Рішення № 66233868, 24.04.2017, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 635/2900/16-ц Головуючий 1-ї інстанції Полєхін А.Ю. Провадження № 22-ц/790/2456/17 Доповідач Колтунова А.І.

Категорія: спори, повязані з застосуванням

ЗУ «Про захист прав споживачів»

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«24» квітня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого: Колтунової А.І.,

суддів: Кругової С.С., Пилипчук Н.П.

при секретарі: Щербань Р.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніса» - ОСОБА_1 на рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 грудня 2016 року за позовом ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніса» про захист прав споживачів,-

ВСТАНОВИЛА:

29 березня 2016 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніса» (далі ТОВ «ТД «Ніса») про захист прав споживачів.

В обґрунтування позову зазначив, що у жовтня 2014 року ним було замовлено у ТОВ «ТД «Ніса» зварювальний апарат Invertec 170TRX.

03 жовтня 2014 року на його електронну адресу відповідачем було направлено рахунок-фактуру № СФ-0000759, відповідно до якого споживачу необхідно здійснити попередню оплату в сумі 10000,00 грн.

08 жовтня 2014 року ОСОБА_2 здійснив попередню оплату замовленого товару в розмірі 13000,00 грн., шляхом внесення на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів.

17 жовтня 2014 року позивачем було здійснено остаточну сплату вартості товару шляхом внесення на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів в сумі 4413,00 грн.

Таким чином, між сторонами було укладено договір купівлі-продажу.

Відповідачем було повідомлено, що поставка замовленого товару планується на 28 листопада 2014 року. Проте, у вказаний строк поставку товару здійснено не було з причини його відзиву виробником з метою доопрацювання.

Листом компанії «ОСОБА_3 Росія та СНД» від 09 лютого 2015 року № 3 позивача повідомлено, що орієнтовний строк доопрацювання замовленого апарату перенесено на листопад 2015 року.

Зважаючи на вказане, ТОВ «ТД «Ніса» було запропоновано ОСОБА_2 здійснити заміну обладнання в рамках здійсненої передоплати на інші апарати або повернути кошти. При цьому запропоновані відповідачем апарати не відповідали технічним характеристикам зварювального апарат Invertec 170TRX, зважаючи на що ОСОБА_2 запропонував відповідачу здійснити заміну даного зварювального апарату на апарати, що мають аналогічні характеристики із замовленим апаратом.

ТОВ «ТД «Ніса» відмовив позивачу в заміні придбаного зварювального апарату на запропоновані моделі, що мають аналогічні характеристики із замовленим апаратом.

Не зважаючи на той факт, що зварювальний апарат Invertec 170TRX перебуває з вересня 2015 року у вільному продажу, відповідачем не було здійснено покладені на нього зобовязання за договором купівлі-продажу щодо надання зварювального апарату покупцю, з огляду на що позивачем було направлено на адресу ТОВ «ТД «Ніса» претензію з вимогою виконати зобовязання за вищевказаним договором купівлі-продажу, яку останнім отримано 04 лютого 2016 року.

Станом на час подачі до суду даної позовної заяви вартість зварювального апарату значно збільшилась, що унеможливлює його повторне придбання позивачем у будь-якого іншого продавця.

Вказаною бездіяльністю відповідача ОСОБА_2 було завдано окрім майнової шкоди ще й моральну шкоду, яка полягає в душевних стражданнях, занепокоєнні останнього, непорозуміннях та сварках в родині, що виникають з цього приводу.

Зважаючи на зазначене, просив суд стягнути з ТОВ «ТД «Ніса» на його користь вартість оплаченого товару в розмірі 17413,00 грн., відсотки за користування грошовими коштами в розмірі 5502,98 грн., пеню в розмірі 64950,49 грн., моральну шкоду в розмірі 50000,00 грн. та судові витрати.

