Постанова № 66226947, 25.04.2017, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" квітня 2017 р. Справа№ 911/1120/16

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Агрикової О.В.

суддів: Дідиченко М.А.

Чорногуза М.Г.

при секретарі судового засідання: Степанець О.В.

за участю представників сторін:

від позивача - Лінніченко І.В., довіреність №3-131100/2034 від 04.04.2017 року,

від відповідача - Рижкова О.В., довіреність №01/04 від 01.01.2017 року,

від третьої особи - не зявилися,

вільний слухач - ОСОБА_4, паспорт серія НОМЕР_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу

Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"

на ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2017 року

за заявою Приватне акціонерне товариств "Білоцерківська теплоелектроцентраль" про відстрочку виконання рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016 року

у справі №911/1120/16 (суддя Чонгова С.І.)

за позовом публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"

до Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль"

третя особа Фонд гарантування вкладів фізичних осіб

про стягнення 105 000 000,00 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Київської області від 15.09.2016 року позов задоволено. Присуджено до стягнення з Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на користь Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит" 105000000,00 грн., а також 206700,00 грн. в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

06.03.2017 року Приватним акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль" подано заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016 року у справі №911/1120/16.

Ухвалою господарського суду Київської області від 16.03.2017 року заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016 року у справі №911/1120/16 залишено без задоволення.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Приватне акціонерне товариство "Білоцерківська теплоелектроцентраль" подало до Київського апеляційного господарського суду скаргу, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2017 року у справі №911/1120/16 та прийняти нове рішення, яким заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016 року у справі №911/1120/16 на один рік задовольнити повністю.

Апелянт вважає, що при винесені оскаржуваної ухали, судом першої інстанції не було враховано матеріального становища боржника. Зокрема , скаржник зазначає, що на його поточному рахунку заморожені грошові кошти в сумі майже 20 000 000, 00 грн. Також апелянт вказує, що суд першої інстанції взагалі не надав правової оцінки доводам, що наведені заявником у заяві щодо необхідності відстрочення, а саме те, що ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ» після введення в експлуатацію нового котельного агрегату зможе погасити заборгованість перед банком в повному розмірі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.04.2017 року прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2017 року у справі №911/1120/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Жук Г.А., Мальченко А.О. та призначено розгляд справи на 18.04.2017 року.

18.04.2017 року до відділу забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу в якому останній просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити ухвалу місцевого господарського суду без змін.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.04.2017 року розгляд справи відкладено на 25.04.2017 року.

У зв`язку з відпусткою суддів Мальченко А.О. та Жук Г.А., які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), розпорядженням № 09-53/1621/17 від 21.04.2017 року призначено повторний автоматизований розподіл справи №911/1120/16.

За протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.04.2017 року, відповідно підпунктів 2.3.25., 2.3.49. пункту 2.3. Положення про автоматизовану систему документообігу суду у справі №911/1120/16 сформовано колегію суддів у складі головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Дідиченко М.А.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.04.2017 року прийнято апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2017 року у справі №911/1120/16 до провадження у складі колегії суддів: головуючий суддя Агрикова О.В., судді Чорногуз М.Г., Дідиченко М.А.

В судовому засіданні 25.04.2017 року відповідач надав усні пояснення по суті спору, просив задовольнити апеляційну скаргу та надав додаткові документи для долучення до матеріалів справи. Представник позивача надав усні пояснення по суті спору, просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги. Представник третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, заяв, клопотань не подавав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового засідання.

Згідно з ч. 1 ст. 99 ГПК в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених розділом XII ГПК.

У відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 106 ГПК України, апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.

Враховуючи те, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, та зважаючи на обмежений процесуальний строк розгляду апеляційної скарги, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу у відсутності представників позивача1 та прокуратури.

Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваних ухвал, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Рішенням господарського суду Київської області від 15.09.2016 року позов задоволено, вирішено стягнути з Стягнути з Приватного акціонерного товариства Білоцерківська теплоелектроцентраль на користь Публічного акціонерного товариства Банк Фінанси та Кредит 105 000 000,00грн, а також 206 700,00грн в рахунок відшкодування витрат, понесених на оплату позову судовим збором.

06.03.2017 року Приватним акціонерним товариством "Білоцерківська теплоелектроцентраль" подано заяву про відстрочення виконання рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016 року у справі №911/1120/16.

