Ухвала суду № 66222659, 24.04.2017, Апеляційний суд Закарпатської області

Справа № 306/1081/16-ц

У Х В А Л А

Іменем України

24 квітня 2017 року м. Ужгород

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Закарпатської області в складі:

судді-доповідача ОСОБА_1,

суддів Кондора Р.Ю., Мацунича М.В.

при секретарі: Терпай С.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на заочне рішення Свалявського районного суду від 14 грудня 2016 року у справі за позовом ДП "Санаторій "ОСОБА_3" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" до ОСОБА_4, ОСОБА_2 про заборону вчиняти певні дії,-

встановила:

Заочним рішенням Свалявського районного суду від 14 грудня 2016 року в яке ухвалою Свалявського районного суду від 24 січня 2017 року виправлено описку, позов задоволено. Заборонено ОСОБА_4, мешканцю с. Солочин, 3, Свалявського району, Закарпатської області таОСОБА_2,мешканці с. Солочин, 2а, Свалявського району, Закарпатської області проводити будівельні роботи на належних їм на праві власності земельних ділянках, відповідно площами 0, 12 га. та 0, 0662 га. в урочищіБіласовиця, с. Солочин, Свалявського району, Закарпатської області без погодження з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду.

На дане рішення ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати заочне рішення та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, вказує на те, що в матеріалах справи відсутні відомості про включення належних відповідачам земельних ділянок до Державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, що ведеться Держгеонадра; земельні ділянки відповідачів знаходяться поза межами гірничого відводу визначеного проектом гірничого відводу; позивачем обрано неналежний спосіб захисту.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи і підстави апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що ДП "Санаторій "ОСОБА_3" ЗАТ лікувально-оздоровчих закладів профспілок України "Укрпрофздоровниця" 19 серпня 1999 року отримало ліцензію (спеціальний дозвіл) на користування надрами №1970: видобування мінеральних питних вод, придатних для застосування у лікувальних цілях та промисловому розливі, ділянки «Квітка полонини» Голубинського родовища (свердловина №4-Е), що знаходиться у Закарпатській області, Свалявського району, с. Солочин. Строк дії спеціального дозволу на користування надрами до 19 серпня 2019 року (а.с.7 т.1).

04 лютого 2008 року з метою розробки Голубинського родовища свердловини №4-р (4-Е) позивач отримав у встановленому законом порядку Акт про надання гірничого відводу №1430 з площею проекції гірничого відводу 11,7 га терміном чинності до 19 серпня 2019 року (а.с.8-12 т.1).

Згідно протоколу Державної комісії України по запасах корисних копалин №2020 від 15.07.2010 року, свердловина №4-р (4-Е) розташована на ділянці «Квітка полонини» Голубинського родовища, яка перебуває у користуванні, експлуатації ДП "Санаторій "ОСОБА_3" (а.с.13-20 т.1).

Межі площ залягання корисних копалин (формування мінеральної води) Голубинського родовища свердловини №4-Е водозабірної ділянки «Квітка Полонини» згідно Акту Державного підприємства «Закарпатгеодезцентр» від 04.12.2014р. винесено в натурі (а.с.28-30 т.1).

Відповідачі ОСОБА_4 та Pera A.A. є власниками земельних ділянках із цільовим призначенням для індивідуального садівництва, відповідно площами 0, 12 га. та 0, 0662 га., в урочищі Біласовиця, с. Солочин, Свалявського району, Закарпатської області, що стверджено копіями свідоцтв про право власності на нерухоме майно від 12.06.2014 р. та від 16.06.2014 p., витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 12.06.2014 р. та від 16.06.2014 р. (а.с.22-27 т.1).

Дані земельні ділянки розташовані в межах площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення Голубинського родовища. Факт знаходження земельних ділянок ОСОБА_4 та Pera А.А. у межах площ залягання корисних копалин і у другій охоронній зоні свердловини 4-Е Голубинського родовища підтверджуються: план-схемою «Площа залягання корисних копалин» від 10.06.2016 р. та план-схемою «Забудова площ залягання корисних копалин громадянами ОСОБА_4 , Pera А.А.» від 10.06.2016 p., а також протоколом Державної комісії України по запасах корисних копалин № 2020 від 15.07.2010 року (а.с.13-21,122-123 т.1).

Згідно постанови Кабінету Міністрів України від 12.12.1994 р. № 827 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» -мінеральні підземні води (лікувальні, лікувально-столові, природні столові) віднесено до переліку корисних копалин загальнодержавного значення.