Рішенням Харківського районного суду Харківської області від 02 грудня 2016 року позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «ТД «Ніса» про захист прав споживачів задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ТД «Ніса» на користь ОСОБА_2 вартість оплаченого товару в сумі 17413,00 грн., моральну шкоду в розмірі 1000,00 грн., відсотки за користування чужими грошовими коштами в сумі 5502,98 грн., неустойку в розмірі 64950,49 грн. та судовий збір в дохід держави в розмірі 1102,40 грн.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції представником ТОВ «ТД «Ніса» подано апеляційну скаргу, в якій просить залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача компанію «ОСОБА_3 Електрік Бестер Сп з о.о.», рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити, судові витрати покласти на позивача. При цьому посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи. Зазначений судом першої інстанції рахунок-фактура не є належним доказом, оскільки не містить підписів уповноважених осіб та печатки товариства. Рахунок-фактура не є документом первинного бухгалтерського обліку, не містить такої істотної умови договору купівлі-продажу як строк виконання обовязку передати товар. Зважаючи на вказане даний рахунок-фактура не є пропозицією укласти договір (офертою). ТОВ «ТД «Ніса» є ексклюзивним дистрибютором на території України виробника «ОСОБА_3 Електрік Бестер Сп з о.о.», у звязку з чим відповідачем було проінформовано позивача про постачання зварювальних апаратів на український ринок з листопада 2014 року та про вартість даного апарату станом на жовтень 2014 року. Не зважаючи на те, що договір купівлі-продажу між сторонами укладений не був та оплата товару не вимагалась, позивач за власною ініціативою перерахував вказану ТОВ «ТД «Ніса» в листі, який мав інформаційний характер, вартість зварювального апарату. В подальшому, відповідачем неоднократно було запропоновано ОСОБА_2 повернути перераховані ним грошові кошти або надати зварювальний апарат іншої моделі, від чого останній відмовлявся в категоричній формі. Також висновки суду щодо порушення відповідачем ч.6 ст. 13 ЗУ «Про захист прав споживачів» в частині строку поставки споживачеві товару є необґрунтованими, оскільки між сторонами не було укладеного жодного договору купівлі-продажу, а переписка з використанням засобів електронного поштового звязку містила лише інформаційно-ознайомлювальний характер. Також не відповідають дійсності висновки суду першої інстанції в частині відзиву виробником неякісного товару з ринку, оскільки зварювальний апарат з ринку не відкликався, було лише призупинено його поставку. Також правові норми, якими суд обґрунтовував дані висновки, передбачають відкликання товару у покупця, а не з ринку, зважаючи на що вони не підлягають застосуванню в рамках даного спору. Висновки суду щодо встановлення факту придбання позивачем товару неналежної якості також не відповідають фактичним обставинам по справі, оскільки позивачем не було придбано у відповідача зварювальний апарат. Крім того, судом не було взято до уваги того факту, що виробник призупинив поставку вищевказаного товару з причини необхідності проведення додаткових випробувань, а не через їх неналежну якість, як вказано в рішенні суду. З вищевказаних підстав не відповідають фактичним обставинам справи також висновки суду щодо обовязку відповідача надати споживачу на час ремонту придбаного ним товару неналежної якості товару аналогічної марки. Позивачем не надано будь-яких належних та допустимих доказів, що свідчать про факт укладення між сторонами спору договору купівлі-продажу зварювального апарату. Зважаючи на вищенаведене, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку щодо задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача на користь позивача вартості оплаченого товару, моральної шкоди, відсотків за користування чужими грошовими коштами, неустойки та судового збору.

В суді апеляційної інстанції представник ТОВ «ТД «Ніса» - ОСОБА_4 апеляційну скаргу підтримав.

Представник ОСОБА_2 ОСОБА_5 проти задоволення апеляційної скарги заперечувала.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені в скарзі доводи, вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Частково задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_2 до ТОВ «ТД «Ніса» про захист прав споживачів та стягуючи з відповідача на користь позивача вартість оплаченого товару у сумі 17 413,00 грн.; 5 502,98 грн. проценти за користування чужими грошовими коштами; 64950,49 грн. неустойку; 1 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, суд першої інстанції виходив із того, що 17 жовтня 2014 року, коли позивачем відповідачу була здійснена оплата у повному обсязі вартості зварювального апарату Invertec 170TRX 12055-1 виробництва компанії «ОСОБА_3 Електрік Бестер Сп з о.о.», фактично між сторонами був укладений договір купівлі продажу цього товару. Поставка замовленого апарату планувалась 28 листопада 2014 року.

