Постанова № 66218920, 24.04.2017, Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 року ЧернігівСправа № 825/522/17

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді - Кашпур О.В.,

за участі секретаря - Пушенко О.І.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

представника відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Чернігівської обласної ради про визнання дій протиправними, скасування дій, зобов'язання вчинити певні дії та стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

Позивач 24.03.2017 звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної ради і просить:

визнати дії відповідача про не включення в обласну програму енергозбереження винаходів по проекту «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів» (1 наукове відкриття, 11 патентів, 16 винаходів, 7 модернізацій, 2 дипломи конкурсів) незаконними;

скасувати дії відповідача та зобовязати його включити в обласну програму енергозбереження винаходів по проекту «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів» (1 наукове відкриття, 11 патентів, 16 винаходів, 7 модернізацій, 2 дипломи конкурсів);

стягнути з відповідача за моральні страждання кошти в сумі 1600000 грн. (один мільйон шістсот тисяч грн).

В судовому засіданні позивач уточнив позовні вимоги та просить суд:

визнати бездіяльність відповідача щодо не затвердження в обласну програму енергозбереження Чернігівської обласної ради винаходів по проекту «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів» (1 наукове відкриття, 11 патентів, 16 винаходів, 7 модернізацій, 2 дипломи конкурсів, проект технічного завдання), протиправною;

осудити бездіяльність відповідача та зобовязати його додатково затвердити та включити в програму енергозбереження Чернігівської обласної ради винаходів по проекту «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів» (1 наукове відкриття, 11 патентів, 16 винаходів, 7 модернізацій, 2 дипломи конкурсів, проект технічного завдання);

стягнути з відповідача на його користь кошти за моральні інтереси в сумі 4044000 (чотири мільйони сорок чотири тисячі) грн.

Свої вимоги позивач мотивує тим, що на основі винаходів позивачем був розроблений проект «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів». Цей проект кардинально покращує загрозливу екологічну обстановку у всіх сферах життєдіяльності людей, дозволяє 100% - ну переробку біомаси деревини. Відповідачем протиправно, на думку ОСОБА_1, не включено в обласну програму енергозабезпечення цього проекту, чим порушено його права та свободи. На думку ОСОБА_1 Чернігівська обласна рада посягнула на його честь та гідність та суттєво погіршила його матеріальний та моральний стан та нанесла непоправної шкоди. Враховуючи наведене, позивач просить задовольнити його позовні вимоги.

Позивач, представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримали в повному обсязі.

Представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог та зазначив, що підготовка і внесення на розгляд обласної ради проектів програм та пропозицій до програм належать до компетенції саме обласних державних адміністрацій. Чинним законодавством України за Чернігівською обласною радою не закріплено обовязку щодо розробки або внесення пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку області, цільових програм з інших питань. Враховуючи наведене, позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання бездіяльності Чернігівської обласної ради щодо не затвердження до обласної програми енергозбереження його наукового проекту є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач вважає, що своїми діями чи бездіяльністю не заподіяв і не міг заподіяти позивачу жодної із форм моральної шкоди. Також у позовній заяві жодним чином не наведено фактів заподіяння такої шкоди. На підставі викладеного, Чернігівська обласна рада просить відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову. Крім того, Чернігівська обласна рада наполягала на пропущенні позивачем шестимісячного строку звернення до суду, встановленого ст. 99 КАС України та просили залишити позов без розгляду.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Встановлено, що рішенням Чернігівської обласної ради від 27.01.2016 № 3-3/VII затверджено Програму стимулювання до запровадження енергоефективних заходів населення, обєднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-комунальних кооперативів Чернігівської області на 2016-2017 роки (а.с. 54-66).

Позивачем виготовлено проект технічного завдання «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів» (а.с. 86-185).

ОСОБА_1 звернувся до Чернігівської обласної ради із зверненням від 18.12.2015 щодо впровадження його винаходів до обласного плану енергозбереження. Зазначене звернення відповідач отримав 11.02.2016 (а.с. 70).

Відповідно до розпорядження голови Чернігівської обласної ради від 22.02.2016 № 29 створено робочу групу з розгляду звернення винахідника ОСОБА_1 (а.с. 71)

Згідно тексту листа Департаменту житлово-комунального господарства, регіонального розвитку та інфраструктури Чернігівської обласної державної адміністрації від 21.09.2016 № 01-08/1912 до Чернігівської обласної ради винаходи ОСОБА_1, зокрема і «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів» заслуговують на увагу, проте єдиним шляхом сприяння винахіднику у реалізації технічних інновацій є співпраця з підприємствами-інвесторами, в тому числі місцевого рівня, які мають змогу виділяти кошти (а.с. 85)

Листом від 07.12.2016 № К-24-09/1-02 Чернігівська обласна рада повідомила ОСОБА_1, що його звернення було уважно розглянуте на засіданнях робочої групи під керівництвом заступника голови обласної ради ОСОБА_4 та зазначила, що повноважень щодо включення фінансування з обласного бюджету, впровадження у життя винаходів ОСОБА_1, не передбачено нормами чинного законодавства, а отже обласна рада не має повноважень на вирішення питань, порушених у його зверненні.

