Ухвала суду № 66234476, 12.04.2017, Апеляційний суд Львівської області

Справа № 465/6130/15 Головуючий у 1 інстанції: Заставний Р.А.

Провадження № 22-ц/783/359/17 Доповідач в 2-й інстанції: ОСОБА_1 С. М.

Категорія:27

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 квітня 2017 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Цяцяка Р.П., Ніткевича А.В.,

секретаря Юзефович Ю.І.,

з участю:представника ПАТ «Дельта Банк» - ОСОБА_2,

представника ОСОБА_3 - ОСОБА_4, представників

ТзОВ «Яблуневий дар» - ОСОБА_5, ОСОБА_6,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» на рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2016 року у справі за позовом публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» до ОСОБА_3, третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», про стягнення заборгованості за кредитним договором та зустрічним позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства «Дельта Банк», третя особа товариство з обмеженою відповідальністю «Яблуневий дар», про визнання поруки припиненою,

в с т а н о в и л а:

31.08.2015 року ПАТ «Дельта Банк» в особі Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення тимчасової адміністрації у ПАТ «Дельта Банк» звернувся до суду з позовом (а.с.1-4, 99-102 т.1), в якому просив стягнути з відповідача ОСОБА_3, як з поручителя, заборгованість за кредитним договором №ВКЛ-2005469, укладеним 21.01.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Яблуневий дар» (із змінами та доповненнями), станом на 24.06.2015 року в розмірі 898823883 грн. 95 коп., з яких: заборгованість за кредитом - 279631673 грн. 88 коп., пеня за несвоєчасне повернення кредиту - 19199928 грн. 49 коп., заборгованість за процентами - 16344317 грн. 31 коп., пеня за несвоєчасне повернення процентів - 2659388 грн.74 коп., штраф - 580988575 грн. 53 коп.

Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що позичальник допустив неналежне виконання своїх зобовязань щодо повернення кредиту, а тому за умовами кредитного договору та договору поруки банк має право стягнути достроково всю суму кредиту, процентів за користування ним та штрафні санкції з поручителя, який є солідарним з позичальником боржником перед банком.

У своїй позовній заяві ПАТ «Дельта Банк» також зазначав про те, що ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 13.08.2015 року у звязку із зняттям відповідача з реєстрації місця проживання у місто Львів на вул.Наукова, 39/14 позовну заяву банку було повернуто для подання до належного суду.

27.05.2016 року відповідач ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою до ПАТ «Дельта Банк» про визнання поруки припиненою у звязку із закінченням шестимісячного строку, встановленого ч.4 ст.559 ЦК України для предявлення кредитором вимоги до поручителя (а.с.154 т.1).

Свої позовні вимоги ОСОБА_3 обґрунтовував тим, що, предявивши 06.02.2015 року претензію до позичальника про дострокове погашення всієї суми кредиту та процентів протягом наступного дня від дати претензії, кредитор змінив строк виконання основного зобовязання за кредитним договором, а тому, починаючи з 07.02.2015 року, протягом шести місяців, до 07.08.2015 року, повинен був предявити позов до поручителя, якого банк не дотримався, подавши позов до суду 31.08.2015 року.

Рішенням Франківського районного суду м. Львова від 17.08.2016 року в задоволенні первісного позову ПАТ «Дельта Банк» відмовлено.

Зустрічний позов ОСОБА_3 задоволено. Визнано припиненою поруку за договором №П-2005469 від 21.01.2011 року, укладеним між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк».

Стягнуто з ПАТ «Дельта Банк» в користь ОСОБА_3 551 грн. 21 коп. судового збору.

Рішення суду оскаржив ПАТ «Дельта Банк», просить його скасувати з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права і ухвалити нове рішення, яким позов ПАТ «Дельта Банк» задовольнити, а у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_3 відмовити.

Апелянт не погоджується із висновком суду про те, що банком не було предявлено позову до поручителя протягом шести місяців від дня настання строку дострокового повернення кредиту, оскільки, на його думку, слід було врахувати той факт, що первинно ПАТ «Дельта Банк» подав до суду позов до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості 30.07.2015 року, тобто в межах шестимісячного строку, перебіг якого він обраховує від дня настання зміненого банком строку виконання основного зобовязання в претензії до позичальника від 06.02.2015 року, проте, цей позов ухвалою Городоцького районного суду Львівської області від 13.08.2015 року було повернуто позивачу для подання до належного суду за новим місцем реєстрації відповідача, про яке банку відомо не було. Зазначає, що з підставою припинення поруки закон повязується сам факт предявлення позовної вимоги до поручителя, а не подальші результати розгляду цієї позовної вимоги, тому вважає, що відсутні підстави для застосовування норми ч. 4 ст. 559 ЦК України до спірних правовідносин.

