Вирок № 66232152, 25.04.2017, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 25.04.2017

Справа № 320/714/17

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 квітня 2017 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області в складі:

головуючого - судді Ніколовой І.С.,

при секретарі Колесніковій Л.В.,

за участю прокурора Обуховського О.О.,

потерпілого - ОСОБА_1,

захисника обвинуваченого ОСОБА_2 ОСОБА_3,

захисника обвинуваченого ОСОБА_4 ОСОБА_5,

обвинувачених ОСОБА_2, ОСОБА_4,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Мелітополі кримінальне провадження №12016080140006145 за обвинуваченням

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, не працюючого, неодруженого, який має середню спеціальну освіту, мешкає за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Долинське, вул. Жовтнева, буд. 113, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, не працюючого, розлученого, який має середню спеціальну освіту, без місця реєстрації, мешкає за адресою: Запорізька область, Мелітопольський район, с. Долинське, вул. 346 Дебальцевської дивізії, буд. 9, відповідно до ст. 89 КК України раніше не судимого,-

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

26.09.2016 приблизно о 16 годині 00 хвилин, ОСОБА_4 за попередньою змовою групою осіб, спільно з ОСОБА_2, знаходячись на автомобільній дорозі на відстані 2 км. від м. Мелітополь Запорізької області, в напрямку м. Нова Каховка Херсонської області, маючи спільний умисел на незаконне заволодіння транспортним засобом автомобілем, марки «ВАЗ» моделі «21061», в кузові червоного кольору, реєстраційний номер М1980ЗП, номер кузова № С 0626587, вартістю 30000 гривень, який належить ОСОБА_1, шляхом вільного доступу проникли до салону автомобіля, після чого, вищевказаний автомобіль відбуксирували до родича обвинуваченого ОСОБА_4 у с. Кирпичне, Мелітопольського району, тим самим зникли з місця події.

Таким чином, ОСОБА_4 та ОСОБА_2 незаконно заволоділи транспортним засобом автомобілем, марки «ВАЗ» моделі «21061», в кузові червоного кольору, реєстраційний номер М1980ЗП, номер кузова № С 0626587, вартістю 30000 гривень, який належить потерпілому ОСОБА_1

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю та пояснив, що з ОСОБА_4 вони односельці, товаришують близько пяти років. 26.09.2016 о 10 год. вони з ОСОБА_4 зустрілись біля магазину у с. Долинське Мелітопольського району, вирішили поїхати у м. Мелітополь, погуляти. До міста приїхали біля 12.30 год., на площі Перемоги у кафе «Пінта» випили по келиху пива та о 14.00 год. з автостанції на Центральному ринку поїхали у своє село. Проїжджаючи повз с. Удачне, біля річки побачили автомобіль ВАЗ 21061, червоного кольору, схожий на той, що мав їхній односельчанин ОСОБА_6, біля машини нікого не було видно. Приїхавши у с. Долинське вони вирішили повернутись і подивитись чи не трапилось щось. Взяли у батька ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ 2101, сказавши, що бажають покататись та поїхали назад до с. Удачне, до якого від їхнього села біля 6 км, було 15.00 год. Коли вони підїхали до машини, дверцята водія були відчинені, пасажирські не замкнені, поряд нікого, вони зрозуміли, що це автомобіль не ОСОБА_6 Тоді вони вирішили угнати автомобіль, розібрати та продати по запчастинах. В багажнику авто ВАЗ 2101 знайшли трос, ОСОБА_4 сів за кермо ВАЗ 21061, який тросом причепили до автомобіля батька ОСОБА_4, за кермо якого сів ОСОБА_2 та відігнали авто у с. Кирпичне до дядька ОСОБА_4, оскільки у них вдома не було місця для розбору автомобіля. Автомобіль поставили у дворі, вдома нікого не було, до відома нікого не ставили, після чого повернулись по домівкам. 27.09.2016 ОСОБА_2 о 10.00 год. прийшов до ОСОБА_4 та обвинувачені поїхали у с. Кирпичне, їх відвіз батько ОСОБА_4, якому вони сказали, що їдуть у гості. Вони приїхали до дядька ОСОБА_4, імя якого ОСОБА_2 невідоме, на питання дядька ОСОБА_4 розповіли, що автомобіль купили, після чого дядько пішов у хату, а вони почали розбирати авто, зняли внутрішню обшивку, скло, кардан, коробку передач, зробили перерву, пили чай і в цей час приїхали працівники поліції, пояснили, що авто в угоні, на що обвинувачені сказали, що вони автомобіль купили у невідомого чоловіка. Обвинувачених забрали у відділ поліції, автомобіль з запчастина залишився у дворі домоволодіння дядька ОСОБА_4 В скоєному щиро розкаюється, розуміє, що вчинили неправильно, моральну шкоду потерпілому відшкодував.

Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні вину у предявленому обвинуваченні визнав повністю, сказав, що ОСОБА_2 усе вірно розповів та пояснив, що дійсно вони з ОСОБА_2 товаришують, 26.09.2016 зустрілись днем біля магазину у с. Долинське, вирішили погуляти у м. Мелітополь та поїхали до міста. У м. Мелітополь на площі у кафе «Пінта» випили пива та поїхали до свого села по Каховському шосе. Проїжджаючи с. Удачне, біля річці, побачили автомобіль ВАЗ 21061, червоного кольору, навколо якого нікого не було, подумали, що це їхнього односельця ОСОБА_7 Приїхали до с. Долинське, взяли у батька ОСОБА_4 автомобіль ВАЗ 2101 покататись та поїхали до с. Удачне до автомобіля, з метою надати водію допомогу. Коли підїхали до машини, навколо нікого не було, дверцята не заперті, замок запалювання розібрано, вирішили угнати автомобіль, щоб розібрати. Причепили автомобіль на трос, за кермо автомобіля батька ОСОБА_4 сів ОСОБА_2, а за кермо автомобіля потерпілого ОСОБА_4 Таким чином, автомобіль відігнали до подвіря дядька ОСОБА_4 у с. Кирпичне, оскільки у жодного з обвинувачених вдома не було достатньо місця для розібрання автомобіля. Дядька вдома не було і вони залишили викрадене авто нікому нічого не пояснюючи. Наступного дня, вони поїхали до с. Кирпичне, їх підвіз батько обвинуваченого, якому вони пояснили, що їдуть у гості. Приїхали до дядька, йому сказали, що купили автомобіль, він пішов у будинок, а ОСОБА_2 з ОСОБА_4 розібрали автомобіль, зняли обшивку, колеса, кардан, коробку передач. Автомобіль розбирали на запчасті, щоб їх продати, бо було тяжке матеріальне становище. Біля 15.00 год. зробили перерву, у цей час приїхали працівники поліції, сказали, що авто в угоні, повезли обвинувачених у відділок поліції, де ті зізнались як само у них опинився автомобіль. У скоєному щиро розкаюється, моральну шкоду потерпілому відшкодував частково у звязку з тяжким матеріальним становищем, лікував батька, з першої зарплати відшкодує решту, цивільний позов визнає.

