Ухвала суду № 66219926, 26.04.2017, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 рокуЛьвів№ 876/2725/16

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:

головуючого судді Судової-Хомюк Н.М.,

суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й.

за участі секретаря судового засіданняРумянцевої О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 року у справі № 809/1764/15 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську до Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд» про стягнення заборгованості в сумі 149 325,98 грн.,

В С Т А Н О В И В:

Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську звернулось до суду з позовом до ЗАТ «Прикарпатжитлобуд», яким просило стягнути з відповідача заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, за період за період з 01.08.2014 року по 01.12.2014 року, всього в розмірі 149 325,98 грн..

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідач в порушення вимог пункту 1 статті 2 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», п. 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, допустив заборгованість з відшкодування витрат на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пунктів "б"-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», виплата якої пенсіонерам здійснена позивачем за рахунок коштів Пенсійного фонду України

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 09 вересня 2015 року позов задоволено.

Постанову в апеляційному порядку оскаржив відповідач, вважає, що вона прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, суд неповно встановив обставини, що мають значення для справи, а висновки суду не відповідають обставинам справи. Просить постанову скасувати та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

На обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що станом на 24.02.2016 року УПФУ в м. Івано-Франківську не надсилало ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» вимогу про сплату недоїмки по відшкодуванню пільгових пенсій в сумі 149 325,98грн. за період з 01.08.2014року по 01.12.2014року.

А відтак, вважає, що відповідно до чинного законодавства України єдиним документом що підтверджує наявність заборгованості у відповідача в сумі 149 325,98грн. за період з 01.08.2014року по 01.12.2014року є узгоджена вимога позивача. Однак така вимога відсутня.

Сторони в судове засідання апеляційного суду не зявились, що не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.1ст.41 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін, з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» відповідно до ст. 1 Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування» зареєстроване як платник збору на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Відповідно до ст. 2 цього Закону для платників збору, крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку, обєктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до п. 2 Перехідних положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Положеннями наведених норм спростовуються твердження відповідача про те, що спірні витрати повинні відшкодовуватись не ним, а через професійні та корпоративні фонди.

Статтею 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» визначено категорії працівників, які мають право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також до 2000 року врегульовано порядок внесення товариствами та організаціями плати до Пенсійного фонду, що покривало витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з» цієї статті.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України» від 17.02.2000 року порядок внесення плати на покриття фактичних витрат на виплату та доставку пенсій змінено. Врегульовано порядок покриття витрат на виплату та доставку пенсій шляхом введення окремого виду збору на обовязкове державне пенсійне страхування Законом України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування», яким передбачено, що платники збору на обовязкове державне пенсійне страхування повинні сплачувати такий збір у розмірах, встановлених статтею 4 цього Закону.

Згідно з нормами Закону України «Про збір на загальнообовязкове державне пенсійне страхування» субєкти підприємницької діяльності незалежно від форми власності повинні сплачувати збір на обовязкове державне пенсійне страхування у 100% розмірі від обєкта оподаткування, яким є фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених у відповідності до пунктів «б»-«з» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».

Постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663, затверджено «Інструкцію про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», розроблену відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та Закону України «Про збір на обовязкове державне пенсійне страхування», яка визначає процедуру добровільної участі осіб у системі загальнообовязкового державного пенсійного страхування, стягнення заборгованості зі сплати внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування (далі - страхові внески), сплати збору на обовязкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій та інших платежів до бюджету Пенсійного фонду України, нарахування і сплати фінансових санкцій та пені, а також відшкодування товариствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Зазначеною Інструкцією, зокрема, встановлено обовязок підприємств здійснювати відшкодування витрат Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «;Прикінцевих положень» Закону України « Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» та порядок відшкодування.

Пунктом 6.4 цієї Інструкції встановлено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування», які надсилаються товариствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно з п. 6.8 Інструкції товариства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Частина друга вказаного пункту Інструкції передбачає, що у разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та інші), органи Пенсійного фонду повідомляють про це товариства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Таким чином, обовязок страхувальника відшкодувати витрати на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, виникає після отримання ним від органів Пенсійного фонду розрахунків цих витрат, в яких визначено суми відшкодування.

Як встановив суд та підтверджується матеріалами справи, Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську направляло ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з серпня 2014 року та листопада 2014 року, що направлені супровідними листами № 1047/04 від 15.08.2014 року та № 1355/04 від 19.11.2014 року.

Заборгованість відповідача в загальному розмірі 149325, 98 грн. підтверджується наданими позивачем доказами, які досліджені судом, а саме зазначеними вище розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій.

В свою чергу будь-яких доказів сплати зазначених витрат відповідач суду не надав.

Також судом першої інстанції встановлено, що працівникам відповідача ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 призначено та виплачуються пенсії на пільгових умовах, відповідно до пунктів «б»-«з» ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення». Дані обставини підтверджуються розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів «а», «б»-«з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» з серпня 2014 року та листопада 2014 року, що направлені відповідачу супровідними листами № 1047/04 від 15.08.2014 року (а.с.7) та № 1355/04 від 19.11.2014 року.

Судом встановлено, що в адміністративній справі № 809/611/15 розглядався позов ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про зобовязання позивача виключити з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій № 1047/04 пенсіонерів: ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 12 березня 2015 року в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 28 жовтня 2015 року вказану постанову суду першої інстанції від 12 березня 2015 року залишено без змін.

В адміністративній справі № 809/1829/15 розглядався позов ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» до Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську про визнання недійсним та скасування розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій № 1047/04 від 15.08.2014 року. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.06.2015 року в задоволенні позову відмовлено. Вказана постанова місцевого суду залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 30 вересня 2015 року.

В адміністративній справі № 809/1912/15 розглядався позов ЗАТ «Прикарпатжитлобуд» про зобовязання Управління Пенсійного фонду України в м. Івано-Франківську виключити з розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій № 1355/04 від 19.11.2014 року пенсіонерів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_7, ОСОБА_9, ОСОБА_10. Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02 червня 2015 року в задоволенні позову відмовлено. Ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду 15 вересня 2015 року постанову від 02 червня 2015 року залишено без змін.

Відповідно до положень ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України зазначені судові рішення набрали законної сили з моменту проголошення рішень апеляційного суду.

А відповідно до ч. 1 ст. 72 цього Кодексу обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Враховуючи викладене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення.

Керуючись, ч. 3 ст. 160, ст.ст. 41, 195, 196, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Закритого акціонерного товариства «Прикарпатжитлобуд»залишити без задоволення, а постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 24.02.2016 року у справі № 809/1764/15 без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили.

Головуючий суддя ОСОБА_11 судді ОСОБА_12 ОСОБА_13 Повний текст

виготовлено 27.04.2017 року.