Ухвала суду № 66230635, 27.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/2879/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Черевко П. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого - Черевка П.М.

Суддів - Громіка Р.Д., Драгомерецького М.М.

за участю секретаря Фабіжевської Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Одесі справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2016 року по справі за позовом ОСОБА_4 до Товариства з обмеженою відповідальністю «МСС Мєдія», ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та відміну державної реєстрації права власності на квартиру,-

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2016 року ОСОБА_4 звернувся до Приморського районного суду м. Одеси з позовом до ТОВ «МСС Мєдія», ОСОБА_2 за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору приватного нотаріуса Київського МНО ОСОБА_5 про визнання правочину недійсним та відміну державної реєстрації права власності на квартиру.

ОСОБА_4 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони Приморському РВ м. Одеси ГУ ДМС України в Одеській області знімати з реєстраційного обліку та проводити реєстраційний облік осіб за адресою АДРЕСА_1; заборони ТОВ «МСС Мєдія» користуватись квартирою №612 по вул. М.Говорова, 11-Д в м. Одесі, посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може в подальшому ускладнити виконання рішення суду.

Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2016 року заяву ОСОБА_4 задоволено, заборонено Приморському РВ м. Одеси ГУ ДМС України в Одеській області знімати з реєстраційного обліку та проводити реєстраційний облік осіб за адресою АДРЕСА_1, до набрання чинності рішенням по вказаній справі, заборонено ТОВ «МСС Мєдія» користуватись квартирою №612 по вул. М.Говорова, 11-Д в м. Одесі, до набрання чинності рішенням по вказаній справі.

Вважаючи ухвалу суду незаконною представник ОСОБА_2 ОСОБА_3 звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2016 року.

Заслухавши доповідь судді доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі вивчивши матеріали справи та обговоривши підстави апеляційної скарги, колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу задовольнити частково.

Відповідно до ч. 2 п. 4 ст.307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції апеляційний суд має право змінити ухвалу.

Відповідно до ч. 1 п. 2 ст.312 ЦПК України апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування.

Задовольняючи заяву ОСОБА_4 про забезпечення позову в повному обсязі суд правильно дійшов висновку про необхідність задоволення заяви в частині заборони знімати з реєстраційного обліку спірної квартири та проводити реєстраційний облік осіб, проте помилково дійшов висновку про необхідність заборони ТОВ «ММС ОСОБА_6» користуватися квартирою до набрання чинності рішення по зазначеній справі іиходячиз наступного.

Із матеріалів справи вбачається, що в провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовом Єфремова Р.О. до ТОВ «МСС Мєдія», Данілочкіна О.Ф., за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Стрельченко О.В. про визнання правочину недійсним та відміну державної реєстрації права власності на квартиру.

Згідно ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь в справі, може вжити заходи забезпечення позову, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Відповідно до п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб,забороною вчиняти певні дії.

Згідно ч. 1 ст. 153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа, в день її надходження без повідомлення відповідача та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, відповідно до ч. 9 ст. 153 ЦПК України, ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленомудля виконання судових рішень.

Відповідно до розяснень, що надані в Постанові Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільно-процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; зясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернула з такою заявою позовним вимогам.

Оскільки позовними вимогами ОСОБА_4 по вищевказаній цивільній справі є визнання недійсним правочину по відчуженню спірної квартири АДРЕСА_2, та відміна державної реєстрації права власності на неї, то суд вважає, що заява позивача щодо заборони Приморському РВ м. Одеси ГУ ДМС України в Одеській області знімати з реєстраційного обліку та проводити реєстраційний облік осіб за адресою АДРЕСА_1 є обґрунтованою.

Невжиттязаходів забезпеченняпозову може ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду в подальшому, а тому вбачає доцільним задовольнити поданупозивачемзаяву про забезпечення позову.

Проте судом неповно зясовано питання яким чином користування власником квартирою може спричинити реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову.

У відповідності до ст. 322 ЦК України власник зобовязаний утримувати майно що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, тягар утримання майна, законом покладений на власника тому, позбавлення права користування унеможливлює виконання власником покладених на нього обовязків, а не створює реальну угрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, як зазначено в ухвалі.

За викладених обставин колегія суддів вважає, що викладені обставини судом зясовано неповно, що є підставою для зміни оскаржуваної ухвали в цій частині.

Вимоги заявника в частині позбавлення права влансика користування спірною квартирою є необґрунтованими та задоволенню не підлягають, тому в оскаржуваній ухвалі задоволені вимоги в цій частині підлягають скасуванню.

В решті оскаржувана ухвала відповідає вимогам закону, апеляційна скарга в решті оскарження задоволенню не підлягає.

На підставі викладеного та керуючись ст. 303, п. 3 ч. 2 ст.307, ч.1 п. 2 ст. 312, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 ОСОБА_3 задовольнити частково.

Ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 13 грудня 2016 року змінити.

У частині задоволення заяви ОСОБА_4 заборони користування Товариству з обмеженою відповідальністю «МСС Мєдія» квартирою №612 по вул. М.Говорова, 11-Д в м. Одесі ухвалу скасувати, та відмовити заявнику у цій частині заяви.

В решті ухвалу залишити без змін.

Ухвала суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий П.М. Черевко

Судді: Р.Д. Громік

ОСОБА_6