Ухвала суду № 66205335, 24.04.2017, Апеляційний суд Кіровоградської області

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-кп/781/426/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

ЄРДР № Доповідач в колегії апеляційного суду ОСОБА_2 Л. Я.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про залишення апеляційної скарги без руху

24.04.2017 року. Суддя судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Кіровоградської області Ткаченко Л.Я., перевіривши апеляційну скаргу прокурора на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15.03.2017 року, у кримінальному провадженні №12016120140000717 від 27.12.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України

ВСТАНОВИЛА:

Вироком суду першої інстанції ОСОБА_3 визнано винуватим в скоєнні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.121 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 5 ( п'ять ) років .

На підставі ст. 75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 ( три ) роки .

На підставі ст. 76 КК України зобов'язано ОСОБА_3 : періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації ; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання ; звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано відповідну посаду ( роботу ) .

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь Добровеличківської центральної районної лікарні витрати на стаціонарне лікування потерпілого від злочину у розмірі 7088 (сім тисяч вісімдесят вісім) гривень 25 копійок .

Вирішено питання щодо речових доказів у відповідності до ст. 100 КПК України.

На вказаний вирок прокурор, який приймав участь в суді першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15.03.2017 року, стосовно ОСОБА_3 засудженого за ч. 1 ст. 121 КК України, змінити у зв'язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність, а саме в частині застосування ст.ст. 75, 76 КК України. В решті вирок залишити без змін.

Свої вимоги мотивує тим, що суд першої інстанції незаконно звільнив ОСОБА_3 від відбування призначеного покарання з випробувальним терміном на 3 роки, жодним чином не обґрунтувавши своє рішення у вироку.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції, застосувавши до ОСОБА_3 ст.ст. 75, 76 КК України, жодним чином не мотивував своє рішення та не зазначив на виключні обставини чому він звільнив останнього від покарання з випробуванням, обмежився лише посиланням на наявність декількох пом'якшуючих обставин вини обвинуваченого, при цьому не конкретизуючи їх.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, перевіривши апеляційну скаргу прокурора, приходжу до висновку, що вона не відповідає вимогам ст.396 КПК України.

Так, згідно вимог п.4 ч.2 ст.396 КПК України в апеляційній скарзі зазначаються вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу, та їх обґрунтування із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.

Відповідно до вимог ч.1 ст.404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Згідно ч.1 ст.407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на вирок або ухвалу суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право:

1) залишити вирок або ухвалу без змін;

2) змінити вирок або ухвалу;

3) скасувати вирок повністю чи частково та ухвалити новий вирок;

4) скасувати ухвалу повністю чи частково та ухвалити нову ухвалу;

5) скасувати вирок або ухвалу і закрити кримінальне провадження;

6) скасувати вирок або ухвалу і призначити новий розгляд у суді першої інстанції.

Відповідно до ч.1 ст.420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі:

1) необхідності застосування закону про більш тяжке кримінальне правопорушення чи збільшення обсягу обвинувачення;

2) необхідності застосування більш суворого покарання;

3) скасування необґрунтованого виправдувального вироку суду першої інстанції;

4) неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.

Прокурор просить змінити вирок, тобто призначивши більш суворе покарання. В той же час погіршення становища обвинуваченого в частині покарання можливе тільки при скасуванні вироку у відповідній частині та ухваленні нового вироку судом апеляційної інстанції.

За таких обставин, вимога апелянта в частині зміни вироку суду першої інстанції суперечить кримінально-процесуальному закону України, а його апеляційна скарга не відповідає вимогам ст. 396 КПК України.

Без усунення зазначених недоліків апеляційний суд позбавлений можливості переглянути оскаржуване судове рішення.

Відповідно до ч.1 ст.399 КПК України, апеляційна скарга прокурора підлягає залишенню без руху із встановленням достатнього строку для усунення недоліків, які вказані в даній ухвалі та приведення у відповідність з вимогами ст.396 КПК України.

Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст.399 КПК України, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу прокурора на вирок Добровеличківського районного суду Кіровоградської області від 15.03.2017 року, у кримінальному провадженні №12016120140000717 від 27.12.2016 року, за обвинуваченням ОСОБА_3 - залишити без руху.

Встановити 7-денний строк з дня отримання копії даної ухвали для усунення апелянтом зазначених недоліків апеляційної скарги.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Кіровоградської області ОСОБА_2