Ухвала суду № 66204933, 26.04.2017, Апеляційний суд Івано-Франківської області

Справа № 344/8030/16-ц

Провадження № 22-ц/779/608/2017

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Домбровська Г. В.

Суддя-доповідач ОСОБА_1

УХВАЛА

26 квітня 2017 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Девляшевського В.А.,

суддів: Горблянського Я.Д., Фединяка В.Д.,

секретаря Петріва Д.Б.,

з участю: апелянта ОСОБА_2; представника

ОСОБА_3 ОСОБА_4;

представника ТзОВ «Кредо-ІФ» ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Кредо-ІФ» та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання майнових прав на квартиру, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2017 року,

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2017 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі за її позовом до ТзОВ «Кредо-ІФ» та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири та визнання майнових прав на квартиру.

Не погоджуючись із даною ухвалою, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, у якій посилається на неповне зясування судом обставин, що мають значення справи, а також на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, судом не було враховано того, що відповідачі умисно вчиняють заходи по відключенню спірної квартири від електропостачання з метою унеможливити проживання її сімї у спірній квартирі. Також суд не взяв до уваги й того, що невжиття заходів забезпечення позову та відключення квартири від електро-, водо- та газопостачання призведе до погіршення житлового стану квартири, чого і намагаються досягнути відповідачі. Крім того, ОСОБА_2 звертає увагу суду на те, що відповідачі неодноразово намагалися проникнути в квартиру без її згоди, що змушувало її звертатись із заявами до правоохоронних органів та в присутності свідків погрожували їй виселити із спірної квартири. Посилаючись на те, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, ОСОБА_2 просить ухвалу суду скасувати та постановити нову ухвалу про задоволення її заяви про забезпечення позову.

В засіданні апеляційного суду ОСОБА_2 апеляційну скаргу підтримала з мотивів, наведених у ній.

Представник ОСОБА_3 та представник ТзОВ «Кредо-ІФ» доводи апеляційної скарги заперечили, зазначивши, що ОСОБА_2 спірну квартиру зайняла самоуправно, а отже вона не вправі у згаданій квартирі проживати і отримувати комунальні послуги. Вважають, що суд першої інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову.

Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Із змісту п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України N 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» слідує, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у звязку із застосуванням відповідних заходів.

Апеляційним судом встановлено, що в провадженні Івано-Франківського міського суду перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ТзОВ «Кредо-ІФ» та ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі-продажу квартири №1/14 від 09.03.2015 року та визнання за нею майнових прав на квартиру. В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_2 вказувала, що на момент укладення між відповідачами спірного договору купівлі-продажу квартири, між нею та ТзОВ «Кредо-ІФ» 26.06.2014 року вже був укладений аналогічний договір купівлі-продажу квартири АДРЕСА_1, а тому вона вважає дану квартиру своєю власністю. На спірну квартиру місцевим судом за заявою ОСОБА_2 накладено арешт (копія ухвали від 23 червня 2016 року а.с.25-26).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 до вирішення цивільно-правового спору вселилась у згадану вище квартиру і проживає там по даний час. Однак, колегія суддів констатує, що вселення ОСОБА_2 у спірну квартиру відбулось у відсутності у неї відповідних правовстановлюючих документів. Цього факту вона в засіданні апеляційного суду не заперечувала. Отже, у згаданій квартирі вона проживає і користується житлово-комунальними послугами без належної правової підстави.

З'ясовано, що відповідні договори про надання комунальних послуг було укладено з ОСОБА_3, право власності якої на вищезгадану квартиру було зареєстровано у встановленому законом порядку. Тому, на думку колегії суддів, заборона житлово-комунальним підприємствам вчинення конкретних дій було б неправомірним втручанням суду у здійснення сторонами передбачених відповідними договорами прав і обов'язків.

З наведеного вище випливає, що вимоги ОСОБА_2 про заборону на вчинення дій підприємствами щодо відключення від надання житлово-комунальних послуг та послуг електро-, газо- та водопостачання квартири АДРЕСА_2 суд першої інстанції залишив без задоволення обгрунтовано. Адже, вона проживає у спірній квартирі та користується житлово-комунальними послугами у відсутності відповідних правових підстав.

Оскільки оскаржена ухвала суду першої інстанції є законною і обгрунтованою, підстав для її скасування немає.

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315, 317, 324 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити, а ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01 березня 2017 року в даній справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили після її проголошення, і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий В.А. Девляшевський

Судді: Я.Д. Горблянський

ОСОБА_6