Ухвала суду № 66212180, 26.04.2017, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №285/240/17 Головуючий у 1-й інст. Помогаєв А. В.

Категорія в порядку КПК України Доповідач Кіянова С. В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року Апеляційний суд Житомирської області

в складі: головуючого Кіянової С.В.,

суддів: Слісарчука Я.А., Шевченко В.Ю.,

з участю: секретаря Скородинської Г.В.,

прокурора Франчука С.В.,

захисника ОСОБА_1,

підозрюваного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 з доповненнями, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, на ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2017 року, якою обрано стосовно підозрюваного

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, українець, громадянин України, неодружений, дітей на утриманні немає, не навчається, світа середня, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, б. №12, кв. №20, раніше судимий 12 листопада 2014 року Шевченківським районним судом міста Києва за ст. 186 ч.2 КК України на 5 років позбавлення волі, звільнений 04 лютого 2016 року по рішенню Апеляційного суду м. Києва,-

запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 20 год. 10 хв. 12.06.2017 року та одночасно визначено розмір застави у 350 прожиткових мінімумів, що в сумі становить 560 000 грн. з покладенням обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, -

в с т а н о в и в :

В апеляційній скарзі захисника ОСОБА_1 з доповненнями ставиться питання про скасування вказаної ухвали слідчого судді та постановлення нової ухвали, якою застосувати до підозрюваного ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту. Посилається на недоведеність слідчим наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Зазначає, що підозрюваний співпрацює зі слідством, має постійне місце проживання, міцні соціальні звязки, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного. Крім того, вказує на необґрунтований судом розмір застави, який є на його думку завищеним та має складати 160000 грн. Також, зазначає, що затримання ОСОБА_2 було проведено з порушенням норм чинного законодавства.

Згідно ухвали слідчого судді, ОСОБА_2 органами досудового розслідування підозрюється у вчиненні злочину за наступних обставин.

30 грудня 2016 року о 15 годині 17 хвилин ОСОБА_2, ОСОБА_3, та невстановлена слідством особа, за попередньою змовою групою осіб, через вхідні двері проникли до приміщення ювелірного магазину «Карат», який розташований по вул. Соборності, б. № 4, в м. Новоград-Волинський, де вчинили розбійний напад на ОСОБА_4 з метою заволодіння її майном, поєднаний з насильством, яке є небезпечне для життя та здоров'я потерпілої, що виразилося в застосуванні газового балончика, під час чого заволоділи золотими виробами, загальною вагою 410 грам, чим заподіяли матеріальну шкоду в особливо великому розмірі на суму 410 000 гривень.

30 грудня 2016 року за вказаним фактом слідчим відділенням Новоград-Волинського ВП ГУНП в Житомирській області внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12016060090002155, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

13 квітня 2017 року о 20 год. 10 хв. у відповідності до вимог п.2 ч.1 ст. 208 КПК України ОСОБА_2 затримано за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

14 квітня 2017 року ОСОБА_2 оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 187 КК України.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_2, в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні підтверджується зібраними доказами: протоколом огляду місця події, фототаблицею та схемою до нього від 30 грудня 2016 року, відеозаписом з камер відеоспостереження у вище вказаному ювелірному магазині, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, висновками судових експертиз, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколами обшуків, іншими матеріалами кримінального провадження, довідкою УОТЗ ГУ НП в Житомирській області де вказано, що ОСОБА_2 у день і час вчинення злочину знаходився в м. Новоград-Волинський.

Менш суворі запобіжні заходи, домашній арешт, застава, особисте зобов'язання не можуть в повній мірі запобігти вчиненню нових правопорушень, запобігти настанню негативним ризикам, у зв'язку з чим досудове розслідування вважає, що є потреба в обранні виняткового запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Оцінивши надані слідчим докази, слідчий суддя вважав, що клопотання підлягає задоволенню.

Заслухавши доповідача, доводи захисника ОСОБА_1 та підозрюваного ОСОБА_2, які підтримали апеляційну скаргу з наведених в ній мотивів, міркування прокурора, який заперечував проти апеляційної скарги, свідка ОСОБА_7, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання слідчого, які були надані на вимогу апеляційного суду, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

Приймаючи рішення про задоволення клопотання органу досудового розслідування про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою щодо підозрюваного ОСОБА_2, слідчим суддею в повній мірі враховані вимоги ст.ст. 177, 178, 194, 197 КПК України.

