Ухвала суду № 66232786, 28.03.2017, Сіверськодонецький міський суд Луганської області (до 25.04.2025 - Сєверодонецький міський суд Луганської області)

Кримінальне провадження № 1-кс/428/1457/2017

Справа № 428/3052/17

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року м. Сєвєродонецьк

Слідчий суддя Сєвєродонецького міського суду Луганської області Луганський В.І., при секретарі Голуб Т.М., за участі прокурора Нетикша П.В., заступника начальника 2-го СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_1, захисника адвоката ОСОБА_2, ОСОБА_3, підозрюваного ОСОБА_4, розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду винесене заступником начальника 2-го СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_1 в кримінальному провадженні №42016131370000023 від 05.04.2016 року, і погоджене з прокурором відділу прокуратури Луганської області ОСОБА_5 клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, раніше не судимого, який має вищу освіту, працюює на посаді заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, маючого 9 ранг державного службовця, зареєстрований за адресою: м. Луганськ, кв. Ватутіна, 15/50, фактично мешкає за адресою: м. Сєвєродонецьк, ш. Будівельників, 21/20, особу якого посвідчено паспортом громадянина України серії ЕК 459241, виданого Ленінським РВ УМВС України в Луганській області, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до клопотання, досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_4 призначено на посаду заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області в порядку переведення з Головного управління Держземагенства у Луганській області, якому присвоєно 9 (девятий) ранг державного службовця.

Будучи службовою особою державного органу, ОСОБА_4 діючи умисно, з корисливих мотивів, використовуючи своє службове становище скоїв кримінальне правопорушення за наступних обставин.

ОСОБА_4 спільно із начальником Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_6 та начальником Відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області ОСОБА_7 попередньо домовились про те, що остання з метою отримання вказаними особами неправомірної вигоди створюватиме перешкоди громадянам, які будуть звертатись до Відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області з питань надання дозволу (висновку) на погодження відповідної технічної документації на земельні ділянки та їх реєстрації у Державному земельному кадастрі.

Виконуючи заздалегідь обумовлений з ОСОБА_4 та ОСОБА_6 злочинний план, ОСОБА_7 протягом червня 2016 року зустрічались із ОСОБА_8, який діяв на підставі довіреності від 24.05.2016 виданої головою СФГ «Вітязь», з питань отримання останнім дозволу на розроблення технічної документації земель сільськогосподарського призначення державної власності, що знаходяться у постійному користуванні СФГ «Вітязь», погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель та реєстрацію земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.

Під час цих зустрічей ОСОБА_8 надавав ОСОБА_7 технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, наданої голові СФГ «Вітязь» ОСОБА_9 у постійне користування для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території, які за даними Державного земельного кадастру враховуються в Широківській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області.

Оскільки надання дозволу на оформлення технічної документації не належить до компетенції Відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області, ОСОБА_7 повідомила ОСОБА_8, що може за неправомірну вигоду вирішити це питання, звернувшись до заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_4 та начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_6, про що повідомила останньому.

У подальшому, ОСОБА_7 звернулась до ОСОБА_4 з метою вирішення питання щодо можливого надання ОСОБА_8 дозволу на оформлення відповідної технічної документації, на що ОСОБА_4 їй повідомив, що позитивне вирішення вказаного питання ОСОБА_6 буде коштувати ОСОБА_8 1 000 гривень за 1 гектар, які необхідно передати йому.

Зустрівшись із ОСОБА_8, ОСОБА_7 маючи злочинний намір, спрямований на вимагання неправомірної вигоди групою осіб, повідомила останньому про її розмову із ОСОБА_4, зазначивши вартість вирішення цього питання та повідомила йому про те, що у разі не згоди, йому буде відмовлено начальником Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_6 в отриманні дозволу на оформлення відповідної технічної документації.

