Ухвала суду № 66219915, 26.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 755/14095/16-а Головуючий у 1-й інстанції: Савлук Т.В. Суддя-доповідач: Оксененко О.М.

У Х В А Л А

Іменем України

26 квітня 2017 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Оксененка О.М.,

суддів - Губської Л.В., Федотова І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві на постанову Дніпровського районного суду м Києва від 17 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання дій суб'єкта владних повноважень неправомірними та зобов'язати провести перерахунок пенсії за віком, як державному службовцю, відповідно до Закону України «Про державну службу»,

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_2 звернулась до Дніпровського районного суду міста Києва з позовом до Лівобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в місті Києві про визнання протиправним та скасування рішення Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві від 22 серпня 2016 року №11157/13/Г-950/1 про відмову проведення перерахунку позивачу пенсії державного службовця з урахуванням інших виплат у сумі 56184,01 грн. (матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, допомога для оздоровлення, індексація заробітної плати та винагорода за безперервну працю на посадах державного службовця), зазначених у довідці Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14.07.2016 №26-2-7/85, яка враховує при розрахунку пенсії та з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; зобов'язання провести з дня набуття позивачем права на пенсію за віком (з 20.09.2009) перерахунок та виплату пенсії державного службовця відповідно до Закону України від 16.12.1993 №3723-ХІІ «Про державну службу» (у редакції на час призначення пенсії) з урахуванням усіх виплат, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у тому числі сум матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, допомоги для оздоровлення, суми індексації заробітної плати та винагорода за сумлінну безперервну працю на посадах державного службовця, згідно поновленої довідки Державної служби України з надзвичайних ситуацій від 14.07.2016 №26-2-7/92.

Постановою Дніпровського районного суду м Києва від 17 листопада 2016 року адміністративний позов задоволено частково. Визнано неправомірною відмову Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо проведення перерахунок пенсії ОСОБА_2, як державному службовцю, на підставі Закону України «Про державну службу». Зобов'язано Лівобережне об'єднане управління Пенсійного фонду України в місті Києві провести перерахунок пенсії ОСОБА_2, як державному службовцю, на підставі ст.37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, яка була чиною на дату призначення пенсії - 20 вересня 2009 року), з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, сум індексації заробітної плати та суми грошової винагороди за вислугу років, починаючи з 08 серпня 2016 року. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з вказаною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, у якій просить суд скасувати постанову з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного судового рішення колегія суддів виходить з положень ч. 1 ст. 195 КАС України, згідно з яким суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Оскільки постанова Дніпровського районного суду м Києва від 17 листопада 2016 року позивачем в частині відмови в задоволенні позовних вимог не оскаржується, колегія суддів суду апеляційної інстанції не знаходить підстав для перегляду зазначеного судового рішення в частині, яка не оскаржується апелянтом.

В зв'язку з поданням апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке відповідно до п. 2 частини першої ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України прийнято у порядку скороченого провадження, згідно з абз. 4 частини 8 ст. 183-2, п. 3 частини першої ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку в Лівобережному об'єднаному управління Пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за віком, відповідно до Закону України «Про державну службу», з урахуванням загального страхового стажу роботи 38 років 1 місяць 22 днів (станом на 20.04.2010), з них стаж державної служби 31 рік 11 місяців 24 дні, розмір пенсії станом на 01 серпня 2016 року становить 4692,08 грн. з розрахунку 90% від заробітку.

08 серпня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві із заявою про проведення перерахунку призначеної їй пенсії державного службовця з урахуванням виплаченої суми матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань.

22 серпня 2016 року відповідач листом (вих.№11157/13/Г-950/1) відмовив позивачу у проведенні перерахунку пенсії посилаючись на те, що пенсія призначена відповідно до вимог чинного законодавства без врахування матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації, які не були включені в довідку про складові заробітної плати надані ОСОБА_2 на момент призначення пенсії відповідно до Закону, тому відсутні підстави для проведення перерахунку пенсії.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що отримувані застрахованою особою виплати, з яких фактично були нараховані та сплачені внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються у заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

За змістом статті 37 Закону України «Про державну службу» №3723-XII від 16.12.1993 (надалі Закон №3723-XII; у редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

У частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 року №108/95ВР (далі - Закон №108/95-ВР) встановлено, що заробітна плата це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Статтею 2 цього Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.

Частиною другою статті 33 Закону №3723-XII передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.

Статтею 66 Закону України від 5 листопада 1991 року №1788-XII «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.

Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 9 липня 2003 року №1058-IV визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Наведене дає підстави вважати, що отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Отже, вірним є висновок суду першої інстанцій про необхідність врахування при перерахунку пенсії позивачу сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових потреб та сум індексації заробітної плати, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески.

Аналогічна висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладений у постанові Верховного Суду України від 20.02.2012 у справі № 21-430а11.

Відповідно до ст.244-2 КАС України, висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що станом на момент звернення позивача із заявою про врахування при обчисленні пенсії інших складових заробітної плати, норми, що регулюють перерахунок пенсії державним службовцям було скасовано, колегія суддів апеляційного суду відхиляє, оскільки право на розрахунок пенсії, з урахуванням спірних сум, у позивача виникло з моменту призначення пенсії, а не у день звернення з відповідною заявою до відповідача.

Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.

Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києві залишити без задоволення, а постанову Дніпровського районного суду м Києва від 17 листопада 2016 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя:

Судді:

Головуючий суддя Оксененко О.М.

Судді: Федотов І.В.

Губська Л.В.