Рішення № 66227564, 26.04.2017, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 4/36/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.04.2017 Справа № 908/501/17

м. Запоріжжя

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім СЛАВІЯ (69032, м. Запоріжжя, пров. Туристський, 5)

до відповідача ОСОБА_1 акціонерного товариства Мелітопольський мясокомбінат (72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175)

про стягнення 1968,91 грн

Суддя Зінченко Н.Г.

Представники сторін:

від позивача - ОСОБА_2, довіреність б/н від 10.01.2017;

від відповідача не зявився;

СУТЬ СПОРУ:

14.03.2017 до Господарського суду Запорізької області звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю Торговельний дім СЛАВІЯ, м. Запоріжжя з позовною заявою до ОСОБА_1 акціонерного товариства Мелітопольський мясокомбінат, м. Мелітополь, Запорізька область про стягнення 1968,91 грн.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справ між суддями від 14.03.2017 справу № 908/501/17 призначено до розгляду судді Зінченко Н.Г.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 14.03.2017 порушено провадження у справі № 908/501/17 справі присвоєно номер провадження 4/36/17 судове засідання призначено на 10.04.2017, у сторін витребувані документи і матеріали, необхідні для вирішення спору по суті.

Ухвалою від 10.04.2017 розгляд справи було відкладено на 26.04.2017.

За письмовим клопотанням представника позивача розгляд справи 26.04.2017 здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

В судовому засіданні 26.04.2017 справу розглянуто, прийнято та оголошено, на підставі ст. 85 ГПК України, вступну та резолютивну частини рішення.

Заявлені позивачем вимоги ґрунтуються на ст. ст. 3, 6, 11, 15, 16, 22, 525, 526, 530, 546, 549, 610, 611, 624, 625, 629, 692, 712 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 343 Господарського кодексу України, ст. ст. 1-2, 12, 13, 15, 49, 54-57, 61, 64-67, 82-84 Господарського процесуального кодексу України і полягають в тому, що на виконання Договору поставки № ПРД/1549 від 27.04.2011 позивачем було поставлено відповідачеві товар, за який останній розрахувався в повному обсязі з порушенням строків, встановлених Договором. У звязку із зазначеним позивачем було нараховано відповідачеві до сплати пеню 1088,81 грн, 3% річних 113,88 грн та інфляційні 766,22 грн.

Відповідач у клопотанні від 19.04.2017 просить розглянути справу № 908/501/17 без участі свого представника на підставі матеріалів, які знаходяться в матеріалах справи. Подане клопотання відповідач обґрунтовує тим, що представник, який готувався до участі в судовому засіданні, з 24.04.2017 буде знаходитися у відпустці, що позбавляє його можливості прийняти участь у судовому засіданні. Крім того, зазначає, що не може надати відгук по суті заявлених вимог із зазначенням правової позиції та контррозрахунок позову, оскільки не має заперечень щодо заявлених позовних вимог.

В судовому засіданні клопотання відповідача розглянуто та задоволено судом, зважаючи на достатність матеріалів справи для розгляду справи по суті, та виходячи з того, що відповідач є юридичною особою й Господарським процесуальним кодексом України не встановлено обмежень щодо кола осіб, які можуть бути представниками такої особи у судовому засіданні.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи у їх сукупності, заслухавши пояснення представника позивача в судових засіданнях, суд

ВСТАНОВИВ:

27.04.2011 Товариством з обмеженою відповідальністю Торговельний дім СЛАВІЯ (Постачальник, позивач у справі) та ОСОБА_1 акціонерним товариством Мелітопольський мясокомбінат (Покупець, відповідач у справі) укладено Договір поставки № ПРД/1549 (далі Договір), згідно п. 1.1 якого Постачальник зобовязується поставити в обумовлені Договором строки продукти харчування (далі ОСОБА_3) в асортименті, узгодженому Сторонами, а Покупець зобовязується приймати ОСОБА_3 та здійснювати Постачальнику оплату його вартості на умовах, встановлених Договором.