Потерпілий ОСОБА_1 у судовому засіданні показав, що з обвинуваченими раніше знайомий не був. Стосовно обставин справи пояснив, що він керує автомобілем ВАЗ 2106, червоного кольору д/н М1980ЗП по довіреності, 25.09.2016 о 18.00 год. він приїхав на вказаному авто у гості до друга ОСОБА_8, що мешкає за адресою: м. Мелітополь, пр.. ОСОБА_9, 34. Автомобіль припаркував під підїздом, залишився у друга з ночівлею, останній раз виглядав о 02.00 год. ночі, авто стояло, а коли вийшов о 6 годині ранку, то автомобіля вже не було, викликав поліцію, склали протокол. Через 2-3 дні після цього від працівників поліції йому стало відомо, що вони знайшли машину у с. Кирпичне, Мелітопольського району. Автомобіль був розібраний, на його ремонт він витратив біля 10000 грн., так як чеки та квитанції не збереглись, то він заявив цивільний позов до обвинувачених саме на таку суму, по 5 тис. грн.. з кожного. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що внаслідок дій обвинувачених йому було завдано немайнових втрат, спричинених моральними стражданнями. В момент виявлення відсутність автомобілю він пережив емоційний стрес, який супроводжувався почуттями розгубленості, образи, обурення, приниженої гідності, тривоги, страху. Він проживає у сільській місцевості, вирощує худобу і двічі на тиждень їздить у м. Мелітополь для реалізації мяса та молочних продуктів, залишившись без автомобіля він тривалий час був позбавлений можливості заробляти грошові кошти, що негативним чином позначилось на його відношеннях у сімї. Наслідки вчинених обвинуваченими дій потягли за собою нераціональне витрачання життєвого часу (на ремонт автомобіля, проведення правових заходів), обумовили необхідність залучення значних фізичних, душевних та матеріальних ресурсів і дотепер вимагають компенсаторних можливостей задля їх подолання. У судовому засіданні потерпілий цивільний позов уточнив у звязку з тим, що ОСОБА_2 виплатив йому усю суму, а ОСОБА_4 відшкодував шкоду частково у розмірі 3000 грн., просив стягнути з ОСОБА_4 2000 грн., як відшкодування моральної шкоди та призначити обвинуваченим покарання не повязане з позбавленням волі.

У звязку з тим, що обвинувачені повністю визнали свою провину у вчиненні кримінальних правопорушень, інкримінованих їм органами досудового розслідування при обставинах, викладених в обвинувальному акті, правильно розуміють зміст цих обставин, які не оспорюються учасниками судового провадження, відсутні сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, у відповідності до ч.3 ст.349 КПК України, вважає недоцільним дослідження доказів, щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинувачених та потерпілого. Інші докази по справі не досліджувалися.

Оцінюючи докази, зібрані в судовому засіданні, суд находить винність ОСОБА_2 та ОСОБА_4 у вчинені злочинів повністю доведеною.

Дії обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 289 КК України, як незаконне заволодіння транспортним засобом, вчиненого за попередньою змовою групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 суд враховує вимоги ст.65 КК України щодо загальних засад призначення покарання: ступінь тяжкості вчиненого злочину, що є тяжким злочином, особу винного, обставини, що помякшують та обтяжують покарання.

Обставиною, що помякшує покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 відповідно до ст.66КК України, суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченим ОСОБА_2 та ОСОБА_4 згідно зі ст. 67 КК України не встановлено.

Згідно з ч.2 ст.65 КК України особі, яка здійснила злочин, повинно бути призначено покарання необхідне та достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_2 встановлено, що він вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, відшкодував шкоду потерпілому, за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває. Виходячи з наведеного, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст.75 КК України, та покладанням обовязків відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

Вивченням особи обвинуваченого ОСОБА_4 встановлено, що він, в силу ст. 89 КК України, раніше не судимий, вину визнав повністю, в скоєному щиро розкаявся, частково відшкодував шкоду потерпілому, за місцем проживання характеризується задовільно, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, зі слів обвинуваченого, він має на утриманні дитину ІНФОРМАЦІЯ_6 та батька пенсіонера по інвалідності.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що для виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_4 необхідно призначити йому покарання у вигляді позбавлення волі без конфіскації майна, з застосуванням ст.75 КК України, та покладанням обовязків відповідно до п.п.1,2 ч.1 ст.76 КК України.