13.07.2017 ОСОБА_8 зателефонував ОСОБА_7 та повідомив, що згоден на їх пропозицію, проте надати одразу всю суму він не може, у звязку з чим останні домовились про їх передачу двома частинами.

28.07.2016 згідно попередньої домовленості, ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_8 у своєму службовому кабінеті, що знаходиться за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби народів, 32а, неправомірну вигоду в розмірі 20 000 гривень, як першу частину за вирішення питання про надання дозволу на оформлення відповідної технічної документації.

Отримавши зазначені кошти, ОСОБА_7 знаходячись в адміністративному приміщенні ГУ Держгеокадастру у Луганській області, яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 17, у службовому кабінеті заступника начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_4 передала їх останньому, повідомивши, що це грошові кошти від СФГ «Вітязь».

У подальшому, при зустрічах, які відбулись між ОСОБА_8 та ОСОБА_7, остання повідомляла ОСОБА_8 про те, що цим питанням займається ОСОБА_4, а гроші останнім передані ОСОБА_6

Реалізуючи спільний злочинний умисел, 14.12.2016 начальник ГУ Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_6 видав наказ № 1137-сг «Про надання дозволу на розроблення технічної документації щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності», згідно якого Відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області доручено надати дозвіл ОСОБА_9 на розроблення відповідної технічної документації, її погодження та затвердження, а також щодо здійснення реєстрації земельної ділянки у Державному земельному кадастрі.

В подальшому, 18.01.2017 начальник Відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області ОСОБА_7, на підставі наказу ГУ Держгеокадастру у Луганській області № 1137-сг від 14.12.2016, видала висновок за № 32-28-99.4-37/2-17 «Про погодження технічної документації із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, наданих ОСОБА_9 у постійне користування для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території, які за даними Державного земельного кадастру враховуються в Широківській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області», згідно якого Відділ Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області погодив технічну документацію із землеустрою щодо інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності, наданих ОСОБА_9 у постійне користування для ведення фермерського господарства, розташованих за межами населених пунктів на території, які за даними Державного земельного кадастру враховуються в Широківській сільській раді Станично-Луганського району Луганської області, який передала ОСОБА_8

22.03.2017 ОСОБА_8 зателефонувала ОСОБА_7 та повідомила, що останньому необхідно надати їй грошові кошти у якості другої частини неправомірної вигоди.

23.03.2017, приблизно о 08 годині 07 хвилин, біля Центру з надання адміністративних послуг, розташованому за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, бульвар Дружби Народів, 32а, ОСОБА_7 отримала від ОСОБА_8, згідно попередньої вимоги, другу частину неправомірної вигоди в розмірі 18 000 гривень.

У подальшому зазначені кошти, в приміщенні ГУ Держгеокадастру у Луганській області, яке розташоване за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, пр-т Центральний, 17, на сходах заступник начальника Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_4 отримав від ОСОБА_7, яка підтвердила, що це від СФГ «Вітязь».

Далі, 23.03.2017, приблизно о 15 годин 00 хвилин, ОСОБА_8 та ОСОБА_7О звязалися телефоном де в ході розмови домовилися про зустріч та передачу випадково не переданих грошових коштів.

23.03.2017 о 15 годині 57 хвилин ОСОБА_8 підїхав на автомобілі до будівлі Сєвєродонецького відділу РАЦС де ОСОБА_7 підійшла до водійської двері, а ОСОБА_8 передав їй грошові кошти в сумі 2 000 гривень.

23.03.2017, приблизно о 16 годин 00 хвилин, після одержання неправомірної вигоди начальник Відділу Держгеокадастру у Станично-Луганському районі Луганської області ОСОБА_7 та начальник Головного управління Держгеокадастру у Луганській області ОСОБА_6 та затримані.

В той же день, в ході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4, за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, Шосе Будівельників, 21/20, виявлено та вилучено частину з них в розмірі 3 500 гривень, а вході обшуку за місцем мешкання ОСОБА_6, за адресою: Луганська область, м. Сєвєродонецьк, проспект Гвардійський, 55/158, виявлено та вилучено частину з них в сумі 600 гривень.

