Ухвала суду № 66227824, 24.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 квітня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді Присяжнюка О.Б.

суддів Глиняного В.П., Паленика І.Г.

з участю секретаря Орліченко О.Ю.

прокурора Бурдейна М.В.

представника Клименка Е.Н.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ «Ара Трейд», ТОВ «Смарт Газ» та ОСОБА_2, адвоката Клименка Е.Н., на ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 31 січня 2017 року, -

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ГСУ ФР ДФС України Киричок С.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України СьомічемА.А., та накладено арешт на майно, а саме на: речі предмети та документи (носії інформації, комп'ютерна техніка, фінансово-господарські документи, чорнові записи) вилучені в ході обшуку 19 грудня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2, які зазначені в протоколі обшуку; речі, предмети (жорсткий диск) вилучені в ході обшуку 19 грудня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 які зазначені в протоколі обшуку: речі, предмети (флеш-накопичувач) вилучені в ході обшуку 19 грудня 2016 року в автомобілі марки AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_1, які зазначені в протоколі обшуку.

Прийняте рішення слідчий суддя мотивував тим, що стороною обвинувачення доведено наявності підстав для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів.

В апеляційній скарзі представник власників майна просить ухвалу слідчого судді скасувати і постановити нову, якою відмовити в задоволенні клопотання слідчого. Так апелянт зазначає, що клопотання про арешт майна подано слідчим, який на той час не мав повноважень у даному кримінальному провадженні. Також, апелянт вважає, що порушено територіальну підсудність розгляду даного клопотання. У зв'язку з цим, на думку апелянта, ухвала слідчого судді є незаконною і необґрунтованою, а тому підлягає скасуванню.

На апеляційну скаргу прокурором у кримінальному провадженні подано заперечення в яких він просить залишити ухвалу слідчого судді без зміни, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на законність і обґрунтованість постановленого судом рішення.

Заслухавши доповідь судді, пояснення представника власників майна, який підтримав подану апеляційну скаргу і просив її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, дослідивши матеріали судового провадження, перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Згідно положень ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

На переконання колегії суддів, слідчий суддя під час розгляду клопотання слідчого про накладення арешту на майно в повній мірі дотримався вказаних вимог закону.

Як вбачається з наданих суду матеріалів, слідчим управлінням кримінальних розслідувань ГСУ ФР Державної фіскальної служби України та слідчим управлінням фінансових розслідувань ГУ ДФС у Київській області, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженню № 12015040030000292 від 08 травня 2015 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 212, ч. 1 ст. 192, ч. 4 ст. 190, ч. 3 ст. 28 ст. 205 КК України.

Згідно доводів клопотання, органом досудового розслідування установлено, що ряд підприємств, які мають ознаки фіктивності та входять до транзитно-конвертаційної групи, а саме: ТОВ «Фаскітон», ТОВ «Дар-Агромаш», ТОВ «Електро-Тех-Монтаж», ТОВ «Ретод Гром», ТОВ «Кірінвест» та інші.

Крім того, органом досудового розслідування встановлено, що невстановленими особами, яким підконтрольні вище зазначені підприємства та інші здійснюють нікчемні правочини, що формують «вигоду» контрагентам-покупцям маніпулюючи номенклатурними групами товарів та формуючи «штучний» податковий кредит підприємствам реального сектору економіки. Дані обставини свідчить про здійснення «фіктивних» правочинів, які не направленні на настання реального економічного результату.

В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_2 у співучасті з іншими невстановленими особами спланував, організував та на даний час використовує схему по мінімізації податкових зобов'язань при реалізації товарів (газ скраплений) робі, послуг. Схема незаконної діяльності ОСОБА_2 полягає в тому, що підконтрольні йому підприємства, а саме: ТОВ «Смарт Газ» та інші підприємства, які здійснюють торгівлю скрапленого газу на території міста Києва та Київської області, документально оформлюють неіснуючі фінансово-господарські операції, які нібито свідчать про придбання та реалізацію товару (газ скраплений), а насправді товар реалізовувався за готівкові кошти через заправки АГЗС під брендом «SMART».

Також, в ході досудового розслідування встановлено, що посадовими особами ТОВ «Смарт Газ» використовуються реквізити ТОВ «Ара Трейд» для надання податкової вигоди третім особам шляхом проведення безтоварних операцій та не відображаючи в податковій звітності реалізацію «скрапленого газу», що реалізовувався через заправки бренду «SMART».

Так, встановлено, що ТОВ «Ара Трейд» закуповує «газ скраплений» у підприємств реального сектору економіки, які безпосередньо є постачальниками ТОВ «Смар Газ». Фактично «скраплений газ» придбаний на реквізити ТОВ «Ара Трейд» документально реалізований та відображений в податковій звітності в адресу підприємств з онаками фіктивності, а саме: ТОВ «Фаскітон», ТОВ «Дар-Агромаш», ТОВ «Електро-Тех-Монтаж», ТОВ «Ретод Гром», ТОВ «Кірінвест» та інших, фактично даний товар реалізовувався через мережу АГЗС ТОВ «Смарт Газ» під брендом «SMART» за готівку без відображення в податковому обліку.

Крім того, відповідно до доводів клопотання, в період з 01.01.2016 по 30.11.2016 ТОВ «Смарт Газ» безпідставно занижено податкові зобов'язання з ПДВ у сумі 1 107 152, 0 грн.

В рамках даного провадження слідчий звернувся з клопотанням про арешт майна, вилученого в ході проведення обшуків, зазначивши мету такого заходу забезпечення кримінального провадження - збереження речових доказів.

Розглядаючи клопотання про арешт майна, слідчий суддя, встановивши вище зазначені обставини, дослідивши доводи клопотання і матеріали, які були надані слідчим на обґрунтування своїх вимог, та всупереч твердженням апелянта, дотримався вимог ст. 170 КПК України і прийшов до обґрунтованого висновку з приводу наявності підстав для його задоволення та накладення арешту на вилучене майно.

З такими висновками слідчого судді колегія суддів погоджується та вважає, що слідчим доведена необхідність застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Так, ч. 2 ст. 170 КПК України передбачено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна, як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Чинним кримінальним процесуальним кодексом України передбачено, що арешт на майно з метою збереження речових доказів можливий, коли існує сукупність розумних підстав і підозр вважати, що таке майно є доказом злочину.

Надані слідчим матеріали містять достатньо підозр, які дають підстави вважати, що вилучене в ході проведення обшуків майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, а відтак, стороною обвинувачення доведено ті обставини, що зазначене в клопотанні слідчого майно може бути використано як доказ у даному кримінальному провадженні.

Таким чином, дослідивши зазначені обставини та надані матеріали, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала слідчого судді постановлена у відповідності до вимог чинного законодавства, із з'ясуванням всіх обставин, які мають значення для вирішення справи, оскільки надані слідчим матеріали доводять наявність правових підстав для накладення арешту на майно, а також того, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення кримінального правопорушення, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що надані суду матеріали є достатніми для застосування в рамках даного кримінального провадження заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є арешт майна.

Що стосується доводів апеляційної скарги з приводу того, що клопотання про арешт майна подано слідчим, який не має повноважень в даному кримінальному провадженні, то вони є безпідставними та спростовуються доданими до клопотання матеріалами.

Також, не знайшли свого підтвердження в ході апеляційного розгляду справи і доводи апеляційної скарги з приводу того, що клопотання слідчого було розглянуто з порушенням правил територіальної підсудності.

У зв'язку з вище наведеним, колегія суддів не вбачає підстав для скасування ухвали слідчого судді, а відтак подана апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 170, 171, 173, 376, 404, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Ухвалу слідчого судді Солом'янського районного суду міста Києва від 31 січня 2017 року, якою задоволено клопотання старшого слідчого з ОВС ГСУ ФР ДФС України Киричок С.В., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - заступником начальника відділу процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання державного обвинувачення Генеральної прокуратури України Сьомічем А.А., та накладено арешт на майно, а саме на: речі предмети та документи (носії інформації, комп'ютерна техніка, фінансово-господарські документи, чорнові записи) вилучені в ході обшуку 19 грудня 2016 року за адресою: АДРЕСА_2, які зазначені в протоколі обшуку; речі, предмети (жорсткий диск) вилучені в ході обшуку 19 грудня 2016 року за адресою: АДРЕСА_1 які зазначені в протоколі обшуку: речі, предмети (флеш-накопичувач) вилучені в ході обшуку 19 грудня 2016 року в автомобілі марки AUDI Q7, д.н.з. НОМЕР_1, які зазначені в протоколі обшуку, залишити без зміни, а апеляційну скаргу представника власників майна ТОВ «Ара Трейд», ТОВ «Смарт Газ» та ОСОБА_2, адвоката Клименка Е.Н., - без задоволення.

Ухвала апеляційного суду є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не

підлягає.

Судді: Присяжнюк О.Б. Глиняний В.П. Паленик І.Г.

Справа № 11-сс/796/1153/2017 Категорія ст. 170 КПК України

Слідчий суддя суду 1-ї інстанціїБобровник О.В.

Доповідач Присяжнюк О.Б.