Рішення № 66212520, 05.08.2016, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа № 2/359/1319/16

359/3184/16-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

05 серпня 2016 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Журавського В.В.

при секретарі - Алфімовій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориспіль цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Бориспільської міської ради Київської області, ОСОБА_2 про визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та свідоцтва про право власності на земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

В квітні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, який обґрунтовує тим, що його баба ОСОБА_3 була власницею земельної ділянки площею 0,10 га з кадастровим номером 3210500000:13:003:0317 з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, яка знаходиться по вул. Лісна, 13 в м. Бориспіль Київської області, що належала їй на підставі державного акту на право власності на землю ІІІ-КВ №094415 від 15 вересня 1998 року. 11 січня 2003 року ОСОБА_3 померла. Після її смерті єдиною спадкоємицею була матір позивача ОСОБА_4, яка оформила на своє імя свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з надвірними господарськими спорудами по вул. Лісна, 13 в м. Бориспіль, а земельну ділянку розміщену під успадкованим житловим будинком оформити на своє імя не встигла у звязку зі смертю 07 квітня 2011 року. Після смерті ОСОБА_4 позивач у встановленому порядку звернувся до Бориспільської міської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини. В процесі оформлення спадкових прав позивачу стало відомо, що земельна ділянка, яку Бориспільська міська рада вперше передала у власність ОСОБА_2 накладається на земельну ділянку ОСОБА_3, яку успадкувала ОСОБА_4, але не встигла оформити на своє імя відповідні документи. Проте внаслідок даної накладки позивач не може отримати у нотаріуса свідоцтво про право на спадщину на земельну ділянку. Оскільки, рішенням Бориспільської міської ради Київської області №5300-63-VI від 21 травня 2015 року було затверджено проект землеустрою щодо відведення у власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,0900 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3210500000:13:003:0312, що знаходиться по вул. Урицького, 49 у м. Бориспіль Київської області. В подальшому на підставі даного рішення ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно та здійснив державну реєстрацію права власності. У звязку з накладенням земельної ділянки ОСОБА_2, на земельну ділянку право власності на яку виникло у баби позивача ще у 1998 році, тобто задовго до прийняття Бориспільською міською радою Київської області рішення про передачу ОСОБА_2 спірної земельної ділянки. Тому ОСОБА_5 просить суд визнати недійсним рішення Бориспільської міської ради Київської області №5300-63-VI від 21 травня 2015 року «Про затвердження проектів землеустрою та передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд у м. Борисполі» в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,0900 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3210500000:13:003:0312, яка знаходиться по вул. Урицького в м. Бориспіль Київської області, а також визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно серії СТА №860402, індексний №41386587 від 29 липня 2015 року, видане на імя ОСОБА_2

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_6 позов підтримав та просив суд його задовольнити. Проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник Бориспільської міської ради ОСОБА_7 не зявилась у судове засідання. Надала до суду заяву, в якій зазначила, що проти задоволення позову заперечує та просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не зявився та про своє ставлення до предявленого позову суд не повідомив. Про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином.

Тому на підставі ч.1 ст.224 ЦПК України суд вирішив проводити заочний розгляд цивільної справи, про що в судовому засіданні оголосив протокольну ухвалу.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази, які містяться в матеріалах цивільної справи, суд дійшов до висновку, що предявлений позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 належала на праві власності земельна ділянка площею 0,100 га з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку, що розташовується в м. Бориспіль по вул. Лісна, 13, що підтверджується копією державного акту серії ІІІ-КВ №094415 (а.с.10).

11 січня 2003 року ОСОБА_3 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть, видного на її імя (а.с.16).

Після смерті ОСОБА_3 єдиною спадкоємицею за законом є її дочка ОСОБА_4, яка у встановленому законом порядку прийняла спадщина та отримала свідоцтво про право на спадщину за законом на житловий будинок з господарськими та побутовими будівлями та спорудами, що знаходиться в м. Бориспіль по вул. Лісна під №13, видане державним нотаріусом Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори ОСОБА_8 від 29 січня 2004 року (а.с.18).

В подальшому на підставі даного свідоцтва про право на спадщину за законом ОСОБА_4 зареєструвала право власності на домоволодіння №13 по вул. Лісна в м. Бориспіль Київської області, що підтверджується витягом про реєстрацію права власності на нерухоме майно №2986038 від 03 березня 2004 року (а.с.19).

07 квітня 2011 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії І-ОК №216941 (а.с.13).