Разом з тим, на час звернення ОСОБА_2 до суду, тобто на березень 2016 року, ТОВ «ТД «Ніса» попередньо замовлений товар не поставило, в заміні даного зварювального апарату на запропоновані моделі, що мають аналогічні характеристики із замовленим апаратом, відмовило.

За таких обставин суд першої інстанції прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача вартості оплаченого товару, пені, відсотків за користування грошовими коштами, а також суми у відшкодуванні моральної шкоди.

Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції виходячи з наступного.

Судом встановлено, підтверджується письмовими доказами, що у жовтні 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Торговий дім «Ніса» була досягнута домовленість щодо придбання у останнього зварювального апарату Invertec 170TRX.

03 жовтня 2012 року відповідачем на електронну адресу позивача було направлено рахунок фактуру № СФ 0000759, відповідно до якого споживачу необхідно здійснити попередню оплату в сумі 10000,00 грн. (а.с. 11).

08 жовтня 2014 року ОСОБА_2 здійснив попередню оплату замовленого товару в розмірі 13 000,00 грн., шляхом внесення на розрахунковий рахунок продавця грошових коштів (а.с. 12).

17 жовтня 2014 року позивачем було здійснено остаточну оплату вартості товару в сумі 4 413,00 грн. (а.с. 13).

Відповідач факт отримання зазначених коштів за поставку замовленого товару зварювального апарату Invertec 170TRX не спростовує.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що між сторонами було укладено договір купівлі продажу зварювального апарату з попередньою оплатою цього товару. Покупець ОСОБА_2 взяті на себе зобовязання щодо оплати замовленого товару, в сумі 17413,00 грн., виконав.

У звязку з чим, колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги щодо відсутності допустимих доказів в підтвердження факту укладення між сторонами договору купівлі продажу у звязку з тим, що сторони не досягли істотних умов цього договору.

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), за договором купівлі продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Таким чином, колегія суддів вважає встановленим, що сторони досягли згоди щодо вартості товару зварювального апарату Invertec 170TRX К12055-1, що підтверджується вищеприведеними письмовими доказами, а також фактом визнання відповідачем отримання зазначених платежів.

Також в матеріалах справи достатньо доказів щодо визначення сторонами строків поставки зазначеного товару.

Із електронної переписки між сторонами вбачається, що визначена дата поставки зварювального апарату Invertec 170TRX К1 2055-1, 28 листопада 2014 року (а.с. 14).

Доводи апеляційної скарги відносно того, що електронна переписка між сторонами не відповідає дійсності, колегія суддів не бере до уваги, оскільки є письмова відповідь ТОВ «ТД «Ніса» ОСОБА_2, де відповідач фактично підтверджує обставини, викладені в електронній переписці (а.с. 14).

Крім того, вони не оспорювали того факту, що поставка зазначеного товару планувалась на 28 листопада 2014 року.

Із матеріалів справи вбачається, що в січні 2015 року представник виробника «ОСОБА_3 Електрік Бестер Сп з о.о.» Польща повідомив зацікавлених осіб про затримку в поставках зварювальних апаратів Invertec 170TRX до кінця лютого 2015 року, а в лютому 2015 року до листопада 2015 року (а.с. 15-16).

02 березня 2015 року генеральним директором ООО «ТД «Ніса» був направлений ОСОБА_2 лист, в якому запропоновано останньому заміна апарату в рамках здійсненої оплати на моделі Caddy Тig 2200і DС TAЗЗ; Speedtec 200C 230V1PH, INVEPTEC 170S та зазначено про можливість повернення раніш здійсненої оплати (а.с. 17).

Позивач від отримання коштів, як і зазначених зварювальних апаратів, відмовився.