Відповідно до ч.1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Так, слідчим суддею було встановлено, що існує обґрунтована підозра у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке передбачено покарання до 15 років позбавлення волі. Зокрема, наявність обґрунтованої підозри підтверджується зібраними доказами: протоколом огляду місця події, фототаблицею та схемою до нього від 30 грудня 2016 року, відеозаписом з камер відеоспостереження у вище вказаному ювелірному магазині, протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4, протоколом допиту свідка ОСОБА_5, висновками судових експертиз, протоколом допиту свідка ОСОБА_6, протоколами обшуків, іншими матеріалами кримінального провадження, довідкою УОТЗ ГУ НП в Житомирській області де вказано, що ОСОБА_2 у день і час вчинення злочину знаходився в м. Новоград-Волинський.

Також, судом враховано, що ОСОБА_2 неодружений, дітей не має, проживає на території іншої області, зареєстрований як приватний підприємець, постійного місця роботи не має, що свідчить про наявний ризик переховування ОСОБА_2 від слідства, прокурора та суду, враховуючи міру покарання, що загрожує останньому у випадку доведення його вини.

Слідчий суддя взяв до уваги, що ОСОБА_2, будучи раніше судимим за відкрите викрадення чужого майна, обґрунтовано підозрюється у вчиненні розбійного нападу з метою заволодіння чужим майном, що є особливо тяжким злочином, за який встановлено покарання у виді позбавлення волі на строк від восьми до п'ятнадцяти років із конфіскацією майна. Протиправна діяльність підозрюваного припинена лише внаслідок втручання працівників поліції. Отже, існує ризик, що перебуваючи на волі ОСОБА_2 може продовжити вчиняти інші тяжкі злочини.

Крім того, характер протиправної діяльності ОСОБА_2, свідчить про стійке ігнорування ним правил моралі - напад вчинявся в громадському місці на особу жіночої статі в денний час, що вказує на підвищену небезпеку даної особи.

Таким чином, суд дійшов висновку, що з огляду на тяжкість покарання, передбаченого за кримінальне правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 та даних про особу останнього, прокурором та слідчим в судовому засіданні доведено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Враховуючи вищенаведене та доведеність прокурором неможливості застосування більш м'якого запобіжного заходу, слідчий суддя дійшов висновку щодо обрання відносно ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням, відповідно до ч.3 ст.183 КПК України, розміру застави.

Пояснення свідка ОСОБА_7, які він надав в засіданні апеляційного суду, не спростовують висновків слідчого судді про наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_2 у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення.

Доводи апелянта про те, що до ОСОБА_2 може бути застосований запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, апеляційний суд вважає безпідставними, оскільки вищевказаними обставинами доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України, а тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не може в повній мірі запобігти вчиненню нових правопорушень та запобігти настанню негативних ризиків.

Доводи апелянта про незаконне затримання ОСОБА_2 не впливають на правильність висновків слідчого судді та не є предметом даного апеляційного розгляду.

Крім того, як вбачається з матеріалів клопотання, на виконання ухвали слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 11.04.2017 року, ОСОБА_2 було доставлено до Новоград-Волинського відділу поліції в якості свідка. Ніякі спеціальні засоби працівниками поліції при цьому не застосовувались, що підтвердив в засіданні апеляційного суду сам підозрюваний ОСОБА_2 ОСОБА_5 потім було вирішено питання про затримання останнього, про що складено протокол у відповідності до вимог кримінального процесуального закону.

Щодо зазначення апелянтом про завищений розмір застави, апеляційний суд вважає вказану обставину необґрунтованою.

Відповідно до ч.5 ст. 182 КПК України, розмір застави щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину визначається в межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обовязків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, відповідно.

Таким чином, слідчий суддя з врахуванням особи підозрюваного ОСОБА_2 та обставин кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється останній, дійшов висновку про необхідність визначення застави у розмірі 350 прожиткових мінімумів, що не суперечить вимогам КПК України.

Отже, висновок суду про обрання підозрюваному ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави та покладенням певних обовязків є належним чином обґрунтований та відповідає вимогам кримінального процесуального закону України.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 422 КПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 з доповненнями, в інтересах підозрюваного ОСОБА_2, залишити без задоволення.

Ухвалу слідчого судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 14 квітня 2017 року, якою застосовано щодо підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб до 20 год. 10 хв. 12.06.2017 року та одночасно визначено розмір застави у 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що в сумі становить 560 000 грн. з покладенням обовязків, передбачених ст. 194 КПК України, - залишити без зміни.

Ухвала остаточна і касаційному оскарженню не підлягає.

Судді: