Ухвала суду № 66202022, 26.04.2017, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 530/1820/16-ц Номер провадження 22-ц/786/1300/17Головуючий у 1-й інстанції Дем'янченко С. М. Доповідач ап. інст. ОСОБА_1

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 квітня 2017 року м. Полтава

Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого судді : Обідіної О.І.

Суддів : Бутенко С.Б., Прядкіної О.В.

Розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві цивільну справу за апеляційною скаргою Приватного підприємства "Агроекологія" на ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року за заявою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Агроекологія», третя особа Відділ Держгеокадастру у Зіньківському районі Полтавської області про розірвання договору оренди землі,

В С Т А Н О В И Л А:

Ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 30 березня 2017 рокузаяву представника позивача ОСОБА_3 адвоката ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено.

Заборонено ПП «Агроекологія» чи будь-якій іншій третій особі, яка діятиме від імені приватного підприємства «Агроекологія» чи в інтересах приватного підприємства «Агроекологія», до набрання законної сили рішення суду по справі, вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 4,64 га кадастровий номер 5321386000:00:016:0010, яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області та належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, а саме: провадити на орендованій земельній ділянці будь-які сільськогосподарські роботи, у тому числі, але не тільки: збирати врожай, боронувати, дискувати, культивувати, орати, сіяти, вносити будь-які мінеральні чи органічні добрива, засоби захисту рослин, охороняти, не перешкоджати виконанню комплексу робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), тощо.

Зобовязано ПП «Агроекологія» не перешкоджати позивачу вчиняти дії по замовленню, розробленню та затвердженню технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) для встановлення (відновлення) меж земельної ділянки площею 4,64 га кадастровий номер 5321386000:00:016:0010, яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області, цільове призначення (використання) якої «для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», в натурі (на місцевості) та її закріплення межовими знаками, відповідно до вимог Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 18.05.2010 р. № 376, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 р. за №391/17686.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою, ПП «Агроекологія» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу. Зокрема вказує на те, що заходи забезпечення позову не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Згідно ч.1 п.2 ст. 312 ЦПК України розглянувши скаргу на ухвалу суду першої інстанції, апеляційний суд змінює або скасовує ухвалу суду першої інстанції і постановляє ухвалу з цього питання, якщо воно було вирішено судом першої інстанції з порушенням норм процесуального права або при правильному вирішенні було помилково сформульовано суть процесуальної дії чи підстави її застосування;

Як вбачається з матеріалів справи, 16 січня 2008 року між ПП «Агроекологія» та ОСОБА_4 укладено договір оренди земельної ділянки, загальною площею 4,64 га, яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області строком на двадцять пять років.

Після смерті ОСОБА_4 09.03.2012 року спадщину прийняла ОСОБА_3

Згідно свідоцтва про право на спадщину за заповітом, яке видане 11.05.2016 року, державним нотаріусом Зіньківської державної нотаріальної контори, земельна ділянка належить на праві власності ОСОБА_3

В грудні 2016 року ОСОБА_3 подала позов до ПП «Агроекологія» про розірвання договору оренди землі.

В березні 2017 року представник позивача подав заяву про забезпечення позову, яка ухвалою Зіньківського районного суду Полтавської області від 30 березня 2017 рокубула задоволено.

Задовольняючи заяву суд першої інстанції виходив з того, що незастосування заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим в майбутньому виконання рішення суду.

Колегія суддів не може погодитись з вказаним висновком місцевого суду з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 151 ЦПК України, суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Згідно ст. 152 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Так, відповідно до абз. 2,3 п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам рекомендовано, враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів. Обмеження можливості господарюючого суб'єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що не підлягають застосуванню заходи забезпечення позову у вигляді заборони відповідачу, як господарюючому субєкту, чия діяльність безпосередньо повязана із використанням земельних ресурсів, проводити на спірній земельній ділянці сільськогосподарські роботи.

Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи єдиним відповідачем по справі визначено ПП «Агроекологія», треті особи до участі у справі не залучалися, а тому заходи забезпечення позову можуть бути застосовані тільки відносно вказаної особи.

Натомість, вживаючи заходи забезпечення позову шляхом заборони вчиняти будь-які дії щодо користування земельною ділянкою третім особам, суд першої інстанції не перевірив відповідність виду забезпечення позову субєктивному складу учасників справи.

Покладаючи на підприємство зобовязання не перешкоджати позивачу у виготовленні технічної документації із землеустрою спірної земельної ділянки місцевий суд не врахував, що позивачем заявлені вимоги щодо розірвання договору оренди землі, а питання виділення земельної ділянки в натурі і її закріплення межовими знаками не стосуються предмету позову. Таким чином, вказані дії є неспівмірними із заявленими позивачем вимогами і не можуть бути застосовані у межах даного цивільного провадження.

Земельна ділянка площею 4,64 га, яка розташована на території Ставківської сільської ради Зіньківського району Полтавської області перебуває у користуванні ПП «Агроекологія» на підставі договору оренди земельної ділянки від 16.01.2008 року.

Сам по собі факт звернення до суду з позовною заявою не позбавляє відповідача права користування вказаною земельною ділянкою, оскільки договір оренди земельної ділянки на даний момент є чинним, а відтак відповідач наділений правами орендаря згідно до умов договору.

На вказані обставини суд першої інстанції належної уваги не звернув та вирішив питання про забезпечення позову з порушенням норм процесуального права.

Разом з цим, колегія суддів не вбачає підстав для забезпечення позову у спосіб, запропонований позивачем, оскільки накладення вказаних в заяві обмежень перешкоджатиме здійсненню відповідачем господарської діяльності, а також не враховує специфіки обєкта заборони земельної ділянки, яка постійно потребує того чи іншого агротехнічного догляду.

За таких обставин,колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали місцевого суду, як постановленої без дотримання норм процесуального права.

Одночасно, колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу апелянта на допущені в змісті апеляційної скарги некоректні висловлення, які не мають жодного відношення до вмотивованих доводів та не відповідають процесуальній термінології.

Керуючись ст.ст. 303, 312 ч.1 п.2, 315, 317 ЦПК України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Агроекологія" задовольнити.

Ухвалу Зіньківського районного суду Полтавської області від 30 березня 2017 року скасувати та постановити нову ухвалу про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_3 про забезпечення позову.

Ухвала оскарженню не підлягає.

С У Д Д І : (підписи)

З оригіналом згідно.

Суддя Апеляційного суду

Полтавської області ОСОБА_1