Постанова № 66212333, 21.04.2017, Богуславський районний суд Київської області

гСправа № 358/259/17 Провадження № 2-а/358/120/17

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2017 року м. Богуслав

Богуславський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді: Тітова М.Б.

за участю:

секретаря судового засідання Зеленько О.Д.,

позивача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Богуславі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 внутрішніх справ України та Головного управління Національної поліції України в Київській області про визнання протиправним рішення та про зобовязання здійснити виплату одноразової грошової допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, в якому просить визнати протиправною відмову Головного управління Національної поліції в Київській області та ОСОБА_2 внутрішніх справ України у призначенні та виплаті йому одноразової грошової допомоги в звязку з встановленням йому інвалідності другої групи та зобовязати ОСОБА_3 управління Національної поліції в Київській області нарахувати та позачергово виплати йому одноразову грошову допомогу як інваліду другої групи відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без встановлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №850 від 21.10.2015 року у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 08 вересня 2016 року в загальній сумі 290000 гривень.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він проходив службу в органах внутрішніх справ з 04.02.2003 року по 06.11.2015 року, а у подальшому - в Національній поліції до 19.01.2016 року та був звільнений зі служби в Національній поліції через хворобу, оскільки згідно з висновком Медико-соціальної експертної комісії від 08.09.2016 року йому встановлено другу групу інвалідності довічно у зв'язку із захворюванням, що пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ. Таким чином, позивач стверджує, що згідно вищевказаного Порядку він має право на одержання одноразової грошової допомоги, що передбачена законом, а відповідач протиправно відмовляє йому у виплаті цих коштів соціальної допомоги.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав, посилаючись на вищевказані факти та докази.

Відповідач ОСОБА_2 внутрішніх справ України в судове засідання свого представника не направило, але подало заперечення, в яких зазначено, що МВС України не має повноважень розглядати та приймати рішення по призначенню поліцейському одноразової грошової допомоги. Виплату одноразової грошової допомоги проводять підрозділи Національної поліції України згідно Наказу МВС України від 11 січня 2016 року №4 «Про затвердження Порядку та умов виплати одноразової грошової допомоги в разі загибелі (смерті) чи втрати працездатності поліцейського».

Відповідач ОСОБА_3 управління Національної поліції в Київській області в судове засідання свого представника не направило, але подало заперечення, в яких зазначено, що позивачу відмовлено у виплаті одноразової грошової допомоги на законних підставах, оскільки відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» на даний час не внесені зміни щодо призначення та виплати одноразової грошової допомоги колишнім поліцейським, причиною інвалідності якої стало захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ, а тому вирішити питання про призначення цієї допомоги немає правових підстав.

Заслухавши пояснення позивача та дослідивши представлені сторонами документи та інші зібрані по справі матеріали, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Позивач ОСОБА_1 проходив службу в органах внутрішніх справ України з 04.02.2003 по 06.11.2015 року, а з 07.11.2015 по 19.01.2016 року проходив службу в Головному управлінні Національної поліції в Київській області, що підтверджується копією трудової книжки серії АС № 651362 від 11.06.1998 року.

Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 18.01.2016 № 8 о/с майора поліції ОСОБА_1, заступника начальника відділу начальника слідчого відділу Рокитнянского відділу поліції, звільнено зі служби в поліції за п.п. 2, п. 1, статті 77 (через хворобу), 19 січня 2016 року.

Згідно з даними виписки з свідоцтва про хворобу № 7/3в від 14 січня 2016 року, складеної Військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Київській області» позивачу було встановлено захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Згідно довідки від 08.09.2016 серії АВ № 0527386 до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, позивачу ОСОБА_1 встановлена друга група інвалідності, рівень втрати професійної працездатності позивача становить 70 %, причина втрати працездатності - захворювання пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

У подальшому 03.10.2016 року позивач звернувся до ОСОБА_2 внутрішніх справ України, Національної поліції України і Головного управління Національної поліції в Київській області із заявами про призначення і виплату йому одноразової грошової допомоги, що передбачена законом, однак відповідач ОСОБА_3 управління Національної поліції в Київській області листом № 29/ш-744 від 03.11.2016 року відмовив позивачу у виплаті цієї допомоги, оскільки на думку відповідача, для її виплати немає правових підстав.

28.11.2016 року позивачем на адреси ОСОБА_2 внутрішніх справ України, Національної поліції України і Головного управління Національної поліції в Київській області були направлені скарги однакового змісту, в яких він просив належним чином розглянути його заяви від 03.10.2016 року, а також призначити і виплатити одноразову грошову допомогу у звязку з встановленням йому другої групи інвалідності, однак відповідач ОСОБА_3 управління Національної поліції в Київській області листом № 29/ш-873 від 09.12.2016 року відмовив позивачу у виплаті цієї допомоги, оскільки, думку відповідача, для її виплати немає правових підстав.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням Головного управління Національної поліції в Київській області позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

В силу частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з частиною шостою статті 23 Закону України «Про міліцію» у разі інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення зі служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, залежно від ступеня втрати працездатності йому виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, - у разі встановлення інвалідності II групи в порядку та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України. Визначення ступеня втрати працездатності працівником міліції у період проходження служби в органах внутрішніх справ у кожному випадку ушкодження здоров'я здійснюється в індивідуальному порядку відповідно до законодавства.

