Вирок № 66224423, 27.04.2017, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.04.2017 Справа №607/11128/16-к

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Мостецької А.А.

секретаря Григорусь О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Тернополі кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016210010002287 від 30 червня 2016 року відносно:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Тернополя, українця, громадянина України, з вищою освітою, розлученого, на утриманні дитина - донька ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_4, жителя АДРЕСА_1, секретаря приватного нотаріуса, не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України,

за участю:

прокурора Мельника І.С.

потерпілого ОСОБА_3

представника потерпілого ОСОБА_4

захисника Гнатюк Н.В.

обвинуваченого ОСОБА_1

В С Т А Н О В И В :

30 червня 2016 року о 12 год. 23 хв. ОСОБА_1 перебував поблизу легкового автомобіля НОМЕР_1, який знаходився у його користуванні і був розташований на стоянці біля Тернопільського відділення КБ «Хрещатик», що по вул. Франка, 23, м. Тернопіль.

О 12 год. 24 хв. 30 червня 2016 року ОСОБА_1 вирішив виїхати вказаним автомобілем із стоянки, для чого сівши у транспортний засіб, повільно розпочав рух заднім ходом. Виїжджаючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2 на проїзну частину вул. І.Франка, водій ОСОБА_1, порушив вимоги п.1.5 ч. 1, п.2.3 «б» Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України), які зобов'язували його своїми діями не створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків, а також бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну.

Окрім того, під час руху автомобілем НОМЕР_2 заднім ходом, водій ОСОБА_1 проігнорував вимоги п.10.9 ПДР України, який зобов'язував його під час такого руху не створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху і для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен був звернутися за допомогою до інших осіб.

В результаті допущених порушень вказаних вище пунктів ПДР України, водій ОСОБА_1 допустив наїзд задньою правою частиною автомобіля на пішохода ОСОБА_3, який в порушення вимог п. 4.7 ПДР України, не переходив проїзну частину дороги на розташованому в зоні видимості перехресті вулиць І.Франка - Качали, а перетинав проїзну частину дороги вул. І.Франка справа наліво по ходу руху транспортного засобу.

Під час наїзду пішохід ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, отримав тілесне ушкодження у вигляді закритого черезвертельного перелому правої стегнової кістки, яке за ознакою тривалого (більше 21 дня) розладу здоров'я, згідно п.п. 2.21., 2.2.2. «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» МОЗ України, належить до ушкоджень середньої тяжкості.

Порушення водієм автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 вимог п.п. 1.5 ч. 1, 2.3 (б), 10.9 ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10 жовтня 2001 року, перебуває у прямому причинному зв'язку із виникненням дорожньо-транспортної пригоди та її наслідками у вигляді спричинення потерпілому ОСОБА_3 середньої тяжкості тілесне ушкодження.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у скоєнні описаного в обвинуваченні кримінального правопорушення визнав в повному обсязі.

По суті провадження суду повідомив, що 30 червня 2016 року о 12 год. 23 хв. він виїжджаючи технічно справним автомобілем НОМЕР_2 на проїзну частину вул. І.Франка, не переконавшись, що даний маневр буде безпечним та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який в результаті наїзду отримав тілесні ушкодження.

У скоєному щиро розкаюється. Цивільні позов заявлений прокурором в інтересах держави визнає в повному обсязі. Щодо цивільного позову ОСОБА_3, заявлені ним вимоги про відшкодування матеріальної шкоди не визнає в повному обсязі, стверджує, що повністю відшкодував заподіяні матеріальні збитки потерпілому. Окрім того в повному обсязі не визнає вимог потерпілого про стягнення моральної шкоди та витрат на оплату правової допомоги.

Потерпілий ОСОБА_7 в судовому засідання надав наступні показання.

30 червня 2016 року о 12 год. 23 хв. його брат ОСОБА_3 йшов по дорозі вул. І. Франка в м. Тернополі, в цей час водій автомобіля НОМЕР_2 ОСОБА_1 виїжджав на проїзну частину вул. І.Франка, не переконавшись, що даний маневр буде безпечним та здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_3, який в результаті наїзду отримав тілесні ушкодження. 17 жовтня 2016 року ОСОБА_3 помер. Поданий цивільний позов підтримує в повному обсязі. Щодо міри покарання просить суд якнайсуворіше покарати обвинуваченого.

