Ухвала суду № 662173, 18.05.2007, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

21036, м. Вінниця, Хмельницьке шосе, 7 тел. 66-03-00, 66-11-31 http://vn.arbitr.gov.ua

____________________

У Х В А Л А

"18" травня 2007 р. Справа № 4/201-07

за позовом: Відкритого акціонерного товариства "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2", 23240, Вінницька область, Вінницький район, смт. Десна, вул. Гагаріна, 6, код ЄДРПОУ 00953208

до:Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком " в особі центру обслуговування споживачів та продажу послуг Вінницької дирекції Відкритого акціонерного товариства "Укртелеком", м. Вінниця, вул. Козицького, 22, код ЄДРПОУ 01182204

про визнання недійсним типового договору про надання послуг електрозв'язку №642

Головуючий суддя Білоус В.В.

При секретарі судового засідання Логінов А.О.

Представники сторін в судовому засіданні 17.05.2007р.:

позивача: Олійник Р. О. за довіреністю

відповідача: не з'явився , через канцелярію суду подано клопотання

Представники сторін в судовому засіданні 18.05.2007р.:

позивача : не з"явився

відповідача : не з"явився

ВСТАНОВИВ:

Поданий позов про визнання недійсним типового договору про надання послуг електрозв'язку № 642.

В судовому засіданні 17.05.2007р. за клопотанням представника позивача оголошувалася перерва до 18.05.2007р. о 10 год. 00 хв.

Начальник УТПВФ ВАТ "Укртелеком" В. М. Тітко в листі № 5-2/2698 заявив клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату. Мотивував це хворобою юрисконсульта Снецаренко А. А. , а також звільненням з посади іншого юрисконсульта. Представник позивача заперечив проти цього клопотання покликаючись на те, що відповідач намагається затягнути розгляд справи. Вказане клопотання судом відхилене , як таке, що підписане особою, повноваження якої представляти відповідача у справі не підтверджені доказами, передбаченими ст. 28 ГПК України. Згідно названої статті представниками сторін є керівники, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, наданими суду. Окрім того, представником відповідача - ВАТ "Укртелеком" м. Київ ( юридичнаособа ) могла бути будь -яка інша, ніж керівник , особа, на підставі довіреності підписаної керівником, іншою повноваженою особою та посвідчена печаткою. Суд не викликав в якості представника відповідача юрисконсультом Сніцаренко А. А. Тому представниками відповідача, як юридичної особи могли бути керівники центру, Вінницької філії, самого відкритого акціонерного товариства або представники юридичних відділів, інші працівники філії, акціонерного товариства на підставі установчих документів, довіреностей.

В позовній заяві № 107 від 26.03.2007р. позивач просить визнати недійсним типовий договір № 642 про надання послуг електрозв'язку на підставі ст. 48, 56 ЦК УРСР яка такий, що з боку позивача підписаний головою правління Мотруком М. І. - особою яка не мала на це повноважень , оскільки згідно п. 8.4.8, 8.4.9 Статуту позивача до компетенції голови правління віднесено лише право передати майно товариства під заставу та в оренду, а підписання господарських угод від імені товариства відноситься до компетенції заступника голови правління. Тобто, в позовній заяві позивач покликався на норми законодавчого акту - ЦК УРСР, який був чинний до 01.01.2004р., доказ вимог, викладених в позовній заяві, надав копію статуту ВАТ "Вінницький комбінат хлібопродуктів № 2 " ( нова редакція ) державна реєстрація змін до якого провідна 22.09.2004р. , тобто після втрати чинності ( 01.01.2004р. ЦК УРСР ). Звертаючись з позовом про визнання недійсним договору, як такого що суперечить закону, позивач має довести, що договір суперечить нормам закону, чинним на дату підписання договору. Тому, з огляду на вказані обставини та те, що в копії договору № 642 не було вказано дату його підписання від позивача ухвалою від 29.03.2007р. від позивача вимагалося надати суду до 14.05.2007р. докази про те, коли ( дата ) був підписаний договір № 642, статут позивача в редакції чинній на дату підписання договору, оригінали доказів наданих з позовом , оскільки тільки встановивши дату підписання оспорюваного договору можна було з'ясовувати , яке законодавство було чинне на той час, чи відповідав договір його вимогам та чи правильно позивач застосовує норми ЦК УРСР та нову редакцію статуту..

Реагуючи на ухвалу суду від 29.03.2007р. позивач в листі пояснив, що типовий договір про надання послуг електрозв'язку № 642 підписаний неповноважною особою - головою правління Мотруком М. І., а тому угода підписана особою з перевищенням повноважень згідно ст. 48 ЦК УРСР є недійсною . Вимог ухвали від 29.03.2007р. про надання доказів про те коли ( дата ) підписаний договір № 642, статуту в редакції чинній на дату підписання договору позивач не виконав.

В листі № 346 від 16.05.200р. поданому суду 17.05.2007р. о 10 год. 10 хв. позивач заявив клопотання про зміну підстави позову і з посиланням на ст. 153 ЦК УРСР, ч. 2 ст. 15 "Правил користування місцевим телефонним зв'язком", затвердженого постановою КМ України № 385 від 22.04.1997р. просить на підставі ст. 48 ЦК УРСР визнати недійсним типовий договір № 642 недійсним в зв'язку з недосягненням сторонами згоди зі всіх істотних умов, оскільки в тексті договору, додатках до нього не вказано які конкретно послуги зв'язку відповідач має надавати позивачеві, не погоджено систему оплати , тип розрахунків.