В п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 р. зазначається, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

п. 9 цієї ж постанови містить позицію, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану, добровільне - за власною ініціативою чи за зверненням потерпілого - спростування інформації редакцією засобу масової інформації. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Вирішуючи питання, щодо заявленого потерпілим ОСОБА_1 уточненого цивільного позову до ОСОБА_4 на суму 2000 грн., враховуючи, що від злочину, вчиненого обвинуваченими ОСОБА_2 та ОСОБА_4 потерпілий ОСОБА_1 зазнав моральних страждань, вимушених змін у його життєвих стосунках, доклав значні зусилля для відновлення попереднього стану, а також те, що сума цивільного позову визнається обвинуваченим ОСОБА_4, суд приходить до висновку, що цивільний позов обґрунтований та підлягає повному задоволенню.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.349, 373, 374 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_2 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 роки не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину) і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі п.п.1,2 ч. 1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_2 обовязки:

-періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України і призначити покарання у вигляді 5 років позбавлення волі без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку терміном 3 роки не вчинить нового кримінального правопорушення (злочину) і виконає покладені на нього обовязки.

На підставі п.п.1,2 ч. 1 ст.76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_4 обовязки:

-періодично зявлятися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.

Стягнути з ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, суму моральної шкоди у розмірі 2000 /дві тисячі/грн.. 00 коп.

Стягнути солідарно з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_2, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП НОМЕР_1, на користь держави: процесуальні витрати в сумі 880 гривень 40копійок за проведення судової дактилоскопічної експертизи № 520 від 14.11.2016, перерахувавши на Рахунок № 31116115700009; Одержувач УК у Шевч. р-ні м. Зап./Шевч./24060300; Код банку: 813015; Код ЄДРПОУ 38025367; Назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області.

Речові докази по справі:

-- Кузов автомобіля ВАЗ 21061, в кузові червоного кольору, укомплектований двигуном внутрішнього згорання, рульовим кермом, чотирма колесами, чотирма дверима та капотом, газовий балон, в корпусі червоного кольору, обємом 50 літрів, металевий бензиновий бак, чорного кольору, обємом 40 літрів, автомобільний стартер, газовий редуктор «Томасетто», з захисним клапаном, чотири передні фари, задня кришка багажника, червоного кольору, дзеркало заднього виду «Славутич», вентилятор пічки, передня пластмасова решітка, передня панель тримача автомагнітофону, передня та задня пластмасові підкрилки, лобове автомобільне скло, заднє автомобільне скло, передня панель з приладами, два хромовані бокові дзеркала заднього виду, два номерні знаки М1980ЗП, чотири дверних скла, чотири дверних скла «форточки», верхня полиця салону з сонцезахисними козирками, чотири дверні карти з ручками в комплекті до автомобільних дверей, два задні габарити (стопи), заднє сидіння зі спинкою, чотири автомобільні пластмасові полки, КПП автомобіля, автомобільний кардан, два передніх сидіння автомобіля, дві колонки піонер бокових дверей, автомобільні резинки ущільнювачі у кількості 12 шт., пластмасовий коврик багажного відділення, обшивка стелі салону, задня деревяна панель в якій вмонтовано три колонки та автомобільний магнітофон «Car audio systems», чорного кольору, право користуватись, розпоряджатись та продавати які належить ОСОБА_1 та згідно розписки від 09.11.2016, знаходиться у нього на відповідальному зберіганні залишити за належністю/а.с.92-95/;

-Автомобіль ВАЗ 2101, в кузові сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серії ЯТС №116311 на автомобіль ВАЗ 2101, в кузові сірого кольору, реєстраційний номер НОМЕР_3, які належать ОСОБА_10 та згідно розписки від 26.01.2017 знаходяться у нього на відповідальному зберіганні залишити за належністю/а.с.96-100/;

-Обєкти дослідження до висновку експерта №520 від 14.11.2016, які згідно квитанції №226-114 від 18.11.2016 знаходяться у Мелітопольському ВП ГУНП в Запорізькій області/а.с.89,90/ - знищіти.

Вирок може бути оскаржений з урахуванням особливостей, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області через Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Суддя І.С. Ніколова