Отже, колегія суддів вважає, що сторони досягли згоди і щодо строку поставки товару.

Відповідно до вимог ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобовязаний передати покупцеві товар, визначений договором, у строк, встановлений договором.

Таким чином, при розгляді справи було встановлено, що в обумовлений сторонами строк ТОВ «ТД «Ніса» не виконали умови договору щодо передачі зварювального апарату Invertec 170TRX з причини не поставки зазначеної продукції компанією «ОСОБА_3 Бестер, Польща».

Пропозиція ОСОБА_2 щодо заміни вищезазначеного зварювального апарату на зварювальні апарати іншої моделі, які мають аналогічні характеристики, продавцем не була задоволена.

Відповідно до ч.1 ст. 665 ЦК України у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі продажу.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано стягнув з відповідача на користь позивача вартість зварювального апарату Invertec 170TRX, яка була перерахована в жовтні 2014 року, у сумі 17 413,00 грн.

Колегія суддів вважає рішення суду першої інстанції в цій частині ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, не вбачає правових підстав для його скасування.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обовязок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі продажу, а якщо такий строк не встановлений договором у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.

На суму попередньої оплати нараховуються проценти відповідно до статті 536 цього Кодексу від дня, коли товар мав бути переданий, до дня фактичного передання товару покупцеві або повернення йому суми попередньої оплати. Договором може бути встановлений обовязок продавця сплачувати проценти на суму попередньої оплати від дня одержання цієї суми від покупця.

Статтею 536 ЦПК України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобовязаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами.

Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Із матеріалів справи вбачається, що сторони не встановили договором розмір процентів, які повинні нараховуватися у випадку не передачі або несвоєчасної передачі замовленої продукції.

Разом з тим, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки законом, а саме ст. ст. 536, 693 ЦК України, передбачено право покупця на отримання процентів у випадках порушення зобовязань щодо своєчасного передання товарів при їх попередній оплаті, то суд першої інстанції правильно стягнув з відповідача на користь позивача 5502,98 грн. процентів за користування чужими грошовими коштами.

При нарахуванні суд першої інстанції обґрунтовано виходив із облікової ставки НБУ.

Доводи апеляційної скарги відносно того, що судом необґрунтовано застосовані до даних правовідносин положення ч.1 ст. 1048 ЦК України, колегія суддів не бере до уваги, оскільки суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 8 ЦК України правильно при вирішенні даного спору застосував аналогію закону та стягнув з відповідача на користь позивача проценти за користування чужими грошовими коштами.

Колегія суддів вважає неспроможними доводи представника ТОВ «ТД «Ніса», що вони неодноразово пропонували ОСОБА_2 повернути гроші, оскільки із матеріалів справи вбачається, що така пропозиція надійшла останньому в березні 2015 року, але на той час курс гривні по відношенню до курсу євро, по курсу якого була визначена ціна зварювального апарату, значно збільшився, у звязку з чим проплачена позивачем сума знецінилась. Зважаючи на що, у суду першої інстанції були правові підстави для стягнення процентів за користування чужими грошима.

Що стосується рішення суду в частині стягнення з ТОВ «ТД «Ніса» на користь ОСОБА_2 неустойки в сумі 64950,49 грн. та 1 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, то колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в цій частині ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам по справі.

Ухвалюючи рішення про стягнення неустойки суд першої інстанції керувався положенням ч.ч. 6,9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», зазначена норма регулює правовідносини щодо продажу товару неналежної якості та усунення недоліків цього товару.

Разом з тим, між сторонами склалися правовідносини з неналежного виконання обовязків по договору купівлі продажу та не передання товару, вартість якого була попередньо оплачена.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що зазначені правовідносини повинні регулюватися ст. ст. 526, 549, 624 ЦК України.

Відповідно до вищенаведених норм закону позивач мав право вимоги стягнення неустойки, оскільки відповідачем зобовязання не було виконано належним чином про передачу товару, який був попередньо оплачений.

Проте, договір купівлі продажу у письмовій формі між сторонами укладений не був, розмір штрафних санкцій, а саме, неустойки ними не був встановлений.