Таким чином, своїми навмисними, протиправними діями, які виразилися в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчинене за попередньою змовою з ОСОБА_6 та ОСОБА_7, поєднаного з вимаганням неправомірної вигоди, ОСОБА_4, скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 368 КК України.

27.03.2017 по кримінальному провадженні за № 42016131370000023 від 05.04.2016 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, а саме:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 11.01.2017;

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 24.03.2017;

- протоколами обшуку від 23-24.03.2017, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_4;

- протокол обшуку від 23.03.2017, проведеного за місцем мешкання ОСОБА_6

- протокол огляду місця події від 23.03.2017, в ході якого у ОСОБА_7 виявлено та вилучено грошові кошти;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

При винесенні даного клопотання враховується вагомість наявних доказів про вчинення ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, його тяжкість та тяжкість покарання за його вчинення, репутація підозрюваного ОСОБА_4, його вік та стан здоров'я.

ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років, яке згідно з приміткою до ст. 45 КК України є корупційним злочином. Крім того, ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення займала керівну посаду в органі державної влади, що свідчить про підвищену суспільну небезпеку вчиненого ним кримінального правопорушення.

Слідством встановлені обставини, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України у вигляді можливості ОСОБА_4 переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Про існування ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - ризику переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, свідчить тяжкість злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4, а також тяжкість покарання, яке загрожує останній у разі визнання її винним, а також те, що підозрюваний ОСОБА_4 має реальну змогу переховуватись від органу досудового розслідування та суду на території окремих районів Луганської області, які є непідконтрольними органам державної влади України, оскільки прописаний в м. Луганську.

Про існування ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - у випадку обрання стосовно ОСОБА_4 запобіжного заходу, не повязаного з триманням під вартою, вона знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_4 обізнаний про предмет вчинення злочину - грошові кошти в сумі 40 000 грн., місце їх знаходження, у той час як в ході досудового розслідування предмет злочину виявлено не в повному обсязі. Таким чином у випадку перебування на свободі ОСОБА_4 має реальну можливість до знищення речових доказів по даному кримінальному провадженні, чим унеможливить встановлення обєктивної істини у кримінальному провадженні.

Про існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме - незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, свідчить те, що ОСОБА_4 на час вчинення кримінального правопорушення займав керівну посаду заступника начальника ГУ Держгеокадастру у Луганській області, тож шляхом використання наданих йому владних повноважень має реальну можливість здійснювати тиск на окремих підпорядкованих йому працівників з тим, щоб схилити їх надавати неправдиві відомості, з тим, щоб уникнути кримінальної відповідальності. Крім того, заява ОСОБА_8 про оформлення документів щодо реєстрації прав на земельну ділянку наданий час не розглянута та рішенні по ній не прийнято, у звязку з чим, ОСОБА_4 може здійснювати тиск на ОСОБА_8 з метою примусити його відмовитись від раніше наданих свідчень.

Вищезазначені обставини свідчать про неможливість запобігання вказаним ризикам шляхом не застосування запобіжного заходу, або застосування більш мякого запобіжного заходу, оскільки ОСОБА_4 у такому випадку матиме змогу вчиняти дії, спрямовані на унеможливлення встановлення об'єктивної істини по даному кримінальному провадженню, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у цьому ж кримінальному провадженні, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, у звязку з чим орган досудового розслідування і клопоче про обрання вказаного запобіжного заходу.

У судовому засіданні, заступник начальника СВ прокуратури Луганської області ОСОБА_1 надав пояснення відповідно до клопотання та просив його задовольнити обравши запобіжний захід вказаний у клопотанні, так як інший не пов'язаний з позбавленням волі не зможе забезпечити процесуальної поведінки підозрюваного.

