Постанова № 66227530, 25.04.2017, Одеський апеляційний господарський суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

__________________

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р.Справа № 916/3253/16Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Будішевської Л.О.,

Суддів: Мишкіної М.А., Таран С.В.,

при секретарі судового засідання: Бєлянкіній Г.Є.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, за довіреністю, ОСОБА_2, за довіреністю,

від відповідача 1 - не з'явився,

від відповідача 2 - Хоменко Я.І., за довіреністю,

від третьої особи 1 - ОСОБА_4, паспорт,

від третьої особи 2 - не з'явився,

від третьої особи 3 - не з'явився,

від третьої особи 4 - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_5

на ухвалу господарського суду Одеської області від 27 березня 2017 року

у справі №916/3253/16

за позовом ОСОБА_5

до відповідачів: 1. Товариства з обмеженою відповідальністю „Кераміт";

2. Товариства з обмеженою відповідальністю „Ізокерам"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів:

1. ОСОБА_4;

2. ОСОБА_6;

3. ОСОБА_7;

4. ОСОБА_8

про визнання особи такою, що вийшла зі складу учасників товариства та встановлення, що після 25.06.2014р. особа не має корпоративних прав у товаристві, -

Встановив:

28 листопада 2016 року ОСОБА_5 звернулась до господарського суду Одеської області із позовом до ТОВ «Кераміт» та ТОВ «Ізокерам» про визнання ТОВ «Кераміт» таким, що вийшло зі складу учасників ТОВ «Ізокерам» та встановлення, що після 25.06.2014 ТОВ «Кераміт» не має корпоративних прав у ТОВ «Ізокерам» .

Ухвалою господарського суду Одеської області від 01.12.2016 порушено провадження у справі та залучено до участі у справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: ОСОБА_4, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8.

13.03.2017 до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про доповнення та уточнення позовних вимог.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2017 заяву позивача про доповнення і уточнення позовних вимог від 13.03.2017р. за вх.№2-1394/17 в частині позовних вимог про визнання недійсними усіх, внесених після 22.07.2014р. змін до редакції статуту ТОВ „Ізокерам", затвердженого рішеннями загальних зборів ТОВ від 21.07.2014р. (протокол №4/2014) та зареєстрованого 22.07.2014р. (номер запису державної реєстрації 15561050012019978) залучено до справи та залишено без розгляду.

Зазначене судове рішення обґрунтовано тим, що вимоги позивача про визнання недійсними усіх, внесених після 22.07.2014 змін до редакції статуту ТОВ „Ізокерам", затвердженого рішеннями загальних зборів ТОВ від 21.07.2014 (протокол №4/2014) та зареєстрованого 22.07.2014р. (номер запису державної реєстрації 15561050012019978), які заявлені у заяві про доповнення і уточнення позовних вимог від 13.03.2017р. за вх.№2-1394/17, фактично є поданням іншого (ще одного) позову.

Не погоджуючись із ухвалою господарського суду Одеської області від 27.03.2017, ОСОБА_5 звернулася до суду із апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нове, яким передати матеріали справи до господарського суду Одеської області для розгляду трьох позовних вимог ОСОБА_5 у іншому складі суду.

Апеляційна скарга мотивована наступним.

Обставини, за яким суд оскаржуваною ухвалою залишив позовні вимоги ОСОБА_5 без розгляду, доповнені та уточнені заявою від 13.03.2017, не відповідають приписам ст. 81 ГПК України.

Суд в оскаржуваній ухвалі послався лише на ч. 4 ст. 22 ГПК України.

Судом не оголошувався склад суду та не роз'яснювалися учасникам судового процесу права та обов'язки, згідно ч. 2 ст. 74 ГПК України.

Із тексту оскаржуваного судового рішення не вбачається порядку та строків його оскарження.

Скаржник вважає, що заявлені вимоги пов'язані між собою подіями, вимоги витікають одна з одної та підлягають спільному розгляду судом в одному провадження.

24.04.2017 до суду від представника відповідача - ТОВ «Ізокерам» , надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому він просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу - без змін та направити дану справу до господарського суду першої інстанції для подальшого розгляду.

На думку відповідача 2, подаючи до суду заяву про уточнення та доповнення позовних вимог, позивачем змінено підставу та предмет позову, що по суті є заявленням нового позову.

Відповідач 2 вважає, що оскаржуване судове рішення є обґрунтованим, а вимоги, викладені в апеляційній скарзі - безпідставними.

У судовому засіданні 25.04.2017 представники скаржника наполягали на задоволенні апеляційної скарги з підстав, викладених у ній.

Представник ТОВ «Ізокерам» та ОСОБА_4 в засіданні суду заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вважаючи вимоги, викладені в ній безпідставними, а ухвалу господарського суду Одеської області від 27 березня 2017 року законною та обґрунтованою.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, заслухавши представників позивача, відповідача 2 та ОСОБА_4, перевіривши юридичну оцінку встановлених судом першої інстанції фактичних обставин справи і їх повноту, застосування норм процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_5, звернулася до господарського суду Одеської області із позовом про визнання ТОВ „Кераміт" таким, що вийшло зі складу учасників ТОВ „Ізокерам" та встановлення, що після 25.06.2014р. ТОВ „Кераміт" не має корпоративних прав у ТОВ „Ізокерам".

01.12.2016 ухвалою господарського суду Одеської області (суддя Бездоля Ю.С.) порушено провадження у даній справі та прийнято позовну заяву ОСОБА_5 до розгляду.

13.02.2017 розпорядженням керівника апарату господарського суду Одеської області № 158ми призначено повторний автоматичний розподіл судової справи у зв'язку із перебуванням судді Бездолі Ю.С. на тривалому лікарняному.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.02.2017, визначено суддю - доповідача у справі - Смелянець Г.Є.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 16.02.2017 прийнято справу до провадження та призначено до розгляду на 13.03.2017.

13.03.2017 до початку судового засідання від представника позивача надійшла заява про доповнення та уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач просив суд визнати ТОВ „Кераміт" таким, що вийшло зі складу учасників ТОВ „Ізокерам"; встановити, що після 25.06.2014 ТОВ „Кераміт" не має корпоративних прав у ТОВ „Ізокерам"; визнати недійсними усі, внесені після 22.07.2014 зміни до редакції статуту ТОВ „Ізокерам", затвердженого рішеннями загальних зборів ТОВ від 21.07.2014 (протокол №4/2014) та зареєстрованого 22.07.2014р. (номер запису державної реєстрації 15561050012019978).

Судова колегія, дослідивши позовну заяву та заяву про доповнення та уточнення позовних вимог, дійшла наступних висновків.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України, позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених ст. 5 цього Кодексу в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Під збільшенням чи зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти зміну кількісних показників, в яких виражається позовна вимога (збільшення чи зменшення ціни позову, збільшення чи зменшення кількості товару тощо). Під зміною розміру позовних вимог не можна розуміти заявлення ще однієї чи кількох вимог, додатково до викладених у позовній заяві. Така дія кваліфікується як зміна предмета позову.

Вищий господарський суд України у постанові Пленуму від 26.12.2011р. №18 „Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції зазначив:

« 3.11. ГПК, зокрема статтею 22 цього Кодексу, не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

У будь-якому з таких випадків позивачем має бути додержано правил вчинення відповідної процесуальної дії, а недотримання ним таких правил тягне за собою процесуальні наслідки, передбачені ГПК та зазначені в цій постанові

Збільшено (чи зменшено) може бути лише розмір вимог майнового характеру. Якщо в заяві позивача йдеться про збільшення розміру немайнових вимог (наприклад, про визнання недійсним ще одного акта крім того, стосовно якого відповідну вимогу вже заявлено), то фактично також йдеться про подання іншого позову.

3.12. Право позивача на зміну предмета або підстави позову може бути реалізоване лише до початку розгляду господарським судом справи по суті та лише у суді першої інстанції шляхом подання до суду відповідної письмової заяви, яка за формою і змістом має узгоджуватися із статтею 54 ГПК з доданням до неї документів, зазначених у статті 57 названого Кодексу. Невідповідність згаданої заяви вимогам цих норм процесуального права є підставою для її повернення з підстав, передбачених частиною першою статті 63 ГПК.

Заяви про зміну предмета або підстави позову, які відповідають вимогам статей 54 і 57 ГПК, проте подані після початку розгляду господарським судом справи по суті, залишаються без розгляду і приєднуються до матеріалів справи, про що суд зазначає в описовій частині рішення, прийнятого по суті спору (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи).»

Початок розгляду справи по суті має місце з того моменту, коли господарський суд після завершення підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК), відкриття судового засідання, роз'яснення (за необхідності) сторонам та іншим учасникам судового процесу їх прав та обов'язків і розгляду інших клопотань і заяв (про відкладення розгляду справи, залучення до участі в ній інших осіб, витребування додаткових доказів тощо) переходить безпосередньо до розгляду позовних вимог, тобто до з'ясування у передбаченому ГПК порядку обставин справи та здійснення їх правової оцінки, про що зазначається в протоколі судового засідання. При цьому неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 ГПК.

Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

У разі подання позивачем заяви, направленої на одночасну зміну предмета і підстав позову, господарський суд повинен відмовити в задоволенні такої заяви і, приєднавши її до матеріалів справи та зазначивши про цю відмову в описовій частині рішення (або в ухвалі, якою закінчується розгляд справи), розглянути по суті раніше заявлені позовні вимоги, якщо позивач не відмовляється від позову. Позивач при цьому не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Разом з тим не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Водночас і посилання суду в рішенні на інші норми права, ніж зазначені у позовній заяві, не може розумітися як вихід суду за межі позовних вимог. У зв'язку з цим господарський суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.»

Як вбачається з матеріалів справи, предметом позову в позовній заяві є вимога про визнання ТОВ „Кераміт" таким, що вийшло зі складу учасників ТОВ „Ізокерам" та встановлення, що після 25.06.2014р. ТОВ „Кераміт" не має корпоративних прав у ТОВ „Ізокерам".