Згідно з п. 1.2 Договору загальна кількість ОСОБА_3, який підлягає поставці, його часткове співвідношення (асортимент, сортимент, номенклатура) за сортами, групами, підгрупами, видами, марками, типами, розміром, ціною за одиницю, дані щодо включення до вартості ПДВ та інші дані на кожну партію ОСОБА_3 визначаються Сторонами в накладних, які є невідємною частиною Договору. Ціна, зазначена в накладній, яка підписана уповноваженим представником Покупця, є узгодженою Сторонами та прийнятою Покупцем. Зі сторони Покупця накладні підписують або:

-особи, уповноважені довіреностями Покупця;

-особи, уповноважені Покупцем на приймання ОСОБА_3 Додатком № 1 до Договору («Зразки штампів та печаток, а також підписи уповноважених представників Покупця»).

При цьому на накладних за вимогою Постачальника також проставляється відтиск відповідного штампу або печатки Покупця.

Відповідно до п. 2.2 Договору загальна сума Договору складається із сукупності узгоджених Сторонами в накладних вартостей партій ОСОБА_3.

Згідно з п. 6.1 Договору оплата партії ОСОБА_3 здійснюється Покупцем в безготівковій формі шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Пунктом 6.2 Договору визначено, що Покупець здійснює 100% оплату вартості партії ОСОБА_3, яка зазначена в накладних, протягом 30 (тридцять) календарних днів після підписання Сторонами відповідної накладної на поставку партії ОСОБА_3.

Відповідно до п. 6.3 Договору оплата за партію ОСОБА_3 вважається здійсненою з моменту надходження грошових коштів на розрахунковий рахунок Постачальника.

Згідно з п. 7.2 Договору у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) Покупцем своїх зобовязань з оплати партії ОСОБА_3, Покупець сплачує Постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за партію ОСОБА_3 за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня, та крім того 3% річних за користування чужими грошовими коштами у відповідності до ст. 625 ЦК України. За узгодженням Сторін, строк нарахування неустойки по цьому пункту Договору та строк її стягнення (позовної давності) три роки.

Пунктом 10.1 Договору визначено, що він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими на те особами та дії до 31 грудня 2011 року, а в частині взаєморозрахунків до повного виконання Сторонами своїх зобовязань.

Відповідно до п. 10.3 Договору якщо жодна зі Сторін за 20 календарних днів до закінчення строку дії Договору не направила другій письмове повідомлення про припинення Договору, дія Договору вважається продовженою на один календарний рік і так далі.

На виконання умов Договору позивач в період з 18.08.2016 по 07.09.2016 поставив відповідачеві ОСОБА_3, за який останній розрахувався із порушенням строку, встановленого в п. 6.2 Договору, а саме:

-за видатковою накладною № 39243 від 18.08.2016 на суму 8425,62 грн строк оплати було порушено щодо 3681,10 грн;

-за видатковими накладними № 39385 від 22.08.2016 на суму 186,58 грн; № 39399 від 23.08.2016 на суму 8693,10 грн; № 41429 від 02.09.2016 на суму 171,63 грн; № 42090 від 07.09.2016 на суму 156,11 грн строк оплати було порушено на всю суму поставленого товару.

Платіжними дорученнями № 253069 від 16.12.2016 на суму 500 грн, № ПП-253121 від 19.12.2016 581,10 грн, № ПП-253228 від 21.12.2016 600 грн, № ПП-253281 від 22.12.2016 500 грн, № 253319 від 23.12.2016 500 грн, № ПП-253372 від 26.12.2016 500 грн, № 253421 від 27.12.2016 500 грн, № 253491 від 28.12.2016 500 грн, № 253528 від 29.12.2016 500 грн, № 253583 від 04.01.2017 500 грн, № 253627 від 05.01.2017 500 грн, № 253643 від 06.01.2017 500 грн, № 253761 від 11.01.2017 500 грн, № 253850 від 12.01.2017 693,10 грн, № 253893 від 13.01.2017 500 грн, № 253956 від 16.01.2017 1014,42 грн, № 254058 від 18.01.2017 800 грн, № 254091 від 18.01.2017 800 грн, № 254058 від 17.01.2017 800 грн, № 254146 від 19.01.2017 800 грн та № 254179 від 20.01.2017 800 грн відповідач погасив суму заборгованості по Договору в розмірі 12888,52 грн.

