Ухвала суду № 66220691, 26.04.2017, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

26 квітня 2017 року м. Київ К/800/8693/17

Суддя Вищого адміністративного суду України Бухтіярова І.О.,

перевіривши касаційну скаргу Державної фіскальної служби України

на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2016 р.

та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 р.

у справі № 805/2629/16-а

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ДОНПАК «СВ»

до Маріупольської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Донецькій області,

Головного управління ДФС у Донецькій області

та Державної фіскальної служби України

про визнання дій неправомірними, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Державна фіскальна служба України звернулась до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 01.11.2016 р. та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.02.2017 р. у справі № 805/2629/16-а.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 р. касаційну скаргу Державної фіскальної служби України було залишено без руху (у касаційній скарзі скаржником не зазначено ім'я (найменування), поштова адреса осіб, які беруть участь у справі (відповідача2), до касаційної скарги не додано документ про сплату судового збору та копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі) та надано скаржнику строк до 24.04.2017 р. для усунення недоліків касаційної скарги у спосіб, визначений у даній ухвалі.

У встановлений вказаною ухвалою строк, 03.11.2016 р. скаржником було надіслано засобами поштового зв'язку до суду касаційної інстанції копії касаційної скарги відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі із зазначенням імені (найменування), поштової адреси відповідача2, а також платіжне доручення від 29.03.2017 р. №308 про сплату судового збору у розмірі 1 653,60 грн., однак, як вбачається з матеріалів касаційної скарги та зазначено в ухвалі Вищого адміністративного суду України від 22.03.2017 р., предметом спору у даній справі є вимоги про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, тобто позовна заява об'єднує три вимоги немайнового характеру, з огляду на що, скаржник мав сплатити судовий збір у розмірі 4 960,80 грн. (1378,00*3*120%), у зв'язку з чим, судовий збір скаржником сплачено не у встановленому розмірі, а тому вимоги даної ухвали податковим органом у повному обсязі не виконано.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Виходячи з викладеного та в зв'язку із неповним виконанням вимог ухвали від 22.03.2017 р., суддя-доповідач приходить до висновку про наявність підстав для повернення названої касаційної скарги.

Керуючись ст. 108, ст. ст. 210 - 214 Кодексу адміністративного судочинства України, -

У Х В А Л И В :

1. Касаційну скаргу Державної фіскальної служби України повернути скаржнику.

2. Копію ухвали про повернення касаційної скарги разом із доданими до касаційної скарги матеріалами направити Державній фіскальній службі України.

3. Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Вищого адміністративного

суду України І.О. Бухтіярова