Вина ОСОБА_1 окрім того підтверджується дослідженими в судовому засіданні доказами, які суд вважає належними та достовірними:

-протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 30.06.2016 року, з схемою та таблицями ілюстраціями, відповідно до якого місцем пригоди є ділянка проїзної частини дороги вул. Івана Франка м. Тернопіль, напроти будинку № 23;

-відповідно до довідки Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги № 564 від 07.07.2016 року ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні з 30.06.2016 року з діагнозом: закритий уламковий, черезвертельний перелом правої стегнової кістки зі зміщенням уламків;

-відповідно до резолютивної частини висновку експерта від 13.07.2016 року, у дослідженні взірця крові ОСОБА_3 метилового, етилового пропілового, бутилового, алілового спиртів та їх ізомерів не виявлено;

-відповідно до резолютивної частини висновку експерта від 26.08.2016 року, при поступлені ОСОБА_3 30.06.2016 року в травматологічне відділення Тернопільської міської комунальної лікарні швидкої допомоги, у нього на підставі даних клінічного обстеження та проведеного рентгенологічного дослідження, був виявлений закритий черезвертельний перелом правої стегнової кістки. З приводу вказаної травми, 05.07.2016 року проведено оперативне втручення - відкриту репозицію (співставлення) відламків з фіксацією їх внутрішньо-кістковими стержнями і гвинтами. Вказане ушкодження виникло від дії тупого предмета незадового до госпіталізації. За ознакою тривалого (більше 21 дня) розляду здоровя встановлена у ОСОБА_3 травма правої нижньої кінцівки відноситься до тілесних ушкоджень середньої тяжкості - п.п. 2.2.1., 2.2.2. Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (МОЗ України, Київ, 1995). Утворення виявленого у ОСОБА_3 ушкодження за обставин дорожньо-транспортної пригоди, обставини якої наведені у постанові, не виключається;

-відповідно до резолютивної частини висновку експерта за результатами проведення судової авто технічної експертизи № 466/16-22 від 22.07.2016 року, під час проведення експертного огляду наданого для дослідження автомобіля Форд Фокус р.н. НОМЕР_3 несправностей основних його систем, які впливають на безпеку руху не виявлено;

-відповідно до резолютивної частини висновку експерта за результатами проведення судової транспортно-трасологічної експертизи № 465/16-22 від 05.08.2016 року, первинний контакт при наїзді на пішохода під час руху вказаного автомобіля заднім ходом, міг відбутися задньою правою частиною автомобіля в районі розташування виявлених ознак контактування трасологічного характеру;

-відповідно до протоколу огляду предметів від 07.07.2016 року було проведено перегляд оптичного диску, виданого директором Тернопільського РВ ПАТ КБ «Хрещатик» (протокол добровільної видачі від 07.07.2016 року), на якому міститься відеозапис події, а саме як водій автомобіля Форд Фокус р.н. НОМЕР_3, рухаючись заднім ходом о 12:24:21 вчиняє наїзд задньою правою частиною керованого автомобіля на пішохода;

-відповідно до даних лабораторного дослідження крові на наявність алкоголю від 01.07.2016 року, при дослідженні взірця крові ОСОБА_1 етилового спирту не знайдено;

-відповідно до висновку 008330 щодо результатів медичного огляду виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ОСОБА_1 30.06.2016 року, у стані сп'яніння не перебував.

Таким чином, суд приходить до переконання про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення та кваліфікує його дії за ч.1 ст. 286 КК України, як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження.

При призначенні покарання ОСОБА_1 суд відповідно до вимог ст. 50, 65-67 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, конкретні обставини провадження, особу винного. Так зокрема до обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого суд відносить щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, часткове відшкодування заподіяної шкоди. Згідно наданих суду відомостей про особу обвинуваченого встановлено, що ОСОБА_1 до кримінальної відповідальності притягається вперше (вимога УІЗ, ДІЗ № 14096 від 22.07.2016 року), має на утриманні неповнолітню дитину - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, позитивно характеризується за місцем роботи, згідно характеристики наданої приватним нотаріусом ОСОБА_9 № 285/01-16 від 28.09.2016 року. Обставин, які б обтяжували покарання, суд не вбачає. З огляду на наведене, з врахуванням думки потерпілого щодо міри покарання обвинуваченому, суд приходить до переконання про необхідність призначення ОСОБА_1 покарання у вигляді штрафу без призначення додаткового покарання у виді позбавленням права керувати усіма видами транспортних засобів.

Цивільний позов, заявлений прокурором до ОСОБА_1 про відшкодування витрат на лікування потерпілого від злочину підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та 3 ст. 1206 ЦК України, особа, яка вчинила злочин, зобов'язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров'я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого. Якщо лікування проводилося закладом охорони здоров'я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Як встановлено в судовому засіданні та підтверджено довідкою Тернопільської міської лікарні швидкої допомоги № 975 від 27.09.2016 року, потерпілий ОСОБА_3 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному відділенні закладу з 30.06.2016 року по 15.07.2016 року (15 ліжко - днів). Вартість затрат на лікування та перебування становить 4618 грн. 70 коп. Вказані витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 підлягають стягненню з обвинуваченого.

Цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 про стягнення з ОСОБА_1 матеріальної шкоди в сумі 6249 грн. 76 коп, 70 000 грн. моральної шкоди та 10 000 гривень відшкодування витрат на правову допомогу підлягає до часткового задоволення виходячи із наступних міркувань.

Відповідно до ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного суду України № 4 від 31 березня 1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових витрат та з урахуванням інших обставин.

Згідно ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Потерпілим ОСОБА_3 заявлено вимоги про стягнення з обвинуваченого 6249 грн. 76 коп. спричиненої матеріальної шкоди. Позивачем на обґрунтування вимог стверджувалося, що він поніс витрати на лікування брата ОСОБА_3 в сумі біля 40 000 гривень, з яких 15 000 грн. відшкодовано обвинуваченим, а 26 249 грн. 76 коп. його особисті кошти. В ході судового розгляду судом досліджено документальні підтвердження понесених витрат на лікування потерпілого згідно із наданими товарними чеками (квитанціями ) на суму 6249 грн. 76 коп. Водночас в матеріалах справи міститься розписка ОСОБА_3 про отримання ним коштів від обвинуваченого та його сестри на загальну суму 15 100 грн., справжність якої потерпілим не оспорюється. Інших доказів суду про вартість понесених витрат на лікування потерпілого суду не надано. Отже вказані вимоги потерпілого в цій частині до задоволення не підлягає, оскільки фактично потерпілий ОСОБА_3 отримав суму матеріального відшкодування більшу ніж ту, про яку ставиться вимоги про стягнення.

Вирішуючи цивільний позов потерпілого ОСОБА_3 в частині стягнення моральної шкоди з обвинуваченого, суд враховує тривалість порушення прав потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках, необхідність вживати додаткових зусиль для відновлення своїх порушених прав, пережитий стрес, враховуючи майновий стан обвинуваченого, виходячи із засад розумності та справедливості, суд приходить до переконання про необхідність часткового задоволення позову та стягнення з обвинуваченого ОСОБА_1 в користь ОСОБА_3 завданої моральної шкоди на суму 15 000 гривень.

Окрім того потерпілим ОСОБА_3 ставляться вимоги про стягнення витрат на правову допомогу в розмірі 10 000 гривень, які підлягають до задоволення, у зв'язку з їх документальним підтвердженням (договір про надання послуг представника в кримінальному процесі від 30.06.2016 року та квитанція до прибуткового касового ордера до договору від 30.06.2016 року. )

Запобіжний захід ОСОБА_1 не обирався.

У кримінальному провадженні є процесуальні витрати, які слід стягнути з обвинуваченого, оскільки вони виникли через проведення експертизи речових доказів.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до ст. 100 КПК України.

Керуючись наведеним, а також ст.ст. 370, 373, 374 КПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України та призначити йому за даним кримінальним правопорушенням покарання у виді штрафу у розмірі п'ятисот неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 8 500 (вісім тисяч п'ятсот гривень).

Цивільний позов прокурора задовольнити, стягнувши з ОСОБА_1 на користь місцевого бюджету для перерахуванню фінансовому управлінню Тернопільської міської ради 4618 гривні 70 копійок (чотири тисячі шістсот вісімнадцять гривень сімдесят копійок), які підлягають зарахуванню -р/р 31413544700002, ГУДКСУ в Тернопільській області, КБК 24060300, код ЄРДПОУ 37977726, МФО 838012, призначення платежу «Інші надходження»

Цивільний позов ОСОБА_7 до ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_7 15 000 (п'ятнадцять тисяч) гривень моральної шкоди та 10 000 (десять тисяч гривень) витрат на правову допомогу.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Процесуальні витрати за проведення експертиз на загальну суму 4618 грн. 70 коп. стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УКУ м. Тернополі, м. Тернопіль, 24060300, р/р31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726).

Речові докази у справі:

-автомобіль марки Форд Фокус, р.н. НОМЕР_3 - вважати повернутим ОСОБА_1;

-оптичний диск із відеозаписом обставин ДТП - зберігати при матеріалах кримінального провадження.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляція на вирок може бути подана до апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Копії вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору. Інші учасники судового провадження мають право отримати копію вироку в суді.

Головуючий суддяА. А. Мостецька