Після смерті ОСОБА_4 спадщину у встановленому законом поряду прийняв її син ОСОБА_1, відповідно до копії свідоцтва про народження позивача (а.с.12) та витягу про реєстрацію в спадковому реєстрі спадкової справи після смерті ОСОБА_4 (а.с.14).

Встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_5 є спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 Проте, враховуючи ту обставину, що 01 квітня 2014 року ОСОБА_5 помер, на підтвердження чого надано відповідну копію свідоцтва про смерть (а.с.17). Тому єдиним спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_4 є її син ОСОБА_1

Відповідно до положення ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Згідно з ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

У відповідності до п.«г» ч.1 ст.81 ЗК України однією з підстав набуття громадянами України права власності на земельні ділянки є прийняття спадщини.

За правилами ч.5 ст.1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Проте, ОСОБА_1 відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку, що розташована по вул. Лісній, 13 в м. Борисполі Київської області. Про що позивач отримав постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 07 квітня 2016 року. Оскільки, дана земельна ділянка належала ОСОБА_3, яка померла 11 січня 2003 року, після якої її дочка ОСОБА_4 прийняла спадщину, але юридично не оформила своїх прав на зазначену земельну ділянку (а.с.27).

Судом встановлено, що рішенням Бориспільської міської ради Київської області «Про затвердження проектів землеустрою та передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруд (присадибні ділянки) у м. Борисполі (землі житлової та громадської забудови)» №5300-63-VI від 21 травня 2015 року ОСОБА_2 передано безоплатно у власність земельну ділянку з кадастровим номером 3210500000:13:003:0312 площею 0,0900, що знаходиться в м. Бориспіль по вул. Урицького, 49 (а.с.22-24).

На підставі даного рішення ОСОБА_2 отримав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, а саме на земельну ділянку 3210500000:13:003:0312 площею 0,0900 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд по вул. Урицького, 49 в м. Бориспіль (а.с.25).

Як вбачається з повідомлення про виявлення технічної помилки №02-33/97 від 29 лютого 2016 року з відомостей з Державного земельного кадастру у формі викопіювання з кадастрової карти (плану) та іншої картографічної документації державного земельного кадастру від 29 лютого 2016 року виявлено технічну помилку, а саме перетин меж земельних ділянок, що мають кадастрові номери 3210500000:13:003:0317 (належить ОСОБА_3 на підставі державного акту серії ІІІ-КВ №094415 від 15 вересня 1998 року) та 3210500000:13:003:0312 (належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно індексний номер 41386587 від 29 липня 2015 року). При цьому площа накладки становить 25 кв.м., перетин меж вздовж всієї лінії дотику 36,74 м становить від 0,30 метрів до 1 метра (а.с.26).

Зважаючи на те, що оскільки ОСОБА_4 померла 07 квітня 2011 року, проте за час свого життя вона прийняла спадщину після смерті своє матері ОСОБА_3, в тому числі право на земельну ділянку, яка розташовується в м. Бориспіль по вул. Лісна, 13. Також враховуючи те, що після смерті ОСОБА_4 спадщину прийняв її син ОСОБА_1 Тому ОСОБА_1 має право на захист його порушених спадкових прав, оскільки накладення земельних ділянок, а саме земельної ділянки, що на праві приватної власності належала ОСОБА_3 та земельної ділянки ОСОБА_2, унеможливлює оформлення спадкових прав ОСОБА_1

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.198 ЗК України кадастрові зйомки - це комплекс робіт, виконуваних для визначення та відновлення меж земельних ділянок. Кадастрова зйомка включає: геодезичне встановлення меж земельної ділянки; погодження меж земельної ділянки з суміжними власниками та землекористувачами; відновлення меж земельної ділянки на місцевості; встановлення меж частин земельної ділянки, які містять обтяження та обмеження щодо використання землі; виготовлення кадастрового плану.

Згідно з ч.1 ст.50 Закону України «Про землеустрій» проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок складаються у разі формування нових земельних ділянок.

У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.55 Закону України «Про землеустрій» встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) проводиться відповідно до топографо-геодезичних і картографічних матеріалів. Встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється на основі технічної документації із землеустрою, якою визначається місцеположення поворотних точок меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Зі змісту п.3.12 Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів №376 від 18 травня 2010 року, закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем у присутності власника (користувача) земельної ділянки, власників (користувачів) суміжних земельних ділянок або уповноваженою ним (ними) особою. Повідомлення власників (користувачів) суміжних земельних ділянок про дату і час проведення робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) здійснюється виконавцем завчасно, не пізніше ніж за п'ять робочих днів до початку робіт із закріплення межовими знаками меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Зважаючи на дані положення чинного законодавства, суд звертає увагу на ту обставину, що при виготовленні акту прийомки-передачі межових знаків на зберігання від 08 липня 2014 року на земельну ділянку ОСОБА_2 підпис від імені суміжного власника земельної ділянки замість ОСОБА_3 виконано іншою особою (а.с.21). Оскільки,. на час підписання даного акту ОСОБА_3М померла, а саме 11 січня 2003 року, а тому суд приходить до висновку, що межові знаки в натурі при виділенні земельної ділянку ОСОБА_2 не встановлювались та з суміжними землекористувачами у встановленому законом порядку не погоджувались, що призвело до накладення суміжних земельних ділянок.