Прокурор Нетикша П.В. підтримав пояснення слідчого та доводи клопотання та просив обрати підозрюваному запобіжний захід у вигляді триманні під вартою з визначенням застави відповідно до ч.3. ст. 183 КПК України, у максимальному розмірі, так як наявна обґрунтована підозра у вчиненні кримінального правопорушення яка підтверджена доказами які мстяться в матеріалах кримінального провадження та наданими з клопотанням. Існують ризики передбачені ч.1. ст. 177 КПК України, такі як можливість переховуватися від органу досудового розслідування та суду, знищити, сховати або спотворити речі та документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Прокурор акцентував увагу суду на наявних доказах та тих обставинах, що по місцю проживання підозрюваного проведено обшук та знайдено грошові кошти які є предметом неправомірної винагороди, інформація щодо підкидання грошей на даний час не спростована.

Підозрюваний ОСОБА_4 слідчому судді пояснив, що підозра оголошена йому не обґрунтована взагалі, він ніякого відношення немає до вчинення кримінального правопорушення яке йому інкриміновано. Неправомірну винагороду він не отримував, а гроші які вилучені по місцю його проживання підкинуті йому і відношення до них він не має. Ризики вказані прокурором не існують взагалі і нічим не підтверджені, тому вважає що матеріали справи сфабриковані, дії органу досудового розслідування та прокуратури є незаконними і просить не обирати йому запобіжного заходу.

Сторона захисту адвокати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 підтримали пояснення свого підзахисного вказавши, що підозрюваний не вчиняв інкримінованих йому дій, підозра не є обґрунтованою, а ґрунтується на домислах, жодного доказу який би підтверджував причетність ОСОБА_4 до інкримінованих кримінальних правопорушень стороною обвинувачення не надано і матеріали додані до клопотання таких у собі не тримають, грошові кошти які є предметом неправомірної вигоди знайдені по місцю мешкання підозрюваного, йому явно підкинуті, так як по протоколу обшуку явно видно порушення норм кримінально процесуального законодавства, змова підозрюваного з ОСОБА_6 та ОСОБА_7 також немає ніякого підтвердження. Ризиків вказаних слідчим та прокурором взагалі не існує, ОСОБА_4 має міцні соціальні звязки, на утриманні похилого віку матір, місце проживання, роботи і йому переховуватись зовсім немає сенсу тому для обрання такого суворого запобіжного заходу як тримання під вартою немає жодних підстав. Окрім того, враховуючи відсутність обґрунтування підозри та ризиків на думку сторони захисту підстав обирати будь який запобіжний захід немає взагалі.

Вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали кримінального провадження надані з клопотанням, слідчий суддя вважає, що на даний час розслідування справи існує певна обґрунтованість підозри у вчиненні кримінального правопорушення ОСОБА_4, передбаченого ч.3. ст. 368 КК України, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, який відповідно до ст.12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів і це знаходить своє підтвердження в матеріалах які досліджені у судовому засіданні, наданих суду з клопотанням, це протоколи допиту свідка ОСОБА_8 який вказує, що надавав грошові кошти для вирішення питань з ОСОБА_6 та його заступником ОСОБА_4, протоколи обшуків, а саме помешкання підозрюваного де знайдено та вилучено частину грошей які були надані як неправомірна вигода. Ствердження факту того, що вказані гроші були підкинуті на даний час не підтверджені і не спростовані, а на даній стадії процесу слідчий суддя позбавлений можливості надавати оцінку доказам щодо їх належності.

