Рішення № 66227670, 19.04.2017, Апеляційний суд міста Києва

Апеляційний суд міста Києва

Справа № 756/15485/14-ц Головуючий у суді першої інстанції: Кричина A.B.

№ апеляційного провадження: 22-ц/796/533/17 Доповідач у суді апеляційної інстанції: Волошина В.М.

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 квітня 2017 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва в складі :

Головуючого Волошиної В.М.

Суддів Слюсар Т.А., Рейнарт І.М.

при секретарі Гарматюк О.Д.

Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Богуш Світлани Миколаївни - представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року у справі за позовом ОСОБА_4 до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна», третя особа - Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк» про стягнення страхової виплати.

Заслухавши доповідь судді Волошиної В.М., перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів, -

в с т а н о в и л а :

10.11.2014 позивач звернувся до суду з позовом до відповідача та з урахуванням уточнених позовних вимог просив суд стягнути з ПрАТ «СК «Провідна» на його користь страхове відшкодування у розмірі 133346,44 грн.; 3095,02 грн. - 3% річних; 1352,80 грн. - інфляційні втрати; 19996,79 гри. - пеня за прострочення зобов'язання; 50000,00 грн. - відшкодування моральне шкоди, (а.с. 1-6, 79-86 т.1)

Позовні вимоги мотивовані тим, що 04.04.2013 між ним - ОСОБА_4 та відповідачем укладений договір добровільного страхування наземного транспорту, переданого в заставу № 06/06275119/1007/13, яким застраховано автомобіль «FORD FUSION», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 на дійсну вартість 115000,00 грн. Позивачем відповідно до п.10.3 зазначеного договору 05.04.2013 сплачено страховий платіж в сумі 7475 грн. 07.01.2014 стався страховий випадок з участю застрахованого автомобіля, в результаті якого автомобіль отримав механічні пошкодження. Позивачем було вчасно повідомлено відповідача про настання страхового випадку, надано відповідний пакет документів. 14.02.2014 відповідач повідомив ОСОБА_4, що збитки завдані позивачу складають 68000,00 грн. На вимогу відповідача позивачем надано листа з ПАТ «ВТБ БАНК» про згоду перерахування страхової виплати для ремонту автомобіля на відповідне СТО. Разом з тим, пізніше позивачу страхову виплату визначили в розмірі 12203,96 грн., з якою він не згодний, оскільки вважає, що Звіт про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу складений ФОП ОСОБА_8 не відповідає дійсній вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля, оскільки в ньому його вартість зменшена у 8-10 разів. Вважає, що такими діями відповідача йому завдано і моральну шкоду, оскільки у зв'язку з невиплатою страхового відшкодування у належному розмірі він тривалий час перебуває у тяжкому матеріальному становищі, не може відремонтувати та використовувати автомобіль, вимушений звертатись до відповідних органів та суду за захистом своїх прав. Крім того, у зв'язку з зазначеним порушені нормальні життєві стосунки, що призвело до змін в особистих відносинах, породило відчуття незахищеності та невпевненості у майбутньому, завдано душевних страждань.

Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року позовні вимоги задоволені частково.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь ОСОБА_4 100342,48 грн. страхового відшкодування; 800,00 грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення звіту; 3095,02 грн. 3% річних; 1352,80 грн. інфляційні втрати; 19996,79 грн. пеня за прострочення зобов'язання; 10000,00 грн. ( десять тисяч грн. 0( коп.) - відшкодування моральної шкоди.

Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» на користь держави судовий збір у розмірі 1807,07 грн.

Не погодившись із рішенням суду Богуш Світлана Миколаївна - представник Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» подала на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необгрутованість.При цьому зазначала, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, не з'ясував всі обставини, що мають значення для справи та дав неправильну оцінку доказам, що призвело до невідповідності висновків, викладених у рішенні суду дійсним обставинам справи. Просила рішення суду скасувати та ухвалити нове про відмову у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість ухваленого рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

За наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право скасувати рішення суду першої інстанції і ухвалити нове рішення по суті позовних вимог (п.2, ч.1 ст. 307 ЦПК України).

Положенням п.4 ч.1 ст. 309 ЦПК України визначено, що підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_4 та стягуючи на його користь з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» 100342,48 грн. страхового відшкодування; 800,00 грн. в рахунок відшкодування витрат за проведення звіту; 3095,02 грн. 3% річних; 1352,80 грн. інфляційні втрати; 19996,79 грн. пені за прострочення зобов'язання; 10000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди суд першої інстанції виходив з їх доведеності саме в такій частині.

Проте, з такими висновками суду погодитись не можна виходячи з наступного.

Рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим (ст.213 ЦПК України).

Згідно правил ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.