В листі також зазначено, що у звязку з тим, що у робочої групи відсутні дозволені законом важелі впливу для впровадження винаходів ОСОБА_1, вона припиняє свою діяльність (а.с. 40).

Листом № К-8-09/1-02 від 31.01.2017 Чернігівська обласна рада розяснила позивачу його право на звернення до суду у разі незгоди з рішенням обласної ради про припинення діяльності робочої групи.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд враховуює, що спірні правовідносини врегульовуються нормами Конституції України та Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Згідно частини 2 статті 19 Конституції України та частини 3 статті 24 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» районні, обласні ради делегують відповідним місцевим державним адміністраціям такі повноваження: щодо підготовки і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку відповідно районів і областей, цільових програм з інших питань, а в місцях компактного проживання національних меншин - також програм їх національно-культурного розвитку, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених цією статтею; забезпечення виконання рішень ради.

Таким чином, обласна рада в обовязковому порядку делегує відповідній обласній державній адміністрації повноваження щодо підготовки та внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку.

Під час судового засідання встановлено, що рішенням Чернігівської обласної ради від 16 вересня 1998 року «Про делегування повноважень обласній державній адміністрації» на підставі статті 44 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» (а.с. 72-74) Чернігівській обласній державній адміністрації делеговано, зокрема, такі повноваження:

підготовка і внесення на розгляд ради проектів програм соціально-економічного та культурного розвитку області, цільових програм з інших питань, проектів рішень, інших матеріалів з питань, передбачених вищезазначеним рішенням; забезпечення виконання рішень ради;

підготовка пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку області та загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального та культурного розвитку України.

Тобто, підготовка і внесення на розгляд обласної ради проектів програм та пропозицій до програм належать до компетенції саме обласних державних адміністрацій.

Згідно пункту 16 частини 1 статті 43 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях обласної ради вирішуються питання затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку області, цільових програм з інших питань, заслуховування звітів про їх виконання.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що до виключної компетенції обласних рад належить питання затвердження програм соціально-економічного та культурного розвитку області, в той же час чинним законодавством України за Чернігівською обласною радою не закріплено обовязку щодо розробки або внесення пропозицій до програм соціально-економічного та культурного розвитку області, цільових програм з інших питань.

Таким чином, суд приходить до висновку про те, що відповідачем при затвердженні Програми стимулювання до запровадження енергоефективних заходів населення, обєднань співвласників багатоквартирних будинків та житлово-комунальних кооперативів Чернігівської області на 2016-2017 роки не було допущено протиправної бездіяльності щодо не затвердження в програму винаходу позивача «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів», оскільки відповідач не має повноважень щодо розробки проекту такої програми. Крім того, суд вважає, що Чернігівська обласна рада не має обовязку щодо затвердження Програми енергоефективності з врахуванням винаходу позивача, оскільки самостійно не розробляє проектів цільових програм, а отже не може включати або виключати відповідні заходи, в тому числі й наукові винаходи в такі програми.

Також суд зазначає, що Чернігівська обласна рада є колегіальним органом та як субєкт владних повноважень на підставі та в межах вимог Закону України «Про місцеве самоврядування» має можливість на власний розсуд шляхом голосування прийняти відповідне рішення, а отже має відповідні дискреційні повноваження. Суд зауважує, що Закон України «Про місцеве самоврядування» не містить посилань щодо того, що будь-який винахід чи проект, в тому числі винахід ОСОБА_1 має бути обовязково врахований в цільовій обласній програмі енергоефективності. Отже, суд не може підміняти собою орган місцевого самоврядування та зобовязувати Чернігівську обласну раду вчиняти певним чином.

Враховуючи наведене, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не затвердження в обласну програму енергозбереження винаходів по проекту «Мобільний комплекс по переробці біомаси деревини без відходів» та зобовязання додатково затвердити та включити в програму енергозбереження винаходи по вказаному проекту задоволенню не підлягають.

Щодо вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то суд зазначає, що підставою для цивільно-правової відповідальності згідно Цивільного кодексу України є: наявність шкоди, протиправність поведінки заподіювана шкоди, наявність причинного звязку між шкодою і протиправною поведінкою заподіювана та вини останнього в її заподіянні. Оскільки цивільно-правова відповідальність може наставати за наявності протиправних дій, вини та причино-наслідкового звязку між діями та наслідками, тоді як Чернігівська обласна рада діяла на підставі та у спосіб, передбачений чинним законодавством, то законодавчих підстав для відшкодування моральної шкоди немає.

Крім того, суд зауважує, що ОСОБА_1 не було пропущено строк звернення до суду, встановлений ч. 2 ст. 99 КАС України, оскільки лише листом № К-8-09/1-02 від 31.01.2017 він був повідомлений про розпуск робочої групи про можливість оскарження такого рішення до суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч.1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч.3 статті 2 КАС України).

Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що відповідач діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, тому адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 відмовити в задоволенні позову.

Постанова суду набирає законної сили в порядку статей 167,186 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня отримання її копії.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

СуддяО.В. Кашпур