Відповідно до ч.2. ст. 177 КПК України, підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Про існування ризику, передбаченого ч.1. ст. 177 КПК України, а саме можливості підозрюваного переховуватись від органів досудового розслідування та\або суду; незаконно впливати на свідків у даному кримінальному провадженні, свідчать такі обставини як те, що, покарання йому за вчинення правопорушення передбаченого ч.3. ст. 368 КК України передбачено до 10 років, не виключена можливість його впливу на підозрювану ОСОБА_7 та свідка ОСОБА_8

Відповідно до ч. 1 ст.178 КПК України, слідчий суддя враховує вагомість наявних доказів про вчинення кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному, міцність соціальних звязків, його репутацію, ОСОБА_4, раніше не засуджувався, його майновий стан, вік та стан здоровя, у судовому засіданні ні сторона обвинувачення, ні сторона захисту не надала підтверджуючих документів, медичних висновків, які б вказували на неможливість тримання підозрюваного в умовах слідчого ізолятора, наявність повідомлення про підозру і розмір неправомірної винагороди, яка відповідно до повідомлення про підозру сягає 40 000 гривень і його відповідальну посаду державного службовця та те, що кримінального правопорушення віднесено до розряду корупційних.

Враховуючи вказані вище обставини вчинення кримінального правопорушення, застосування до підозрюваного більш мяких запобіжних заходів, ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для запобігання зазначеним ризикам.

Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, у звязку з цим, з метою запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду і забезпечення належної процесуальної поведінки, на даний час розслідування справи, є необхідність застосування вказаного запобіжного заходу.

Слідчим суддею, відповідно до ч.1. ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу встановлено доведеність наданими стороною обвинувачення доказами обставин, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один з ризиків передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор та недостатність застосування більш мяких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Суд, також зобовязаний застосувати ч.3. ст. 183 КПК України, та визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обовязків, передбачених цим Кодексом, так як судом не встановлено випадків передбачених ч.4. вказаної статті. В звязку з чим сума застави повинна бути достатньою для належного виконання покладених на нього обовязків судом і може складати від 20 до 80 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На підставі викладеного, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обовязків, а також запобіганню спроб переховатись від органу досудового розслідування та суду, можливості впливати на свідків, є необхідність у визначенні суми застави, враховуючи тяжкість злочину, майновий стан підозрюваного суму отриманої неправомірної винагороди у розмірі, який не перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і повинен бути не меншим ніж сума отриманої незаконної винагороди та варховуючи відповідальність посади державної служби, достатньою є сума у 80 000 гривень.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 132, 176-178, 182, 183, 186, 193, 194, 196, 197 КПК України,слідчий суддя, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Дана ухвала діє протягом 60 днів, з 27.03.2017 року до 25.05.2017 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Відповідно до вимог ч.3 ст.183 КПК України суд, встановлює ОСОБА_4 заставу в розмірі 80 000, 00 (вісімдесят тисяч) гривень, яку необхідно внести у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, одержувач ТУ ДСА України в Луганській області, ЄДРПОУ 26297948, банк одержувача Держказначейська служба України м. Київ, МФО 820172, рахунок 37317017002672, призначення платежу: застава № ухвали суду, П.І.Б. платника застави. ЄДРПОУ суду 05381484.

В разі внесення застави уповноваженій службовій особі місця увязнення необхідно негайно звільнити з-під варти ОСОБА_4 та повідомити про це слідчого, прокурора та слідчого суддю, або суд. З моменту звільнення з під варти у звязку з внесенням застави вінабуде вважатись таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У випадку внесення зазначеної застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_4 наступні обовязки:

1) прибувати за кожною вимогою до суду, прокурора, слідчого, який здійснюватиме досудове розслідування;

2) не відлучатися із міста свого проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду.

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну свого місця проживання, роботи;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і вїзд в Україну.

5) утримуватись від спілкування з свідками та будь якими особами вказаними слідчим.

Вказані обовязки в разі внесення застави покладаються на ОСОБА_4 на строк не більше двох місяців.

Підозрюваному розяснюється положення п.п.8, 10 ст. 182 КПК України, згідно з якими у разі невиконання обовязків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не зявився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обовязки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

Копію ухвали надати учасникам процесу та направити до відповідного ІТТ та слідчого ізолятора для виконання.

На дану ухвалу у пятиденний строк може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області.

Слідчий суддя В. І. Луганський