Підставою даного позову зазначено рішення зальних зборів ТОВ «Ізокерам», оформлене протоколом № 3/2014 від 25.06.2014 та факт повернення ТОВ «Кераміт» його майнового внеску.

Предметом позову в заяві про доповнення і уточнення позовних вимог, крім вимог, зазначених в позовній заяві, є вимога про визнання недійсними усіх, внесених після 22.07.2014 змін до редакції статуту ТОВ „Ізокерам", затверджених рішеннями загальних зборів ТОВ від 21.07.2014 (протокол №4/2014) та зареєстрованого 22.07.2014р. (номер запису державної реєстрації 15561050012019978).

Підставами позову щодо цієї вимоги зазначено:

-визнання недійсним в судовому порядку рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «Ізокерам» від 18.03.2015р., оформленого протоколом №1/03.18.2015, на підставі якого позивача було виключено зі складу учасників ТОВ «Ізокерам», а ТОВ «Кераміт» зазначено, як його учасника;

-поновлення за рішенням суду корпоративних прав позивача в ТОВ «Ізокерам»;

-прийняття рішень загальних зборів ТОВ «Ізокерам» після 18.03.2015 без участі позивача та без його належного повідомлення.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне зазначити про те, що представник скаржника, надаючи пояснення у судовому засіданні зазначив, що у заяві про доповнення та уточнення позовних вимог, він заявив нову позовну вимогу, як доповнення до позову, з метою забезпечення виконання вимог про визнання ТОВ «Кераміт» таким, що вийшло зі складу учасників ТОВ «Ізокерам» та встановлення, що після 25.06.2014р. відповідач 1 не має корпоративних прав у відповідача 2.

Колегія суддів погоджується із висновком господарського суду Одеської області про те, що вимоги позивача про визнання недійсними усіх, внесених після 22.07.2014р. змін до редакції статуту ТОВ „Ізокерам", затвердженого рішеннями загальних зборів ТОВ від 21.07.2014р. (протокол №4/2014) та зареєстрованого 22.07.2014р. (номер запису державної реєстрації 15561050012019978), які заявлені у заяві про доповнення і уточнення позовних вимог від 13.03.2017р. за вх.№2-1394/17, фактично є поданням іншого (ще одного) позову, з іншим предметом та з інших підстав.

Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, судова колегія вважає безпідставними з огляду на наступне.

Як вбачається із протоколу судового засідання від 27.03.2017, господарським судом Одеської області, після відкриття судового засідання, оголошено присутнім представникам сторін, а саме: представнику позивача та представнику відповідача 2 склад суду та роз'яснено право відводу, а також роз'яснені права та обов'язки учасникам процесу.

Згідно з ст.81-1 ГПК України протокол у триденний строк підписують суддя (суддя - головуючий у колегії суддів) і секретар судового засідання.

Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають право знайомитися з протоколами і протягом п'яти днів після їх підписання подавати письмові зауваження з приводу допущених у протоколах неправильностей або неповноти протоколу. Зауваження на протоколи у всіх випадках долучаються до матеріалів справи.

Господарський суд розглядає зауваження на протокол протягом п'яти днів з дня подання зауваження і за результатами розгляду виносить ухвалу, якою приймає зауваження або мотивовано відхиляє їх.

Судовою колегією встановлено, що жодних зауважень від сторін та третіх осіб щодо змісту протоколу судового засідання від 27.03.2017 до суду не надходило.

Отже, посилання скаржника у своїй апеляційні скарзі на те, що судом не оголошувався склад суду та не роз'яснювалися учасникам судового процесу права та обов'язки, згідно з ч. 2 ст. 74 ГПК України, колегією суддів не приймаються до уваги.

Згідно з приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу. Ухвала господарського суду має містити, зокрема мотиви її винесення з посиланням на законодавство.

Виходячи з наведеного, ухвала, якою залишено без розгляду заяву позивача про доповнення і уточнення позовних вимог в частині позовних вимог про визнання недійсними усіх, внесених після 22.07.2014р. змін до редакції статуту ТОВ „Ізокерам", затвердженого рішеннями загальних зборів ТОВ від 21.07.2014р. (протокол №4/2014) та зареєстрованого 22.07.2014р. (номер запису державної реєстрації 15561050012019978) у справі повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, а також містити викладення обставин, що зумовили залишення її без розгляду.

Приписів щодо обов'язкового зазначення в ухвалі порядку та строків її скарження стаття 86 ГПК України не містить.

На підставі викладеного, судова колегія вважає безпідставним посилання скаржника на те, що судом не роз'яснено порядку та строків її оскарження.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи наведене, апеляційний господарський суд вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції прийнята з урахуванням усіх обставин справи та з дотриманням норм чинного законодавства, а тому не вбачає підстав для її зміни чи скасування.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.99, 101-103, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України,

апеляційний господарський суд

постановив:

Ухвалу господарського суду Одеської області від 27 березня 2017 року у справі №916/3253/16 залишити без змін, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 без задоволення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.

Повний текст постанови складено та підписано 27.04.2017.

Головуючий суддя: Будішевська Л.О.

Судді: Мишкіна М.А.

Таран С.В.