Ухвала суду № 66228213, 24.04.2017, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 142/1833/15-ц Провадження № 22-ц/772/958/2017Головуючий в суді першої інстанції ОСОБА_1Категорія 30Доповідач Марчук В. С.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 рокум. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області в складі:

Головуючого: Марчук В.С.

Суддів: Ковальчука О.В., Медяного В.М.

При секретарі: Агєєвій Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області про відшкодування моральної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 17.02.2016 року, -

В с т а н о в и л а :

У грудні 2015 року ОСОБА_2 звернувся в Піщанський районний суд Вінницької області з вказаним позовом, у якому просив суд: стягнути з управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації Вінницької області на його користь компенсацію у розмірі 1500 грн. за нанесення йому моральної шкоди. Обґрунтував позивач свої вимоги тим, що постановою Піщанського районного суду Вінницької області від 29 липня 2015 року в адміністративній справі № 142/688/15-а було визнано неправомірною відмову начальника управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації за дні невикористаних щорічних відпусток за період з 25.05.2005 року по 23.03.2008 року.

Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду Вінницької області від 15 вересня 2015 року вказана постанова Піщанського районного суду Вінницької області від 29 липня 2015 року залишено без змін.

Оскільки вимога про відшкодування моральної шкоди, заподіяної неправомірними діями начальника УПСЗН, не заявлялась в адміністративній справі, позивач звернувся в суд з даним позовом у порядку цивільного судочинства. У своїй позовній заяві ОСОБА_2 вказував, що в силу ст. 3 ч.2 п.13 Закону України «Про судовий збір», за подання цього позову, судовий збір не справляється.

Ухвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 11.01.2016 року дану позовну заяву було залишено без руху для усунення недоліків, протягом пяти днів з часу отримання копії ухвали, а саме - для сплати судового збору, оскільки суд першої інстанції вважав, що посилання позивача на норму ст. 3 ч.2 п.13 Закону України «Про судовий збір» є хибним.

03.02.2016 року ОСОБА_2 отримав копію ухвали суду про залишення позову без руху, проте станом на 17.02.2016 року недоліків не усунув, тому хвалою Піщанського районного суду Вінницької області від 17.02.2016 року, на підставі ст.121 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_2 було визнано неподаною та повернуто позивачу.

Позивач оскаржив дану ухвалу в апеляційному порядку, як незаконну та необґрунтовану. Просить скасувати її та направити справу в суд першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

02.03.2016 року ухвалою апеляційного суду Вінницької області було визнано неподаною апеляційну скаргу ОСОБА_2 та повернуто її апелянту. Однак, ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 1 березня 2017 року вказану ухвалу апеляційного суду Вінницької області скасовано та справу передано до того ж суду для вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, яке в послідуючому було відкрите і справа переглядається в апеляційному порядку.

Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу слід задовольнити з огляду на наступне.

Визнаючи неподаною та повертаючи позивачу позовну заяву, суд виходив з того, що ОСОБА_2 не виконав вимог ухвали суду від 11.01.2016 року про залишення цієї позовної заяви без руху, а саме - не сплатив судовий збір за позовну заяву.

Проте, такий висновок суду суперечить діючому законодавству.

Так, у п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» у редакції, діючій на час звернення позивача до суду 30.12.2015 року, вказано, що судовий збір не справляється за подання, зокрема, позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, їх посадовою особою або службовою особою.

Як видно з позовної заяви ОСОБА_2, його позовні вимоги грунтуються на постанові Піщанського районного суду Вінницької області від 29 липня 2015 року в адміністративній справі за №142/688/15-а, якою було визнано неправомірною відмову начальника управління праці та соціального захисту населення Піщанської районної державної адміністрації за дні невикористаних щорічних відпусток за період з 25.05.2005 року по 23.03.2008 року (а/с1).

Виходячи з цього, позивач посилався саме на зазначений п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір» та вказував, що за його позов судовий збір не справляється (а /с 2).

Суд же в ухвалі від 11 січня 2016 року про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказав, що посилання позивача на норму п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», як на підставу звільнення від сплати судового збору є хибним, оскільки дана правова норма передбачає звільнення від сплати судового збору осіб за подання позовної заяви про відшкодування шкоди, заподіяної особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу державної влади, зокрема, але законодавець у даному випадку передбачає заподіяння реальної шкоди, повязаної із втратою матеріальних цінностей, заробітної плати, прибутків, девідентів і т.і, однак не моральної шкоди.

За такого довільного трактування норми п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», суд своєю ухвалою від 11 січня 2016 року про залишення позовної заяви без руху надав позивачу строк для сплати судового збору, а хвалою від 17.02.2016 року, на підставі ст.121 ЦПК України позовну заяву ОСОБА_2 було визнав неподаною та повернув позивачу( а/с 7).

На думку колегії суддів, суд допустився помилки та безпідставно не застосував зазначену норму матеріального права - п.13 ч.2 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», оскільки у цьому пункті відсутні коментарі щодо того, про відшкодування якої шкоди має бути позов до органу державної влади, майнової чи моральної. Зазначено лише «про відшкодування шкоди».

Піщанська районна державна адміністрація Вінницької області безпосередньо є органом виконавчої влади в Україні. А відповідно до матеріалів справи та вимог позовної заяви, ОСОБА_2 звертається до управління праці та соціального захисту населення Піщанської РДА Вінницької області з позовом про відшкодування шкоди, яка полягає саме в заподіянні позивачеві неправомірними діями начальника УПСЗН.

За таких обставин суд постановив ухвалу з порушенням норм матеріального права, тому її слід скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, в силу ст. 311 ЦПК України.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 303, 307, 311, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

У х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Піщанського районного суду Вінницької області від 17.02.2016 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження.

Ухвала апеляційного суду Вінницької області набирає законної сили з моменту її проголошення однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Судді/підписи/

Згідно з оригіналом

суддя: В.С Марчук