В листі № 347 від 17.05.2007р. поданому в суд 17.05.2007р. о 10 год. 45 хв. , тобто через 35 хвилин після заяви про зміну підстав позову, позивач заявив клопотання в якому вважає, що договір № 642 в зв'язку із недосягнення сторонами згоди зі всіх істотних умов вважає неукладеним просить, якщо суд під час розгляду справи встановить, що угоду між сторонами не укладено , просить припинити провадження у справі згідно п. 1-1 ст. 80 ГПК України за відсутності предмету спору, що розцінюється судом як як прохання і вимога встановити факт не укладення договору за відсутності спору про право цивільне і про невідповідність цього клопотання ст. 19 Конституції України , ст. 16 ЦК України, яка не передбачає такого способу захисту , як встановлення факту не укладення договору шляхом пред'явлення самостійної позовної вимоги, тому вказане клопотання не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 4-3 ГПК України , п. 4 ч. 2 ст. 129 Конституції України відповідачу гарантовано право обґрунтовувати свої заперечення проти пред'явленого позову, доводити переконливість своїх доказів. Тому для забезпечення цього права відповідач має знати з яких підстав до нього подається позов та з якими вимогами. Тому для забезпечення цього права ст. 56, 57 ГПК України передбачено направлення позивачем відповідачу копії позовної заяви та доданих до неї документів та обов'язок позивача надати суду докази направлення копії позовної заяви та доданих до неї документів. За аналогією закону, суд приходить до висновку про те, що заява позивача про зміну підстав позову , яка містить зовсім інший , ніж в позовній заяві підстави позовних вимог, мала бути направлена відповідачу та докази такого направлення мали бути надані суду разом із заявою про зміну підстав позов . Оскільки позивач із заявою про зміну підстав позову № 346 від 16.05.2007р. не надав суду доказів направлення її відповідачу то клопотання позивача про зміну підстав позову не підлягає задоволенню. Окрім того, суд не вдаючись в правомірність чи, обґрунтованість , законність тверджень позивача про недосягнення між сторонами всіх істотних умов договору, а відтак і його не укладення, вважає, що при вимогах про визнання недійсним договору не може бути вказано такі підстави , як недосягнення істотних умов цього договору, оскільки не можна визнати недійсним договір, який неукладено.

До такого ж висновку прийшов фактично і позивач оскільки в листі № 347 від 17.05.2007р. змінив свою заяву про зміну підстав позову № 346 від 16.05.2007р. і вже просить не визнати договір недійсним, а встановити факт не укладення договору і припинити провадження у справі за відсутності предмету спору. Тобто, фактично міняє і предмет і підстави позову та пред'являє позов про визнання договору неукладеним. Вимога ж про встановлення факту не укладення договору не відповідає способам захисту, передбачений цивільним законодавством, не призводить до поновлення порушених прав. Вона не може бути предметом спору, самостійно розглядатися в окремій справі. Вимога про визнання договору неукладеним , є нічим іншим як встановлення факту, що має юридичне значення . Цей факт може встановлюватися судом лише при існуванні та розгляді між сторонами договору спору про право цивільне ( майнового спору ). Його встановлення є елементом оцінки фактичних обставин справи та обґрунтованості вимог при вирішенні між сторонами майнового спору за таким договором.

З огляду на відхилення судом клопотаннь, викладених в листах № 346 від16.05.2007р., № 347 від 17.05.2007р. , суд вважає підлягаючим до розгляду спір з підстав і про предмет вказаний в позовній заяві № 107 від26.03.2007р. Для вирішення спору із підстав предмету, вказаного в позовній заяві , і навіть в клопотанні про зміну підстав позову, позивач відповідно до вимог ухвали від 29.03.2007р. зобов'язаний був надати докази про дату підписання договору № 642, статут позивача в редакції на дату підписання договору, оскільки без цих доказів не можна встановити якому законодавству не відповідав чи відповідає договір № 642, яка редакція статуту і які повноваження голова правління мав на дату підписання договору, а відтак і не можна вирішити спір . Позивач вказані докази не надав . представник позивача не надати пояснень які б свідчили про повноважність невиконання вимог ухвали суду щодо надання вказаних доказів. Не навів доказів, які б обґрунтовували поважність невиконання цих вимог суд, а тому в засіданні 17.05.2007р. просив оголосити перерву до 18.05.2007р. для надання доказів, витребуваних ухвалою від 29.03.2007р. , але в засідання 18.05.2007р. не з'явився, докази не надав. Тому суд вважає, невиконання позивачем вимог ухвали суду від 29.03.2007р. про надання доказів про те, коли ( дата ) підписаний договір № 642, статуту позивача в редакції не дату підписання договору , оригіналу договору , як таке що вчинене без поважних причин. З огляду на вказане суд приходить до висновку про залишення позову без розгляду на підставі п. 5 ст.81 ГПК України з віднесенням на позивача судових витрат .

Залишення позову без розгляду не позбавляє позивача права на повторне звернення, в установленому законом порядку , з позовом після усунення обставин, що призвели до залишення позову без розгляду.

Керуючись ст. 4-3, 4-5, 22, 28, 33, 34, 36, ч. 2 ст. 49, ч. 3 ст. 77, п. 5 ч. 1 ст. 81, 86 ГПК України, -

УХВАЛИВ:

1. Позов залишити без розгляду.

2. Судові витрати покласти на позивача.

3. Копію даної ухвали направити сторонам рекомендованим листом.

Суддя Білоус В.В.