Ухвала суду № 66231868, 21.04.2017, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Дніпро)

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-сс/774/423/17 Справа № 200/4045/17 Слідчий суддя - Решетнік М.В. Суддя-доповідач - ОСОБА_1

Категорія: ст. КПК України

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2017 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Піскун О.П., Слоквенка Г.П.,

за участю секретаря Старовойтова Є.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах ТОВ «Будмашпром» та ТОВ «Енергобудмаш», на ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року,

за участю адвоката ОСОБА_2,

ВСТАНОВИЛА:

В апеляційній скарзі адвокат ОСОБА_2 просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 13 березня 2017 року, мотивуючи тим, що розгляд клопотання про арешт майна слідчий суддя розглядав за його відсутності та представників ТОВ «Будмашпром» та ТОВ «Енергобудмаш», щодо апеляційних вимог апелянт просить скасувати арешт на тимчасово вилучене майно, а саме належні на праві приватної власності ТОВ «Будмашпром» - 98000 грн. і ТОВ ««Енергобудмаш» - 67360 грн.

Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі вимоги посилається на те, що арештовані грошові кошти не відносяться до предметів, які вилучені з обігу, не є знаряддям вчинення кримінального правопорушення, не зберігають на собі його сліди, не містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, не є предметами, що були обєктом кримінально-протиправних дій, речами, набутими кримінально-протиправним шляхом та не отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення, а тому не можуть бути речовими доказами в розмінні ч. 1 ст. 98 КПК України. Вказує на те, що скаржники власники арештованих коштів, є самостійними юридичними особами, відносно яких кримінальне провадження не розслідується і на яких фактичний підозрюваний ОСОБА_3 не працює.

Ухвалою слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на грошові кошти, а саме: купюри номіналом 50 грн., у кількості 996 шт., на загальну суму 49800 грн.; купюри номіналом 100 грн., у кількості 205 шт., на загальну суму 20500 грн.; купюри номіналом 100 грн., у кількості 5 шт., на загальну суму 500 грн., купюри номіналом 50 грн., у кількості 100 шт., на загальну суму 5000 грн.; купюри номіналом 20 грн., у кількості 403 шт., на загальну суму 8060 грн., купюри номіналом 200 грн., у кількості 70 шт., на загальну 14000 грн.; купюри номіналом 500 грн., у кількості 135 шт., на загальну суму 67500 грн., усього на сум 165360, 00 грн., які 09 березня 2017 року були вилучені в ході проведеного санкціонованого обшуку за юридичною адресою ТОВ «Сигма» код ЄДРПОУ 13429779 та фактичною адресою ДП «Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод» код ЄДРПОУ 02500221: м. Дніпро, вул. Мічуріна, 9.

Мотивуючи ухвалене рішення, слідчий суддя посилався на те, що дані, які викладені у матеріалах кримінального провадження, дають підстави для висновку, що грошові кошти можуть мати доказове значення по справі та є речовим доказом.

Заслухавши доповідь судді, пояснення адвоката ОСОБА_2, дослідивши надані матеріали, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.

Аналізуючи доводи апеляційної скарги щодо необґрунтованості оскаржуваної ухвали слідчого судді, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до ч. 2 ст. 131 КПК України арешт майна є одним з видів заходів забезпечення кримінального провадження, а отже за правилами ст. 132 КПК України його застосування не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» було висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні обєкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були обєктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально- протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Колегією суддів встановлено, що слідчим управлінням ГУНП в Дніпропетровській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016040000000605 від 02 серпня 2016 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України.

Як вбачається з матеріалів, досудовим розслідуванням встановлено, що у лютому 2013 року посадові особи державного підприємства «Держаний Дніпропетровський ливарно-механічний завод» уклали договори поруки з ПАТ «ДТЕК Дніпрообленерго» та ТОВ «Промекспосервіс» та ТОВ «Сигма», за яким ТОВ «Промекспосервіс» та ТОВ «Сигма» прийняли на себе зобов'язання ДП «Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод» щодо сплати рахунків за спожиту електроенергію.

Згідно матеріалів провадження 01 листопада 2010 року Міністерство освіти та науки України наказом № 1041 «Про впорядкування діяльності державних підприємств, що відносяться до відання МОНУ» припиняє діяльність юридичної особи - Державного Дніпропетровського ливарно-механічного заводу.

В зв'язку з припиненням діяльності у зазначений період ДП «Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод» виробничої діяльності не вело. У той же час ДП ДДЛМЗ здійснювало надання нерухомого майна в оренду комерційним структурам, у т.ч. ТОВ «Промекспосервіс» та ТОВ «Сигма». При цьому керівництвом заводу при укладенні та пролонгації договору оренди з ТОВ «Промекспосервіс» та ТОВ «Сигма» не було укладено відповідних угод (що було передбачено умовами договору оренди - п. 5.11) щодо відшкодування витрат на утримання орендованого майна та оплату використаної орендарями електроенергії, у зв'язку із чим виникла заборгованість ДП ДДЛМЗ, проте фактично це заборгованість за використану електроенергію ТОВ «Промекспосервіс» та ТОВ «Сигма».

В лютому 2015 року ТОВ «Промекспосервіс» та ТОВ «Сигма» звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з заявою про стягнення з ДП «Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод» заборгованості за договорами поруки на загальну суму 2044901,63 грн., у зв'язку із чим розпочалася процедура банкротства.

За матеріалами кримінального провадження на даний час з метою виведення ДП ДДЛЗМ з державної форми власності, а також заволодіння майном, яке перебуває на балансі ДП ДДЛМЗ, здійснюється розтрата майна заводу шляхом придбання майна ТОВ «Промекспосервіс», ТОВ «Сигма», а також частки майна через фізичних осіб, за відсутності законних на те підстав.

Досудовим розслідуванням було встановлено, що наразі балансова вартість ДП ДДЛМЗ становить близько 2 000 000,00 грн., яка у разі визнання підприємства банкротом покриє кредиторські вимоги ТОВ «Промекспосервіс» та ТОВ «Сигма» за рахунок державного майна.

09 березня 2017 в період часу з 09.40 год. до 14.40 год. співробітниками СУ ГУНП в Дніпропетровській області було проведено санкціонований обшук за юридичною адресою ТОВ «Сигма» та фактичною адресою ДП «Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод», а саме: м. Дніпро, вул. Мічуріна, 9. В ході проведення обшуку окрім речей і документів, зазначених в ухвалі слідчого судді, в сейфі, було виявлено та вилучено грошові кошти на загальну суму 165360,00 грн.

Згідно постанови слідчого ГУНП в Дніпропетровській області від 10 березня 2017 року вказані грошові кошти були визнані речовими доказами.

ОСОБА_1 того, наявними матеріалами провадження встановлено, що оплата за договорами оренди ТОВ «Промекспосервіс» та ТОВ «Сигма» оплачується не в повному обсязі, приміщення, де були знайдені під час обшуку речі та документи ТОВ «Промекспосервіс», ТОВ «Сигма», ТОВ НВП «Річ» не перебувають у власності або оренді вищевказаних підприємств, проте діяльність, з використанням обладнання, що перебуває на балансі ДП «Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод» здійснюється до теперішнього часу, а тому є підстави вважати, що вилучені грошові кошти одержані внаслідок вчинення суспільно небезпечного протиправного діяння.

Таким чином ці кошти відповідають критеріям, визначеним ст. 98 КПК України, що згідно ч. 3 ст. 170 КПК України дає підстави для їх арешту як речових доказів, а отже оскаржувана ухвала слідчого судді є обґрунтованою та відповідає вимогам процесуального закону.

Доводи апеляційної скарги не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не спростовують вищенаведених висновків колегії суддів.

Так, арешт на майно, що є речовим доказом у кримінальному провадженні, за правилами ч. 3 ст. 170 КПК України може бути накладений незалежно від субєкту, що є його власником, та процесуального статусу останнього.

Посилання апелянта на відсутність звязку між діяльністю ТОВ «Будмашпром», ТОВ «Енергобудмаш» та розслідуваним кримінальним правопорушенням колегія суддів вважає передчасними, оскільки на даний час триває перевірка відповідних обставин у встановленому кримінальним процесуальним законом порядку. У випадку, якщо наявність звязку між арештованим майном та розслідуваним кримінальним правопорушенням у межах досудового розслідування буде спростована, або стороною обвинувачення у строки, розумні у сенсі ст. 28 КПК України, не будуть вжиті належні заходи для перевірки відповідних обставин, заявник не позбавлений права ініціювати в порядку ст. 174 КПК України питання про скасування накладеного арешту.

З урахуванням наведеного колегія суддів приходить до висновку, що вжитий слідчим суддею захід забезпечення кримінального провадження є необхідним на стадії зясування обставин, які мають істотне значення для встановлення обєктивної істини у кримінальному провадженні.

У звязку з вищенаведеним колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги.

Керуючись ст. ст. 131, 132, 170-173, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_2, діючого в інтересах ТОВ «Будмашпром» та ТОВ «Енергобудмаш» залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 13 березня 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУНП в Дніпропетровській області та накладено арешт на грошові кошти, а саме: купюри номіналом 50 грн., у кількості 996 шт., на загальну суму 49800 грн.; купюри номіналом 100 грн., у кількості 205 шт., на загальну суму 20500 грн.; купюри номіналом 100 грн., у кількості 5 шт., на загальну суму 500 грн., купюри номіналом 50 грн., у кількості 100 шт., на загальну суму 5000 грн.; купюри номіналом 20 грн., у кількості 403 шт., на загальну суму 8060 грн., купюри номіналом 200 грн., у кількості 70 шт., на загальну 14000 грн.; купюри номіналом 500 грн., у кількості 135 шт., на загальну суму 67500 грн., усього на сум 165360, 00 грн., які 09 березня 2017 року були вилучені в ході проведеного санкціонованого обшуку за юридичною адресою ТОВ «Сигма» код ЄДРПОУ 13429779 та фактичною адресою ДП «Державний Дніпропетровський ливарно-механічний завод» код ЄДРПОУ 02500221: м. Дніпро, вул. Мічуріна, 9 залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді

____ _______ ____

ОСОБА_1 ОСОБА_4 ОСОБА_5