Статтею 93 Водного кодексу України встановлено, що з метою охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних і оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони, які поділяються на пояси особливого режиму (ч. 1.). Межі зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюються місцевими радами на їх території за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері розвитку водного господарства, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері санітарного та епідемічного благополуччя населення, обласними, Київською, Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища (ч.2.). Режим зон санітарної охорони водних об'єктів встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч.З.).

Рішенням облвиконкому Закарпатської обласної ради № 27 від 22.01.1972 року з метою збереження Голубинського родовища мінеральних вод від передчасного псування та бактеріального забруднення були встановлені межі округу і зон гірничо-санітарної охорони санаторію «Квітка Полонини». Згідно додатку № 1 до зазначеного рішення встановлено межі першої зони гірсько-санаторної охорони, зокрема, в Санаторій «Квітка Полонини» для охорони свердловини мінеральних вод № 4-р - прямокутник, обмежений з північного сходу р. Піня, площею 1,02 га. Також згідно додатку № 1 було встановлено межі II та III зон гірничо-санітарної охорони. Вказане рішення було затверджено ОСОБА_5 Міністрів Української PCP від 20.06.1973 року № 282, чинною на час існування спірних правовідносин та норми якої на сьогоднішній день не скасовані.

Згідно ч. 1. та ч. 2. ст. 58 Кодексу України про надра забороняється проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів без попереднього геологічного вивчення ділянок надр, що підлягають забудові. Забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення, а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних з видобуванням корисних копалин, допускаються у виняткових випадках лише за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони праці. При цьому повинні здійснюватися заходи, які забезпечать можливість видобування з надр корисних копалин.

Порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення встановлюється Кабінетом Міністрів України (ч. 3. ст. 58 Кодексу України про надра).

Відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 17.01.1995 р. № 33 "Про затвердження Положення про порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення" (далі - Положення № 33), зазначене Положення встановлює єдиний порядок забудови площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення і є обов'язковим для всіх підприємств, установ, організацій та громадян, які здійснюють проектування і будівництво населених пунктів, промислових комплексів та інших об'єктів на території України.

Згідно п. 2. Положення № 33 забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення (надалі - забудова), а також будівництво на ділянках їх залягання споруд, не пов'язаних із видобуванням корисних копалин, допускається тільки у виняткових випадках лише за погодженням із відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду на основі спеціальних дозволів, що видаються відповідними Радами народних депутатів, на території яких знаходяться ці корисні копалини.

Пункт 3 Положення № 33 передбачає, що вибір площадок, розроблення містобудівної проектної документації на забудову здійснюється лише за наявності гірничо-геологічного обґрунтування і підлягають погодженню з територіальними геологічними підприємствами, органами державного гірничого нагляду та охорони навколишнього природного середовища.

Наявність спеціального дозволу посвідчується на копії топографічного плану відміткою у вигляді дозвільного напису за формою згідно з додатком. Дозвіл на забудову реєструється відповідно до чинного законодавства (п. 6 Положення № 33).

Аналіз вимог вищенаведених законодавчих і нормативних актів у їх сукупності, свідчить про незаконність будівництва в межах площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення Голубинського родовища без погодження з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду.

Матеріалами справи доведено, що відповідачами вимоги чинного законодавства при проектуванні та забудові площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення - мінеральних вод, спеціальний дозвіл на користування яких отримав позивач (із свердловини № 4-р (4-е) Голубинського родовища) не дотримуються. Зокрема, відповідачами здійснюється неконтрольована забудова площ залягання корисних копалин Голубинського родовища без погодження з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничого нагляду, без вжиття передбачених законом заходів щодо забезпечення ефективного видобування з надр корисних копалин у порядку, передбачененому вищевказаним Положенням № 33.

Неконтрольована забудова площ залягання корисних копалин в межах зон гірничо-санітарної охорони Голубинського родовища завдає непоправної шкоди унікальному родовищу мінеральних вод загальнодержавного значення та робить його непридатним для експлуатації, що підтверджується висновком Українського державного геологорозвідувального інституту №436 від 09.04.2008р., листом ДГП «Укргеокаптажмінвод» №519 від 10.09.2004р., листом Закарпатської геологорозвідувальної експедиції № 5/913 від 18.12.2007 р. (а.с.37-41 т.1)

Державна служба геології та надр України у листі № 11901/13/14-16 від 12.07.2016 р. (копія у справі) зазначає, що забудова площ залягання корисних копалин мінеральних вод Голубинського родовища на ділянках із запасами, затвердженими ДКЗ України: «Квітка полонини» (водозабірна свердловина № 4-Е)...-призведе до виснаження, забруднення та, в кінцевому результаті, знищення родовища (а.с.131-137 т.1).