За порушення строків здійснення оплати позивачем нараховано до стягнення з відповідача пеню 1088,81 грн, 3% річних 113,88 грн та інфляційних 766,22 грн.

Проаналізувавши фактичні обставини справи, оцінивши представлені докази, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Правовідносини сторін є господарськими та такими, що виникли на підставі договору поставки.

Згідно з ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України (далі ГК України), за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За положеннями ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобовязується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобовязується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Порушенням зобовязання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Як передбачає ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у встановлений строк.

Неналежне виконання відповідачем зобовязань по Договору поставки підтверджено матеріалами, відповідно, позовні вимоги про стягнення пені, 3% річних та інфляційних є обґрунтованими та законними.

Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобовязання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Вимоги щодо стягнення пені позивач обґрунтовує п. 7.2 Договору, який передбачає: у випадку порушення (невиконання або неналежного виконання) Покупцем своїх зобовязань з оплати партії ОСОБА_3, Покупець сплачує Постачальнику суму заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції, пеню в розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за партію ОСОБА_3 за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.

Згідно з положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань», які проголошують, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочення платежу пеню, в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені за загальний період з 19.09.2016 по 19.01.2017 суд дійшов до висновку, що він є вірним, стягненню підлягає пеня в розмірі 1088,81 грн.

Частиною 2 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тобто, у разі прострочення виконання грошового зобовязання кредитор має право стягнути, а боржник повинен сплатити, крім основного боргу, також втрати від інфляційних процесів та річні відсотки за весь час прострочення виконання зобовязання.

Нарахування 3% річних також передбачено п. 7.2 Договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок 3% річних за загальний період з 19.09.2016 по 19.01.2017 суд дійшов висновку, що він є вірним, стягненню підлягають 3% річних в розмірі 113,88 грн.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат за період з жовтня 2016 року по січень 2017 року суд дійшов висновку, що він не є вірним, оскільки інфляційні втрати можуть нараховуватися лише за повний місяць, в якому існувала заборгованість. Натомість, в січні 2017 року заборгованість відповідачем була у повному обсязі погашена. Інфляційні втрати підлягають задоволенню в сумі 711,06 грн за період з жовтня 2016 по грудень 2016. В іншій частині позовні вимоги про стягнення з відповідача інфляційних втрат задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на обґрунтування своїх вимог та заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтвердженні певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача 1088,81 грн пені, 113,88 грн 3% річних та 711,06 грн інфляційних. В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 549, 610, 611, 612, 625, 655, 712 ЦК України, ст. ст. 193, 230, 265 ГК України, ст. ст. 32, 33, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім СЛАВІЯ, м. Запоріжжя до ОСОБА_1 акціонерного товариства Мелітопольський мясокомбінат, м. Мелітополь, Запорізька область про стягнення 1968,91 грн задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства Мелітопольський мясокомбінат (72319, Запорізька обл., м. Мелітополь, вул. Кірова, буд. 175, код ЄДРПОУ 00443513) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Торговельний дім СЛАВІЯ (69032, м. Запоріжжя, пров. Туристський, 5, код ЄДРПОУ 31741060) 1088 (одна тисяча вісімдесят вісім) грн 81 коп. пені, 113 (сто тринадцять) грн 88 коп. 3% річних, 711 (сімсот одинадцять) грн 06 коп. інфляційних та 1555 (одна тисяча пятсот пятдесят пять) грн 18 коп. судового збору. Видати наказ.

3. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Повне рішення оформлено і підписано у відповідності до вимог ст. ст. 84, 85 ГПК України 27 квітня 2017 р.

Суддя Н.Г.Зінченко

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.