшкодування моральної шкоди грошима, наполягають лише на максимальному реальному покаранні ОСОБА_1

З урахуванням обставин, що пом'якшують та обтяжують покарання, особи обвинуваченого, його ставлення до вчиненого ним діяння, зокрема, що обвинувачений визнав свою провину частково, усвідомив протиправну поведінку, жалкує з приводу вчиненого злочину, загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі.

Суд також вважає за необхідне призначити ОСОБА_1 додаткове покарання, передбачене ч.2ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 (три) роки, враховуючи вищезазначені обставини.

Відповідно до правового висновку Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, висловленого в ухвалі від 24.11.2015 року, підставами для судового розсуду (судової дискреції) при призначенні покарання виступають: кримінально-правові відносно-визначені (де встановлюються межі покарання) та альтернативні (де передбачено декілька видів покарань) санкції; принципи права; уповноважуючі норми, в яких використовуються щодо повноважень суду формулювання «може», «вправі»; юридичні терміни та поняття, які є багатозначними або не мають нормативного закріплення, зокрема «особа винного», «щире каяття» тощо; оціночні поняття, зміст яких визначається не законом або нормативним актом, а правосвідомістю суб'єкта правозастосування, наприклад, при врахуванні пом'якшуючих та обтяжуючих покарання обставин (статті66,67 КК), при визначенні «інших обставин справи», можливості виправлення засудженого без відбування покарання, що має значення для застосуванняст.75 ККтощо; індивідуалізація покарання - конкретизація виду й розміру міри державного примусу, який суд призначає особі, що вчинила злочин, залежно від особливостей цього злочину та його суб'єкта.

Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини, який у рішенні в справі «Довженко проти України» зазначає про необхідність визначення законності, обсягу, способів та меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи з відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права. Це забезпечується, зокрема, відповідним обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду тощо.

Призначаючи ОСОБА_1 зазначене вище покарання за ч.2ст.286 КК України, суд виходить із того, що воно є достатнім для виправлення обвинуваченого, для запобігання вчиненню ним нових злочинів, таким, що відповідає його особі, справедливим, а також є достатнім для досягнення передбачених ч.2ст.50 КК Україницілей покарання, та відповідає принципу верховенства права.

Оцінюючи доводи в судових дебатах захисника обвинуваченого про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у виді позбавлення волі з його звільненням від відбування покарання з випробуванням з застосуваннямст.75 КК України є хибними, та не відповідаючими дійсності.

Відповідно до положеньстатті 3 Конституції України, людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека є найвищими соціальними цінностями.Кримінальний кодекс Україниздійснює охоронну функцію щодо вказаних цінностей, зокрема, ч.2ст.286 КК Українивстановлює кримінальну відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху особами, які керують транспортними засобами, якщо вони спричинили смерть потерпілого.

Відтак, виходячи з нормист.12 КК України, вчинений ОСОБА_1 злочин, передбачений ч.2ст.286 КК України, є суспільно небезпечним та тяжким; внаслідок вчиненого злочину загинула людина, що є невідворотним наслідком для потерпілих.

Щире каяття обвинуваченого, як пом'якшуюча покарання обвинуваченому обставина, позитивно характеризує його особу після вчинення злочину, але, на переконання суду, не змінюють того, що вчинений ним злочин є тяжким, суспільно небезпечним, винним діянням, яке призвело до невідворотного наслідку - позбавлення життя людини, яке є найвищою соціальною цінністю.

Тому, суд вважає неможливим виправлення обвинуваченого без відбування покарання в умовах ізоляції від суспільства і не знаходить підстав для застосуванняст.ст.69,75,76 КК Українипри призначенні обвинуваченому ОСОБА_1 покарання за ч.2ст.286 КК України.

При цьому, суд вважає таке рішення справедливим та достатнім для досягнення мети покарання таким, що відповідає принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.

Зазначене узгоджується із положеннямист.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Щире каяття обвинуваченого в даній ситуації ґрунтується на належній критичній оцінці особою своєї протиправної поведінки і характеризується щирим осудом цієї поведінки, бажанням виправити ситуацію, а також готовність нести кримінальну відповідальність.

Посилання прокурора в обґрунтування його правової позиції на тяжкість наслідків у виді настання смерті одного потерпілого та спричинення тяжких наслідків ушкодження другому потерпілому не можуть бути взяти до уваги, бо спричинення тяжких тілесних ушкоджень або смерті потерпілого є кваліфікуючими ознаками ч.2 ст.286 КК України і вже тому не можуть бути взяті до уваги як обставини, що обтяжують покарання та вимагають призначення більш суворого покарання.

У справі потерпілими ОСОБА_3,ОСОБА_4, ОСОБА_5 заявлені цивільні позови про відшкодування завданої кримінальним правопорушенням матеріальної шкоди та моральної шкоди:

- ОСОБА_3 заявлено позов про стягнення з Страхової компанії «Країна» 12678грн. матеріальної шкоди та 17400 грн. моральної шкоди та про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 300000 грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_4 заявлено позов про стягнення з Страхової компанії «Країна» 12678 грн. матеріальної шкоди та 17400 грн. моральної шкоди та про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 300000 грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_5 про стягнення з ОСОБА_1 14447.44 грн. матеріальної шкоди та 55000 грн. моральної шкоди.

Згідно ч. 2ст. 127 КПК Українишкода, завдана кримінальним правопорушенням, або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Відповідно до ч.1ст.129 КПК України ухвалюючи обвинувальний вирок, суд, залежно від доведеності підстав і розміру позову, задовольняє цивільний позов повністю або частково, чи відмовляє в ньому.

Вислухавши учасників судового провадження , дослідивши письмові докази в справі, суд приходить до наступного.

Суд знаходить позовні вимоги потерпілого ОСОБА_5 такими, що підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Як вбачається ізст. 1166 ЦК Українимайнова шкода, завдана неправомірними діями особистим немайновим правам фізичної особи відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Приймаючи до уваги те, що вина ОСОБА_24 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2ст. 286 КК Українидоведена в повному обсязі та цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди обвинувачений визнав в повному обсязі, то суд приходить до висновку, що позов, щодо стягнення матеріальної шкоди у розмірі 14447.44 грн. задовольнити в повному обсязі.

Відповідно дост. 1167 ЦК Україниморальна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.Статтею 23 ЦК Українипередбачено, що розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з врахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування судом враховуються вимоги розумності і справедливості.

П.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31.03.1995 року вказує, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

П.9 названої Постанови Пленуму Верховного Суду України вказує, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає в межах заявлених вимог залежно від характеру та обсягу заподіяних позивачеві моральних і фізичних страждань, з урахуванням в кожному конкретному випадку ступеня вини відповідача та інших обставин. Зокрема, враховує характер і тривалість страждань, стан здоров'я потерпілого, тяжкість завданих травм, наслідки тілесних ушкоджень, істотність вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації (останнє залежить від характеру діяльності потерпілого, посади, часу й зусиль необхідних для відновлення попереднього стану, наміру, з яким діяв заподіювач шкоди тощо)

Беручи до уваги те, що моральна (немайнова) шкода була завдана потерпілому ОСОБА_5 внаслідок неправомірних дій та виразилась в отриманні тяжких тілесних ушкоджень, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, суд знаходить можливим частково задовольнити позовні вимоги в частині відшкодування моральної шкоди і вважає потрібним стягнути на користь позивача 20000 (двадцять тисяч) гривень моральної (немайнової) шкоди.

Щодо цивільного позову, заявленого ОСОБА_4 та ОСОБА_3, то суд виходить з наступного:

- ОСОБА_3 заявлено позов про стягнення з Страхової компанії «Країна» 12678 грн. матеріальної шкоди та 17400 грн. моральної шкоди та про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 300000 грн. моральної шкоди;

- ОСОБА_4 заявлено позов про стягнення з Страхової компанії «Країна» 12678грн. матеріальної шкоди та 17400 грн. моральної шкоди та про стягнення з ОСОБА_1 на його користь 300000грн. моральної шкоди;

Крім того в якості цивільного відповідача потерпілі вважають за необхідне залучити страхову компанію «Країна» . Проте залучення інших цивільних відповідачів потребує більш детального та об*єктивного з*ясування суми збитків, можливості та потреби залучення до розгляду вказаного позову страхової компанії, оскільки ступінь цивільної відповідальності обвинуваченого залежить від вирішення питання щодо наявності підстав для відшкодування майнової і моральної шкоди страховою компанією, в зв*язку з чим суд позбавлений можливості прийняти обґрунтоване рішення з приводу заявленого позову та вважає за необхідне залишити позов без розгляду для вирішення його в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов прокурора про стягнення витрат закладу охорони здоров'я на стаціонарне лікування потерпілого, визнаний обвинуваченим в повному обсязі, також підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст.124 ч.2 КПК України у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Речовий докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, компакт-диск з надписом «Ridata DVD-R Eco series» з серійним номером № UAр811215034Н15, з матеріалами відео- та фотозйомки виконаної під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.10.2016 року по вул. Республіканській №77 в м.Кременчуці залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України - автомобіль НОМЕР_2, який перебуває на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Кременчуцькому відділі поліції №1 - повернути власнику.

Речовий докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, пакет №1037624, в якому знаходиться зразок крові на марлі ОСОБА_1, пакет №1037626, в якому знаходиться сухий зразок крові ОСОБА_1, пакет №22395222 в якому знаходиться зразок подушки безпеки, пакет №1038254 в якому знаходиться дактилоплівки, вилучені з автомобіля НОМЕР_2 та перебувають в камері зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області знищити.