З врахуванням наведеного суд першої інстанції дійшов вірного висновку про під ставність і обґрунтованість заявленого позову та правомірно заборонив відповідачам ОСОБА_4 та Pera А.А. проведення будівельних робіт на належних їм на праві власності земельних ділянках, в урочищі Біласовиця, с. Солочин, Свалявського району, Закарпатської області без погодження з відповідними територіальними геологічними підприємствами та органами державного гірничного нагляду.

Безпідставиними є доводи апелянта про те, що земельні ділянки відповідачів знаходяться поза межами гірничого відводу визначеного проектом гірничого відводу, оскільки такі повністю спростовуються вищенаведеними матеріалами справи, а також постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 06.07.2016 року по справі № 807/166/16-а, та рішенням Свалявського районного суду від 14.12.2016року, яке залишено в силі ухвалою Апеляційного Суду Закарпатської області від 13.04.2017 року. Згідно ч.3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі сторони або особа, що до якої встановлені ці обставини.

Не заслуговують на увагу також доводи апеляційної скарги про відсутність відомостей про включення належних відповідачам земельних ділянок до Державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, що ведеться Держгеонадра, оскільки відповідно до п. 6 Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин, який затверджений постановою КМУ №75 від 31.01.1995 року з наступними змінами, обліку в державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин підлягають усі відкриті родовища корисних копалин на території України незалежно від кількості запасів, стану їх розвідки, освоєння і відомчої належності, а також прояви корисних копалин.

Згідно пункту 8 цього ж Порядку, окремому обліку підлягають: відпрацьовані родовища загальнопоширених корисних копалин; прояви загальнопоширених корисних копалин; нафтогазопрояви; нафтогазоперспективні площі, структури; параметричні, пошукові, розвідувальні та експлуатаційні нафтові і газові свердловини; шліхові ореоли, точки і зони мінералізації, окремі мінералогічні знахідки з високим вмістом цінних компонентів; геохімічні, геофізичні аномалії.

В даному випадку земельні ділянки відповідачів не є відкритими родовищами, а тому окремому обліку в Державному кадастрі родовищ і проявів корисних копалин не підлягають. Натомість, вказана обставина жодним чином не спростовує того факту, що земельні ділянки відповідачів знаходяться в межах площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення Голубинського родовища.

В той час як відомості про ділянку «Квітка Полонини» Голубинського родовища включено до Державного кадастру родовищ і проявів корисних копалин України на підставі паспорта родовища № 102707, що підтверджується відомостями «Інтерактивної карти родовищ корисних копалин», яка оприлюднена на офіційному сайті Державної служби геології та надр України (http://www.geo.gov.ua/storinka/oglyadovi-geologichni-karty) разом із відповідним паспортом родовища, роздруківка якого міститься в матеріалах справи (а.с.7-8т.2). Згідно п. 7 Порядку державного обліку родовищ, запасів і проявів корисних копалин (затвердженого постановою КМУ № 75 від 31.01.1995 p., з наступними змінами) підставою для складання державного кадастру є саме паспорт родовища або прояву корисних копалин, який розробляється для кожної групи корисних копалин.

Безпідставними є також доводи апеляції, що позивачем обрано неналежний спосіб захисту, оскільки зі змісту заявленого позову вбачається, що позивачем фактично обрано спосіб захисту передбачений п.3 ч.2 ст. 16 ЦК України припинення дії, яка порушує право, оскільки позивач є ліцензіатом Голубинського родовища мінеральних вод, а неконтрольована забудова площ залягання корисних копалин загальнодержавного значення завдає родовищу непоправної шкоди і порушує законні права та інтереси позивача, як власника свердловини №4-р(4-е) та користувача Голубинського родовища мінеральних вод.

Даний висновок також відповідає правовій позиції, якавикладена в ОСОБА_5 Верховного Суду України №6-427 цс15 від 02.03.2016 року, що є обовязковою для всіх судів України (ч.2 ст. 214, ч.1 ст. 360-7 ЦПК України).

За наведених обставин апеляційна скарга підлягає відхиленню, а рішення суду першої інстанції - залишенню без змін.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315,317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Заочне рішення Свалявського районного суду від 14 грудня 2016 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і протягом двадцяти днів може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до суду касаційної інстанції

Суддя-доповідач

Судді