Крім того, вважає, що і новий строк виконання зобовязань за кредитним договором, встановлений претензією, обчислений судом невірно, оскільки кінцевий термін виконання зобовязань за претензією настав лише 06.03.2015 року, так як відповідно до ч. 6 ст. 222 ГК України претензія розглядається в місячний строк з дня її отримання, а тому, навіть повторно подавши позов 31.08.2015 року, ПАТ «Дельта Банк» не пропустив шестимісячного строку.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони апелянта в підтримання апеляційної скарги, заперечення протилежної сторони та третьої особи, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення відповідно до вимог ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що 21.01.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» (кредитодавцем) та ТзОВ «Яблуневий Дар» (позичальником) було укладено договір кредитної лінії №ВКЛ-2005469 (а.с.117-119 т.1), згідно з яким ПАТ «Дельта Банк» надав ТзОВ «Яблуневий дар» кредит з максимальним лімітом заборгованості у розмірі 1000000,00 євро (один мільйон євро 00 євроцентів) зі сплатою 12,5% річних за користування кредитом з кінцевим терміном погашення заборгованості за кредитом не пізніше 20.01.2012 року на умовах, визначених цим договором.

До вказаного кредитного договору вносились зміни та доповнення, шляхом укладення додаткових договорів (а.с.120-137 т.1).

Зокрема, 22.06.2011 року між ПАТ «Дельта Банк» та ТзОВ «Яблуневий Дар» було укладено додатковий договір №4 до кредитного договору №ВКЛ-2005469 від 21.01.2011 року (а.с.123-124 т.1), яким внесено зміни до підпунктів 1.1.1 та 1.1.2 пункту 1 статті 1 кредитного договору, згідно з якими надання кредиту здійснюється на умовах, визначених цим договором, в сумі 33000000,00 євро (тридцять три мільйони євро 00 євроцентів) зі сплатою 12% річних з кінцевим терміном повернення заборгованості за кредитом 20.01.2016 року на умовах, визначених цим договором, та відповідно до графіку повернення кредиту.

Додатковим договором №27 від 27.12.2013 року (а.с.136 зворот т.1) було внесено зміни до пункту 2.7 статті 2 кредитного договору, зокрема, щодо умов сплати процентів за користування кредитом, згідно з якими, починаючи із січня 2014 року, проценти за користування кредитом підлягали до сплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, а також в день повернення заборгованості за кредитом.

Підпунктом 3.3.5 пункту 3.3 статті 3 кредитного договору передбачено, що позичальник зобовязаний повернути кредитору у повному обсязі кредит зі сплатою процентів та комісій кредитора, та можливих штрафних санкцій, у терміни, визначені цим договором.

Відповідно до пункту 4.3 статті 4 («Відповідальність сторін») кредитного договору, у випадку невиконання позичальником зобовязань, визначених пунктом 3.3 цього договору, протягом більше 10 (десяти) календарних днів від дня закінчення строку, встановленого для їх виконання цим договором, на одинадцятий календарний день строк користування кредитом вважається таким, що закінчився, та, відповідно, позичальник зобовязаний погасити наявну заборгованість за кредитом, сплатити нараховані проценти, комісії та штрафні санкції. Після повного погашення заборгованості позичальника за цим договором дія цього договору припиняється. Виконання позичальником даного обовязку не потребує від кредитора надіслання жодних попередніх письмових повідомлень та/або вимог до позичальника.