Заяву про відстрочку виконання рішення мотивовано тим, що впродовж тривалого часу в Україні склалась складна економічна ситуація, що негативно впливає на фінансовий стан боржника. Також заявник вказував, що кошти відповідача на рахунку позивача в сумі 20 000 000,00 грн. заморожені у звязку ліквідацією останнього, що у заявника наявна заборгованість перед іншими контрагентами та те, що у ДП «Енергоринок» існує заборгованість перед відповідачем, проте вказаний контрагент не розраховується з відповідачем.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 ГПК України, відстрочка або розстрочка виконання судових рішень можлива лише при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.Відповідно до п. 7.2. постанови пленуму Вищого Господарського Суду України № 9 від 17.10.2012 р. "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

На підтвердження своїх доводів вказаних боржником, до заяви про відстрочку виконання рішення суду заяником не надано жодних доказів, крім копії акту звіряння між ДП «Енергоринок» та ПрАТ «Білоцерківська ТЕЦ».

Поряд з цим, відповідно до ч. 1 ст. 42 ГК України підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.

З урахуванням викладеного, заявником не доведено належними доказами можливість виконання відповідачем рішення суду на даний час та в майбутньому, а саме на надано розрахунку, яким чином через рік боржник зможе виконати рішення суду, відсутня фінансова звітність підприємства. Докази того, що у боржника заморожені на рахунку кошти в розмірі 20 000 000, 00 грн. були надані в суд апеляційної інстанції, без належного обґрунтування не можливості подання цих доказів в суд першої інстанції у відповідності до ст. 101 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів звертає увагу на те, що господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання. Колегія суддів вважає, що заявником не доведено, що відстрочка виконання рішення суду сприятиме можливості отримання боргу позивачем, та не зашкодить матеріальним інтересам та фінансовому стану останнього.

Поряд з цим, у рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 р. у справі "Чіжов проти України" (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені в параграфі 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що заявником, як під час розгляду даної справи у суді першої, так і під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції не було подано суду належних та достатніх доказів на підтвердження викладених в заяві обставин, зокрема того, що вказані обставини є винятковими, відповідний проміжок часу на який буде відстрочено або розстрочено виконання судового рішення, результати господарської діяльності боржника будуть позитивними, та що розстрочення наявної у боржника заборгованості забезпечить виконання рішення господарського суду Київської області від 15.09.2016 року у справі №911/1120/16 і у майбутньому надасть можливість акумулювати необхідну грошову суму на виконання рішення.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що заява боржника про відстрочку виконання рішення суду є такою, що задоволенню не підлягає.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що боржник не позбавлений права звернутись до господарського суду із заявою про зміну способу виконання судового рішення передбаченого ч. 2 ст. 121 ГПК України, відповідно до якої за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд за власною ініціативою, за заявою сторони виконавчого провадження, за заявою виконавця, поданою на підставі заяви сторони виконавчого провадження, або за заявою державного виконавця, поданою з власної ініціативи, у випадку, передбаченому Законом України "Про гарантії держави щодо виконання судових рішень", суд, який видав виконавчий документ, може змінити спосіб та порядок виконання рішення, ухвали, постанови у порядку, передбаченому частиною першою цієї статті.

Крім того у п. 7.1.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 р. № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" зазначено, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти прийняття господарським судом нових заходів для реалізації рішення в разі неможливості його виконання у порядку і способом, раніше встановленими. Наприклад, зміна способу виконання рішення можлива шляхом видозмінення зазначеної у рішенні форми (грошової чи майнової) виконання, тобто за відсутності у боржника присудженого позивачеві майна в натурі або грошових коштів, достатніх для покриття заборгованості.

Одночасно, колегія суддів зазначає, що наведені відповідачем обставини в обґрунтування причин неявки його представника у судове засідання не можуть бути визнані судовою колегією поважними, адже не є об'єктивно непереборними. Керівник (виконавчий орган) підприємства може, як самостійно здійснювати представництво інтересів товариства директором, якого він являється, так і не позбавлений права обрати будь-якого іншого представника, якому доручити виконання функції по представництву інтересів підприємства.

У відповідності з п. 3 ч. 1 ст. 129 Конституції України та ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене колегія суддів дійшла висновку, що місцевий господарський суд виконавши всі вимоги процесуального закону і всебічно перевіривши обставини, вирішив спір у відповідності з нормами матеріального права, в ухвалі господарського суду Київської області повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами дослідженими в судовому засіданні.

Ухвала господарського суду Київської області від 16.03.2017 року року у справі №911/1120/16 підлягає залишенню без змін.

Апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2017 року у справі №911/1120/16 задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судові витрати за перегляд ухвали в апеляційній інстанції покладаються на апелянта.

Керуючись статтями 33, 34, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Білоцерківська теплоелектроцентраль" на ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2017 року у справі №911/1120/16 залишити без задоволення.

2.Ухвалу господарського суду Київської області від 16.03.2017 року у справі №911/1120/16 залишити без змін.

3. Справу № 911/1120/16 повернути до господарського суду Київської області.

Головуючий суддя О.В. Агрикова

Судді М.А. Дідиченко

М.Г. Чорногуз