Постанова № 662236, 22.05.2007, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 травня 2007 р. Справа № 15/203-07

Суддя господарського суду Курко О.П.

при секретарі судового засідання Білоконна О.В. , розглянувши матеріали справи

за позовом:Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів ( м. Вінниця, вул. Пирогова, 135А)

до: Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Агрофірма "Бритавка" ( с. Бритавка, Чечельницького району, Вінницької області)

позов на суму 4090 грн.

Представники :

позивача : Мазуренко А.Ф., за дорученням

відповідача : не з’явився

ВСТАНОВИВ :

Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів подано позов до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Бритавка", с. Бритавка, Чечельницького району, Вінницької області про стягнення 4090 грн. штрафних санкцій за не створення 1 робочого місця для інвалідів у 2005 р.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, посилаючись на обставини, викладені в позові, просила його задовольнити.

Представник відповідача в судове засідання не з’явився, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений завчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення №388240 про вручення поштового відправлення За таких обставин судом ухвалено розглянути справу за наявними в ній доказами без участі відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та вивчивши матеріали справи, оцінивши надані докази, суд встановив, що згідно звіту відповідача про зайнятість та працевлаштування інвалідів за 2005 рік форми №10-ПІ, у 2005 році на підприємстві працювали 20 осіб, з них жодного інваліду.

Статтею 19 Закону України від 21.03.1991 р. “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні” (зі змінами , далі –Закон) встановлено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Таким чином норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів для відповідача становить 1 місце, в той же час як згідно даного звіту на підприємстві не працював жоден інвалід.

Статтею 20 Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Як слідує зі звіту середньорічна заробітна плата на підприємстві відповідача за 2005 р. становила 4090 грн. (81800 : 20), таким чином сума штрафних санкцій складає 4090 грн.

Відповідно до п. 10 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 працевлаштування інвалідів здійснюється державною службою зайнятості, органами Мінсоцзахисту, місцевими Радами народних депутатів, громадськими організаціями інвалідів з урахуванням побажань, стану здоров'я інвалідів, їхніх здібностей і професійних навичок відповідно до висновків МСЕК.

Відповідно до п. 14 Положення про робоче місце інваліда і порядок працевлаштування інвалідів, затвердженого Постановою КМ України від 03.05.95 № 314 підприємства інформують державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів.

Положенням про робоче місце інваліда і про порядок працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 3 травня 1995 р. N 314, визначено, що робоче місце інваліда - це окреме робоче місце або ділянка виробничої площі на підприємстві (об'єднанні), в установі та організації незалежно від форм власності та господарювання, де створено необхідні умови для праці інваліда (п. 1). Робоче місце інваліда вважається створеним, якщо воно відповідає встановленим вимогам робочого місця для інвалідів відповідної нозології, атестоване спеціальною комісією підприємства за участю представників МСЕК, органів Держнаглядохоронпраці, громадських організацій інвалідів, і введено в дію шляхом працевлаштування на ньому інваліда (п. 3). Згідно з п. 5 Положення підприємства розробляють заходи щодо створення робочих місць для інвалідів, включають їх до колективного договору, інформують центри зайнятості, місцеві органи соціального захисту населення та відділення Фонду соціального захисту інвалідів про створення (пристосування) робочих місць для працевлаштування інвалідів.

З матеріалів справи судом встановлено, що в 2005р. СТОВ АФ "Бритавка" інформацію про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких можуть працювати інваліди до державної служби зайнятості не подавало, що підтверджується листом Чечельницького районного центру зайнятості № 03/401 від 16.05.2007р..

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні (ст. 86 КАСУ).

В зв’язку з тим, що відповідач не надав доказів створення на підприємстві необхідних за нормативом робочих місць для інвалідів визначених Законом (1 місце), не надав доказів подання відомостей про вільні робочі місця та вакантні посади, на яких може використовуватися праця інвалідів у державну службу зайнятості та місцеві органи соціального захисту населення в 2005р., суд приходить до висновку що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України,--

ПОСТАНОВИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма "Бритавка" (с. Бритавка, Чечельницького району, Вінницької області, код ЄДРПОУ 03729316, р/р 2600314940 в АППБ "Аваль", МФО 302247) на користь Вінницького обласного відділення фонду соціального захисту інвалідів ( м. Вінниця, вул. Пирогова, 135 А, Держбюджет м. Вінниці, р/р 31217230600002, код 21727686 в УДК у Вінницькій області, м. Вінниця, МФО 802015, призначення платежу 31128012; 50070000; 221 "Платежі до Фонду соціального захисту інвалідів") 4090 грн. адміністративно-господарських санкцій за не створення нормативу робочих місць для інвалідів.

Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Курко О.П.