Пунктом 5.3 статті 5 кредитного договору також передбачено, що сторони домовились, що невиконання або неналежне виконання (прострочення виконання тощо) позичальником будь-якого свого зобовязання за цим договором та/або будь-якими іншими договорами, що укладені з позичальником та кредитором, є подіями, при настанні яких припиняється кредитування кредитором позичальника, а позичальник здійснює дострокове повернення отриманого кредиту, сплачує кредитору проценти за користування кредитом, комісії та можливі штрафні санкції. Для цього кредитор надає під розписку уповноваженій особі або надсилає рекомендованим листом позичальнику відповідну письмову вимогу. У випадку непогашення зазначеної у вимозі суми в термін, зазначений в вимозі, кредитор по закінченню цього терміну звертає стягнення на майно позичальника, на заставлене майно та ін. у порядку, визначеному цим договором, відповідними договорами застави та законодавством України.

Виконання зобовязань за кредитним договором, окрім іншого (іпотеки, застави тощо), забезпечено порукою ОСОБА_3 на підставі договору поруки №П-2005469 від 21.01.2011 року, укладеного між ним та ПАТ «Дельта Банк», із змінами та доповненнями (а.с. 138-139 т. 1), згідно з яким, поручитель взяв на себе зобовязання відповідати в повному обсязі за невиконання позичальником умов кредитного договору, а тому в силу вимог ст.ст.543, 553, 554 ЦК України він є солідарним з позичальником боржником перед банком.

З наданого ПАТ «Дельта Банк» розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 24.06.2015 року (а.с.103-105 т.1) встановлено, що, після внесення Додатковим договором №27 від 27.12.2013 року змін до пункту 2.7 статті 2 кредитного договору щодо умов сплати процентів за користування кредитом, згідно з якими, починаючи із січня 2014 року, проценти за користування кредитом підлягали до сплати не пізніше 10 числа місяця, наступного за місяцем, в якому нараховані проценти, позичальник не сплатив черговий платіж за процентами в термін до 10.02.2014 року і протягом дести календарних днів після цієї дати, що за умовами пункту 4.3 статті 4 кредитного договору було підставою для зміни строку виконання основного зобовязання по поверненню кредиту в повному обсязі на 11-й календарний день після закінчення вказаного вище строку.

Згідно з вказаним розрахунком заборгованості, останній платіж по сплаті процентів за користування кредитом позичальником було внесено 16.01.2015 року.

06.02.2015 року ПАТ «Дельта Банк» предявило позичальнику ТзОВ «Яблуневий дар» письмову претензію (а.с.166-168 т.1), в якій просило розглянути претензію у строк до наступного робочого дня включно та сплатити заборгованість в розмірі 11742435,21 Євро в гривневому еквіваленті по курсу НБУ на дату сплати, без врахування пені та штрафних санкцій, повідомивши, що у разі невиконання претензії, банк буде звертатись з вимогою про примусове стягнення заборгованості до Постійно діючого Третейського суду відповідно до пункту 7.1 кредитного договору.

Також в цій претензії банк попередив, що у разі несплати заборгованості у тридцятиденний строк, банк розпочне процедуру звернення стягнення на предмети іпотеки (застави) згідно укладених з банком іпотечних договорів та договорів застави в позасудовому порядку шляхом звернення до нотаріуса з заявою про вчинення виконавчого напису та в судовому порядку шляхом подання позовів про звернення стягнення на предмет іпотеки (застави).

З пояснень та письмових документів, які надало ТзОВ «Яблуневий дар» (а.с.1-11, 24, 34-85 т.2), також встановлено, що у відповідь на вказану претензію товариство подало банку заяви про припинення зобовязань за кредитним договором зарахування зустрічних вимог, які не були визнані судами недійсними.

Відповідно до частини 4 статті 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобовязання не предявить вимоги до поручителя.

Відповідно до правових висновків Верховного Суду України, викладених у постанові від 17.09.2014 року (Справа №6-6цс14), постанові від 20.04.2016 року (Справа №6-2662цс15), позовну вимогу до поручителя про виконання взятого ним зобовязання має бути предявлено в межах шестимісячного строку дії поруки, тобто протягом шести місяців з моменту настання строку погашення чергового платежу за основним зобовязанням (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту періодичними платежами), або з дня, встановленого кредитором для дострокового повернення кредиту в порядку реалізації ним свого права, передбаченого частиною другою статті 1050 ЦК України, або з дня настання строку виконання основного зобовязання (якщо умовами договору передбачено погашення кредиту одноразовим платежем), а тому кредитор не має права на задоволення позову, заявленого поза межами вказаного строку, оскільки із закінченням строку припинилось матеріальне право.

