Постанова № 66217492, 24.04.2017, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 квітня 2017 р. Справа №805/1273/17-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови:11:39

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Христофорова А.Б.,

при секретарі - Нестеренко Н.Л.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з адміністративний позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області форми «Ф» № 243-17 від 25.06.2015 року року, в обґрунтування адміністративного позову зазначив, що податковим органом неправомірно прийнято податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 243-17 від 25.06.2015 рок про нарахування транспортного податку у сумі 25 000,00 грн, оскільки, Закон України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ухвалений 28.12.2014, тобто після 15.07.2014, то застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законом змін та рішення з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року, у відповідності до чого податкове повідомлення-рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідачем через відділ документообігу та архівної роботи суду надано заперечення на адміністартивний позов мотивоване тим, що згідно АІС «Податковий блок» встановлено, що ОСОБА_2 є платником транспортного податку. Краматорська міська рада 12.03.2015 року прийняла рішення №47VI Про затвердження Положення про транспортний податок, таким чином, податковим органом сформовано податкове повідомлення-рішення № 243-17 від 25.06.2015 року та направлено позивачу, який сплатив податок 16.11.2015 року. Обовязок щодо сплати належним чином податків зафіксовано Конституцією України, а транспортного податку ст..265,267 ПК України. З огляду на зазначене просить відмовити у задоволені позовних вимог.

Сторони в судове засідання не зявилися про час, дату та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.

Позивач через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача через відділ діловодства та документообігу суду надав заяву про розгляд справи без участі представника.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 84300) в даних правовідносинах, у відповідності до вимог ст.48 Кодексу адміністративного судочинства України, здатний особисто здійснювати свої права та обовязки.

Відповідач, Державна податкова інспекція у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області, в даних правовідносинах реалізує надані йому Податковим кодексом України повноваження, є субєктом владних повноважень та згідно ст. 48 КАС України здатний особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки.

Судом встановлено, що ОСОБА_2Ю, на праві власності належить транспортний засоб TOYOTA HIGHLANDER, 2011р. в. державний номер НОМЕР_2, обєм двигуна 3456 куб.см.

25.06.2015 року Державною податковою інспекцією у м. Краматорську ГУ Міндоходів у Донецькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «Ф» № 243-17 за платежем: транспортний податок з фізичних осіб на суму податкового зобовязання 25 000,00 грн. з повідомленням про необхідність сплати вказаного податкового зобовязання протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.

Відповідно до платіжного доручення № 0.0.461832140.1 від 16.11.2015 року позивачем сплачено транспортний податок у сумі 25 000,00 грн.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначення вичерпного переліку податків та зборів, що справляються в Україні, порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства, регулюються Податковим кодексом України (далі - ПК України).

01.01.2015 року набрав чинності Закон України від 28.12.2014 № 71-VIII «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», яким введено новий податок з громадян України транспортний податок шляхом викладення в новій редакції ст. 267 ПК України.

Із набранням чинності вказаної статті ПК України 01.01.2015 року, власники транспортних засобів, які використовувалися до 5 років та обємом більше 3000 куб. см, є платниками транспортного податку.

При цьому обовязок із сплати транспортного податку покладено на його платників починаючи із 2015 року (рік набрання чинності Законом).

Відповідно до п. 8.1. ст. 8 ПК України в Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори.

Згідно ст.9 ПК України, транспортного податку немає у переліку загальнодержавних податків та зборів.

У статті 10 ПК України, якою встановлено перелік місцевих податків, транспортний податок прямо не вказаний. Натомість є податок на майно (пп. 10.1.1.), який складається із 3 (трьох) різних податків, кожен із різними елементами податку, як їх визначено п. 7.1 ст. 7 ПК України.

Так, відповідно до ст. 265 ПК України (у редакції Закону України від 28.12.2014 № 71-VIII, що діє з 01.01.2015), податок на майно складається з: податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки; транспортного податку; плати за землю.

Отже, транспортний податок згідно з ПК України є місцевим податком.

Водночас, особливість місцевих податків полягає в тому, що вони за законом не можуть бути встановлені безпосередньо рішенням Верховної Ради України.

Так, відповідно до п. 8.3. ст. 8 ПК України (у редакції, чинній на час прийняття спірного податкового повідомлення-рішення) до місцевих належать податки та збори, що встановлені відповідно до переліку і в межах граничних розмірів ставок, визначених цим Кодексом, рішеннями сільських, селищних і міських рад у межах їх повноважень, і є обовязковими до сплати на території відповідних територіальних громад.

Тобто безпосереднє встановлення місцевих податків (а, отже, і транспортного податку) віднесено ПК України до компетенції відповідних сільських, селищних, міських рад у межах їх повноважень.

Встановлення місцевих податків виключно відповідними рішеннями місцевих рад закріплено також п. 24 ч. 1 ст. 26 Закону «Про місцеве самоврядування в Україні» та ст. 143 Конституції України.

Згідно з п. 12.3 ст. 12 ПК України, сільські, селищні, міські ради в межах своїх повноважень приймають рішення про встановлення місцевих податків та зборів.

Відповідно до пп. 12.3.1 п. 12.3 ст. 12 ПК України, встановлення місцевих податків та зборів здійснюється у порядку, визначеному цим Кодексом .

Згідно пп. 12.3.2-12.3.3 п. 12.3 ст. 12 ПК України При прийнятті рішення про встановлення місцевих податків та зборів обовязково визначаються обєкт оподаткування, платник податків і зборів, розмір ставки, податковий період та інші обовязкові елементи, визначенні статтею 7 цього Кодексу з дотриманням критеріїв, встановлених розділом ХІІ цього Кодексу для відповідного місцевого податку чи збору.

Копія прийнятого рішення про встановлення місцевих податків чи зборів надсилається у десятиденний строк з дня оприлюднення до контролюючого органу, в якому перебувають на обліку платники відповідних місцевих податків та зборів.

При цьому згідно з п. 12.5 ст. 12 ПК України офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, яке набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 ст. 12 цього Кодексу.

Відповідно до пп. 12.3.4 п. 12.3 ст. 12 ПК України, рішення про встановлення місцевих податків та зборів офіційно оприлюднюється відповідним органом місцевого самоврядування до 15 липня року, що передує бюджетному періоду, в якому планується застосовування встановлених місцевих податків та зборів або змін (плановий період). В іншому разі норми відповідних рішень застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.

Приписи п. 12.5 ст. 12 ПК України визначають, що офіційно оприлюднене рішення про встановлення місцевих податків та зборів є нормативно-правовим актом з питань оподаткування місцевими податками та зборами, який набирає чинності з урахуванням строків, передбачених пп. 12.3.4 цієї статті.

З аналізу наведених норм вбачається, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. При цьому опублікування рішення органу місцевого самоврядування про встановлення транспортного податку, як місцевого податку, пізніше 15 липня року, є підставою для застосування відповідних норм оподаткування не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим періодом.

Положеннями п. 4 розділу ІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII органам місцевого самоврядування рекомендовано у місячний термін з дня опублікування цього Закону переглянути рішення щодо встановлення на 2015 рік податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для обєктів житлової нерухомості, а також прийняти та оприлюднити рішення щодо встановлення у 2015 році податку на майно (в частині податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки) для обєктів нежитлової нерухомості, податку на майно (в частині транспортного податку) та акцизного податку з реалізації субєктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів. Також вказаною нормою права установлено, що в 2015 році до рішень місцевих рад про встановлення місцевих податків на 2015 рік не застосовуються вимоги, встановлені Законом України «Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності».

З огляду на викладене, оскільки Закон України «Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» ухвалений 28.12.2014 року, тобто після 15.07.2014 року, а транспортний податок установлено в місті Краматорську Рішенням Краматорської міської ради №47VI від 12.03.2015 року Про затвердження Положення про транспортний податок на території м. Краматорська, то застосування контролюючим органом положень ПК України з урахуванням внесених Законом змін та рішення з метою оподаткування транспортним податком, може мати місце не раніше наступного бюджетного періоду, тобто не раніше 2016 року.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд не приймає заперечення надані відповідачем, в обгрунтування прийняття спірного податкового повідомлення-рішення, оскільки вони не відповідають вимогам чинного на час виникнення спірних правовідносин законодавства та не підтверджені належними та допустими доказами.

На думку суду належним захистом порушених прав позивача є визнання податкового повідомлення - рішення протиправним, з огляду на зазначене воно підлягає скасуванню, враховуючи вищевикладене позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Судові витрати розподілити у відповідності до вимог ст. 94 Кодексу адміністартивного судочинства України.

Керуючись ст. ст. 7, 17, 86, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомленнярішення Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління Міндоходів у Донецькій області форми «Ф» № 243-17 від 25.06.2015 року про визнання податкового зобовязання з транспортного податку у сумі 25 000,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у м. Краматорську Головного управління ДФС у Донецькій області на користь ОСОБА_1 ( РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_1, 84300) судовий збір в сумі 640 (шістсот сорок) грн 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошено у судовому засідання 24 квітня 2017 року.

Повний текст постанови виготовлено 27 квітня 2017 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10 денний строк з дня отримання постанови апеляційної скарги з подачею її копії до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Христофоров А.Б.