Рішення № 66211331, 11.04.2017, Центральний районний суд м. Миколаєва

н\п 2/490/3011/2017 Справа № 490/11348/16-ц

Центральний районний суд м. Миколаєва

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 квітня 2017 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого судді Гуденко О.А.

при секретарі Тишкевич А.І.,

за участю позивача, представника відповідача ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ :

24 листопада 2016 року позивач звернувся до суду із позовом до відповідача про стягнення з неї витрат на проведення експертизи для визначення вартості матеріального збитку у сумі 1500,00 грн., величину втрати товарної вартості в сумі 2485,13 грн., витрати на правову допомогу в сумі 1500,00 грн. та судові витрати у сумі 551,20 грн.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, викладених у запереченнях.

Вислухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні ним правовідносини.

Як вбачається із матеріалів справи, 26.08.2016 року в м.Миколаєві сталася ДТП за участю водія ОСОБА_3, яка керувала автомобілем НОМЕР_1 і здійснила наїзд на транспортний засіб «Заз Forza», н/з НОМЕР_2, де на місці пригоди було складено повідомлення про ДТП (євро протокол).

Відповідно до ремонтної калькуляції №192-16 від 12.09.2016, вартість ремонту автомобіля НОМЕР_3, становить 11437,94 грн., яка була згодом виплачена страховою компанією.

Відповідно до ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

У разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов'язаний: невідкладно, але не пізніше трьох робочих днів з дня настання дорожньо-транспортної пригоди, письмово надати страховику, з яким укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу. Якщо водій транспортного засобу з поважних причин не мав змоги виконати зазначений обов'язок, він має підтвердити це документально.

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов'язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно висновку за Звітом №220-16 ФОП ОСОБА_4 від 09.09.2016 року, вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля НОМЕР_3, на дату огляду 12.09.2016 р. становить 13923,07 грн., з них втрата товарної вартості складає 2485,13 грн.

Згідно з п. 32.7 ст. 32 ЗУ "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Відповідно до правової позиції Верховного Суд України від 4 червня 2014 року № 6-49цс14, системний аналіз пункту 32.7 статті 32 указаного Закону (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин), статті 22, абзацу третього пункту 3 частини першої статті 988, статей 1166, 1187, 1194 Цивільного кодексу України, пунктів 1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 зазначеної Методики дає можливість дійти висновків, відповідно до яких власник пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди транспортного засобу має право на відшкодування в повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

За таких обставин вимоги позивача про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з втратою товарної вартості автомобілю підлягають задоволенню в повному обсязі у сумі 2485,13 грн.

При цьому суд не може взяти до уваги заперечення представника відповідача щодо відсутності підстав для стягнення суми втрати товарної вартості , оскільки вони не ґрунтуються на вимогах закону.

Що стосується вимог про стягнення витрат на проведення експертизи у сумі 1500,00 грн. та витрат на правову допомогу у сумі 1500,00 грн., то вказані вимоги не підлягають задоволенню.

Так, звітом №PZU/2881/16 про оцінку вартості (розміру) збитків, спричинених пошкодженням транспортного засобу, яка була проведена 12.09.2016 року за заявою ПрАТ «СК ПЗУ Україна»,встановлено, що вартість (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням автомобіля становить 13923,07 грн., з них визначена втрата товарної вартості 2485,13 грн. При цьому за Звітом №220-16 ФОП ОСОБА_4 від 09.09.2016 року, вартість матеріального збитку, заподіяного в результаті ДТП власникові автомобіля НОМЕР_3, на дату огляду 12.09.2016 р. становить 13923,07 грн., з них визначена втрата товарної вартості 2485,13 грн. За такого, взагалі не вбачається необхідності в проведенні позивачкою і оплати повторного Звіту з оцінки розміру втрати товарної вартості , який до того ж повністю співпадає з попереднім Звітом від 12.09.2016 року, проведений одним оцінювачем і на підставі одних і тих самих документів.

Що стосується стягнення витрат на правову допомогу, та відповідно до ст. 1 ЗУ «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною визначається за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні проте виконавець договору жодної участі під час розгляду справи у суді не приймав. До того ж Договір про надання правової допомоги укладено позивачкою з ФОП ОСОБА_4 , який є оцінювачем з напрямку «оцінка обєктів у матеріальній формі» , не є фахівцем в галузі права, що виключає наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу у розумінні ч.1 ст.84 ЦПК України .

Згідно зі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по оплаті судового збору у сумі 551,20 грн.

Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3на користь ОСОБА_2 розмір втрати величини товарної вартості в сумі 2485 грн. 13 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір у розмірі 551,20 грн.

В задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Суддя О.А. Гуденко