Таким чином, визначальним в даних правовідносинах є встановлення моменту настання строку виконання зобовязання за кредитним договором для позичальника, з яким законодавець повязує початок перебігу шестимісячного строку для предявлення позовної вимоги до поручителя в судовому порядку.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду України, викладеного у постанові від 22.06.2016 року (справа №6-368цс16), якщо кредитор на підставі частини другої статті 1050 ЦК України в порядку реалізації права на дострокове повернення всієї суми кредиту, яка залишилась, та сплати процентів за користування кредитними коштами, змінив строк виконання основного зобовязання, то передбачений частиною 4 статті 559 цього Кодексу шестимісячний строк підлягає обрахуванню від цієї дати.

Задовольняючи зустрічний позов ОСОБА_3 та визнаючи його поруку припиненою, суд першої інстанції виходив із того, що предявивши 06.02.2015 року претензію до позичальника ТзОВ «Яблуневий дар» про дострокове повернення кредиту та сплати процентів за користування ним у строк до наступного робочого дня включно від дати претензії, кредитор змінив строк виконання зобовязання, а тому початок перебігу шестимісячного строку для предявлення позову до поручителя слід обраховувати з 10.02.2015 року, оскільки наступним робочим днем від дати претензії було 09.02.2015 року, який закінчився 10.08.2015 року.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду про припинення поруки ОСОБА_3, оскільки він відповідає вказаним вище правовим позиціям Верховного Суду України.

Безпідставними є доводи апелянта про врахування тієї обставини, що він своєчасно в межах шестимісячного строку первинно звернувся до Городоцького районного суду Львівської області із позовом до поручителя, оскільки передбачений частиною 4 статті 559 ЦК України шестимісячний строк є преклюзивним і не підлягає поновленню, його перебіг не переривається та не зупиняється вчиненням дій, які б свідчили про виконання сторонами своїх обовязків (правовий висновок у постанові Верховного Суду України від 20.04.2016 року, Справа №6-2662цс15).

Безпідставними є також доводи апелянта про те, що новий строк, який вказаний у претензії від 06.02.2015 року для виконання позичальником основного зобовязання, становить 30 днів, оскільки цей строк стосується предявлення банком позовної вимоги про звернення стягнення на заставлене (іпотечне) майно, що в повній мірі узгоджується з умовами пункту 5.3 статті 5 кредитного договору, які викладені вище.

Крім того, як встановлено апеляційним судом, аналогічну за змістом претензію банк уже предявляв позичальнику 23.10.2014 року (а.с.44-46 т.3).

Крім того, як було вже зазначено вище, позичальник не сплатив черговий платіж за процентами в термін до 10.02.2014 року і протягом десяти календарних днів після цієї дати, що за умовами пункту 4.3 статті 4 кредитного договору було підставою для зміни строку виконання основного зобовязання для нього по поверненню кредиту в повному обсязі на одинадцятий календарний день після закінчення вказаного вище строку.

Отже, з урахуванням цієї обставини та умов пункту 4.3 статті 4 кредитного договору, відповідно до яких строк виконання позичальником основного зобовязання по поверненню кредиту в повному обсязі настав 21.02.2014 року, банк мав право ще з 22.02.2014 року предявити позовну вимогу до поручителя про дострокове повернення кредиту, сплати процентів та штрафних санкцій без попереднього повідомлення про це, однак, він цього не зробив.

Таким чином, є правові підстави для висновку про те, що моментом настання строку виконання зобовязання за кредитним договором, з яким законодавець повязує початок перебігу шестимісячного строку для предявлення позовної вимоги до поручителя в судовому порядку, був одинадцятий календарний день після 10.02.2014 року - 21.02.2014 року.

Отже, в силу наведених вище норм матеріального права та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що є достатньо правових підстав для висновку про припинення поруки ОСОБА_3, а тому позов ПАТ «Дельта Банк» про стягнення з нього заборгованості за кредитним договором не може бути задоволений.

Таким чином, суд першої інстанції правильно вирішив справу, не допустивши порушень норм матеріального та процесуального права, які б були підставою для скасування оскаржуваного рішення суду, а тому рішення суду першої інстанції необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» відхилити.

Рішення Франківського районного суду м. Львова від 17 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: Бойко С.М.

Судді: Цяцяк Р.П.

ОСОБА_7