Абзацом третім пункту 15 прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про Національну поліцію» передбачено, що право на отримання одноразової грошової допомоги, інших виплат, передбачених Законом України «Про міліцію», зберігається і здійснюється в порядку, що діяв до набрання чинності Законом України «Про Національну поліцію».

Відповідно до статті 97 Закону України «Про Національну поліцію» одноразова грошова допомога в разі загибелі (смерті), визначення втрати працездатності поліцейського (далі - одноразова грошова допомога) є соціальною виплатою, гарантованою допомогою з боку держави, яка призначається і виплачується особам, які за цим Законом мають право на її отримання, зокрема, у разі: визначення поліцейському інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням ним служби в поліції, протягом шести місяців після звільнення його з поліції внаслідок причин, зазначених у цьому пункті.

Статтею 99 Закону України «Про Національну поліцію» передбачено положення, яке є аналогічними положенням Закону України «Про міліцію», відповідно до яких розміри одноразової грошової допомоги поліцейським, а в разі їх загибелі (смерті) - особам, які за цим Законом мають право на її отримання, визначаються виходячи з розміру прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб на час виплати такої допомоги, а саме: в разі визначення поліцейському внаслідок причин, зазначених у пункті 3, інвалідності II групи - 200 розмірів прожиткового мінімуму, визначеного законом для працездатних осіб.

Таким чином, Держава послідовно реалізує політику щодо соціального захисту працівників органів внутрішніх справ, а в подальшому й працівників Національної поліції, шляхом виплати їм одноразової грошової допомоги у розмірах, визначених законом, в разі визначення їм інвалідності через захворювання, пов'язане з проходженням служби в органах внутрішніх справ чи поліції.

Механізм призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції визначено постановою Кабінету Міністрів України від 21.10.2015 року № 850, якою затверджено Порядок та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції (надалі - Порядок № 850).

Так, підпунктом 2 пункту 2 Порядку № 850 визначено, що днем виникнення права на отримання грошової допомоги у разі встановлення працівнику міліції інвалідності або ступеня втрати працездатності без установлення інвалідності є дата встановлення втрати працездатності, що зазначена в довідці медико-соціальної експертної комісії.

За приписами підпункту 2 пункту 3 Порядку № 850 грошова допомога призначається і виплачується у разі установлення працівникові міліції інвалідності, що настала внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), отриманого під час виконання ним службових обов'язків, а також інвалідності, що настала в період проходження служби в органах внутрішніх справ або не пізніше ніж через три місяці після звільнення із служби чи після закінчення цього строку, але внаслідок захворювання або нещасного випадку, що мали місце в період проходження служби в органах внутрішніх справ, у розмірі 200- кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності - у разі встановлення інвалідності 2 групи.

Розмір прожиткового мінімуму, визначеного Законом України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25.12.2015 р. N 928-VIII для працездатних осіб, станом на дату встановлення 2 групи інвалідності 08.09.2016 року становив 1450 гривень.

Таким чином розмір одноразової грошової допомоги для виплати позивачу ОСОБА_1 повинен становити 1450 грн. х 200 = 290 000 гривень.

Твердження відповідача про те, що Національна поліція не несе відповідальності за зобов'язаннями органів внутрішніх справ (міліції), оскільки не є їх правонаступником, до уваги судом не приймаються, адже власної цивільної правосуб'єктності чи власних інтересів, відмінних від самої Держави, ці органи не мають і діють від імені Держави відповідно до визначеної законом компетенції.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню.

З урахуванням викладеного та керуючись ст.ст. 17, 18, 71, 159-163 КАС України, пунктом 15 Розділу ХІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року № 580-УІІІ, ч. 6 ст. 23 Закону України від 20.12.1990 року №565-ХІІ «Про міліцію» Порядком та умовами призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 21.10. 2015 року №850, суд

П О С Т А Н О В И В :

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати протиправними рішення ОСОБА_3 управління Національної поліції в Київській області оформлене листом № 29/ш-744 від 03.11.2016 року та листом №29/ш-873 від 09.12.2016 року, про відмову здійснити виплату одноразової грошової допомоги ОСОБА_1 в розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатних осіб, у зв'язку з встановленням йому інвалідності другої групи внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ.

Зобов'язати ОСОБА_3 управління Національної поліції в Київській області призначити та виплатити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, одноразову грошову допомогу у звязку з встановленням йому другої групи інвалідності внаслідок захворювання, пов'язаного з проходженням служби в органах внутрішніх справ, відповідно до Порядку та умов призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), інвалідності або часткової втрати працездатності без установлення інвалідності працівника міліції, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 року №850 у розмірі 200-кратного прожиткового мінімуму, установленого законом для працездатних осіб на дату встановлення інвалідності, а саме на 08.09.2016 року, в загальній сумі 290 000 (двісті девяносто тисяч) гривень.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, а в разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови виготовлений 26 квітня 2017 року.

Головуючий: суддя ОСОБА_4