Зазначеним вимогам судове рішення не відповідає, а при його ухваленні порушено норми, як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до частини 2 статті 8 Закону України «Про страхування», страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Згідно пункту першого статті 984 ЦК України страховиком є юридична особа, яка спеціально створена для здійснення страхової діяльності та одержала у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності.

Відповідно до п.п.1-3 ч.1 статті 988 ЦК України страховик зобов'язаний ознайомити страхувальника з умовами та правилами страхування; протягом двох робочих днів, як тільки стане відомо про настання страхового випадку, вжити заходів щодо оформлення всіх необхідних документів для своєчасного здійснення страхової виплати страхувальникові; у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату у строк, встановлений договором.

Згідно статті 16 Закону України «Про страхування» договір страхування -це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою страховик бере на себе зобов'язання у разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначенні строки та виконувати інші умови договору.

За пунктом 3 частини першої статті 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк. Страховик несе майнову відповідальність за несвоєчасне здійснення страхової виплати (страхового відшкодування) шляхом сплати страхувальнику неустойки (штрафу, пені), розмір якої визначається умовами договору страхування або законом.

Згідно статті 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Судом встановлено, що 04.04.2013 між ОСОБА_4 та ПрАТ «СК «Провідна» укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту переданого в заставу № 06/0627519/1007/13. Згідно зазначеного договору позивач застрахував майнові інтереси, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням автомобілем «FORD FUSION», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 ( а.с. 168-176 т.1). Відповідно до п. 4.1 Договору страхування страхова сума визначена в розмірі 115000,00 грн.. яка дорівнює дійсній ринковій вартості автомобіля. Страховий платіж позивачем сплачено у розмірі 7475 ,00 грн.

07.01.2014 по вул. Леніна, 25 в с. Комунарівка Вінницької області сталося ДТП за участю застрахованого транспортного засобу, внаслідок якої автомобіль отримав механічні пошкодження. Про настання страхового випадку позивач повідомив відповідача письмовою заявою від 08.01.2014, до якої додав пояснення, довідку ДАІ з місця ДТП ідентифікаційні документи, тимчасовий дозвіл на право керування транспортними засобами, свідоцтво про реєстрацію застрахованого транспортного засобу та його сервісну книжку, зазначене підтверджується копіями вказаних документів та інформаційним листком про дії страхувальника. ( а.с. 178-191 т. 1 ).

Відповідно до заяви ПрАТ «СК «Провідна від 27.03.2014 ТОВ «Сальватор» проведено товарознавче дослідження та згідно Звіту про визначення матеріального збитку N 234 від 07.04.2014 , вартість відновлювального ремонту автомобіля «FORD FUSION», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 станом на 07.04.2014 склала 120329,84 грн. та перевищує його ринкову вартість, яка складає 117866,00 грн.( а.с. 121-135 т. 1). Зазначеним Звітом визначено про конструктивну загибель транспортного засобу у зв'язку з перевищенням вартості відновлювального ремонту його ринковій вартості.

05.08.2014 Згідно звіту № 522/14 про оцінку вартості пошкодженого транспортного засобу від 05.08.2014 ФОП ОСОБА_8 сума залишків колісного транспортного засобу «FORD FUSION», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 складає 95000,00 грн. (а.с. 136-138 т.1).

З інформаційного листка ( а.с. 184 т.1), листа відповідача до ПАТ «ВТБ БАНК» від 27.01.2014 № 10-11/0180 та відповіді на нього за № 985/1-2 від 14.02.2014 (а.с.245, 246 т.1) вбачається, що станом на 03.03.2014 між сторонами був погодженний розмір страхового відшкодування в сумі 68000,00 грн., що не заперечувалось сторонами, але зазначена сума на ремонт автомобіля не була перерахована.

Згідно Звіту № 3014 від 05.09.2014 СПД «ОСОБА_5», проведеного позивачем , сума збитків складає 112546,44 грн.

Тобто, на час розгляду справи в суді першої інстанції матеріали справи містили два протилежні за змістом дослідження експертів, на кожному ( своєму) з яких наполягали сторони.

В процесі розгляду справи в апеляційній інстанції ОСОБА_6 - представником ОСОБА_4 було заявлено клопотання про призначення по справі автотоварознавчої експертизи для визначення вартості збитків автомобіля «FORD FUSION», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 після ДТП, яке було судом задоволено.

Згідно висновку експерта за результатами проведення автотоварознавчої експертизи від 21.11.2016 №587/16-23 (а.с.148-162) вартість матеріального збитку завданого ОСОБА_4, як власнику автомобіля FORD FUSION», 2011 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1 в результаті ДТП, що відбулося 07.01.2014 станом на дату ДТП становить 100994,61 грн. Ринкова вартість зазначеного транспортного засобу на дату ДТП становить 134651,69 грн. Відсоток вартості ремонту від ринкової вартості транспортного засобу складає 69,09 %. Зазначений висновок був підтверджений експертом ОСОБА_7 при допиті його в апеляційному суді за клопотанням сторони відповідача.

