Рішення № 66230345, 13.04.2017, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/1994/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Ващенко Л. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.04.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

головуючого Ващенко Л.Г.

суддів Колеснікова Г.Я., Плавич Н.Д.

при секретарі Ярахмедові Є.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Приватбанк на рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 02 серпня 2016 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Приватбанк про захист прав споживача шляхом стягнення грошових коштів,-

ВСТАНОВИЛА:

10.02.2016 року ОСОБА_3 звернувся із позовом про стягнення з публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» (далі-Банк) залишку грошових коштів у розмірі 99905,27 гривень з урахуванням 3% річних за час прострочення в розмірі 1395,94 гривень, індексу інфляції в розмірі 5894,41 гривень і 20% річних за фактичну кількість днів користування грошовими коштами в розмірі 9306,24 гривень, пені в розмір 3% на день від простроченої суми в розмірі 509516,88 гривень й моральної шкоди у розмірі 20000 гривень.

Позов обґрунтовано тим, що у березні 2015 року позивач відкрив у Банку універсальний карт-рахунок № 5168755505664264 (далі-картрахунок), а 25.08.2015 року ОСОБА_2 на вказаний картрахунок зарахував 100000,27 гривень, при цьому, поповнення мало місце в м. Прилуки Київської області \платник Пінігіна О.П.\.

Станом на 04.09.2015 року залишок коштів на картрахунку становив 99905,27 гривень.

У січні 2016 року позивач звернувся до Банка щодо зняття зазначеної суми коштів, однак зняти кошти не зміг, оскільки ОСОБА_2 заблокував картрахунок.

Посилаючись на те, що ОСОБА_2 необґрунтовано заблокував картрахунок і не видає кошти, з вини відповідача позивач зазнав моральних страждань, позивач просив позов задовольнити.

Заочним рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 24.03.2016 року позов задоволено у повному обсязі.

Ухвалою Ананьївського районного суду Одеської області від 12.05.2016 року заочне рішення суду від 24.03.2016 року скасовано із призначенням справи до розгляду по суті.

Позивач і його представник не приймали участі у судовому засіданні в суді першої інстанції, подали заяву про розгляд справи за їх відсутності.

Представник відповідача позов не визнала і надала письмові заперечення на позов, посилаючись не необґрунтованість та на недоведеність вимог.

Рішенням Ананьївського районного суду Одеської області від 02.08.2016 року позов задоволено частково; суд стягнув з Банка на користь позивача грошові кошти у розмірі 99905,27 гривень. З відповідача на користь держави суд стягнув судові витрати у вигляді судового збору.

В апеляційній скарзі представник Банка просить рішення суду у частині стягнення грошових коштів скасувати і постановити у цій частині нове рішення про відмову у позові, посилаючись на незаконність рішення суду, невідповідність висновків суду обставинам справи і наданим доказам.

Позивач, у встановленому законом порядку, рішення суду першої інстанції у частині відмови у позові про стягнення 3% річних, індексу інфляції, 20% річних, пені і моральної шкоди не оскаржив.

Рішення суду першої інстанції у частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення на підставі ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України.

За змістом ст. 309 ч.1 п.п.3,4 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач просив, зокрема, стягнути з Банка залишок грошових коштів на картрахунку у розмірі 99905,27 гривень (а.с.1-4).

Колегія суддів відмовляє у позові в цій частині зважаючи на наступне.

Між сторонами виникли правовідносини із зобовязання, які регулюються нормами ЦК України, а також Законом України «Про банки і банківську діяльність» (далі-Закон 1) Закон України «Про платіжні системи та перекази коштів в Україні» (далі-Закон 2).

Зобовязання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства (ст. 526 ч.1 ЦК України).

Колегією суддів встановлено, що 28.03.2014 позивач підписав анкету заяву про приєднання до Умов і Правил про надання банківських послуг в Банку (а.с.77-89,94-100).

У серпні 2015 року позивачу був відкритий картрахунок й видана платіжна картка «Універсальна» зі строком дії до 08.2019 року (а.с.15-18,25).

Позивач зазначав, що він є приватним підприємцем і в липні 2015 року, на підставі усних домовленостей з покупцями, реалізовував продукти бджолярства. У липні 2015 року на його картрахунок надійшли грошові кошти на загальну суму 99911 гривень, однак видача грошових коштів була заблокована Банком (а.с.19,23,24).

Банк, відповідно до ст. 64 ч.ч.3,4 Закону 1, здійснює ідентифікацію, верифікацію клієнта (особи, представника клієнта) і вживає заходи відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення. Банк також має право витребувати, а клієнт (особа, представник клієнта) зобов'язаний надати документи і відомості, необхідні для здійснення ідентифікації та/або верифікації (в тому числі встановлення ідентифікаційних даних кінцевих бенефіціарних власників (контролерів), аналізу та виявлення фінансових операцій, що підлягають фінансовому моніторингу, та інші передбачені законодавством документи та відомості, які витребовує банк з метою виконання вимог законодавства, що регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення.

Умовами та правилами банківських послуг Банка (далі-Умови та правила), зокрема визначено, що у разі порушення власником або його довіреною особою вимог чинного законодавства та умов договору, у разі виникнення овердрафта, ОСОБА_2 має право призупинити розрахунки за карткою \заблокувати картку\ , п. 1.1.3.2.3, а.с.95.

Так, Умовами та правила передбачено, що клієнт не має права використовувати картрахунки \для карток, емітованих на імя клієнта-фізичної особи \ для операцій, повязаних з підприємницькою діяльністю, п.1.1.2.1.4 , а.с.99

Заборона використання поточних рахунків фізичних осіб для проведення операцій, повязаних зі здійсненням підприємницької діяльності передбачена і п.7.7. Інструкції про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, що затверджена постановою Правління НБУ №492 від 12.11.2003 року.

Банк має право відмовити у здійсненні видаткових операцій за рахунком клієнта у випадку виникнення вмотивованих підозр щодо використання Банку для проведення незаконних операцій (п.1.1.3.2.14 Умов та правил).

Встановлено, що ОСОБА_2 призупинив здійснення видаткових операцій з використанням платіжної картки, держателем якої є позивач.

Підставою для призупинення видаткових операцій, у тому числі став висновок служби безпеки від 21.08.2015 року, який було зроблено за результатами перевірки факту виникнення ряду нестач в терміналах самообслуговування філії КиївСіті, Печерської філії та Столичної філії.

Зокрема встановлено, що причиною нестачі в терміналах самообслуговування стало внесення різаних, фарбованих і підпалених грошових коштів.

В ході перевірки також встановлено, що поповнення картки позивача на суму 20000 гривень здійснено не платіжними купюрами, що призвело до збитків Банку (а.с.73-76,101,102).

У разі порушення власником або довіреною особою вимог чинного законодавства України та умов Договору, Банк має право призупинити розрахунки за карткою \заблокувати картку\ до моменту усунення зазначених порушень (п.1.1.3.2.2 Умов та правил).

Листом від 07.12.2015 року ОСОБА_2 повідомив позивача про те, що він повинен надати документи, які підтверджують походження грошових коштів, що надійшли на його картрахунок 31.07.105 року (а.с.20.21).

Зважаючи на те, що обмеження права розпоряджатися рахунком допускається, зокрема у випадку зупинення фінансових операцій, які повязані з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом (ст. 1074 ч.1 ЦК України), а також у разі використання картрахунку \для карток, емітованих на імя клієнта-фізичної особи\ для операцій, повязаних зі здійсненням підприємницької діяльності (Умови та правила, а також Інструкція №492 від 12.11.2003 року), слід дійти висновку, що у даному випадку, ОСОБА_2 обґрунтовано призупинив розрахунки за картрахунком \заблокував картку\ позивача до моменту усунення зазначених порушень, у звязку з чим вимоги позивача про стягнення залишку грошових коштів з картрахунку є необґрунтованими, не доведеними і задоволенню не підлягають.

Приймаючи до уваги, що суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про стягнення грошових коштів у розмірі 99905,27 гривень, рішення суду у цій частині підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову у позові про стягнення 99905,27 гривень.

Відповідно до ст.88 ч. 1 ЦПК України, із позивача, на користь Банка підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору за розгляд справи в суді апеляційної інстанції, які документально підтверджені (а.с.137).

Керуючись ст. ст. 303, 307 ч.1 п.2, 309 ч.1 п.п.3,4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу представника публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 Приватбанк задовольнити.

Рішення Ананьївського районного суду Одеської області від 02 серпня 2016 року у частині стягнення залишку грошових коштів в розмірі 99905,27 гривень скасувати.

Відмовити ОСОБА_3 у позові до публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» про стягнення залишку грошових коштів у розмірі 99905,27 гривень

Стягнути з ОСОБА_3 (ІІН № НОМЕР_1) на користь публічного акціонерного товариства ОСОБА_2 «Приватбанк» (код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 1515, 80 гривен.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення.

Рішення апеляційного суду може бути оскаржено у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України із розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання рішенням законної сили.

Судді апеляційного суду Одеської області Л.Г. Ващенко

ОСОБА_4

ОСОБА_5