У відповідності до ч.2 та п.г) ч.3 ст.152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, в тому числі шляхом, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.

Відповідно до ч.1 ст.155 ЗК України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

За таких обставин, позовні вимоги про визнання недійсним рішення Бориспільської міської ради №530-63-VI від 21 травня 2015 року в частині затвердження проекту землеустрою та передачу безоплатно у власність земельної ділянки для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруду м. Борисполі в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,0900 га з кадастровим номером 3210500000:13:003:0312, яка знаходиться по вул. Урицького, 49 у м. Борисполі Київської області, підлягають задоволенню.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в абзаці другому п.2 постанови «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» №7 від 16 квітня 2004 року державні акти на право власності на земельні ділянки є документами, що посвідчують право власності й видаються на підставі відповідних рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень. У спорах, пов'язаних із правом власності на земельні ділянки, недійсними можуть визнаватися як зазначені рішення, на підставі яких видано відповідні державні акти, так і самі акти на право власності на земельні ділянки. Визнання недійсними державних актів на право власності вважається законним, належним та окремим способом поновлення порушених прав у судовому порядку

Аналогічну правову позицію викладено також в постановах Верховного Суду України №6-33цс13 від 22 травня 2013 року та №6-46цс14 від 04 червня 2014 року.

Враховуючи те, що оскаржуване рішення Бориспільської міської ради було необхідною передумовою виникнення у відповідача права власності на земельну ділянку, тому отримане ОСОБА_2 свідоцтво про право власності на нерухоме майно підлягає визнанню недійсними.

Крім цього, на підставі ч.6 ст.154 ЦПК України, суд вважає за необхідне скасувати заходи забезпечення позову, вжиті відповідно до ухвали Бориспільського міськрайонного суду від 03 червня 2016 року, якою накладено арешт на спірну земельну ділянку площею 0,0900 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3210500000:13:003:0312, яка знаходиться по вул. Урицького, 49 в м. Бориспіль Київської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_2

На підставі викладеного та керуючись ст.1218, ч.1 ст.1225, ч.5 ст.1268 ЦК України, п.«г» ч.1 ст.81, ч.2 та п.г) ч.3 ст.152, ч.1 ст.155, ч.1 та ч.2 ст.198 ЗК України, ч.1 ст.50, ч.1 та ч.2 ст.55 Закону України «Про землеустрій», ст.ст.8, 10, 57, 60, 209, 212-215, 218, ч.1 ст.224 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Визнати недійсним рішення Бориспільської міської ради Київської області №5300-63-VI від 21.05.2015 року про затвердження проектів землеустрою та передачу безоплатно у власність земельних ділянок громадянам для будівництва та обслуговування жилих будинків, господарських будівель і споруду м. Борисполі в частині затвердження проекту землеустрою та передачі у власність ОСОБА_2 земельної ділянки розміром 0,0900 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий №3210500000:13:003:0312 яка знаходиться по вул. Урицького, 49 у м. Борисполі Київської області.

Визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно СТА №860402, індексний №41386587 від 29.07.2015 року видане на ім'я ОСОБА_2, про те, що він є власником земельної ділянки розміром 0,0900 га. для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий №3210500000:13:003:0312, яка знаходиться по вул. Урицького, 49 у м. Борисполі Київської області.

Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 03.06.2016 року у цивільній справі № 2/359/1319/16, 359/3184/16-ц щодо накладення арешту на земельну ділянку площею 0,0900 га з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд з кадастровим номером 3210500000:13:003:0312, яка знаходиться по вул. Урицького, 49 в м. Бориспіль Київської області та належить на праві приватної власності ОСОБА_2.

Заочне рішення суду може бути переглянуто за письмовою заявою відповідача поданої на протязі 10-ти днів з дня отримання його копії, а також може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Бориспільський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду протягом 10-ти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні під час оголошення рішення, протягом 10-ти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: підпис

З оригіналом згідно:

Суддя Бориспільського міськрайонного суду В.В. Журавський