Колегія суддів вважає, що зазначений висновок слід покласти в основу визначення розміру страхового відшкодування, як належний та допустимий доказ у відповідності до вимог ст.ст. 57-59 ЦПК України.

Частиною 1 ст. 303 ЦПК України встановлено, що під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції не можна визнати законним та обгрутованим, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_4 слід задовольнити частково.

У відповідності до вимог ч.1 ст. 303 ЦПК України апеляційний суд розглядає справу в межах позовних вимог - основний позов (а.с.1-6) та уточнений (а.с.79-86) та не приймає до уваги пояснення сторони позивача із новими розрахунками, які виходять за межі позовних вимог.

При ухваленні нового рішення судом враховується, що згідно платіжного доручення від 11 серпня 2014 року ПраТ «СК Провідна» перерахувала в рахунок страхового відшкодування 12 203,96 грн. ВАТ ВТБ «Банк», як вигодонабувачу, які не поверталися страховику, а позивач їх не отримав (кредит погашений). Таким чином, в рахунок страхового відшкодування підлягає стягненню з відповідача на користь позивача 100 994,61 грн. - 12 203,96 грн.= 88790,65 грн.

Стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов'язання.

За частиною 2 ст. 625 ЦК України передбачено обов'язок боржника, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, зважаючи на таку юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язання, на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання.

Виходячи із заявлених позовних вимог у суді першої інстанції розрахунок 3% річних проводиться з 22.03.2014 - 11.08.2014 із суми 100 994,61 грн., що становить 1187,03 грн.; з 12.08.2014 - 22.01.2015 із розрахунку 100 994,61 грн. - 12 203,96 грн. = 88 790,65 грн. і становить 1196,85 грн., а загальна сума 2383,88 грн. Інфляційні втрати -

з 22.03.2014 - 11.08.2014 100 994,61 грн. =8817,68 грн.; з 12.08.2014 - 22.01.2015 із розрахунку 100 994,61 грн.- 12 203,96 грн. = 88790,65 грн. = 13259,39 грн., а загальна сума становить 22 077,07 грн.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається статтею 610 ЦК України.

За правилами статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 550 ЦК України право на неустойку (штраф, пеню) виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Аналогічні положення щодо зобов'язання страховика сплатити неустойку в розмірі, установленому договором або законом у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати, містяться в ст. 992 ЦК України. Тобто пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення й до тих пір поки зобов'язання не буде виконано. Її розмір збільшується залежно від продовження правопорушення.

Правова природа пені така, що позовна давність до вимог про її стягнення обчислюється по кожному дню (місяцю), за яким нараховується пеня, окремо. Право на позов про стягнення пені за кожен день (місяць) виникає щодня (щомісяця) на відповідну суму, а позовна давність обчислюється з того дня (місяця), коли кредитор дізнався або повинен був дізнатися про порушення права.

До правовідносин, які виникли між сторонами підлягають застосуваню вищезазначені норми права.

Розмір пені, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача розраховується наступним чином: з 22.03.2014 - 11.08.2014 із розрахунку 100 994,61 і становить 7551,08 грн.; з 12.08.2014 - 22.01.2015 із розрахунку : 100 994,61 грн. -12 203,96 грн.= 88790,65 грн. = 10491,89 грн. і загальна сума становить 18 042,97 грн. Понесені витрати на проведення судової експертизи у розмірі 4404 грн. також слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Виходячи із правовідносин, які виникли між сторонами, правових підстав до задоволення позовних вимог про відшкодування моральної шкоди не має.

Відповідно до ч.5 ст.88 ЦПК України якщо суд апеляційної інстанції, не передаючи справ на новий розгляд, змінює або ухвалює нове рішення, суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Оскільки суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог, то відповідно до ч.3 ст.88 ЦПК України з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в розмірі 1356,99 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317,319 ЦПК України, колегія суддів,-

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу Богуш Світлани Миколаївни - представника Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» задовольнити частково.

Рішення Оболонського районного суду м. Києва від 22 березня 2016 року скасувати та ухвалити нове. Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137) на користь ОСОБА_4 (ПІН НОМЕР_2) страхове відшкодування у розмірі 88790,65 грн., 3% річних 2383,88 грн., інфляційні втрати 22077,07 грн., пеню 18042,97 грн., вартість проведеної експертизи 4404 грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Провідна» (код ЄДРПОУ 23510137) 1356,99 грн. судового збору на користь держави.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: