Ухвала суду № 66219523, 26.04.2017, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 826/2342/17 Головуючий у 1-й інстанції: Мазур А.С. Суддя-доповідач: Ключкович В.Ю.

У Х В А Л А

26 квітня 2017 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Ключковича В.Ю.,

суддів Беспалова О.О.,

Ганечко О.М.,

за участю секретаря Маменко А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу ОСОБА_3 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року залишено позовну заяву без руху. Встановлено позивачу п'ятиденний термін на усунення недоліків позовної заяви з дня отримання вказаної ухвали суду.

Не погоджуючись з ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та постановити нову, якою направити справу до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду у новому складі суду, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини шостої статті 12, частини першої статті 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та апеляційну скаргу позивача, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на таке.

Згідно із пунктом 3 частини першої статті 199 та пунктом 4 частини першої статті 204 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її і направляє справу до суду першої інстанції для продовження розгляду, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Залишаючи позовну заяву без руху, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не додано до позовної заяви документа про сплату судового збору. Крім того, позивач не надав суду будь-яких доказів на підтвердження майнового стану та неможливості сплати судового збору на момент подачі даного адміністративного позову, а тому суд дійшов до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.

Колегія суддів не може погодитися з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Згідно із частиною 3 статті 106 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору, крім випадків, коли його не належить сплачувати.

Відповідно до частини 2 статті 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон №3674-VI), стаття 5 якого встановлює пільги щодо сплати судового збору.

Відповідно до Закону №3674-VI судовий збір - це збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених Законом України «Про судовий збір». Розмір судового збору визначено зазначеним Законом і залежить від об'єктивних ознак позову (заяви): з яких правовідносин виник і який предмет позову. Умови сплати судового збору однакові й рівні для всіх позивачів, а пільги щодо його сплати передбачені безпосередньо законом.

Відповідно до частини 1 статті 88 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно статті 8 Закону №3674-VI враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати.

Згідно статті 98 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у постанові суду або ухвалою. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів.

А відтак, суд першої інстанції з урахуванням вимог ст.88 КАС України, ст.8 Закону України «Про судовий збір» та поданого клопотання спочатку повинен був вирішити заявлене позивачем клопотання з наданням оцінки підставам для звільнення та доказам на його підтвердження з прийняттям відповідного рішення: про звільнення чи відмову у звільненні від сплати судового збору, відстрочити або розстрочити сплату.

Залишаючи адміністративний позов без руху, суд першої інстанції не вирішив клопотання позивача про звільнення або відстрочення позивача від сплати судового збору.

Відтак, колегія суддів вважає передчасним висновок суду першої інстанції про залишення адміністративного позову без руху з підстав несплати позивачем судового збору.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, разом з позовною заявою позивачем подано клопотання про звільнення від сплати судового збору. В обґрунтування зазначеного клопотання позивач зазначає, що з 26.08.2015 є безробітним. У період часу з 09.09.2015 по 15.09.2016 перебував на обліку, як безробітний у Солом'янському центрі зайнятості Київського міського центру зайнятості, однак з 15.09.2016 центром зайнятості знято з обліку та припинено виплату допомоги по безробіттю у зв'язку з закінченням строку. На підтвердження зазначених обставин позивачем додано : копію трудової книжки ОСОБА_3 , копію довідки Солом'янського районного центру зайнятості від 27.09.2016 №10103 про доходи ОСОБА_3 Крім того, ОСОБА_3 зазначив, що одержані доходи у вигляді допомоги по безробіттю за вересень 2015- вересень 2016 року (левова частка) ним витрачено на придбання ліків, які згідно рекомендацій, викладених у медичній виписці від 30.11.2015 №10762 (копію додано до клопотання), йому необхідно приймати для попередження погіршення стану здоров'я та відповідне харчування.

На думку колегії суддів апеляційної інстанції, зазначені документи можуть свідчити про матеріальний стан позивача.

Крім того, колегія суддів апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що довідка Солом'янського районного центру зайнятості №10103 від 28.09.2016 не є належним доказом, який підтверджував би неможливість сплати позивачем судового збору під час подачі позову, враховуючи те, що позов поданий останнім 03.02.2017, в той час як з довідки вбачається інформація про дохід до вересня 2016 року. При цьому, в оскаржуваній ухвалі суду першої інстанції не зазначено, який саме доказ слід надати позивачу для підтвердження його майнового стану.

Отже, враховуючи наведені правові норми, доводи заявника наведені в позовній заяві, клопотанні про звільнення від сплати судового збору та надані ним докази, з метою забезпечення реалізації права на доступ до правосуддя, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції була надана неналежна оцінка нормам процесуального права, що в свою чергу призвело до неправильного вирішення питання про залишення адміністративного позову без руху.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали місцевого суду та направлення справи для продовження розгляду справи.

Щодо вимоги, заявленої в апеляційній скарзі про направлення справи до Окружного адміністративного суду м. Києва для продовження розгляду у новому складі суду, колегія суддів зазначає, що така задоволенню не підлягає, оскільки питання недопустимості повторної участі судді в розгляді адміністративної справи врегульовані ст.28 КАС України, яка не відносить скасування ухвали про залишення позовної заяви без руху до обставин, які унеможливлюють продовження розгляду справи попереднім складом суду.

Керуючись ст. ст. 41, 160, 195, 196, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 лютого 2017 року - скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду справи.

Ухвала оскарженню не підлягає як така, що не перешкоджає подальшому провадженню у справі.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.04.2017.

Головуючий суддя: В.Ю.Ключкович

Судді: О.О. Беспалов

О.М. Ганечко

Головуючий суддя Ключкович В.Ю.

Судді: Ганечко О.М.

Беспалов О.О.