Речовий докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, пакет№1944779 в якому знаходиться верхній одяг ОСОБА_1, пакет №1944780, в якому знаходиться верхній одяг ОСОБА_12 повернути власнику.

Речовий доказ по справі, відповідно до ст.100 КПК України, зразок тканини подушки безпеки з панелі приладів на передньому пасажирському сидінні, змив речовини бурого кольору із задньої правої ручки дверей автомобіля з контрольним зразком марлі; змив речовини бурого кольору з панелі між передніми сидіннями автомобіля з контрольним зразком марлі; змив речовини бурого кольору з заднього правого порогу дверей автомобіля з контрольним зразком марлі та перебувають в камері зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області знищити.

Керуючись ст. ст. 373,374 КПК України, суд,-

З А С У Д И В :

ОСОБА_1 визнати винним та призначити покарання

- за ст. 286 ч.2 КК України у виді позбавлення волі строком на 4( чотири) роки з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 3 ( три) роки.

Запобіжний захід ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили обрати - тримання під вартою.

Заарештувати в залі суду негайно.

Строк відбування покарання рахувати з 27 квітня 2017року.

Цивільний позов ОСОБА_5 задовольнити частково .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 14447 (чотирнадцять тисяч чотириста сорок сім)грн. 44 коп. в рахунок відшкодування витрат на лікування та 20000(двадцять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди.

В задоволенні інших позовних вимог ОСОБА_5 в цій частині відмовити.

Цивільний позов ОСОБА_3, ОСОБА_4 залишити без розгляду, роз*яснивши право потерпілих на вирішення питання відшкодування завданих збитків в порядку цивільного судочинства.

Цивільний позов прокурора відділу прокуратури Полтавської області радника юстиції ОСОБА_25 - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави, в особі фінансового управління виконавчого комітету Кременчуцької міської ради Полтавської області/пл..Перемоги, 2, м.Кременчук, 39614, УК у Кременчуці 24060300, р/р 31414544700008 в ГУДКСУ у Полтавській області, код ЄДРПОУ 37965850, МФО 831019/ витрати на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 в сумі 31861/ тридцять одна тисяча вісімсот шістдесят одна/ грн. 63коп.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, на користь держави 3175/три тисячі сто сімдесят п*ять/грн. 44коп за залучення експертів для проведення судової імунологічної експертизи, 2 814/дві тисячі вісімсот чотирнадцять/грн.. 72 коп. за залучення експертів для проведення судової експертизи волокон і волокнистих матеріалів, 4 404/чотири тисячі чотириста чотири/грн. 00коп витрат на проведення судової експертизи технічного стану транспортного засобу, 527(п*ятсот двадцять сім/грн. 76 коп. за проведення судової авто -технічної експертизи.

Речовий докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, компакт-диск з надписом «Ridata DVD-R Eco series» з серійним номером № UAр811215034Н15, з матеріалами відео- та фотозйомки виконаної під час огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 09.10.2016 року по вул.Республіканській №77 в м.Кременчуці залишити в матеріалах кримінального провадження.

Речовий докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, автомобіль НОМЕР_2, який перебуває на майданчику тимчасового утримання транспортних засобів при Кременчуцькому відділі поліції №1 - повернути власнику.

Речові докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, пакет №1037624, в якому знаходиться зразок крові на марлі ОСОБА_1, пакет №1037626, в якому знаходиться сухий зразок крові ОСОБА_1, пакет №22395222 в якому знаходиться зразок подушки безпеки, пакет №1038254 в якому знаходиться дактилоплівки, вилучені з автомобіля НОМЕР_2 та перебувають в камері зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області знищити.

Речовий докази по справі, відповідно до ст.100 КПК України, пакет №1944779 в якому знаходиться верхній одяг ОСОБА_1, пакет №1944780, в якому знаходиться верхній одяг ОСОБА_12 повернути власнику.

Речовий доказ по справі, відповідно до ст.100 КПК України, зразок тканини подушки безпеки з панелі приладів на передньому пасажирському сидінні, змив речовини бурого кольору із задньої правої ручки дверей автомобіля з контрольним зразком марлі; змив речовини бурого кольору з панелі між передніми сидіннями автомобіля з контрольним зразком марлі; змив речовини бурого кольору з заднього правого порогу дверей автомобіля з контрольним зразком марлі та перебувають в камері зберігання речових доказів Кременчуцького ВП ГУ НП в Полтавській області знищити.

Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Апеляційного суду Полтавської області через Крюківський районний суд м.Кременчука Полтавської області протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

Головуючий суддя: О.В. Маханьков