Ухвала суду № 66233963, 27.04.2017, Лисичанський міський суд Луганської області

415/1886/17

№ 1-кп/415/384/17

У Х В А Л А

Іменем України

27 квітня 2017 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді: Шевченко О.В.

за участю секретаря Бервено Ю.В.

прокурора Бєлоусова Д.О.

захисника ОСОБА_1

обвинуваченого ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

потерпілої ОСОБА_4

розглянувши у підготовчому судовому засіданні обвинувальний акт у кримінальному провадженні стосовно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, судимого 28.10.2005 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2ст.121, ч.2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч.4 ст.296, ч.3 ст. 357 КК України до позбавлення волі на строк 8 років 9 місяців; 22.07.2013 Лисичанським міським судом Луганської області за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.186 КК України, із застосуванням ч.1 ст.70 КК України остаточно до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць; 25.09.2013 Лисичанським міським судом за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі на строк 4 роки 1 місяць, звільненого 28.02.2017 з місць позбавлення волі нелегітимними органами влади на території ОРЛО, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4,-

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_6, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, не працюючого, судимого 01.06.2007 Попаснянським районним судом Луганської області за ч.2 ст.186, ч.2 ст.187 КК України до 4 років позбавлення волі, із застосуванням ст.75 КК України від відбуття покарання звільнений з іспитовим строком на 2 роки;16.02.2009 Лисичанським міським судом за ч.3 ст.186 КК України, із застосуванням ст.71 КК України до 6 років позбавлення волі; 25.09.2012 Попаснянським районним судом за ч.2 ст.185, ч.3 ст.185, ч.2 ст.353 КК України, із застосуванням ст. 71 КК України до 6 років 5 місяців позбавлення волі, звільненого 04.01.2017 з місць позбавлення волі нелегітимними органами влади на території ОРЛО, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_7 мешкає за адресою: Луганська область, місто Попасна, вул. Менжинського буд.13,-

обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,-

В С Т А Н О В И Л А :

31 березня 2017 року до Лисичанського міського суду Луганської області надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12017130240000459 від 05.03.2017 року у відношенні ОСОБА_2, обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України та ОСОБА_3 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України.

Ухвалою суду від 03 квітня 2017 року вищезазначене кримінальне провадження призначене до підготовчого судового засідання.

Під час підготовчого судового засідання прокурор Бєлоусов Д.О. звернувся до суду з письмовим клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні ОСОБА_2, в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, підстави, за яких було обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не змінились, ризики не зменшились. Наявність ризиків, передбачених п.п.1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме можливості ОСОБА_2 переховуватися від органів досудового слідства та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, свідчать такі обставини, як вагомість наявних доказів, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_2 у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, у якому він обвинувачується, його особу та репутацію, який маючи не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості за вчинення, в тому числі і корисливих злочинів, знову обвинувачується у вчиненні умисного тяжкого злочину з корисливих мотивів, відсутність соціальних факторів, які б утримували його за місцем проживання, його вік, стан здоровя, відсутність офіційної роботи, факт того, що ОСОБА_2О не має постійного джерела доходу, враховуючи що строк тримання під вартою обвинуваченого спливає, судовий розгляд кримінального провадження у відношенні ОСОБА_2 Лисичанським міським судом не розпочатий, просив суд продовжити обвинуваченому строк тримання під вартою на 60 діб.

Потерпіла ОСОБА_4 просила суд задовольнити клопотання прокурора.

Захисник ОСОБА_1, обвинувачений ОСОБА_2 не заперечували проти задоволення клопотання прокурора.

Вислухавши доводи сторін, суд вважає клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_2 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Згідно ст. 29 Конституції України ніхто не може бути арештованим або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обовязковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України, а згідно до ч. 5 ст. 9 КПК України кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.

Згідно ч. 3 ст. 315 КПК України під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний відносно обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу. За відсутності зазначених клопотань сторін кримінального провадження застосування заходів забезпечення кримінального провадження, обраних під час досудового розслідування, вважається продовженим.

При цьому суд враховує правову позицію ЄСПЛ викладену у п. 74 рішення від 10.02.2011 року у справі «Харченко проти України» відповідно до якої «відсутність чітко сформульованих положень, які б визначали, чи можливо належним чином продовжити (якщо так, то за яких умов) застосування на стадії судового слідства запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обраного на визначений період на стадії досудового слідства», «не відповідає критерію «передбачуваності закону» для цілей пункту 1 статті 5 Конвенції».

Згідно п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України "метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду;…5) вчинити інше кримінальне правопорушення….

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

Судом встановлено, що органом досудового розслідування ОСОБА_2О обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України, який відповідно до санкції статті карається позбавленням волі від 4 до 6 років та відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів. Ухвалою слідчого судді від 07.03.2017 року під час досудового розслідування у відношенні ОСОБА_2О було обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.

При вирішенні питання доцільності продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_2О суд виходить з необхідності уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, зокрема що обвинувачений може переховуватись від суду відповідно до ч. 1 ст. 178 КПК України свідчать такі обставини як тяжкість покарання, що загрожує у разі визнання його винуватим у вчиненні кримінального правопорушення в якому він обвинувачується, що може бути достатньою причиною разом з іншими для продовження запобіжного заходу у виді тримання під вартою, ОСОБА_2О обвинувачується у вчиненні тяжкого умисного злочину з погрозою застосування насилля, небезпечного для життя і здоровя потерпілої, що згідно з Конституцією України визнається найвищою соціальною цінністю, при цьому обвинувачений являючись працездатною особою не працює, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, тобто, соціальні фактори, які б утримували його за місцем проживання відсутні, а також репутація обвинуваченого, який має не зняті та непогашені в установленому законом порядку судимості за вчинення, в тому числі і корисливих злочинів, знову обвинувачується у вчинені умисного тяжкого корисливого злочину, що свідчить про антисоціальну спрямованість особи обвинуваченого, а тому існує ризик, що останній, перебуваючи на волі може вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстави, за яких судом було застосовано до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою та обставини які при цьому враховувались не змінились, а ризики не зменшились..

Суд не відхиляє доводів сторони захисту, викладених на користь обвинуваченого, однак вважає що у даному випадку ці доводи не перевищують суспільного інтересу у справі, який полягає у повному та неупередженому розгляді кримінального провадження у встановлені законом строки, а також забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обовязків та запобіганню процесуальних ризиків можливості переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення, а тому підстав для зміни або скасування запобіжного заходу суд не вбачає.

Враховуюче вищевикладене, з метою забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обовязків, а також відсутність підстав для зміни та скасування запобіжного заходу, суд вважає необхідним продовжити раніше обраний обвинуваченому запобіжний захід у виді тримання під вартою в межах строків, встановлених ст. 197 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 9, 29 Конституції України, ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст. ст. 31, 177, 178, 197, 314-317, 372 КПК України, суд, -

У Х В А Л И Л А:

Продовжити строк тримання під вартою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 обвинуваченого у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 186 КК України на 60 днів, тобто по 25 червня 2017 року включно.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому та прокурору.

Суддя О.В. Шевченко