У звязку з чим, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції помилково задовольнив позовні вимоги ОСОБА_2 в зазначеній частині на підставі ч.ч. 6, 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», оскільки штрафні санкції по спірному договору купівлі продажу не були передбачені договором між сторонами, діючим законодавством не визначений розмір неустойки, яка підлягає стягненню.

Не відповідає вимогам закону і рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ «ТД «НІСА» на користь ОСОБА_2 1 000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди.

Судом встановлено, що договором між сторонами не було передбачено можливості відшкодування моральної шкоди при неналежному виконанні ними обовязків по договору купівлі продажу.

Згідно з п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист права споживачів» споживачі мають право на відшкодування шкоди (збитків) завданих дефектною чи фальсифікованою продукцією або продукцією неналежної якості, а також майнової та моральної (немайнової) шкоди, заподіяної небезпечною для життя і здоровя людей продукцією, у випадках, передбачених законодавством.

Враховуючи, що при розгляді справи та в оскаржуваному судовому рішенні не встановлені обставини, які дають підстави вважати, що невиконання обовязків по договору купівлі продажу щодо передання оплаченого товару, створили небезпеку для життя та здоровя позивача у справі, висновок суду першої інстанції про наявність моральної шкоди та необхідність її відшкодування є такими, що не ґрунтується на вимогах законодавства.

Вимоги ст. 1167 ЦК України поширюються на позадоговірні правовідносини, у звязку з чим не можуть бути застосовані при вирішенні цього спору.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позову ОСОБА_2 до ТОВ «ТД «НІСА» про стягнення неустойки та відшкодування моральної шкоди в сумі 1 000,00 грн. підлягає скасуванню на підставі п.п. 3, 4 ч.1 ст. 309 ЦПК України.

Колегія суддів в зазначеній частині ухвалює нове рішення, яким у задоволенні позову відмовляє.

Що стосується доводів апеляційної скарги про не залучення до участі у справі третьої особи ексклюзивного дистрибютора на території України американського виробника зварювального обладнання «ОСОБА_3 Електрік Бестер Сп з о.о.», з підрозділом якого у республіці Польщі відповідачем укладено договір поставки № RU 0464 від 24 квітня 2012 року (а.с. 55-68), то колегія суддів вважає, що вони не можуть бути визнані правовою підставою для скасування рішення суду, оскільки відповідачем не надано належних та допустимих доказів, що ухвалене рішення впливає на права та обовязки зазначеної компанії. Компанія «ОСОБА_3 Електрік Бестер Сп з о.о.» рішення суду не оскаржує.

У звязку з вищевикладеним колегія суддів приходить до висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги у повному обсязі та скасування рішення суду відсутні.

Відповідно до ч.2 ст. 88 ЦПК України колегія суддів зменшує розмір судового збору, який підлягає стягненню з ТОВ «ТД «Ніса» в дохід держави.

На підставі викладеного, ст. ст. 526, 549, 624 ЦК України, п.5 ч.1 ст. 4 Закону України «Про захист прав споживачів», керуючись ст. ст. 303, 304, п.3 ч.1 ст. 307, п.4 ч.1 ст. 309, ст. 313, ч.2 ст. 314, ст. 316, ст. 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу генерального директора товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніса» - ОСОБА_1 задовольнити частково.

Рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 грудня 2016 року в частині стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніса» на користь ОСОБА_2 неустойки в сумі 64950,49 грн. та у відшкодування моральної шкоди 1 000,00 грн. скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_2 в зазначеній частині відмовити.

Зменшити суму судових витрат, яка підлягає стягненню з товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий дім «Ніса» в дохід держави з 1102,40 (одна тисяча сто дві гривні 40 копійок) грн. до 551,20 (пятсот пятдесят одна гривня 20 копійок) грн.

В іншій частині рішення Харківського районного суду Харківської області від 02 грудня 2016 року залишити без змін.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржено у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту набрання законної сили.

Головуючий: А.І. Колтунова

Судді: С.С. Кругова

ОСОБА_6